Рішення

від 31.08.2007 по справі 32/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/112

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.07 р.                                                                               Справа № 32/112                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді                           О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пясецька І.В. – довіреність від 09.01.07р.

від відповідача: Пикуль В.А. – голова

за позовом: Орендного підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу „МИР-56” м. Донецьк

про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сум?і 26797,39грн.

                                                                                        В судовому засіданні оголошена

                                                                                             перерва з 01.08.-06.08.07р.,

                                                                                                       28.08.-31.08.07р.

Позивач, Орендне підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „МИР-56” м. Донецьк про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 26797,39грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір про постачання теплової енергії № 2697 від 01.08.04р., розрахунок суми заборгованості, повідомлення-вимогу від 26.02.07р. № 693. Крім того, позивачем надані пояснення щодо акту звірки за договором № 2697, де вказано сальдо на 01.02.99р. – 0,00грн., що привело до розбіжностей в загальній сумі заборгованості, різниця яких складає 14946,56грн. Такі розбіжності виникли при підготовці акту звірки розрахунків за теплову енергію окремо по роках, починаючи з 1999р., через помилку комп'ютерної програми підприємства. Дана помилка полягала в тому, що при видачі даних за період з 01.02.99р. по 31.12.99р. програмою не було враховано сальдо, яке утворилося станом на 01.02.99р. в сумі 14946,56грн.

Відповідач  позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що сума погашених боргів в період з 01.08.03р. по 31.12.05р. складає 46120,26грн. На момент укладення договору від 01.08.03р. борг за попередні роки був відсутній, оскільки, підключення теплолічильника (яке передувало укладенню договору) проводилось за відсутністю боргу за тепло енергію. Вважає, що борг, відображений в п. 6.4 договору від 01.08.04р. в сумі 48528,20грн., є помилковим.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії № 2697 від 01.08.04р., за яким постачальник був зобов'язаний постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, а відповідач був зобов'язаний приймати теплову енергію та розподіляти її споживачам.

Відповідно до п. п. 3.1, 6.4 договору відповідач повинен здійснювати оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності або які знаходяться у нього в оперативному управлінні, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним згідно з пред'явленими рахунками; при складанні цього договору сторони досягли згоди про те, що заборгованість відповідача перед позивачем, яка утворилась за час дії попереднього договору складає 48528,20грн., та відповідач повинен відшкодувати дану заборгованість в повному обсязі.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем,  відповідач,  всупереч ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином  не виконав. Внаслідок цього, станом на 01.04.07р. утворилась заборгованість в розмірі 20918,60грн.(101,06грн. – під час дії попереднього договору, 21019,66грн. – за договором від 01.08.04р.), факт чого позивач підтверджує наданими документами, зокрема, актами звірок взаємних розрахунків.

За таких обставин позов в цій частині про стягнення заборгованості в сумі 20918,60грн. підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про відсутність боргу в сумі 48528,20грн. на момент укладення договору від 01.08.04р. не приймаються судом з огляду на таке.

По-перше, матеріалами справи (зокрема, актами звірки розрахунків (арк. справи 44, 81-83) підтверджується наявність боргу в сумі 48528,20грн.

По-друге, в силу ст. 204 ЦК України договір є дійсним правочином.

Пунктом 3.2 договору від 01.08.04р. передбачено, що в платіжним дорученнях абонент повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у абонента за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від абонента, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлену в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Як слід, позивач мав право проводити зарахування отриманих від відповідача коштів на погашення заборгованості, яка утворилась за попередні роки.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 4529,50грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 1349,29грн. підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки боргу строком на 2роки у зв'язку з заборгованістю членів кооперативу за житлово-комунальні послуги, відсутністю грошових коштів на рахунку, скрутним фінансовим становищем кооперативу. Такий фінансовий стан відповідача прямо пов'язаний з наявністю заборгованості перед ним з боку інших осіб (мешканців будинку).

Суд задовольняє клопотання відповідача, з огляду на те, що при належному використанні своїх прав відповідачем щодо стягнення заборгованості вже з його боржників (як в межах досудового врегулювання спорів, так і в ході виконавчого провадження за рішеннями суду), він в змозі буде проводити погашення заборгованості протягом двох років.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.          

На підставі Закону ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 204, 525, 526, 530, 625 ЦК України,  керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Орендного підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу „МИР-56” м. Донецьк про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 26797,39грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „МИР-56” м. Донецьк (83092, м. Донецьк, вул. Н. Курганська, 7, ЄДРПОУ 23342909, п/р 26007301590455 у Пролетарському відділенні ПІБ м. Донецька, код банку 334301) на користь Орендного підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (83086,  м. Донецьк, вул. Горького, 50, ЄДРПОУ 03337480, п/р 26005114798002 в АБ „Укрбізнесбанк”, код банку 334969) заборгованість в сумі 20918,60грн., 3% річних в сумі 1349,29грн., індекс інфляції в сумі 4529,50грн., витрати з державного мита в сумі 267,97грн., та 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення у справі на 2 роки рівними частками по 1132,64грн. на місяць (24 місяця).

Повний текст рішення підписаний 03.09.07р.

Рішення набирає законної сили 14.09.07р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.      

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя