Ухвала

від 22.10.2020 по справі 463/2776/14-к

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2776/14-к

Провадження №1-кп/463/4/20

УХВАЛА

22 жовтня 2020 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року, №12018140000000397 від 25.06.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.

Прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, що застосований до обвинуваченої ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Клопотання мотивує тим, що при оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення прийшла до висновків, що: наявні докази вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення отримані у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватою, ОСОБА_7 загрожує тяжке покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_7 дозволяє застосування до неї запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням особистої свободи; у ОСОБА_7 відсутні на території України міцні соціальні зв`язки, так як її єдина донька та внуки проживають на території Республіки Польща; на усе наявне ОСОБА_7 нерухоме майно накладено арешт та таке передано в іпотеку юридичним та фізичним особам, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка подана до суду разом з іншими доказами у кримінальному провадженні щодо потерпілої ОСОБА_8 ; в ОСОБА_7 відсутнє постійне місце роботи та стабільні доходи; репутація обвинувачена скомпроментована; розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями становить 16 035 882,31 грн. (а також 3 370 тис. по обвинувальному акту, який знаходиться у Франківському районному суді м. Львова) та обвинуваченою не вживаються заходи до відшкодування заподіяної шкоди. Оцінюючи особу обвинуваченої та вчинені нею кримінальні правопорушення, вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились і не відпали, оскільки розгляд кримінальних проваджень у суді по суті не закінчився, не допитано ряд потерпілих та свідків, не досліджені письмові докази, перебування обвинуваченою у розшуку, свідчить про порушення нею обов`язків визначених у попередніх ухвалах Личаківського районного суду м. Львова про застосування менш важких запобіжних заходів. Застосування щодо обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.

Обвинувачена та захисник вважають клопотання прокурора необґрунтованим та безпідставним. Обвинувачена ОСОБА_7 зазначає, що прокурор не навела доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такі, зокрема в частині порушення обвинуваченою запобіжного заходу, є голослівними. Вона надала докази поважності причин неявки у судові засідання. Окрім того, вважає необґрунтованими доводи про те, що ризики не зменшилися і що існує ризик впливу її на свідків та потерпілих. На даний час усіх потерпілих та свідків, які виявили бажання бути допитаними у засіданні суд допитав та дослідив докази, які надав прокурор. Тому жодний вплив на свідків та потерпілих не можливий. Також просить врахувати, що стан її здоров`я постійно погіршується у зв`язку із хворобою, у неї міцні соціальні зв`язки, а тому просить відмовити у клопотанні прокурора, а застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник додатково пояснив, що доводи прокурора про існування ризику продовження скоєння кримінальних правопорушень є голослівним, жодних доказів того, що обвинувачена може вчинити інші злочини не надано. Ризики, які існували раніше істотно зменшилися і прокурор не навела доводів, чому до обвинуваченої не може бути застосовано інший більш м`який запобіжний захід. Тому підтримує позицію обвинуваченої про застосування до неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

У провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року, №12018140000000397 від 25.06.2018 року, за №12018140040001333 від 17.05.2018 року, №12018140000000577 від 30.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27.02.2018 року по вказаному вище провадженню щодо ОСОБА_7 змінено раніше обраний запобіжний захід та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави терміном шістдесят діб до 18.45 год. 27.02.2018 року.

Ухвалами судустрок триманняпід вартоюнеодноразово продовжувавсята завершується26.10.2020 року.

Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження строк тримання під вартою, суд погоджується з доводами прокурора, про те, що підозра, яка висунута обвинуваченій є обґрунтованою. У розумінні висновків Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України, по яких їй вміняється заволодіння коштами потерпілих на суму 16 035 882,31 грн., обґрунтовується показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами, частково обставини отримання коштів від потерпілих визнаються самою обвинуваченою. В той же час на цій стадії суд не вправі робити висновки про доведеність вини обвинуваченої.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на даний час слідство майже завершено, допитано потерпілих, свідків, які виявили бажання з`явитися до суду та досліджено докази, які надані прокурором. Тому дійсно, ризик можливо впливу на потерпілих та свідків фактично не існує, оскільки на даний час залишився допит обвинуваченої і дослідження доказів сторони захисту.

Разом з тим, суд погоджується із доводами прокурора, про те що існує ризик переховування обвинуваченої від суду та можливого продовження скоєння правопорушень.

Суд погоджується із доводами прокурора про те, що обвинувачена підозрюється у скоєнні значної кількості злочинів, і у випадку доведення вини у обвинуваченні їй загрожує покарання до 12 років позбавлення волі. Все майно обвинуваченої перебуває під арештом, вона сама визнає, що має невиконані цивільно-правові зобов`язання на декілька мільйонів гривень перед великою кількістю потерпілих, окрім того, у об`єднаному провадженні потерпілі подали цивільні позови на стягнення із неї заподіяної шкоди, всього їй інкримінується заподіяння шкоди на суму більше 16 млн. грн. Сама обвинувачена визнає, що отримувала значні кошти від потерпілих по цивільно-правових угодах, а тому є підстави вважати, що у неї можуть бути наявні кошти для організації своєї втечі та переховування. При цьому дочка із своєю сім`єю виїхала у сусідню країну і це не виключає втечу обвинуваченої до неї.

Також переконливими, на думку суду, є доводи прокурора про те, що існує ризик того, що обвинувачена може продовжити протиправну діяльність, оскільки на існування такого ризику прокурор навела конкретні факти, зокрема те, що обвинувачена підозрюється у заволодінні коштами значної кількості громадян, у скоєнні однорідних діянь протягом тривалого часу і, в тому числі, вона обвинувачується у тому, що вчиняла частину правопорушень після внесення відомостей до ЄРДР та скерування обвинувального акту до суду. Всі ці обставини є предметом цього судового розгляду та судового розгляду у іншому суді.

Окрім цього, суд погоджується із прокурором, що інший більш м`який запобіжний захід не може забезпечити її процесуальну поведінку, оскільки обвинувачена неодноразово порушувала свої процесуальні обов`язки, скривалася від суду і перебувала тривалий час у міждержавному розшуку. Ці обставини неодноразово досліджувалися у судовому засіданні, містяться у матеріалах справи.

Таким чином, оскільки обвинувачена перебуваючи на волі не виконувала свої процесуальні обов`язки, ухилилася від явки до суду та тривалий час переховувалася від суду, чим перешкоджала здійсненню правосуддя, суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, в тому числі домашній арешт до неї не може бути застосований.

А тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є підставним і його слід задоволити, а доводи обвинуваченої і захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не є переконливими.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

клопотання прокурора задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надва місяціпочинаючи з18.45год.26.10.2020року по18.45год.26.12.2020року.

Залишити визначену ухвалою Личаківського районного суду від 10 грудня 2019 року обвинуваченій ОСОБА_7 заставу в розмірі 4 758 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10001 316 гривень.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду, (а у випадках передбачених КПК України) до слідчого, прокурора за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Львова без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, їх представниками свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали суду, в тому числі в частині носіння електронного засобу контролю покласти на Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та скерувати Львівській установівиконання покарань(№19)Управління Державноїпенітенціарної службиУкраїни уЛьвівській області для відома.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3