Ухвала

від 19.11.2020 по справі 520/19653/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 520/19653/19

провадження № 61-15548ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Організації Української Православної церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

про визнання договорів дійсними та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом,

у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати дійсними договори купівлі-продажу: від 04 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1

та Релігійною Організацією Української Православної церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, від 01 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною Організацією Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, від 02 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо нерухомого майна,

що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за

ОСОБА_1 право власності на 07/10 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , згідно заповіту № 4026 від 22 листопада 2006 року, що складаються з 19/20 та 1/20 частин цього домоволодіння.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Релігійної Організації Української Православної церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі,

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними та визнання права власності задоволено.

Визнано дійсними договори купівлі-продажу: від 04 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною Організацією Української Православної церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, від 01 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною Організацією Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі,

від 02 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо нерухомого майна по АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 07/10 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно заповіту № 4026 від 22 листопада 2006 року, що складаються з 19/20 та 1/20 частин цього домоволодіння.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційні скарги Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1

до Релігійної Організації Української Православної церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -

ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними, визнання права власності відмовлено.

20 жовтня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду

від 10 вересня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку касаційної скарги.

На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду заявником усунуто недолік касаційної скарги.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказавши у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача та встановив обставини, що мають суттєве значення,

на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного

суду від 10 вересня 2020 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить зупинити виконання постанови Одеського апеляційного суд від 10 вересня 2020 року.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду

або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи те, що постановою Одеського апеляційного суд від 10 вересня 2020 року відмовлено у позові і ця постанова по суті вирішення позовних вимог не підлягає примусовому виконанню, необхідність у зупиненні виконання вказаного судового рішення відсутня.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Організації Української Православної церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними

та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суд від 10 вересня

2020 року.

Витребувати з Київського районного суду м. Одеси вищезазначену цивільну справу (№ 520/19653/19).

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суд від 10 вересня

2020 року відмовити.

Надіслати відповідним учасникам справи копію касаційної скарги

та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив

на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 09 грудня 2020 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович