Ухвала

від 26.10.2020 по справі 910/20098/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/20098/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Літвінової М. Є.

від 27.05.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикова О. В., Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.

від 16.09.2020

за позовом Фермерського господарства "Шаблій"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 856 320,00 грн

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 932 356,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Фермерське господарство "Шаблій" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 856 320,00 грн виплати страхового відшкодування.

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна", як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 932 356,43 грн страхового відшкодування, а саме: 856 567,80 грн - страхового відшкодування, 55 969,06 грн - втрат від інфляції, 10 878,41 грн - пені та 8 941,16 грн - 3% процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" прийнято до спільного розгляду зі справою № 910/20098/16, виключено зі складу сторін у справі № 910/20098/16 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" до участі у справі № 910/20098/16 у процесуальному статусі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/20098/16 у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Шаблій" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/20098/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна". В цій частині прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" 856 057,00 грн страхового відшкодування, 55 969,06 грн інфляційних втрат, 8 865,00 грн 3% річних та 10 871,92 грн пені. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/20098/16 залишено без змін.

05 жовтня 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/20098/16.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Водночас у касаційній скарзі Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/20098/16 відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Тобто не менше 1 378,00 грн та не більше 206 700,00 грн, оскільки позов був поданий у листопаді 2016 року, а статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 1 378,00 грн.

Таким чином, при зверненні з позовом до господарського суду у даній справі, судовий збір підлягав сплаті у сумі 12 844,80 грн (1,5 % від 856 320,00 грн).

Згідно із частиною 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору) за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто не менше 1 600,00 грн та не більше 240 000,00 грн, оскільки позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору був поданий у січні 2017 року, а статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600,00 грн.

Таким чином, при зверненні з позовної заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору до господарського суду у даній справі, судовий збір підлягав сплаті у сумі 13 985,34 грн (1,5 % від 932 356,43 грн).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява/позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/20098/16 повністю, отже судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підлягав сплаті у розмірі 53 660,28 грн, а саме: (12 844,80 грн + 13 985,34 грн) * 200%, де 12 844,80 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 13 985,34 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" додане платіжне доручення № 45879 від 30.09.2020 про сплату 27 970,71 грн. Тобто судовий збір за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, у визначений Судом строк Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна" слід належним чином виконати вимоги статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а також надати Суду документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/20098/16 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 25 689,57 грн. Таким чином, щоб у загальному розмірі разом із вже сплаченими 27 970,71 грн, загальна сума складала 53 660,28 грн.

Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/20098/16 залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко