Постанова

від 27.10.2020 по справі 907/226/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. Справа №907/226/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів В.М. Гриців,

О.В. Зварич,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача- адвоката Бабаджаняна Г.А. в режимі відеоконференції (довіреність від 02.01.2019),

відповідача - не з`явився (належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Галагурича Василя Васильовича від 14.02.2020

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2020, повний текст рішення складено 12.02.2020,

у справі № 907/226/19 (суддя Ушак І.Г.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС Інжиніринг", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця Галагурича Василя Васильовича, м. Ужгород

про: стягнення 581 408,75грн шкоди

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019року ТОВ "КТС Інжиніринг" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Галагурича В.В. про стягнення 581 408,75грн завданої шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за договором №33942 від 03.10.2017, укладеним з ТОВ GE jenbacher Gmbh & CO OG , Австрія (продавцем), позивач придбав генераторну установку GE jenbacher (далі -обладнання) вартістю 374 000,00 євро, яка була доставлена продавцем на склад в Угорщині. З метою транспортування обладнання з Угорщини до України позивач уклав з ТОВ Едельвейс сервіс Україна договір про надання транспортно-експедиційних послуг №1702 від 11.09.2017 та підписав заявку-додаток з погодженням всіх істотних умов перевезення. ТОВ Едельвейс сервіс Україна передоручило здійснити організацію перевезення обладнання позивача ФОП Станко М.І., яка, в свою чергу, підписала з ФОП Галагуричем В.В. заявку на перевезення вантажу, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення обладнання позивача за маршрутом м. Будапешт (Угорщина)- Гостомель (Україна, митне оформлення) - Красні Окна (Одеська обл.).

08.05.2018 водій відповідача прибув до місця завантаження та прийняв до перевезення обладнання позивача, що підтверджується звітом про завантаження майна та міжнародною автомобільною накладною. 17.05.2018 автомобіль відповідача прибув до місця розвантаження. Під час розвантаження обладнання було виявлено пошкодження однієї зі складових частин обладнання - охолоджувача Сооler, а саме: розкол кріплення кронштейна, пошкодження з`єднувальних трубок з головним агрегатом, які з`єднуються з основним трубним корпусом.

У зв`язку з виявленими пошкодженнями обладнання відповідач повідомив свого страховика ПрАТ СК ПЗУ Україна про страховий випадок. За результатами огляду майна представники страховика склали звіт від 17.05.2018. Відповідно до складеного компетентними працівниками GE jenbacher акту дефектації №18/24 пошкодження частини охолоджувача Сооler не підлягають відновленню чи ремонту та унеможливлюють використання генераторної установки за призначенням. Згідно зі звітом про технічний огляд когенераційної установки та її пошкодженої частини Сооler, складеним незалежним експертом Сухомлин В.В., причиною пошкодження охолоджувача Сооler були недотримання правил кріплення вантажу і, як наслідок, порушення правил перевезення товару в якості вантажу та прискорене зменшення швидкості автомобіля (різке гальмування) при перевезенні вантажу.

У зв`язку з чим позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача під час перевезення належного позивачу обладнання позивачу завдана майнова шкода у розмірі 581 408,75грн, з яких: 411 720,02грн вартість нового елементу Сооler , придбаного 08.11.2018, 24 703,20грн сплаченого позивачем ввізного мита, 87 284,64грн сплаченого ПДВ в розмірі 20% від митної вартості та 57 700,89грн, сплачених позивачем за організацію перевезення пошкодженого елементу. Позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати завдану йому шкоду, однак така залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 17, 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст.ст.924, 1166 ЦК України, ст.ст. 174, 225, 314 ГК України звернувся з вказаним позовом до суду.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 14 333,29грн витрат на правову допомогу.

14.01.2020 представник позивача подав заяву про стягнення з відповідача 40 122,24грн витрат на правову допомогу (том 4,а.с. 6).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2020 у справі № 907/226/19 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 581 408,75грн шкоди ( т.4, а.с. 14-20).

Рішення суду мотивоване ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 14, ст.ст.11, 509, 924, 1166 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 314, ч. 6 ст. 315 ГК України, ЗУ Про транспортну-експедиторську діяльність , ст.ст. 17, 18, 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі- Конвенція).

Задовольняючи позов, суд виходив з встановленого чинним національним та міжнародним законодавством принципу вини перевізника за втрату, псування чи пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі його одержувачу. Суд вказав, що наданими доказами, зокрема звітом про технічний огляд когенераційної установки та пошкодженої частини Сооler, складеним в межах страхової справи №180518.01, відкритої за зверненням відповідача до ПрАТ СК ПЗУ Україна у зв`язку з пошкодженням обладнання позивача, та рішенням страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування через те, що обладнання було пошкоджене з вини самого перевізника, позивач довів, що обладнання пошкоджено при перевезенні відповідачем внаслідок порушення правил розміщення та кріплення вантажу. Відповідач не довів наявності обставин, що звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу та відсутності своєї вини у пошкодженні вантажу, що є його обов`язком. Суд відхилив доводи відповідача про неправомірність застосування у даному випадку приписів ст. 1166 ЦК України та вказав на правомірність звернення позивача з позовом про відшкодування завданої йому шкоди безпосередньо до перевізника , оскільки таке право позивача як потерпілого на відшкодування завданої йому шкоди не може бути обмежене договором, зокрема, заявкою на перевезення обладнання, укладеною ФОП Станко М.І. та відповідачем, стороною якої позивач не був. За висновком суду, позивач вправі на власний розсуд обирати спосіб захисту свого порушеного права чи шляхом звернення виключно до перевізника - відповідача, чи до експедитора, який залучив цього перевізника, за завдану ним шкоду.

Суд встановив, що 08.11.2018 відповідно до митної декларації позивач придбав нову частину обладнання - Сооler за ціною 12380,00євро, вартість якої на час розмитнення за курсом НБУ становить 396 720,02грн, а вартість перевезення по іноземній території - 15 000,00грн, яка включена до митної декларації, відтак загальна вартість становить 411 720,02грн. Крім того, позивач сплатив ввізне мито у розмірі 6 % від вартості майна (24703,20грн), ПДВ від митної вартості ( 87 284,64грн), а також сплатив експедитору за організацію перевезення генераторної установки вагою 7550кг - 268 876,45 грн, у т.ч. 57700,00грн за організацію перевезення пошкодженого елементу Сооler( пропорційно до його ваги - 1620кг). Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та стягнення з відповідача 581 408,75грн завданої шкоди.

Разом з тим, суд зазначив, що питання розподілу судових витрат між сторонами за клопотанням сторін буде вирішене після подання ними доказів таких витрат в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

21.01.2020 представник відповідача подав заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті спору шляхом ухвалення додаткового рішення, в якій зазначив, що відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00грн (том 4,а.с. 27-28).

24.01.2020 позивач подав до суду першої інстанції докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу (том 4,а.с. 58-92).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2020 у справі № 907/226/19 призначено судове засідання з розгляду питання про судові витрати на 26.03.2020 (том 4,а.с. 110).

Поряд з тим, відповідач (ФОП Галагурич В.В.) оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ( т.4. а. с. 120-127).

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема тим, що позивач вправі пред`являти вимоги про відшкодування шкоди до експедитора -ТОВ Едельвейс Сервіс Україна , з яким він уклав договір №1702 від 11.09.2017, а відповідач (ФОП Галагурич В.В.) може нести відповідальність лише перед ФОП Станко М.І., з яким відповідач підписав заявку на перевезення вантажу. Відтак відповідач стверджує, що ТОВ КТС Інжиніринг є неналежним позивачем у даній справі та вважає, що суд неправомірно застосував до спірних правовідносинах положення ст. 1166 ЦК України, яка стосується деліктних (позадоговірних) зобов`язань.

Вважає звіт про технічний огляд когенераційної установки та її пошкодженої частини неналежним та недопустимим доказом вини відповідача, оскільки використані при складанні звіту джерела (нормативні акти, ГОСТи, ДСТУ тощо) не дають можливості визначити причини пошкодження вантажу; в порушення вимог ст. 98 ГПК України звіті не зазначено, що він підготовлений для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вказує про необгрунтованість визначеного позивачем розміру шкоди, оскільки у даному випадку мало місце пошкодження вантажу, а не його повна чи часткова втрата, тому вважає, що відшкодуванню повинна підлягати сума, на яку зменшилась вартість пошкодженої частини генераторної установки, а не сума на придбання, розмитнення та транспортування нової частини генераторної установки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Позивач зазначає, зокрема, що стягнення шкоди безпосередньо з перевізника є найбільш ефективним способом судового захисту відповідно до ч.2 ст. 5 ГПК України і позивач як потерпіла сторона вправі обирати спосіб здійснення свого права на відшкодування завданої йому шкоди шляхом звернення до перевізника- відповідача у справі чи шляхом звернення до експедитора, який залучив перевізника. Вказує, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності його вини у пошкодженні майна, зокрема, він не ініціював проведення будь-якої власної експертизи для встановлення причин пошкодження майна. Вказує, що звіт про технічний огляд когенераційної установки та її пошкодженої частини за своєю правовою природою є письмовим доказом згідно зі ст. 91 ГПК України, і суд не надавав йому оцінку як висновку експерта, а тому вимоги ст. 98 ГПК України на нього не поширюються.

У відповіді на відзив та в письмових поясненнях, скаржник заперечує доводи позивача, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли на підставі договірних зобов`язань, що унеможливлює застосування приписів ст. 1166 ЦК України. Вказує, що відповідач діяв за завданням не позивача, а ФОП Станко М.І., який відносно відповідача є замовником послуг з перевезення, а отже і суб`єктом, перед яким відповідач несе відповідальність за вантаж.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 907/226/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, витребувано у суду першої інстанції матеріали справи № 907/226/19.

Ухвалою від 21.04.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні 02.06.2020.

01.06.2020 надійшло клопотання представника позивача адвоката Бабаджаняна Г.А. про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи апеляційним судом, в якому просить стягнути з відповідача 5 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції (том 4,а.с. 193).

Ухвалою від 02.06.2020 розгляд справи відкладено на 23.06.2020.

Ухвалою від 23.06.2020 розгляд справи відкладено на 04.08.2020.

У зв`язку з перебуванням суддів Зварич О.В. та Гриців В.М. у відпустці судове засідання 04.08.2020 не відбулося.

Ухвалою від 27.08.2020 призначено розгляд справи в судовому засіданні 29.09.2020.

Ухвалою від 29.09.2020 відхилено клопотання скаржника про направлення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та про призначення судової оціночної експертизи, розгляд справи відкладено на 27.10.2020( т.5, а.с. 35 - 38).

В судове засідання 27.10.2020 представник скаржника адвокат Сочка В.І. не з`явився, подав 27.10.2020 клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що він як представник ССТ Міжгірська районна спілка споживчих товариств бере участь 27.10.2020 в судовому засіданні Закарпатського окружного адміністративного суду.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання представника скаржника, посилаючись на те, що представник скаржника неодноразово подавав такі клопотання, що свідчить про навмисне затягування розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє його, оскільки це вже друге клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні ( перше клопотання подане 29.09.2020 ). Надання адвокатом переваги одному судовому засіданню над іншим не можна вважати поважною причиною неможливості його явки в судове засідання.

Крім того , апеляційний суд не визнав обов`язковою явку представників сторін в судове засідання і його нез`явлення не унеможливлює розгляду справи.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

03.10.2017 приватне товариство GE jenbacher GmbH & CO OG , Австрія (продавець) та ТОВ КТС Інжиніринг (покупець) уклали контракт №33942 на продаж обладнання, на підставі якого ТОВ КТС Інжиніринг придбало генераторну установку GE jenbacher для виробництва електроенергії з використанням біогазу (далі - обладнання) вартістю 374 000,00 євро, складовою частиною якої є охолоджувач Сооler (том 2, а.с. 11-13).

Згідно з п.b контракту місце доставки продавцем обладнання - Верешігіхаз, Угорщина.

Відповідно до наявних в матеріалах справи меморіальних валютних ордерів №18 від 12.10.2017, №19 від 27.10.2017, №32 від 05.04.2018, №33 від 10.04.2018, №34 від 16.04.2018 ТОВ КТС Інжиніринг сплатило кошти в сумі 374 000,00 євро за обладнання відповідно до контракту №33942 від 03.10.2017(том 2,а.с. 18-22).

ТОВ КТС Інжиніринг (клієнт) та ТОВ Едельвейс сервіс Україна (експедитор) уклали договір-доручення №1702 від 11.09.2017 про надання транспортно- експедиторських послуг, за умовами якого експедитор від імені клієнта зобов`язується організувати надання транспортно- експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити такі послуги (том 2,а.с. 24-25).

24.04.2018 ТОВ КТС Інжиніринг (замовник) та ТОВ Едельвейс сервіс Україна (виконавець) підписали заяву -додаток до договору про надання транспортно- експедиторських послуг на перевезення генераторної установки і комплектуючих вагою 34 010кг ( на два автомобілі) вартістю 400 000,00євро за маршрутом Будапешт, Угорщина - Гостомель, Україна (митне оформлення) - Красні Окна, Одеська область, Україна; спосіб завантаження -краном; дата доставки - 08.05.2018; кількість автомобілів-2 (том 2,а.с. 26).

У пункті 22 заявки додаткові умови зазначено: забезпечити надійне кріплення вантажу.

ТОВ Едельвейс сервіс Україна (клієнт) та ФОП Станко М.І. (експедитор) уклали договір-доручення на надання транспортно -експедиторських послуг №17012 від 01.11.2017, за умовами якого експедитор від імені клієнта зобов`язується організувати надання транспортно- експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити такі послуги (том 2,а.с. 27-28).

Відповідно до п.4.4 вказаного договору сторона, яка залучила третю особу до виконання свого зобов`язання за договором, несе відповідальність перед іншою стороною за невиконання чи неналежне виконання цією третьою особою своїх зобов`язань як за власні дії.

24.04.2018 ТОВ Едельвейс сервіс Україна (замовник) та ФОП Станко М.І. (перевізник) підписали заяву -додаток до договору про надання транспортно- експедиторських послуг на перевезення частин до генераторної установки вагою 7550кг ( в тому числі cooler вагою 1620кг) за маршрутом Будапешт, Угорщина - Гостомель, Україна (митне оформлення) - Красні Окна, Одеська область, Україна; дата доставки - 07.05.2018; кількість авто- 1; спосіб завантаження - краном. В п.22 заявки додаткові умови зазначено: забезпечити надійне кріплення вантажу (том 2,а.с. 29).

В свою чергу, ФОП Станко М.І. підписала заявку з перевізником - ФОП Галагурич В.В. на перевезення вантажу - частин до генераторної установки вагою 7550кг ( у тому числі cooler вагою 1620кг) за маршрутом: Будапешт, Угорщина - Гостомель, Україна (митне оформлення) - Красні Окна Одеської області, Україна; дата завантаження: 08.05.2018; місце завантаження - м. Будапешт; спосіб завантаження- краном; дата доставки- 11.05.2018; місце вигрузки - Красні Окна, Одеська область; автомобіль марки Рено , водій- ОСОБА_1 п.22 заявки додаткові умови зазначено: забезпечити надійне кріплення вантажу(том 2,а.с. 30).

За договором добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994136012.20013 від 22.01.2018, укладеним ФОП Галагурич В.В. з ПрАТ СК ПЗУ Україна , відповідач застрахував свою відповідальність як автоперевізник (том 3,а.с.126-132).

Відповідно до вихідного звіту від 08.05.2018 водій ФОП Галагурича В.В. прийняв в м. Будапешт, Угорщина, до перевезення в Красні Окна автомобілем номерний знак НОМЕР_1 5 коробок загальною вагою 7 550кг, одна з яких №2- охолоджувач, вагою 1620кг, та засвідчив, що коробки навантаженні належним чином без пошкоджень (том 2,а.с. 31-32).

17.05.2018 у місці доставки вантажу (с. Красні Окна Одеської області) було виявлено пошкодження одного з елементів вантажу - охолоджувача, про що відповідач повідомив страхову компанію. Аварійним комісаром Тукіним С.В. за участю водія ОСОБА_2 проведено огляд майна, про що складено звіт про результати огляду майна від 17.05.2018, згідно з яким встановлено пошкодження охолоджувача, а саме: пошкодження з`єднувальних трубок з головним агрегатом з`єднуючих основний трубний корпус; розлом страхувального хомута (том 2,а.с. 66-68на звороті).

ФОП Галагурич В.В. звернувся до свого страховика - ПрАТ СК ПЗУ Україна із заявою від 18.05.2018 про настання збитку, в якій вказав, що при перевезенні вантажу (когенераційної установки ) з м. Будапешт до с. Красні Окна Одеської області був пошкоджений кулер, який знаходився в одному з 5-ти ящиків, що перевозилися. Дата настання події - 17.05.2018, причина настання події - пошкодження під час перевезення(том 3,а.с. 95-96).

Спеціалісти сервісної служби позивача як офіційного дистриб`ютора GE jenbacher GmbH & CO OG склали акт дефектації № 18/24 від 24.05.2018, згідно з яким при візуальному огляді сухої градирні охолодження (COOLER) генераторної установки GE jenbacher виявлено механічні пошкодження конвективного пучка в основі плити поверхні теплообміну градирні охолодження. Такі пошкодження є фатальними, що унеможливлює його використання як COOLER, так і всієї генераторної установки в цілому, характер пошкоджень не дозволяє здійснити ремонт конвективного пучка, необхідна заміна вузла в цілому (том 3,а.с. 200-201).

Позивач звернувся до відповідача з претензією №132 від 29.05.2018 про відшкодування 782 850,36грн збитків, завданих пошкодженням елементу COOLER (том 3.а.с. 154-156)

Разом з тим, ПрАТ СК ПЗУ Україна в листі від 13.07.2018 № 4587-31. адресованому позивачу, приватному товариству GE jenbacher GmbH & CO OG та відповідачеві, повідомила про необхідність додаткового огляду пошкодженого вантажу та про допуск 19.07.2018 на місце його зберігання для здійснення додаткового огляду незалежних експертів Мартиненко В.В., Сухомлина В.Ф., Добруна А.П., представника асистуючої компанії СОС-сервіс Тукіна С.В. та представника ФОП Галагурича - Хоменко В.В. (том 3,а.с. 214).

За результатами проведеного 19.07.2018 додаткового огляду пошкодженого вантажу незалежний оцінювач Мартиненко В.В., представник ТОВ КТС Інжиніринг - Реднік К.О., представник ФОП Галагурича В.В. - Хоменко В.В., представник ТОВ Едельвейс Сервіс Україна - Явдовщук В.В. та аварійний комісар Тукін С.В. склали та підписали акт технічного огляду, в якому вказано про пошкодження обладнання когенераційної установки під назвою Cooler , а саме: зміщення суцільної металевої конструкції від проектного положення; 35шт. металевих трубок Cooler деформовані (зігнуті); наявні сліди сколу фарби на фланці, що є частиною пошкодженої конструкції; відсутня частина упаковочної тари, де розміщувалась пошкоджена частина Cooler (том 3.а.с. 256-258).

Незалежними оцінювачами Сухомлин В.Ф. та Мартиненком В.В. складено звіт про технічний огляд когенераційної установки, пошкодженої частини COOLER (том 3.а.с. 219-267), згідно з яким в результаті технічного огляду когенераційної установки та її пошкодженої частини було виявлено:-нехтування умовами договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника від 22.01.2018 №312.994136012.20013 з боку ФОП Галагурича В.В.;-невиконання в повній мірі умов угоди на перевезення вантажу між ФОП Станько М.І. та ФОП Галагуричем В.В. з боку останнього;-невиконання ФОП Галагуричем В.В. вимог Міжнародного керівництва з безпечного кріплення вантажу на автомобільному транспорті. Зазначені обставини стали причиною пошкодження COOLER під впливом комбінації двох факторів: недотримання правил кріплення вантажу і як наслідок порушення правил перевезення товару в якості вантажу; прискорене зменшення швидкості автомобіля (різке гальмування) при перевезенні вантажу.

У вказаному звіті містяться посилання на рапорт аварійного комісара, присутнього під час огляду вантажу 17.05.2018, пояснення менеджера проектів ТОВ Едельвейс сервіс Україна Ярмощука В.В. та менеджера проектів ТОВ КТС Інжиніринг - Редніка К.О. , присутніх на місці розвантаження, відповідно яких на момент огляду Cooler страхувальні ремені на автомобілі були відсутні, у напрямку руху автомобіля на платформі кріплення було відсутнє, упори також відсутні.

ПрАТ СК ПЗУ Україна листом №7265-31 від 01.11.2018 повідомила ФОП Галагурича В.В. про відсутність підстав для відшкодування заявлених ним збитків, спричинених пошкодженням вантажу під час перевезення, у зв`язку з порушенням перевізником правил розміщення та кріплення вантажу (том 3,а.с. 93-94).

Згідно з митною декларацією форми МД-2 від 08.11.2018, інвойсом приватного товариства GE jenbacher GmbH & CO OG від 25.10.2018, позивач придбав у GE jenbacher GmbH & CO OG нову суху градирню (сухий охолоджувач рідини) вартістю 12 380 євро, що станом на час розмитнення за курсом НБУ становило 396 720,02 грн. Вартість перевезення цього обладнання по іноземній території відповідно до довідки ТОВ Едельвейс сервіс Україна №28100913 від 08.11.2018 становить 15 000,00 грн і ця сума включена до загальної вартості обладнання - 411 720,02 грн, вказаної у п.46 митної декларації (том 2,а.с. 78-82).

Від загальної вартості обладнання позивач сплатив ввізне мито (6%) в розмірі 24 703,20грн та ПДВ в розмірі 87 284,64грн.

Крім того, 14.05.2018 ТОВ КТС Інжиніринг та ТОВ Едельвейс сервіс Україна підписали акт надання послуг №90, згідно з яким загальна вартість наданих послуг становить 268 876,45грн (том 2.а.с. 26, на звороті).

Платіжними дорученнями від 17.07.2018 №627 на суму 140 833,81грн та №465 від 04.05.2018 на суму 128 042,64грн позивач оплатив надані ТОВ Едельвейс сервіс Україна послуги з перевезення та митного оформлення обладнання позивача (том 2, а.с.85 - 88).

Оскільки відповідач не відшкодував завданих позивачу збитків, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 581 408,75грн шкоди, з яких: 411 720,02грн вартість придбаного 08.11.2018 нового елементу Сооler ; 24703,20грн сплаченого позивачем ввізного мита; 87 284,64грн сплаченого ПДВ в розмірі 20% від митної вартості та 57 700,89грн за організацію перевезення пошкодженого елементу, сплачених експедитору, які позивач визначив пропорційно масі Сооler(1620кг) до загальної маси генераторної установки ( 7 550кг).

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення з таких підстав.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 64 Цивільного кодексу України, главою 32 Господарського кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, до якої Україна приєдналася 09.09.2006 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" ( далі - Конвенція).

Відповідно до частин 1, 2 статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

За приписами статті 909 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 307 ГК України та статтями 4, 9 Конвенції, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу і прийняття вантажу перевізником підтверджується складенням транспортної (вантажної) накладної.

Згідно зі ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби (частина 4 статті 17 Конвенції).

Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Згідно зі статтею 23 Конвенції, якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 907/746/17 вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Предметом даного спору стягнення з відповідача як з перевізника 581 408,75грн завданої шкоди, з яких: 411 720,02грн вартість придбаного 08.11.2018 нового елементу Сооler ; 24 703,20грн сплаченого позивачем ввізного мита; 87 284,64грн сплаченого ПДВ в розмірі 20% від митної вартості та 57 700,89грн за організацію перевезення пошкодженого елементу, сплачених експедитору.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач придбав у ТОВ GE jenbacher Gmbh & CO OG , Австрія обладнання - генераторну установку GE jenbacher, складовою частиною якої є когенераційна установка -охолоджувач Cooler. Перевезення обладнання позивача за маршрутом м. Будапешт, Угорщина - Гостомель,Україна( митне оформлення) - с. Красні Окна Одеської області здійснював відповідач.

Відповідач як перевізник був залучений до перевезення придбаного позивачем обладнання на підставі заявки, укладеної відповідачем з ФОП Станко М.І.

Разом з тим, ФОП Станко М.І. була підписана заявка з ТОВ Едельвейс сервіс Україна на перевезення цього обладнання. В свою чергу, ТОВ Едельвейс сервіс Україна був укладений з позивачем договір - доручення на надання транспортно-експедиційних послуг №1702 від 11.09.2017 та заявка до цього договору на перевезення обладнання позивача.

08.05.2018 водій відповідача прийняв вантаж в м. Будапешт, Угорщина, до перевезення в с. Красні Окна Одеської області та засвідчив, що коробки навантаженні належним чином без пошкоджень. Однак, 17.05.2018 у місці доставки вантажу (с. Красні Окна Одеської області) було виявлено пошкодження одного з елементів вантажу - охолоджувача COOLER, про що відповідач повідомив страхову компанію. Аварійним комісаром за участю водія відповідача проведено огляд майна та складено звіт про результати огляду майна від 17.05.2018, згідно з яким встановлено пошкодження охолоджувача (пошкодження з`єднувальних трубок з головним агрегатом з`єднуючих основний трубний корпус; розлом страхувального хомута).

Відповідач звернувся до свого страховика - ПрАТ СК ПЗУ Україна із заявою від 18.05.2018про настання збитку, в якій вказав, що під час перевезення вантажу (когенераційної установки) з м. Будапешт до с. Красні Окна Одеської області був пошкоджений кулер, який знаходився в одному з 5-ти ящиків, що перевозилися.

На вимогу страхової компанії 19.07.2018 був проведений додатковий огляд пошкодженого вантажу за участю представників позивача, відповідача, ТОВ Едельвейс Сервіс Україна , аварійного комісара та незалежного оцінювача, якими встановлено пошкодження когенераційної установки під назвою Cooler , а саме: зміщення суцільної металевої конструкції від проектного положення; 35шт. металевих трубок Cooler деформовані (зігнуті); наявні сліди сколу фарби на фланці, що є частиною пошкодженої конструкції; відсутня частина упаковочної тари, де розміщувалась пошкоджена частина Cooler , про що складено та підписано акт технічного огляду.

Незалежними оцінювачами Сухомлин В.Ф. та Мартиненком В.В. складено звіт про технічний огляд когенераційної установки, пошкодженої частини COOLER, в якому вказані причини пошкодження COOLER - недотримання перевізником правил кріплення вантажу і, як наслідок, порушення правил перевезення товару в якості вантажу та прискорене зменшення швидкості автомобіля (різке гальмування) при перевезенні вантажу.

З огляду на ці обставини ПрАТ СК ПЗУ Україна відмовила відповідачу у відшкодуванні заявлених ним збитків, спричинених пошкодженням вантажу під час його перевезення.

Спеціалісти сервісної служби позивача як офіційного дистриб`ютора GE jenbacher , склали акт дефектації, згідно з яким механічні пошкодження сухої градирні охолодження (COOLER) генераторної установки GE jenbacher є фатальними, що унеможливлює його ремонт та використання як COOLER, необхідна заміна вузла в цілому, про що позивач повідомив відповідача.

Згідно з митною декларацією від 08.11.2018 позивач придбав у GE jenbacher GmbH & CO OG нову суху градирню( сухий охолоджувач рідини) вартістю 12 380 євро, що станом на час розмитнення за курсом НБУ становило 396 720,02 грн. Вартість перевезення цього обладнання по іноземній території становила 15 000,00 грн і ця сума включена до загальної вартості обладнання - 411 720,02 грн (п.46 митної декларації). Від загальної вартості обладнання позивач сплатив ввізне мито (6%) в розмірі 24 703,20грн та ПДВ в розмірі 87 284,64грн.

Крім того, позивач сплатив експедитору за організацію перевезення пошкодженого охолоджувача Сооler кошти в сумі 57 700,89грн, які визначені пропорційно масі пошкодженого Сооler(1620кг) до загальної маси установки ( 7 550кг).

Названі обставини підтверджують наявність повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка відповідача, збитки позивача в сумі 581 408,75грн, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача) та спростовують доводи відповідача щодо недоведеності його вини та про необгрунтованість визначеного позивачем розміру шкоди.

Апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про невідповідність звіту про технічний огляд когенераційної установки, в якому вказані причини пошкодження COOLER( недотримання правил кріплення вантажу та різке гальмування при перевезенні вантажу), вимогам ст. 98 ГПК України ( в звіті не вказано, що він підготовлено для подання до судута що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок), оскільки вказана норма встановлює вимоги до висновку експерта, в той час як звіт про технічний огляд не є висновком експерта у розумінні ст. 98 ГПК України і суд не надавав оцінку цьому звіту як висновку експерта. Як обгрунтовано зазначив позивач, такий звіт за своєю правовою природою відповідно до ст. 91 ГПК України є письмовим доказом.

Поряд з тим, вказаними вище нормами законодавства саме на перевізника покладено обов`язок доведення відсутності його вини в ушкодженні вантажу, прийнятого до перечення, та наявності обставин, за яких перевізник звільняється від відповідальності за ушкодження вантажу.

Відповідачем не подано жодного доказу на спростування викладених у звіті про технічний огляд причин пошкодження обладнання позивача, яке він (відповідач) перевозив, та на підтвердження відсутності його вини у пошкодженні цього обладнання чи наявності обставин, за яких перевізник звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу.

Доводи відповідача про те, що відшкодуванню повинна підлягати сума, на яку зменшилась вартість пошкодженої частини генераторної установки, а не сума на придбання, розмитнення та транспортування нової частини генераторної установки, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що пошкоджена при перевезенні частина генераторної установки - суха градирня охолодження (COOLER) не підлягає ремонту, необхідна заміна її в цілому.

Щодо доводів відповідача про те, що він може нести відповідальність лише перед ФОП Станко М.І., з яким відповідач підписав заявку на перевезення ватажу, що ТОВ КТС Інжиніринг є неналежним позивачем у даній справі та про неправомірне застосування судом до спірних правовідносинах положення ст. 1166 ЦК України, яка стосується деліктних (позадоговірних) зобов`язань, то такі доводи , на думку колегії суддів, правомірно та обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Реалізуючи визначене у статті 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові свої доводи про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту повинен насамперед слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Норми чинного законодавства не містять заборони на звернення особи, якій завдано збитків, безпосередньо до перевізника, яким завдано збитків, та який був залучений до перевезення не позивачем, а іншою особою.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача як потерпілого на відшкодування завданої йому шкоди є абсолютним і не може бути обмежене договором, зокрема заявкою на перевезення обладнання, укладеною відповідачем як перевізником з ФОП Станко М.І., стороною якої позивач не був. Позивач, якому завдана шкода перевізником, вправі на власний розсуд обирати спосіб захисту свого порушеного права: шляхом звернення до перевізника в деліктному зобов`язанні чи до експедитора в договірному зобов`язанні, який залучив перевізника.

Інші доводи скаржника не беруться апеляційним судом до уваги як такі, що не спростовують правомірних висновків суду, покладених в основу рішення.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову та вважає рішення суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача 581 408,75грн шкоди законним і обгрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права ( ч.4 ст. 269 ГПК України).

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Крім того, 01.06.2020 надійшло клопотання представника позивача адвоката Бабаджаняна Г.А. про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом рішення апеляційним судом, в якому просить стягнути з відповідача 5 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, до якого додані докази надання професійної правничої допомоги та її оплати ( договір № 58/2019 від 17.01.2019 та додаткову угоду від 17.07.2019 до договору, акт -опис виконаних робіт, рахунок №8 від 25.05.2020, платіжне доручення № 1872 від 28.05.2020 на суму 5 000,00грн(том 4,а.с. 193 -198).

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 названої статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до 1. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача;

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що при перегляді апеляційним судом справи № 907/226/19 інтереси ТОВ КТС Інжиніринг представляв адвокат Бабаджанян Г.А. на підставі договору про надання професійної правової допомоги №58/2019 від 17.01.2019, укладеного ТОВ КТС Інжиніринг (замовником) та АБ Арсена Маринушкіна (виконавець), та довіреності від 02.01.2019 ( том 4,а.с.160, 194-195).

Відповідно до п.1 договору №58/2-19 (в редакції додаткової угоди №1 від 17.07.2019) замовник доручає, а виконавець надає замовнику послуги представництва інтересів замовника, зокрема, в Західному апеляційному господарському суді з питань, пов`язаних із захистом прав та інтересів замовника щодо розгляду справи №907/226/19 за позовом ТОВ КТС Інжиніринг до ФОП Галагурича В.В. про стягнення 581 408,75грн.

Оплата послуг здійснюється у формі передоплати на підставі наданого рахунку та акту-опису робіт, які підлягають виконанню або фактично виконані (п. 6 договору).

Адвокат Бабаджанян Г.А. від імені позивача подав відзив на апеляційну скаргу та здійснював представництво інтересів позивача в судових засіданнях апеляційного суду 23.06.2020, 29.09.2020 та 27.10.2020.

25.05.2020 ТОВ КТС Інжиніринг (замовник) та АБ Арсена Маринушкіна (виконавець) підписали акт-опис виконаних робіт в процесі надання правової допомоги згідно з договором №58/2019 від 17.01.2019, відповідно до якого: підготовка та направлення відзиву до апеляційного суду - 1500,00грн; участь адвоката у судовому засідання апеляційного суду - 3 500,00грн (том 4, а.с. 197).

АБ Арсена Маринушкіна виставило позивачу рахунок №8 від 25.05.2020 на суму 5 000,00грн, який позивач оплатив платіжним дорученням №1872 від 28.05.2020 (том 4,а.с. 196, 198).

Отже, вказані докази підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надану йому в апеляційному суді, в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідача, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2020 у справі № 907/226/19 залишити без змін, апеляційну скаргу ФОП Галагурича В. В. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Галагурича Василя Васильовича, ідент.номер НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КТС Інжиніринг , ідент. код 32597770, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул.Івана Франка 42/24, - 5 000,00грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 288-291 ГПК України.

5. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 28.10.2020.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич