Рішення

від 15.10.2020 по справі 911/2939/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2939/19

за позовом Білоцерківського національного аграрного університету (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пл. Соборна, буд. 8/1)

до Приватного підприємства «Будмакс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Івана Гонти, буд. 7А; 09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 29)

про стягнення 776905,50 грн. попередньої оплати згідно договору № 1 від 24.06.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.03.2020 р. у даній справі № 911/2939/19 позовні вимоги Білоцерківського національного аграрного університету до Приватного підприємства «Будмакс» про стягнення 776905,50 грн. попередньої оплати згідно договору № 1 від 24.06.2019 р. «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт фасаду навчального корпусу № 1 Технолого-економічного коледжу Білоцерківського національного аграрного університету по вул. Ярослава Мудрого, 21/2 в м. Біла Церква Київської області (коригування) (За кодом CPV за ДК 021:2015 - 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація)» було задоволено повністю.

У судовому засіданні 02.03.2020 р. представник позивача до закінчення судових дебатів заявила про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

12.03.2020 р. до господарського суду Київської області від Білоцерківського національного аграрного університету надійшла заява № 01-12/227 від 10.03.2020 р. (вх. № 5512/20 від 12.03.2020 р.) про прийняття додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача витрати Білоцерківського національного аграрного університету на правову допомогу у сумі 12000,00 грн. та надає докази на підтвердження понесення вказаних витрат, а саме - договори про надання правової допомоги № 140 від 14.11.2019 р. та № 153 від 04.02.2020 р., акти про надання правничої допомоги від 14.11.2019 р., від 04.02.2020 р., від 05.03.2020 р., а також платіжні доручення № 3557 від 14.11.2019 р. на суму 5000,00 грн., № 267 від 04.02.2020 р. на суму 5000,00 грн. та № 738 від 06.03.2020 р. на суму 2000,00 грн.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що представництво інтересів Білоцерківського національного аграрного університету у даній справі здійснював адвокат Мочинський А.Р. в межах повноважень, наданих договорами про надання правової допомоги № 140 від 14.11.2019 р. та № 153 від 04.02.2020 р., укладених між Білоцерківським національним аграрним університетом та Мочинським Анатолієм Романовичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 6279/10 від 08.12.2017 р. Водночас, на виконання вимог ч. 2 ст. 126 ГПК України, до заяви позивачем надаються копії договорів про надання правової допомоги № 140 від 14.11.2019 р. та № 153 від 04.02.2020 р., акти про надання правничої допомоги від 14.11.2019 р., від 04.02.2020 р., від 05.03.2020 р. з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також платіжні доручення № 3557 від 14.11.2019 р. на суму 5000,00 грн., № 267 від 04.02.2020 р. на суму 5000,00 грн. та № 738 від 06.03.2020 р. на суму 2000,00 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач просив суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Як зазначено у ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2020 р. було призначено судове засідання для вирішення питання про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн. за заявою Білоцерківського національного аграрного університету № 01-12/227 від 10.03.2020 р. (вх. № 5512/20 від 12.03.2020 р.) на 23 березня 2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2020 р. учасників справи було повідомлено, що у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів судове засідання щодо вирішення питання про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у даній справі 23.03.2020 р. не відбулося, а також що про дату і час судового засідання щодо вирішення вказаного питання учасники процесу будуть повідомлені додатково.

Поряд з цим, 06.04.2020 р. до господарського суду Київської області надійшла апеляційна скарга б/н від 31.03.2020 р. (вх. № 332/20 від 06.04.2020 р.) Приватного підприємства «Будмакс» на рішення суду від 02.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2020 р. було зупинено провадження з розгляду заяви щодо вирішення питання про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн. за заявою Білоцерківського національного аграрного університету № 01-12/227 від 10.03.2020 р. (вх. № 5512/20 від 12.03.2020 р.) у справі № 911/2939/19 до повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будмакс» у справі № 911/2939/19 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 02.03.2020 р. - без змін.

10.09.2020 р. до господарського суду Київської області повернулись матеріали справи № 911/2939/19.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. було поновлено провадження з розгляду заяви про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у справі № 911/2939/19 та призначено судове засідання на 15.10.2020 р.

22.09.2020 р. до господарського суду Київської області від Білоцерківського національного аграрного університету надійшла заява № 01-12/872 від 21.09.2020 р. (вх. № 20087/20 від 22.09.2020 р.) про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, аналогічна за змістом заяві № 01-12/227 від 10.03.2020 р. (вх. № 5512/20 від 12.03.2020 р.), яка, водночас, містить клопотання про розгляд заяви за відсутності представника позивача, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину.

15.10.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від Приватного підприємства Будмакс надійшло клопотання б/н від 15.10.2020 р. (вх. № 22392/20 від 15.10.2020 р.), відповідно до якого відповідач просив суд перенести судове засідання, призначене на 15.10.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2020 р. клопотання Приватного підприємства Будмакс б/н від 15.10.2020 р. (вх. № 22392/20 від 15.10.2020 р.) було повернуто заявнику без розгляду.

У судове засідання 15.10.2020 р. представники сторін не з`явилися.

Розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з вимогами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зазначає, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Наведену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів у справі позивач зробив заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій послався на додані до позову договори про надання правничої допомоги від № 140 від 14.11.2019 р. та № 153 від 04.02.2020 р., у яких сторони домовились, що розмір гонорару адвоката складає 12000,00 грн.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи , покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо віднесення суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати у даній справі суд враховує, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження таких витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 12000,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені позивачем до стягнення з відповідача з огляду на те, що для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів у даній справі позивач звернувся за допомогою до адвоката Мочинського А.Р., на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи, зокрема, договори про надання правової допомоги № 140 від 14.11.2019 р. та № 153 від 04.02.2020 р., укладені між Білоцерківським національним аграрним університетом та ОСОБА_1 , відповідно до п. 1.1 яких клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, надати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги, а саме - представництво в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, захищати права та законні інтереси клієнта, в обсязі та на умовах, встановлених цим договором за домовленістю сторін.

Пунктом 2.1 договорів передбачено, що на виконання доручення клієнта адвокат надає правові послуги з питань згідно предмета договору.

У відповідності з п. 4.1 договорів гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку № 1 до цього договору, та становить 12000,00 грн.

Окрім того, додатком № 1 до договору № 140 від 14.11.2019 р. було передбачено, що розрахунок вартості однієї години надання послуг - 30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (зустріч та усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, складання адвокатського запиту, складання клопотання); 40% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (представництво та захист інтересів клієнта в суді будь-якої інстанції, юридичне супроводження особи, побачення з клієнтом в статусі затриманої особи, юридичне супроводження угоди).

Проте, із зазначених вище документів не вбачається зв`язку між даною справою № 911/2939/19 та укладеними між адвокатом та клієнтом договорами та додатковою угодою.

Так само, подані позивачем у підтвердження надання йому адвокатом Мочинським А.Р. правових послуг у даній справі акт від 14.11.2019 р., акт від 04.02.2020 р., акт від 05.03.2020 р. з детальним описом робіт (наданих послуг), платіжні доручення № 3557 від 14.11.2019 р. на суму 5000,00 грн., № 267 від 04.02.2020 р. на суму 5000,00 грн. та № 738 від 06.03.2020 р. на суму 2000,00 грн. не містять жодних посилань на те, що послуги адвоката надавалися у зв`язку з розглядом господарським судом Київської області даної справи № 911/2939/19 за позовом Білоцерківського національного аграрного університету до Приватного підприємства «Будмакс» про стягнення 776905,50 грн. попередньої оплати згідно договору № 1 від 24.06.2019 р.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних належних і допустимих, у розумінні приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України, доказів на підтвердження тієї обставини, що заявлені до стягнення з Приватного підприємства «Будмакс» витрати на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. були понесені Білоцерківським національним аграрним університетом саме у зв`язку з розглядом даної справи, що суперечить вимогам п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, заява Білоцерківського національного аграрного університету № 01-12/227 від 10.03.2020 р. (вх. № 5512/20 від 12.03.2020 р.) про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 12000,00 грн., задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні заяви Білоцерківського національного аграрного університету № 01-12/227 від 10.03.2020 р. (вх. № 5512/20 від 12.03.2020 р.) про покладення на Приватне підприємство «Будмакс» витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12000,00 грн. відмовити повністю.

2. Додаткове рішення направити учасникам справи.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено 26.10.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна