Рішення

від 19.10.2020 по справі 229/1350/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/1350/20

Провадження №2/229/920/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гумірової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженною відповідальністю "Камос" , ОСОБА_2 про визнання недісним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з заначеним позовом , в якому просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01.11.2007року між ОСОБА_2 та СТОВ імені С.М. Кірова. Обгрунтовує вимоги таким.

21.07.2017року за нею на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) , укладеного 26.09.2013року, між нею та ОСОБА_2 , було зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб площею 5,43га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352, розташованого на території Новобахмутівської сільради Ясинуватського району Донецької області.

У серпні 2019року під час судового розгляду за позовом СТОВ "Камос" до неї про визнання недійсним вищевказаного договору емфітевзису, їй стало відомо, що є ще один договір користування земельною ділянкою площею 5,43га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352, розташованої на території Новобахмутівської сільради. Це договір оренди землі, укладений 01.11.2007р ОСОБА_2 з СТОВ ім. С.М. Кірова. Правонаступником цього товариства на даний час є відповідач СТОВ "Камос".

Вважає, що відповідач СТОВ "Камос", не визнає і оспорює її права користувача земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб площею 5,43га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352.

Договір оренди землі від 01 листопада 2007року суперечить вимогам Закону України "Про оренду землі", оскільки в ньому відсутні істотні умови про об"єкт оренди - кадастровий номер земельної ділянки, порядок внесення орендної плати та перегляд. ОСОБА_2 на момент укладення договору оренди не був власником земельної ділянки площею 5,43га кадастровий номер 1425583100:02:000:0352. Державний акт на право власності на вказану ділянку був йому виданий тільки 26.12.2007року, після укладання договору оренди, а право власності зареєстровано значно пізніше. Крім того, акт прийому -передачі об"єкта оренди відсутній, що свідчить про те, що земельна ділянка СТОВ ім.Кірова не передавалася.

06 квітня 2020року ухвалою суду відкрито провадження у данній справі. Визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.26-27)

29 квітня 2020року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_2 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 .. Підтверджує, що укладав 26.09.2013року з ОСОБА_1 договір про встановлення права користування земельною ділянкою площею 5,43га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352, розташованої на території Новобахмутівської сільради Ясинуватського району. 21.07.2017р було зареєстровано право ОСОБА_1 на користування цією земельною ділянкою. ОСОБА_2 , також як і ОСОБА_1 про існування ще одного договору користувння земельною ділянкою площею 5,43га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352, стало відомом у серпні 2019року. Цим договором є договір оренди землі, укладний 01.11.2007р ОСОБА_2 з СТОВ ім.Кірова .

Цей договір порушує права ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки, так і ОСОБА_1 , як користувача цією ділянкою.

ОСОБА_2 на момент укладання договору оренди землі від 01.11.2007р не був ще власником земельної ділянки площею 5,43га кадастровий номер 1425583100:02:000:0352. Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку був наданий йому тільки 26.12.2007р, тобто після укладення договору. В момент вчинення правочину 01.11.2007р сторонами не були дотримані вимоги, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК. В договорі оренди землі відсутні такі невід"ємні його частини, як: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт прийому - передачі об"єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.

Вважає, що вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 01.11.2007 підлягає задовленню (а.с.39-42).

03.07.2020року до суду надійшов відзив відповідача СТОВ "КАМОС" , в якому останній зазначає, що не згодний зі ствердженням позивача, що правочин суперечить ЦК, іншим актам цивільного законодавства. У зв"язку з тим, що текст типової форми договору оренди землі на момент його укладення не передбачав місця для відображення катастрового номеру земельної ділянки, зазначена інформація вказана на останній сторінці цього договору в інформації про державну реєстрацію суб"єкта оренди. Порядок внесення та перегляду орендної плати детально описаний в розділі "Орендна плата". Земельна ділянка вже тоді належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 червня 2007року № 3405 та ч.5 ст. 1268 ЦК України, де вказано, що незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. На момент державної реєстрації та початку дії договору оренди право власності вже було підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку від 26.12.2007р ЯЕ № 703807.

Зазначає, що з початку дії договору у Орендодавця ніколи не було претензій до Орендаря щодо розмірів, форми, порядку або строків уплати орендної плати. Він отримував її регулярно і в повному обсязі. Просить в позові відмовити. (а.с.63-65)

Ухвалою суду від 29 липня 2020року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.76-77)

10.09.2020року надішла до суду відповідь ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає про таке. Вона не погоджується із запереченнями відповідача щодо наведених нею обставин. Відповідно до ст.ст. 626,628,639 ЦК України змістом договору слід розглядати тільки той його текст, який міститься до місця, де знаходяться підписи сторін договору. А в тексті договору оренди землі від 01.11.2007р до підпису сторін договору відсутня вказівка на кадастровий номер земельної ділянки.

В інформації про державну реєстрацію договору, яка знаходиться на останній сторінці договору оренди від 01.11.2007р відсутня вказівка на кадастровий номер.

З отриманням свідоцтва про право на спадщину, у складі якої було нерухоме майно, у спадкоємця не виникало автоматично і право власності на нього.

Право власності виникало у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього нерухомого майна.

Однак право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,43га кадастровий номер 1425583100:02:000:0352, не було зареєстровано в органах, що здійснювали державну реєстрацію нерухомого майна.

Земельна ділянка, яка вказана в свідоцтві про право на спадщину , має інший кадастровий номер - 1425583100:02:000:0276. (а.с.84-86)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Подколзін В.Т. позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити з підстав, викладених в позові і у відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов ОСОБА_5 . Додатково пояснив, що весь час ОСОБА_3 отримував орендну плату за договором від 01.11.2007року і ніколи не оспорював цей договір, поки не уклав договір емфітевзису. Проте судом договір емфітевзису визнаний недійсним, тому вважає , що в позові має бути відмовлено.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1425583100:02:000:0352 , площею 5,43 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 703807 , виданим 26 грудня 2007 року Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області(а.с.10).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 і СТОВ "КАМОС" укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , як орендодавець, надає, а СТОВ "КАМОС", як орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, площею 5,43 га (рілля), строком на 15 років; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,1% нормативної грошової оцінки, що становить 495,47 грн. на рік, до кінця поточного року. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 13-14).

Договір зареєстрований у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.08.2008 року за № 04.08.170.00057 .

Відповідно до пунктів 9, 10,11,13 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі або натуроплатою (за бажанням орендодавця) та в розмірі 1,1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 495,47грн . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься до кінця поточного року. Розмір орендної плати переглядається кожні три роки. (а.с.13)

Пунктами 35-36 договору передбачено, що дія договору припиняєтьсяу разі закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивіві суспільної необхідності в порядку , встанолвеному законом; ліквідації юридичної особи -орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадку знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Договір підписано сторонами із зазначенням реквізитів сторін.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що спірний договір не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , істотних умов, зокрема щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, відсутності істотної умови про порядок внесення орендної плати, відсутність права власності на земельну ділянку у ОСОБА_3 .

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.

Законом, що регулює відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із п.1 ч.2 ст.8 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ( в редакції, чинній на час укладення спірного договору) орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як вже встановлено судом спірний договір оренди був зареєстрований у Ясинуватському райвідділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", і така реєстрація не скасована.

Відповідно можна зробити висновок, що оскільки державним реєстратором було проведено реєстрацію спірного договору оренди землі, він відповідав діючим на момент укладення договору вимогам законодавства. Отже договір оренди землі № б/н від 01.11.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ "КАМОС", був зареєстрований 19.08.2008 року відповідно до вимог законодавства, що діяло на той час, та є чинним з моменту його державної реєстрації до 12 серпня 2023 року.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Верховний Суд України неодноразово висловлював підхід, згідно якого відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом. Зокрема: у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-88цс14 вказано, що: відповідно до вимог статті З ЦПК України й статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому при розгляді справи про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у договорі передбаченої статтею 15 Закону України Про оренду землі такої істотної умови, як умова передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суду слід з`ясувати чи дійсно порушено права орендодавця відсутністю такої умови, її істотність та в чому полягає порушення законних прав позивача ;

у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-94цс14 зроблено висновок, що: відсутність у договорі оренди землі, укладеному 05 грудня 2008 року, істотної умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним. Крім того, судом залишено поза увагою вимоги статті З ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно були порушені права позивача при укладенні договору у зв`язку з відсутністю в ньому зазначеної умови ;

у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 зазначено, що: правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав .

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві визнає позовні вимоги, вважає, що договір порушує його права, як власника земельної ділянки, проте не зазначає, які саме права, як власника, були порушені при укладенні договору оренди. Доказів, що ОСОБА_2 звертався до суду за захистом своїх порушених прав внаслідок укладення спірного договору оренди, суду не надано.

26 вересня 2013 року між ОСОБА_2 , як власником, та ОСОБА_1 , як землекористувачем, укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), згідно якого власник надає в користування Землекористувачу, а землекористувач приймає в користування земельну ділянку загальною площею 5,43 га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області; договір укладено на 100 років, починаючи з дати його реєстрації; за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендну плату в розмірі 80000 грн. (а.с.11-12).

В липні 2019року СТОВ "КАМОС" звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_1 про визнання вищевказаного договору емфітевзису недійсним.

24 січня 2020року Дружківським міським судом прийнято рішення про задовлення позову СТОВ "КАМОС" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) земельної ділянки загальною площею 5,43 га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0352 , розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, що був укладений 26 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований Костянтинівською міською радою 21 липня 2017 року, номер запису про державну реєстрацію 36245563 . Рішення набрало чинності 03 березня 2020року (а.с.119-123)

Таким чином, на день звернення до суду і на час розгляду справи в суді договір емфітевзису є недійсним. Фактично існують договірні відносини на підставі договору оренди землі від 01.11.2007р між СТОВ "КАМОС" і ОСОБА_2 ОСОБА_1 не є користувачем спірної земельної ділянки.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки він укладений з дотриманням норм чинного законодавства, та зареєстрований, в порядку, чинному на момент реєстрації договорів, позивачка не є користувачем земельної ділянки, яка була передана за договором оренди від 01.11.2007року, судом не встановлено факту порушення її прав при укладенні спірного договору.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-81,89,263-265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОС", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 жовтня 2020року.

Суддя: Т. Л. Панова

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2020року.

Суддя: Т.Л. Панова