Постанова

від 22.10.2020 по справі 640/21076/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21076/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Юрковець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал"Прямий" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Телеканал"Прямий" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Перший" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Перший", м. Київ (HP №01430-м від 09 листопада 2018 року, ефірне мовлення, позивні: "ПРЯМИЙ FM")".

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом:

- зупинення дії рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 року №1006 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Перший", м. Київ (HP № 01430-м від 09 листопада 2018 року, ефірне мовлення, позивні: "ПРЯМИЙ FM") до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі:

- заборони Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення звертатися до операторів телекомунікацій із заявою про виконання Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006;

- заборони операторам телекомунікацій (м. Павлоград - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34965381; м. Мелітополь - TOB "ЕРБ", ЕДРПОУ 41004829; м. Біла Церква - TOB "ЕРБ", ЕДРПОУ 41004829; м. Переяслав- Хмельницький - TOB "ЕРБ" ЕДРПОУ 41004829; м. Лубни, Полтавська обл. - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34926887) виконувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006.

Заява обґрунтована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити або значно утруднити виконання імовірного рішення суду, крім того, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020року у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, щоз 16 по 17 грудня 2019 року представниками відповідача проводилась планова перевірка стосовно діяльності ТОВ Телеканал Прямий у зв`язку з роком діяльності відповідно до умов ліцензії на мовлення НР № 1430-м від 09 листопада 2019 року та вимог чинного законодавства, вид мовлення - регіональне ефірне радіомовлення.

17 грудня 2019 року за результатами перевірки Національною радою було складено акт перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії

03.09.2020 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було ухвалено рішення № 1006, яким ухвалено відповідно до пункту г) частини другої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення анулювати ліцензію на мовлення НР № 01430-м від 09.11.2018 ТОВ Телеканал Прямий , м. Київ, у зв`язку з відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року з дня видачі ліцензії. Зобов`язати ТОВ Телеканал Прямий м. Київ, повернути до національної ради ліцензії на мовлення НР № 01430- м від 09.11.2018 протягом десяти днів з дати прийняття цього рішення.

Вважаючи, що вказане рішення є протиправним, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, ТОВ Телеканал Прямий звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту, саме:

- зупинення дії рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 року №1006 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Перший", м. Київ (HP № 01430-м від 09 листопада 2018 року, ефірне мовлення, позивні: "ПРЯМИЙ FM") до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі:

- заборони Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення звертатися до операторів телекомунікацій із заявою про виконання Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006;

- заборони операторам телекомунікацій (м. Павлоград - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34965381; м. Мелітополь - TOB "ЕРБ", ЕДРПОУ 41004829; м. Біла Церква - TOB "ЕРБ", ЕДРПОУ 41004829; м. Переяслав- Хмельницький - TOB "ЕРБ" ЕДРПОУ 41004829; м. Лубни, Полтавська обл. - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34926887) виконувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006.

Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що мотивуючи в заяві наявність підстав для зупинення дії оскаржуваного рішення, заявником на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, до суду не надано жодних доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів особи суд за її заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням особи.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам, що можуть бути нею заявлені.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути адекватними та співмірними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом подальших позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ТОВ Телеканал Прямий надав суду лист Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення від 11.09.2020 року № 2553/4-07, з якого вбачається, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення листом від 04.09.2020 року № 17/1112 повідомила Концерн РРТ, що рішенням № 1006 від 03.09.2020 року анульовано ліцензію НР 01430-м від 09.11.2018 року ТОВ Телеканал Прямий на ефірне мовлення.

Також, з вказаного вище листа вбачається, що з 00:00 12.09.2020 року буде припинена робота передавачів з використанням частот 91,1 МГц у м. Павлограді Дніпропетровської області, 102,2 МГц у м. Мелітополі Запорізької області, 98,8 МГц у м. Білій Церкві Київської області, 107,7 МГц у м. Переяславі Київської області, 104 МГц у м. Лубнах Полтавської області.

З вищевикладеного, колегія суддів, дійшла висновку, що не зважаючи на судове оскарження рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення від 03.09.2020 року № 1006 була припинена робота передавачів.

Також, апелянт в апеляційній скарзі вказує, на те, що існує також ризик, пов`язаний з можливістю прийняття відповідачем рішення про затвердження конкурсних умов та рішення про оголошення конкурсу на мовлення з використанням частот, які раніше використовував позивач. У разі задоволення даного позову позивач буде змушений подавати позов про скасування результатів конкурсу, що потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Тобто, розгляд даної справи буде не ефективним, результат не призведе до реального відновлення порушених прав.

Посилання відповідача на те, що під час дії карантину в Україні ініціювання, оголошення і проведення конкурсів Національною радою призупинено, колегія суддів приймає критично, оскільки карантинні обмеження можуть бути зняті в будь який час.

Зазначені обставини у їх сукупності переконують судову колегію в тому, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі шляхом зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення може призвести до порушення його конституційного права на працю, суттєво вплинути на майнове становище, ділову репутацію та виконання ним батьківських обов`язків з утримання неповнолітніх дітей, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення його прав і законних інтересів, в разі визнання їх судом порушеними та задоволення цього позову.

Вказане узгоджується з позицією, викладеній в ухвалі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №320/3497/19, в якій Суд погодився з висновками судів про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову з тотожних обставин.

Проте, колегія суддів, зазначає, що вимоги позивача в заяві про забезпечення позову стосовно заборони Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення звертатися до операторів телекомунікацій із заявою про виконання Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006; заборони операторам телекомунікацій (м. Павлоград - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34965381; м. Мелітополь - TOB "ЕРБ", ЕДРПОУ 41004829; м. Біла Церква - TOB "ЕРБ", ЕДРПОУ 41004829; м. Переяслав- Хмельницький - TOB "ЕРБ" ЕДРПОУ 41004829; м. Лубни, Полтавська обл. - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, ЕДРПОУ філії 34926887) виконувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03 вересня 2020 року №1006 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 ч. 1 статті 151 КАС України передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Таким чином, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті щодо осіб, які не є відповідачами у справі, однак лише щодо дій, які стосуються предмету спору.

У постанові Верховного суду від 14.05.2020 року у справі № 922/2277/19 зазначено, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватись принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватись права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

З огляду, на викладене, колегія суддів, зазначає, що в цій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні передбачені п.1 ч.2 ст.150 КАС України правові підстави для часткового вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких позивач звернувся до суду з цією заявою, у визначений ним спосіб, шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 року № 1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий . М. Київ (НР № 01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) до моменту набрання законної сили рішення суду у справі № 640/21076/20.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, з огляду на наявність передбачених законодавством підстав для часткового вжиття заходів забезпечення позову. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року та постановити нову, якою задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову частково.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Телеканал"Прямий" - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" Телеканал "Прямий" про забезпечення позову частково.

Зупинити дію рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 03.09.2020 року № 1006 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Телеканал Прямий . М. Київ (НР № 01430-м від 09.11.2018, ефірне мовлення, позивні: ПРЯМИЙ FM ) до моменту набрання законної сили рішення суду у справі № 640/21076/20.

В іншій частині заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Л.В. Бєлова

Повний тескт постанови складено 22 жовтня 2020 року.