Постанова

від 12.10.2020 по справі 910/2034/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. Справа№ 910/2034/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Яковлєва М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК СИСТЕМА (далі - ТОВ ЕК СИСТЕМА , скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020

у справі № 910/2034/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК СИСТЕМА

про стягнення 1 000 000 грн

у межах справи № 910/6880/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.10.2020

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 було визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Січ Енерго , відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пшеничного Сергія Миколайовича.

Товариство з обмеженою відповідальністю Січ Енерго звернулось до Господарського суду міста Києва суду із заявою про стягнення 1 000 000 грн дебіторської заборгованості із ТОВ ЕК СИСТЕМА у межах справи № 910/6880/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2034/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго до ТОВ ЕК Система про стягнення 1 000 000, 00 грн дебіторської заборгованості у межах справи № 910/6880/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго про банкрутство, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 позов задоволено. Cтягнуто з ТОВ ЕК Система на користь ТОВ Січ Енерго суму попередньої оплати за Договором № 09/08/17 від 09.08.2017 у розмірі 1 000 000 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 15 000 грн.

Ключовими мотивами рішення є:

- договір поставки, укладений між позивачем та відповідачем є таким, що припинився;

- сума боргу відповідача, яка складає 1 000 000 грн перерахованої відповідачу попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи;

- відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ ЕК СИСТЕМА звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Ключовими аргументами скарги є:

- у відповідача були відсутні належні докази, що позивач правомірно відмовився від виконання умов договору;

- суд безпідставно та необґрунтовано визнав обставини розірвання договору та відмову позивача від його виконання встановленими.

Від ліквідатора ТОВ Січ Енерго та НЕК Укренерго надішли відзиви.

Ключовими аргументами відзивів є:

- судом обґрунтовано встановлено неможливість позивача виконати умови договору;

- відповідач не звернувся до банкрута з кредиторськими вимогами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 справа № 910/2034/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Яковлєв М.Л., Верховець А.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у зв`язку з перебуванням судді Верховця А.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 для розгляду справи №910/2034/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді - Яковлєв М.Л., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria , висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК СИСТЕМА на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/2034/20 та призначено апеляційну скаргу до розгляду.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на виконання своїх зобов`язань перед ДП НЕК Укренерго позивачем було укладено договір поставки № 09/08/17 від 09.08.17 з відповідачем - ТОВ ЕК Система .

Відповідно до Додатку № 1 від 09.08.2017 до Договору № 09/08/17 від 09.08.17 відповідач - ТОВ ЕК Система зобов`язувався поставити позивачу - ТОВ Січ Енерго обладнання (Товар) у строк до 21.03.2018 після отримання авансового платежу у розмірі 10% вартості обладнання до 30.09.2017 та 40% вартості обладнання протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення від продавця про готовність до відвантаження товару із заводу виробника за Правилами Інкотермс в редакції 2010 р.

Як також вбачається з матеріалів справи , 06.11.2017 на виконання умов Договору та додатку до нього позивачем було здійснено на рахунок відповідача часткову передоплату у розмірі 1 000 000,00 грн згідно платіжного доручення № 5013 від 06.11.2017 (а.с. 10 Т 1).

При цьому , ТОВ Січ Енерго отримало листа за № 3346 від ТОВ ЕК Система про готовність обладнання до відвантаження - 01.03.2018.

Згідно умов договору № 09/08/17 після повідомлення про готовність обладнання покупець (позивач) зобов`язаний сплатити 40 % вартості обладнання .

Проте , 13.03.2018 ТОВ Січ Енерго листом № 18 від попередило відповідача про неможливість здійснити решту оплати товару , оскільки кінцевий отримувач товару - ДП НЕК Укренерго ініціювало розірвання договору та відмовилося від виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем.

28.04.2018 ТОВ Січ Енерго направило ТОВ ЕК Система претензію № 26 від 24.04.2018 з вимогою повернути попередню оплату у розмірі 1 000 000 грн, так як вважає, що підстава набуття ТОВ Січ Енерго грошових коштів відпала.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.07.2019 у справі № 910/6880/18 ТОВ Січ Енерго визнано банкрутом.

Позивач вважає, що за приписами 202, 205 ГК України та ст. 607 ЦК України зобов`язання ТОВ Січ Енерго з внесення доплати попередньої оплати за товар на виконання договору є припиненим (а.с. 4 Т 1).

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, позивач вважав, що підстава набуття ТОВ ЕК Система грошових коштів у розмірі 1 000 000 грн відпала, а зобов`язання з доплати попередньої плати за договором поставки припинилося, а отже відповідач зобов`язаний повернути кошти відповідно до ст. 1212 ЦК України .

Колегія суддів вважає, що даний позов не може бути розглянуто Господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з огляду на наступне.

У статті 7 КзПБ визначена юрисдикція спорів стороною в яких є боржник.

Відповідно до зазначеної статті Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори .

Перелік немайнових спорів стороною в яких є боржник, в яких присутній майновий елемент є вичерпним. До таких спорів ст. 7 КзПБ відносить спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути:

1) визнання права;

2) зміна правовідношення;

3) припинення правовідношення та інше.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання за договором, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 916/993/17, від 15.03.2018 у справі № 914/909/17).

Відповідно до позиції зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17 зазначено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів (передоплата) повертається лише за наявності сукупності таких умов : набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

ВГСУ у постанові від 04.10.2017 у справі № 922/438/17 зазначив, що відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України ця норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту . Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України .

Така практика застосування ст. 1212 ЦК України відповідає правовій позиції ВСУ, викладеній у постановах від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 17.06.2014 у справі № 13/096-12, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13, від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14.

Питання щодо попередньо встановленого факту визнання права припиненим, зміненим передує майновому елементу, щодо повернення майна, повернення грошей та інше.

Так, для прикладу, застосування реституції можливе лише після визнання правочину недійсним, що зазначено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до якої суд може застосувати з власної ініціативи реституцію лише як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відбувається лише після встановлення факту незаконного звільнення. Крім того, законодавець розділив спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника та інших працівників та виключив можливість розгляду Господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ст. 7 КзПБ), спорів про поновлення на роботі з подальшим стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу працівників боржника, крім посадових та службових осіб.

Враховуючи вище зазначене та в силу положень ст. ст. 16, 1212 ЦК України, повернення передоплати за договором можливе лише у разі доведеності припинення правовідносин між сторонами договору.

Вказані позивачем обставини не свідчать про припинення договірних відносин між сторонами в силу закону . Також визнання позивача банкрутом (постанова Господарського суду м. Києва від 15.07.2019), на що, як на безумовну підставу припинення спірного договору, посилався позивач, не відповідає приписам ст. 38 Закону про банкрутство, який діяв на час ухвалення судового рішення. Оскільки стаття 38 Закону про банкрутство не передбачала безумовного припинення всіх договорів боржника.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про повернення попередньої плати не може розглядатися, як основна вимога, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання договору припиненим, яка позивачем, в порушення ст. 16 ЦК України, заявлена не була .

А отже, повернення попередньої плати без встановлення судом факту припинення договору неможливе.

Таким чином, позивач мав звернутися до суду відповідно до ст. 16 ЦК України з основною вимогою про визнання договору припиненим, а повернення передоплати буде наслідком припинення договору.

Крім того, згідно ст. 180 ГПК України у відповідача виникає право подання зустрічного позову про визнання договору дійсним або стягнення збитків, які у разі задоволення позову можуть бути заявлені як кредиторські вимоги до боржника.

Як вже було зазначено, визнання договору припиненим не віднесено законодавцем до юрисдикції суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника відповідно до ст. 7 КзПБ.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові ВП ВС від 20.11.2019 у справі № 623/1656/16-ц, відповідно до якого вимоги працівника немайнового характеру (наприклад: скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі), розглядаються в порядку цивільного судочинства місцевими загальними судами.

Таким чином, суд першої інстанції, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника, ухвалив рішення в порушення ст. 7 КзПБ, незалежно від результату розгляду спору.

Якщо суд розглянув справу, яка непідвідомча цьому суду, такий суд не може вважатися судом встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (див. рішення ЄСПЛ у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006), а судові акти такого суду не можуть мати законної сили.

Отже, суд першої інстанції мав відмовити у прийнятті позовної заяви позивача, а не розглядати справу по суті, оскільки ці вимоги підлягають вирішенню шляхом звернення з відповідною заявою до належного суду, за правилами, визначеними Господарським та Цивільним процесуальними кодексами.

Оскільки Господарський суд м. Києва розглянув позов по суті, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2020 у справі № 910/2034/20 підлягає скасуванню, а провадження у справі відповідно до ст. 231 ГПК України - закриттю.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися з виправленою позовною заявою до належного суду.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231, 270, п. 4 ч. 1 ст. 275, ст. 278 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК СИСТЕМА на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/2034/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/2034/20 скасувати.

3. Закрити провадження у справі № 910/2034/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК СИСТЕМА про стягнення 1 000 000 грн у межах справи № 910/6880/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Січ Енерго про банкрутство.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача.

5. Справу №910/2034/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді М.Л. Яковлєв

В.О. Пантелієнко

повний текст складено 22.10.2020