Ухвала

від 06.04.2021 по справі 520/19653/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/19653/19

провадження № 61-15548св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Організації Української Православної Церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними та визнання права власності, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., від 10 вересня 2020 рокуі касаційними скаргами ОСОБА_1 на додаткові постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом,

у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати дійсними договори купівлі-продажу: від 04 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1

та Релігійною Організацією Української Православної Церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, від 01 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною Організацією Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, від 02 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо нерухомого майна,

що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за

ОСОБА_1 право власності на 07/10 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , згідно заповіту № 4026 від 22 листопада 2006 року, що складаються з 19/20 та 1/20 частин цього домоволодіння.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Салтан Л. В., від 03 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Релігійної Організації Української Православної Церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними та визнання права власності задоволено.

Визнано дійсними договори купівлі-продажу: від 04 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною Організацією Української Православної Церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, від 01 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною Організацією Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі,

від 02 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо нерухомого майна по АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 07/10 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно заповіту № 4026 від 22 листопада 2006 року, що складаються з 19/20 та 1/20 частин цього домоволодіння.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційні скарги Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1

до Релігійної Організації Української Православної Церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -

ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними, визнання права власності відмовлено.

Додатковими постановами Одеського апеляційного суд від 23 жовтня

2020 року клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі

по 5 тис. грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції , а також скасувати додаткові постанови суду апеляційної інстанції від 23 жовтня 2020 року, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказавши у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Організації Української Православної Церкви Релігійної громади Різдва-Богородиці, Релігійної Організації Православної Парафії Релігійної громади Всіхсвятської (Кладовищенської) Церкви Одеської Єпархії Української Православної Церкви у м. Одесі, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договорів дійсними та визнання права власності , за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня

2020 рокуі касаційними скаргами ОСОБА_1 на додаткові постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

В. В. Шипович