Ухвала

від 22.10.2020 по справі 920/573/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

22.10.2020 Справа № 920/573/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/573/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н. Незалежності , 2, e-mail - mail@smr.gov.ua),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Батраченко Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , e-mail - не зазначено)

про стягнення 492 710 грн 76 коп.

За участю представників учасників справи в режимі відеоконференції.:

позивача: Парфененко М.С;

відповідача: Шкриль Л.Г.

ВСТАНОВИВ:

09.06.2020 позивач звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 492 710 грн 76 коп. за використання земельної ділянки площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, без оформлення договору оренди за період з 01.09.2016 по 31.08.2019, а також стягнути з відповідача витрати, пов`язані із розглядом справи.

Ухвалою від 17.08.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/573/20 у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі № 920/573/20 на 10.09.2020, 12:30.

09.09.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позов від 08.09.2020 № б/н, відповідно до якого, проти задоволення позову заперечує, зазначаючи про те, що відповідач є власником приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, а тому справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, а також вважає, що позивачем був пропущений строк позовної давності для зверненням із зазначеним позовом до суду.

У судовому засіданні 10.09.2020 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.10.2020, 12:30.

06.10.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 06.10.2020 № 725/20юр, відповідно до якої із доводами, викладеними відповідачем у відзиві не погоджується, зазначаючи, що затягування процесу оформлення земельної ділянки, на якій розташовано майно відповідача відбувалося не з вини позивача, а через вибране відповідачем цільове призначення земельної ділянки, яке не відповідало містобудівній документації.

У підготовчому засіданні 22.10.2020 судом встановлено наступне.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна проголошується правовою державою і, як будь-яка правова держава, гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи в Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у т.ч. міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів позовної зави, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 492 710 грн 76 коп. за використання земельної ділянки площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, без оформлення договору оренди за період з 01.09.2016 по 31.08.2019.

Судом встановлено, що, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.10.2020 № 249909048045, відповідач у справі - Батраченко Сергій Анатолійович був зареєстрований як фізична особа-підприємець - 27.11.2008; 15.07.2009 - ФОП Батраченком Сергієм Анатолійовичем внесено рішення про припинення підприємницької діяльності; 10.03.2010 - Виконавчим Комітетом Сумської міської ради проведено державну реєстрацію припинення ФОП Батраченком Сергієм Анатолійовичем підприємницької діяльності; 18.04.2019 - Батраченко Сергій Анатолійович знову був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Таким чином, фізична особа набуває статусу фізичної-особи підприємця лише після державної реєстрації.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, відповідач - Батраченко Сергій Анатолійович не перебував у статусі фізичної особи-підприємця у період з 10.03.2010 по 17.04.2019.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною другою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства в сукупності є суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

За змістом частин першої-третьої статті третьої Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва-підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Тобто, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та ін. передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому, правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частиною першою статті 128 цього ж Кодексу, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 ГК України.

За приписами частини першої статті 58 ГК України, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість, згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Отже, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.2015 громадянин України Батраченко Сергій Анатолійович придбав у ТОВ "АЛЬФА ПЕРСЕЯ" нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер: 5910136300:01:003:0029.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 Цивільного кодексу України). Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

Судом прийнято до уваги, що чинне законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як ФОП та не містить норм щодо права власності ФОП, а лише встановлює, що останній відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус ФОП не впливає на правовий режим майна, що перебуває у власності фізичної особи.

При цьому, у питанні визначення судом юрисдикції спору саме як господарського, враховується як правовий статус власника як підприємця, так й використання ним майна у підприємницькій (господарській) діяльності.

Згідно Витягу з ЄДР фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, з 18.04.2019 відповідач - Батраченко Сергій Анатолійович зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності: 93.12 - діяльність спортивних клубів.

Відповідно до Витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачем - Батраченком Сергієм Анатолійовичем зареєстроване право власності на спортивно-оздоровчий комплекс (будивлі та споруди) за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивачем, при зверненні із даним позовом до Господарського суду Сумської області частково порушено визначені законодавством правила підсудності в частині стягнення з відповідача збитків за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.09.2016 по 17.04.2019 (період, починаючи з дати нарахування позивачем збитків, по дату, до якої відповідач не перебував у статусі ФОП) у сумі 431 650 грн 33 коп. (відповідно до розрахунків, наведених у позовній заяві).

Частиною другою статті 231 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Позовні вимоги у вищевказаній частині не підсудні господарському суду за суб`єктивним складом, оскільки у зазаначений період відповідач не був фізичною особою-підприємцем, не здійснював господарську діяльність, а виступав як фізична особа, а тому спір у даній частині не може розглядатися у межах господарського судочинства, а підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства відповідним місцевим загальним судом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, провадження у справі № 920/573/20 в частині стягнення з відповідача збитків за використання земельної ділянки площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, без оформлення договору оренди за період з 01.09.2016 по 17.04.2019 у сумі 431 650 грн 33 коп. підлягає закриттю.

В іншій частині, а саме: в частині стягнення з відповідача збитків за використання земельної ділянки площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, без оформлення договору оренди за період з 18.04.2019 (дата здійснення державної реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця) по 31.08.2019 (кінцева дата періоду нарахування збитків позивачем) підсудність господарському суду позивачем визначена правильно, а відтак розгляд справи в зазначеній частині продовжується Господарським судом Сумської області.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина третя статті 231 ГПК України).

Згідно з приписами частини четвертої та п`ятої статті 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

В той же час, відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення суми сплаченого судового збору за подання даного позову, судом не здійснюється розподіл судових витрат при постановленні даного судового рішення, але суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з окремим письмовим клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору у частині вимог, за якими провадження в справі закрито.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 231 та статтями 233, 234, 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 920/573/20 в частині вимог щодо стягнення з ФОП Батраченка Сергія Анатолійовича на користь Сумської міської ради збитків за використання земельної ділянки площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, без оформлення договору оренди за період з 01.09.2016 по 17.04.2019 у сумі 431650 грн 33 коп. - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з непідсудністю господарському суду.

2. В іншій частині позовних вимог, а саме: щодо стягнення з ФОП Батраченка Сергія Анатолійовича на користь Сумської міської ради збитків за використання земельної ділянки площею 0.3161 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0029, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15, без оформлення договору оренди за період з 18.04.2019 по 31.08.2019 в розмірі 61060 грн 43 коп., продовжити розгляд справи.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

4. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду відповідно до положень ст. 255 Господарського процесуального кодексу України в частині закриття провадження у справі у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 27.10.2020.

Суддя Ю.А. Джепа