Постанова

від 04.12.2020 по справі 917/514/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/514/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020

у справі № 917/514/19

за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про звернення стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором №5 від 17.04.2013

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 25.03.2019 Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі - відповідач, ТОВ "Гадячсир") про звернення стягнення на нерухоме майно за Іпотечним договором № 5 від 17.04.2013, який посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 574, в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача перед АТ "Укрсоцбанк" за Кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 у сумі 15.917.447,81 дол. США, з яких 15.917.447,81 дол. США - заборгованість по тілу кредиту.

1.2. Позов мотивований тим, що зобов`язання за кредитним договором не були виконані відповідачем у погоджений сторонами строк, у зв`язку з чим АТ "Укрсоцбанк" набув права ініціювати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

1.3 Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 здійснено заміну сторони позивача у справі № 917/514/19 з ПАТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Альфа-банк" (далі - позивач, АТ "Альфа-банк").

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 позов задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Гадячсир" перед АТ "Альфа-банк" за кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 у сумі 15.917.447,81 дол. США, з яких: 15.917.447,81 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, звернуто стягнення на нерухоме майно за Іпотечним договором № 5 від 17.04.2013, який посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 574, а саме: комплекс, промислові будівлі та допоміжні споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 15 358,5 кв.м.: Літера №А2 - адміністративно-побутовий корпус, пл. 1223,1 кв.м., Літера №А 1 1 - головний виробничий корпус, пл. 6360,7 кв.м., Літера №А 2 2 - цех СБК, пл. 1257,4 кв.м., Літера №А 3 1 - цех виробництва згущеної продукції, пл. 1513,6 кв.м., Літера №А 4 1 - цех обробки молока і мийка, пл. 1361,9 кв.м., Літера №В1 - ларьок, пл. 15,3 кв.м., Літера №Г1 - склад №1, пл. 431,1 кв.м., Літера №Ж1 - блок складів і навісів, пл. 559,3 кв.м., Літера №К1 - дизельна, пл. 122,1 кв.м., Літера №М2 - котельня, пл. 934,1 кв.м., Літера № Н1 - станція II підйому, пл. 103,7 кв.м., №1-3 - резервуари, №4 - артсвердловини, №5 - водонапірна башта, №6 - огорожа, №7-8 - димові труби, Літера №А 5 1 - електропідстанції, пл. 108,9 кв.м., Літера П1 - склад, пл. 14,5 кв.м., Літера №Р1 - склад, пл. 1253,5 кв.м., Літера №С1 - будинок охорони, пл. 7,6 кв.м., Літера №А 6 1 - приміщення для обслуговування ємностей, пл. 91,7 кв.м.; земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості: АДРЕСА_1, цільове призначення якої є розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером: 5320486900:00:001:0002 та площею 4,0597 га; земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості: Полтавська область, Гадяцький район, Сарівська сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення якої є розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером: 6900:00:001:0396 та площею 0,7141 га, шляхом реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ТОВ "Гадячсир" на користь АТ "Альфа-банк" 672.350 грн судового збору.

2.2 Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги підтверджені документально, нормативно обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому суд зазначив наступне:

- на момент звернення Банку до суду з даним позовом і ухвалення рішення у цій справі заборгованість відповідача за Кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 не погашена і складає 15.917.447,81 дол. США, у зв`язку з чим у позивача, як іпотекодержателя, виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки;

- відповідач не надав доказів наявності згоди на передачу предмета іпотеки у власність позивачу в позасудовому порядку, вимога позивача щодо погашення заборгованості за кредитним договором, направлена позивачем відповідно до статей 33-35 Закону України "Про іпотеку", задоволена не була, позивачем також не було отримано виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про наявність спору між сторонами по справі з приводу виконання зобов`язань, які витікають з Іпотечного договору;

- оскільки позивачем обрано спосіб реалізації майна, що є предметом іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів, то відповідно вартість майна буде визначатись під час примусового виконання рішення.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини

3.1. 02.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (правонаступником якого було Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", а в подальшому правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" стало Акціонерне товариство "Альфа-Банк") (далі - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі - Позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір № 06.1-20/124 (далі - Кредитний договір), умовами якого було передбачено наступне:

- Банк надає Позичальнику кредит з загальною сумою 16.000.000 доларів США з можливістю отримувати кредит в доларах США та гривні, терміном до 30.11.2013 (п. 1.1. Кредитного договору);

- Кредит надається з метою: 1) рефінансування заборгованості Позичальника перед AT УкрСибБанк у розмірі 7.300.000 доларів США; 2) фінансування обігових коштів Позичальника в сумі, що не перевищує 8.700.000 доларів США (п. 1.2 Кредитного договору);

- процентна ставка часток в гривні є фіксованою і складає 17 % річних; процента ставка для часток в доларах США є змінюваною і складається з: (і) маржі 7,75 % річних та (іі) ставки LIBOR. При цьому, максимальний розмір збільшення процентної ставки для часток в доларах складає 20 % річних (п. 5.2 Кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими угодами);

- за несплату платежів у визначені строки в Кредитному договорі передбачено нарахування неустойки у розмірі, що складається з (і) подвійної облікової ставки НБУ та (іі) 15 відсотків річних. До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність, строком у три роки (п. 6.5 Кредитного договору).

3.2. До Кредитного договору неодноразово вносились зміни, зокрема на підставі договорів про внесення змін і доповнень № 1 від 03.04.2013., № 2 від 14.11.2013, № 2-1 від 14.11.2013, № 3 від 26.02.2014, № 4 від 12.03.2014, № 5 від 16.04.2014, додаткових угод № 6 від 02.09.2014, № 7 від 28.11.2014, № 7-1 від 28.11.2014, № 7/2 від 28.11.2014, № 8 від 10.12.2014, № 9 під 19.12.2014, № 10 від 26.02.2015, № 11 від 28.07.2015, №12 від 29.12.2015.

Додатковою угодою до Кредитного договору №12 від 29.12.2015 сторони змінили термін повернення кредиту з 30.11.2016 на 31.03.2016.

На виконання умов Кредитного договору відповідач отримав від позивача кредитні кошти у межах встановленого у договорі ліміту.

За даними позивача, відповідачем не було повернуто отримані кошти у визначений Кредитним договором строк - до 31.03.2016, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по кредиту перед Позивачем у розмірі 15.917.447,81 доларів США. Вказана сума не включає в себе проценти, пені, штрафи, комісію чи інші платежі, які мали сплачуватись Відповідачем за Кредитним договором.

3.3. AT "Укрсоцбанк" звернулось з позовом до Господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості за кредитним договором з ТОВ "Гадячсир".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 у справі № 917/1400/16, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та постановою Верховного суду від 20.02.2018, позов AT "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Гадячсир" на користь Банку 15.917.447,81 дол. США.

Прийнятим рішенням встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 та надання позичальнику кредитних коштів в розмірі, визначеному договором, а також, порушення відповідачем умов кредитного договору в частині їх повернення та факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 15.917.447,81 дол. США.

Відповідачем, третьою особою на стороні відповідача не надано доказів на підтвердження того, що рішення суду у справі № 917/1400/16 виконане.

Заборгованість відповідача за Кредитним договором № 06.1-20/124 від 02.04.2013 не погашена і складає 15.917.447,81 дол. США.

3.4. З метою забезпечення виконання зобов`язань, зокрема, за Кредитним договором, 17.04.2013 між ПАТ "Укрсоцбанк" та Відповідачем, було укладено Договір іпотеки № 5, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 574 (далі - Договір іпотеки).

Станом на час розгляду справи № 917/514/19 договір іпотеки №5 від 17.04.2013 є укладеним, докази його недійсності відсутні.

В подальшому було укладено Договір про внесення змін № 1 від 04.10.2013 до Договору іпотеки, Договір про внесення змін № 2 від 20.11.2013 до Договору іпотеки, Договір про внесення змін № 3 від 13.12.2013 до Договору іпотеки, Договір про внесення змін № 4 від 25.12.2014 та Договір про внесення змін №5 від 30.12.2015 до Договору іпотеки.

У зв`язку з тим, що Відповідач повністю погасив свою кредитну заборгованість перед ПАТ КБ "Правекс-банк", Сторони домовилися викласти Договір іпотеки № 5 у новій редакції шляхом укладення Договору про внесення змін № 3 від 13.12.2013 до Договору іпотеки № 5 від 17.04.2013, тобто без участі ПАТ КБ "Правекс-банк".

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателям наступне нерухоме майно (далі - "Предмет іпотеки"):

- комплекс, промислові будівлі та допоміжні споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею: 15 358,5 кв. м.: Літера №А2 - адміністративно-побутовий корпус, пл. 1223,1 кв.м; Літера №Л' 1 - головний виробничий корпус, пл. 6360,7 кв.м; Літера №А 2 2 - цех СБК, пл. 1257,4 кв.м; Літера №Л 3 1 - цех виробництва згущеної продукції, пл. 1513,6 кв.м; Літера №Л 4 1 - цех обробки молока і мийка, пл. 1361,9 кв.м; Літера №В1 - ларьок, пл. 15,3 кв.м; Літера №Г1 - склад №1, пл. 431,1 кв.м; Літера №Ж1 - блок складів і навісів, пл. 559,3 кв.м; Літера №К1 - дизельна, пл. 122,1 кв.м; Літера №М2 - котельня, пл. 934,1 кв.м; Літера № НІ - станція II підйому, пл. 103,7 кв.м; №1-3 - резервуари; №4 - артсвердловини; №5 - водонапірна башта; №6 - огорожа;

№7-8 - димові труби; Літера №А 5 1 - електропідстанції, пл. 108,9 кв.м; Літера ПІ - склад, пл. 14,5 кв.м; Літера №Р1 - склад, пл. 1253,5 кв.м; Літера №С1 - будинок охорони, пл. 7,6 кв.м; Літера №А 6 1 - приміщення для обслуговування ємностей, пл. 91,7 кв.м;

- земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості: АДРЕСА_1, цільове призначення якої є розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером: 5320486900:00:001:0002 та площею 4,0597 га;

- земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості: Полтавська область, Гадяцький район, Сарівська сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення якої є розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером: 5320486900:00:001:0396 та площею 0,7141 га.

3.5. Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.6 Договору іпотеки Іпотекодержателі мають право звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання за Кредитними договорами, виконання яких забезпечується іпотекою за цим Договором. Іпотекодержателі розпочинають звернення стягнення на предмет Іпотеки, якщо ними прийнято Рішення про Звернення Стягнення та протягом тридцяти календарних днів з моменту належного надіслання Іпотекодержателями Іпотекодавцю письмового повідомлення про порушення Забезпечених зобов`язань, Іпотекодавцем не буде виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушених Забезпечених зобов`язань та або умов цього Договору.

Згідно з п.п4.2-4.4 Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватися на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та вимог законодавства України; на інших, передбачених законодавством України підставах. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателям. Звернення стягнення на Предмет іпотеки за рішенням суду здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

10.10.2016 Іпотекодержателі спільно прийняли Рішення про звернення стягнення, відповідно до якого підтверджують факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та суми заборгованостей за Кредитними договорами та вирішили звернути стягнення на Предмет іпотеки. При цьому, у рішенні про Звернення стягнення Іпотекодержателі визначили спосіб стягнення на Предмет іпотеки саме за рішенням суду.

На підставі вказаного Рішення про звернення стягнення, Іпотекодержателі 10.11.2016 спільно направили відповідачу Повідомлення про порушення забезпечених зобов`язань вих.№33-21/52440, в якому зазначалось про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитними договорами щодо повернення суми кредитів, процентів за користування кредитом і пені, та вимагалось від відповідача протягом 30-денного строку усунути порушення умов кредитних договорів та погасити заборгованість. Окрім того, Іпотекодержателі вказали, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання цих вимог, останні будуть вимушені розпочати процедуру звернення стягнення на Предмет іпотеки.

15.12.2016 відповідач отримав Повідомлення про порушення забезпечених зобов`язань, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

3.6. З урахуванням приписів п.4.1.6 Договору іпотеки, відповідач мав погасити прострочену заборгованість до 15.01.2017, але у зазначений строк зобов`язання не були ним виконані. Доказів в спростування вищезазначеного суду не надано.

Отже, позивач набув право ініціювати процедуру звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Посилання відповідача на те, що при укладанні Кредитного договору сторони не узгодили строк його дії, а тому Договір є неукладеним і як наслідок Договір іпотеки є нечинним, відхилено судом, оскільки строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору та може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. У даному випадку сторони окремо не визначили строк договору, а погодили термін дії кредиту (до 31.03.2016), а також термін виконання зобов`язання (до повного виконання).

У статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Факт укладання Кредитного договору вже був встановлений Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 у справі № 917/1400/16, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, що не потребує повторного доказування.

Зважаючи на те, що Кредитний договір є укладеним, твердження відповідача, щодо нечинності Договору іпотеки, як похідного, спростовуються вищевикладеним.

3.7. Суд відхилив доводи відповідача про його незгоду з вартістю іпотечного майна, мотивовану тим, що його розмір погоджено сторонами ще у 2014 і даний час вартість іпотечного майна не виповідає ринковим реаліям, оскільки відповідач не надав жодних доказів на підтвердження суттєвої зміни вартості заставного майна.

Твердження відповідача про безпідставність звернення стягнення на такі об`єкти нерухомого майна, як ларьок загальною площею 15,3 кв.м. (літера № В1) та будинок охорони площею 7,6 кв.м. (літера № С1), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки право власності на названі об`єкти є спірним та оспорюється ОСОБА_1 , не прийняті судом, з огляду на те, що законодавцем встановлено принцип незмінності права іпотеки в разі зміни власника відповідного нерухомого майна. Враховуючи те, що нерухоме майно, на яке намагається визнати право власності ОСОБА_1 , перебуває в іпотеці АТ "Укрсоцбанк" та приймаючи до уваги те, що зобов`язання, виконання яких забезпечено іпотекою, не виконані, звернення стягнення на предмет іпотеки в силу вимог статті 23 Закону України "Про іпотеку" не ставиться в залежність від зміни власника нерухомого майна, що перебуває в іпотеці.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 за клопотанням ОСОБА_1 зупинено апеляційне провадження у справі №917/514/19 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Полтавської області у цивільній справі №538/1205/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядячсир", треті особи: Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" про визнання права власності на нерухоме майно.

4.2. Ухвала суду мотивована тим, що предметом цивільної справи №538/1205/19, яка передана на розгляд в межах справи про банкрутство ТОВ "Гадячсир", є визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, на який було звернуто стягнення рішенням господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі №917/514/19, результати розгляду цивільної справи №538/1205/19 мають суттєве значення для вирішення спору у справі №917/514/19, оскільки можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі.

5. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини

5.1. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.07.2020 передано цивільну справу № 538/1205/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядячсир", треті особи: Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" про визнання права власності на нерухоме майно (в порядку статей 175-177 ЦПК України) на розгляд до господарського суду Полтавської області, в провадженні якого перебуває справа №917/1759/19 про банкрутство відповідача - ТОВ "Гадячсир".

Передаючи цивільну справу №538/1205/19 на розгляд до Господарського суду Полтавської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Гадячсир", Лохвицький районний суд Полтавської області виходив з того, що починаючи з 02.06.2020 справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Гядячсир", треті особи: АТ "Альфа-Банк" та АТ "Креді Агріколь Банк" про визнання права власності на нерухоме майно не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підлягає передачі на розгляд до господарського суду Полтавської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача - ТОВ "Гадячсир".

5.2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2020 у справі №917/1759/19 (№538/1205/19) від 01.09.2020 вирішення питання про прийняття справи №538/1205/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Гядячсир" треті особи: АТ "Альфа-Банк", АТ "Креді Агріколь Банк" про визнання права власності на нерухоме майно, відкладено до повернення матеріалів справи №917/1759/19 до Господарського суду Полтавської області.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"; визнано кредиторські вимоги Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" у розмірі 4.368.207,33 грн основного боргу; 737.472,18 грн інфляційних, 154.465,04 грн 3% річних, 85.835,28 грн відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Гадячсир"; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Гадячсир"; розпорядником майна ТОВ "Гадячсир" призначено арбітражного керуючого Боярчукова С.Г.; встановлено грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Гадячсир в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень; постановлено розпоряднику майна за п`ять днів до закінчення процедури розпорядження майном боржника подати суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди; постановлено з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації ТОВ "Гадячсир", на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення); зобов`язано розпорядника майна Боярчукова С.Г. повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; постановлено розпоряднику майна Боярчукову С.Г. повідомити суд про результати розгляду вимог кредиторів у строк, який не повинен перевищувати одного місяця та двадцяти днів після проведення підготовчого засідання, а саме до 22.07.2020; призначено попереднє засідання суду; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; постановлено розпоряднику майна провести інвентаризацію майна боржника в строк до 02.08.2020; залишено без розгляду заяви арбітражного керуючого Бурлакова В.В. та арбітражного керуючого Мудрика І.В. на участь у справі.

5.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 залишено без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 матеріали справи №917/1759/19 направлено до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ALMIRA HOLDINGS (CYPRUS) LIMITED (вх.№2266П/1 від 03.09.2020) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 до повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

5.4. 10.07.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Лохвицьким районним судом Полтавської області справи №538/1205/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Гадячсир" про визнання права власності на нерухоме майно - об`єкт нерухомого майна, на який було звернуто стягнення оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду - будинок охорони, площею 7,6 кв.м. (літ. С1), адреса: АДРЕСА_1 .

6. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6.1. 01.10.2020 АТ "Альфа-банк" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2019 та направити матеріали справи № 917/514/19 для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7.1. В порушення вимог статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в оскарженій ухвалі не наведено мотивів, на підставі яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи № 917/514/19.

7.2 . Суд залишив поза увагою факт нікчемності договорів оренди, з посиланням на які ОСОБА_1 (третя особа) обґрунтовує свої вимоги, та не врахував вимоги статті 23 Закону України "Про іпотеку", які передбачають дійсність іпотеки незалежно від зміни особи власника переданого в іпотеку майна.

7.3 . В силу положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями щодо оцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, які існували на момент прийняття оскаржуваного в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто, нові обставини, які можуть виникнути за наслідком розгляду справи № 538/1205/19 не входять до предмету апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі № 917/514/19 як такі, що не існували на час його прийняття, а лише можуть слугувати підставою для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами.

8. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

8.1. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права.

9.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 917/514/19 за касаційною скаргою АТ "Альфа-банк" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020, постановлену відповідно до статті 227 ГПК України, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки згідно з частиною 5 статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

9.2. Підставою звернення з касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до вирішення спору в іншій справі № 538/1205/19.

З встановлених судом апеляційної інстанції обставин слідує, що предметом спору у справі № 917/514/19 є матеріально-правова вимога АТ "Альфа-банк" до ТОВ "Гадячсир" про звернення стягнення на нерухоме майно за Іпотечним договором № 5 від 17.04.2013, яке складається з комплексу, промислових будівель та допоміжних споруд (в тому числі ларьок загальною площею 15,3 кв.м. (літера № В1) та будинок охорони площею 7,6 кв.м. (літера № С1)), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок, на яких знаходиться згадане нерухоме майно.

Предметом позову у справі № 538/1205/19 є вимога ОСОБА_1 до ТОВ "Гадячсир" про визнання права власності на вищевказаний ларьок та будинок охорони, розташовані у АДРЕСА_1 .

За висновком суду апеляційної інстанцій, оскільки у справі № 538/1205/19 заявлено вимогу про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, на який було звернуто стягнення рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі № 917/514/19, то результати розгляду справи № 538/1205/19 мають суттєве значення для вирішення спору у справі № 917/514/19, оскільки можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі.

9.3. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався нормами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відтак, застосовуючи наведену правову норму, за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

9.4. Апеляційний суд, зупиняючи апеляційне провадження у справі № 917/514/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 538/1205/19, зазначив, що результати розгляду цивільної справи №538/1205/19 мають суттєве значення для вирішення спору у справі №917/514/19, оскільки можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі.

Однак сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

У даному випадку апеляційним судом не вмотивовано, які саме обставини, котрі будуть встановлені у справі №538/1205/19, матимуть значення для судового спору у справі №917/514/19. До того ж посилання апеляційної інстанції на обставини, які виникли після фактичних обставин, що слугували підставою позову та після прийняття судового рішення у справі № 917/514/19, яке є предметом апеляційного перегляду, не відповідають положенням статті 269 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права на одержання задоволення своїх вимог за рахунок переданого боржником (іншою особою) в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17).

9.5. В порушення норм статей 227, 234 ГПК України, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи № 917/514/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

Наведеного слідує, що оскаржена ухвала про зупинення провадження у справі не містить аргументованих та переконливих мотивів доцільності зупинення провадження у справі, як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №538/1205/19, так і стосовно того, що зібрані у справі №917/514/19 докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду, що суперечить вимогам пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Не звернувши уваги на наведені у цій постанові обставини, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Наведеним підтверджуються доводи касаційної скарги, викладені у пунктах 7.1-7.3 цієї постанови, за винятком твердження скаржника про факт нікчемності договорів оренди, з посиланням на які ОСОБА_1 (третя особа) обґрунтовує свої вимоги в іншій справі, оскільки дослідження цього питання напряму пов`язано з встановленням обставин, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені частиною 2 статті 300 ГПК України.

9.6. Відповідно до частини 2 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 ГПК України).

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції (частина 4 статті 304 ГПК України).

За результатами перегляду у касаційному порядку оскарженої ухвали Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд справи № 538/1205/19 не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог статті 74 ГПК України, обставин у справі № 917/514/19 під час її розгляду апеляційним господарським судом.

Доводи касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження, що є підставою для її задоволення та скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 з передачею справи №917/514/19 до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

Оскільки у даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Касаційним господарським судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

2 . Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №917/514/19 скасувати.

3. Справу № 917/514/19 передати на розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк