Постанова

від 23.10.2020 по справі 520/19653/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/304/20

Номер справи місцевого суду: 520/19653/19

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 520/19653/19

Номер апеляційного провадження: 22-з/813/304/20

Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Релігійної Організації УПЦ Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії УПЦ в м. Одесі, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання договорів дійсними, визнання права власності,

встановив:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним уточненим у цьому ж місяці та вересні місяці позовом, в якому остаточно просила: 1) визнати дійсними договори купівлі-продажу щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 : 1.1) від 04 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та Релігійною Організацією УПЦ Релігійної громади Різдва-Богородиці; 1.2) від 01 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та Релігійною Організацією Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії УПЦ в м. Одесі; 1.3) від 02 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 07/10 частин домоволодіння розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , згідно заповіту № 4026 від 22 листопада 2006 року, що складаються з 19/20 частин та 1/20 частини вищевказаного домоволодіння (Т. 1, а. с. 1 - 2, 12 - 14, 38 - 40).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2019 року вищезазначений позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано дійсними договори купівлі-продажу від 04 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та Релігійною Організацією УПЦ Релігійної громади Різдва-Богородиці, від 01 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та Релігійною Організацією Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії УПЦ в м. Одесі, від 02 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 07/10 частин домоволодіння, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , згідно заповіту № 4026 від 22 листопада 2006 року, що складаються з 19/20 частин та 1/20 частини вищевказаного домоволодіння (Т. 1, а. с. 54 - 57).

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року - задоволеноапеляційну скаргу Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії УПЦ в м. Одесі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційну скаргу адвоката Орез Валентина Павловича, діючого від імені ОСОБА_4 , апеляційну скаргу ОСОБА_5 .

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Релігійної Організації УПЦ Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії УПЦ в м. Одесі, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання договорів дійсними, визнання права власності .

Стягнуто з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії УПЦ в м. Одесі (Код ЄДРПОУ - 25414211) судовий збір у сумі - 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп..

Стягнуто з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі - 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп..

Стягнутл з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі - 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп..

Стягнуто з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі - 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп..

При визначенні розміру судових витрат апеляційний суд вказав, що на підставі частин 1 та 13 статті 141 ЦПК України судовій збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, апеляційний суд вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь апелянтів судовий збір у загальній сумі - 12 000 грн., а саме у розмірі - 3 000 грн. на кожного із апелянтів, сплачений останніми за подання вищенаведених апеляційних скарг (Т. 2, а. с. 106 - 110).

21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі - 5 000 грн..

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 поніс судові витрати у зв`язку із розглядом справи. До розрахунку витрат понесених у зв`язку із розглядом справи (Т. 2, а. с. 35) було надано договір про надання правової допомоги від 18 грудня 2019 року з додатком (Т. 2, а. с. 33, 34), квитанцію (Т. 2, а. с. 34а). Проте суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат не врахував правову допомогу адвоката.

Колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно . Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційним судом встановлено, що у розрахунку витрат понесених у зв`язку із розглядом справи зазначено найменування виконаних робіт та загальну ціну винагороди адвоката за виконання таких робіт у розмірі - 5 000 грн. (Т. 2, а. с. 35).

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на направлення заявником вказаного розрахунку іншим учасникам справи (Т. 2, а. с. 31а - 31м).

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції створено умови для реалізації її учасниками своїх процесуальних прав, а зокрема права на ознайомлення з матеріалами справи, дотримано принципу змагальності сторін.

Разом із тим, клопотання про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката до суду апеляційної інстанції не надходило. Заперечень на клопотання про розподіл судових витрат у частині стягнення правничої допомоги матеріали справи також не містять.

Таким чином, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 , не дає суду можливості щодо вирішення питання про зменшення розміру таких витрат.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, заявником доведено, ОСОБА_2 не заперечується, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи поніс судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі - 5 000 грн..

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимоги заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі - 5 000 грн..

Керуючись статтями 141, 270, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі - 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття додаткової постанови.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе