Ухвала

від 22.10.2020 по справі 917/514/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/514/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши заяву про самовідвід колегії суддів

у справі №917/514/19 Господарського суду Полтавської області

за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про звернення стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором №5 від 17.04.2013 року,

ВСТАНОВИВ :

01.10.2020 Акціонерне товариство "Альфа-банк" (далі - АТ "Альфа-банк") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №917/514/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/514/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Студенець В.І., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.10.2020.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у ч. 2 ст. 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Частинами 6, 7 статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у Касаційному господарському суді обов`язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 №6 "Про затвердження складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів у складі судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду" (з урахуванням змін, внесених рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 №4) визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Судді Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенець В.І. включені до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та розглядають спори наступних категорій:

- справи у спорах щодо цінних паперів (код Класифікатора 206000000);

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин (коди Класифікатора 207000000 - 207070000);

- справи позовного провадження (код Класифікатора 200000000);

- справи у спорах щодо захисту ділової репутації (код Класифікатора 204000000);

- справи у спорах щодо приватизації майна (коди Класифікатора 208000000 - 208030000);

- справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (коди Класифікатора 209000000 - 209120100);

- справи у спорах щодо недоговірних зобов`язань (коди Класифікатора 210000000 - 211030000);

- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності (код Класифікатора 211000000);

- справи наказного провадження (код Класифікатора 221000000);

- справи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів (коди Класифікатора 231000000 - 231020000);

- інші справи (код Класифікатора 241000000);

- заяви про відвід судді (суддів) у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Водночас до спеціалізації судової палати для розгляду справ про банкрутство віднесено справи про банкрутство (коди Класифікатора 212000000 - 212080000); заяви про відвід судді (суддів) у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

При цьому в п. 4 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу встановлено, що з дня введення його в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладені положення законодавства України розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц.

Під час вивчення матеріалів справи №917/514/19 та касаційної скарги з`ясовано, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", яке є відповідачем у справі №917/514/19.

Отже, справа №917/514/19 належить до спеціалізації - справи про банкрутство, віднесеної до розгляду судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справ про банкрутство.

Однак при здійсненні автоматичного розподілу справи №917/514/19 неправильно визначено категорію спору, у зв`язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів у складі: Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І., заявляє самовідвід у справі №917/514/19 у зв`язку із помилковим визначенням спеціалізації при автоматичному розподілі зазначеної справи.

Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І. про самовідвід у справі №917/514/19 Господарського суду Полтавської області задовольнити.

2. Справу №917/514/19 передати для автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець