Рішення

від 31.08.2007 по справі 20/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/276

31.08.07

За позовом         Сільськогосподарського підприємства «Павлівське»

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»

про                       стягнення 102624,32грн.

                                                                                                                          Суддя Палій В.В.

                                                                                               Секретар Молочна Н.С.

Представники:

від позивача        Алфімов В.В.- предст. (дов. від 10.08.2007р.)

від відповідача    не з"явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 102624,32грн. (40850,74 грн. - основний борг, 20425,37грн.-штрафу, 35000,00грн.-пені, 4612,05грн.-збитків від інфляції, 1736,16грн.-3% річних), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договором №75/05-КП купівлі-продажу цукрових буряків від 20.10.2005р.

У судовому засіданні 15.08.2007р. представник позивача подав клопотання про визнання поважними причини пропущення строку позовної давності для стягнення неустойки та просить суд захистити порушене право.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою підготовки відзиву на позовну заяву та необхідністю подати витребувані судом документи.

Клопотання судом задоволено.

15.08.2007р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2007р.

23.08.2007р. судом одержано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску позовної давності по стягненню неустойки, у задоволенні позову у сумі 100 881,85грн. відмовити. При цьому відповідач посилається на  здійснення відповідачем зарахування зустрічних позовних вимог в односторонньому порядку на суму 39108,26грн., що підтверджується заявою від 17.08.2007р.

23.08.2007р. судом одержано додаткове обґрунтування позовних вимог від позивача.

До початку судового засідання 23.08.2007р. представник відповідача подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом задоволено.

З метою підготовки технічних засобів для здійснення технічної фіксації судового процесу, 23.08.2007р. у судовому засіданні оголошено перерву.

У судовому засіданні 28.08.2007р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою з'ясування інформації щодо того, чи звертався відповідач, як кредитор позивача із заявою до ліквідатора позивача з вимогами до банкрута.

Представник позивача зазначив, що відповідач з вимогами до банкрута не звертався і його вимоги не визнані господарським судом у справі про банкрутство відсутнього боржника - Сільськогосподарського підприємства «Павлівське».

За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.08.2007р. оголошено перерву до 31.08.2007р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2005р. між СП «Павлівське»та ТОВ «ЮВС»укладено договір №75/05-КП купівлі-продажу цукрових буряків, відповідно до умов якого продавець (позивач) передає, а покупець (відповідач) приймає та оплачує цукрові буряки, вирощені у 2005році.

Відповідно до п. 4 договору передбачено передачу (приймання-передачу) продукції в пункті поставки: Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26.

Приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством та Інструкціями П-6, П-7.

Зобов'язання продавця вважається виконаним належним чином та в повному обсязі після передачі продукції покупцю за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26, в кількості 150 тон (мінімальна кількість продукції) та підписання обома сторонами відповідного Акту прийому-передачі та/або накладної на передачу продукції, оформлення інших первинних документів, виконання всіх зобов'язань по даному договору.

Позивач поставив відповідачу 199,272 тон цукрового буряку на загальну суму 40850,74грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 5.5 договору розрахунок за отриману  продукцію здійснюється наступним чином: по факту поставки на протязі -10 днів.

Відповідно до п. 5.6 договору кінцевий розрахунок за отриману продукцію здійснюється по факту її поставки після підписання акту-передачі продукції на протязі одного місяця не пізніше 31.12.2005року.

Проте, відповідач вартість одержаної продукції у сумі 40850,74грн. не оплатив.

Ліквідатор СП «Павлівське»звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення дебіторської заборгованості у сумі 40850,74грн.

Відповідач у відзиві посилається на те, що 17.08.2007р. відповідач на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 39108,26грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1742,47грн.

Проте, суд не погоджується із зазначеним твердженням відповідача, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду Сумської області від 16.10.2006р. у справі  №8/468-06 СП «Павлівське»визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором СП «Павлівське»арбітражного керуючого Маляра М.В.; зобов'язано ліквідатора подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута з доданими до нього документами.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом»кредитори відсутнього боржника в місячний строк з дня одержання повідомлення ліквідатора про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом можуть направити ліквідатору  заяви з вимогами до банкрута.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, повідомлення про визнання господарським судом СП «Павлівське»банкрутом, з одночасним наданням копії постанови від 16.10.2006р. у справі №8/468-06 ТОВ «ЮВС» було зроблено в позовній заяві, яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була одержана відповідачем 16.06.2007р.

Проте, відповідач у місячний термін з вимогами до банкрута в установлений законом термін не звернувся і його вимоги не визнані господарським судом у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог суперечить Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та порушує права і законні інтереси інших кредиторів у справі про банкрутство СП «Павлівське».

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 40850,74грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 35000,00грн. та штрафу у сумі 20425,37грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 20425,37грн.-штрафу, що становить 50% від суми невиконаного зобов'язання по оплаті отриманої продукції.

Відповідно до п. 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору винна сторона  сплачує штраф у розмірі 50% вартості непоставленої продукції, відповідно до пп. 1.2, 1.3 та згідно п. 5.2 договору.

Проте, у відповідача перед позивачем за договором №75/05-КП виникло зобов'язання по оплаті одержаної продукції, а не зобов'язання з поставки продукції. Таким чином, п. 7.2 договору стосується відповідальності продавця перед покупцем, а не покупця перед продавцем.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Правочин щодо  забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

За наведених обставин, вимога про стягнення з відповідача 20425,37грн. штрафу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 35000,00грн. - пені, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (п. 4, 5 ст. 267 ЦК України).

Відповідачем було заявлено  про сплив позовної давності щодо стягнення неустойки.

У свою чергу, позивач просить суд визнати поважними причини пропущення позовної давності для стягнення неустойки, посилаючись на те, що ліквідатор банкрута був призначений 16.10.2006р. Проте, у зв'язку з відсутністю СП «Павлівське» за юридичною адресою та відсутністю у нього керівних органів і посадових осіб, які були зобов'язані протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні  та інші цінності банкрута, ліквідатор не зміг одразу після  свого призначення  подати позов в інтересах банкрута про стягнення боргу та неустойки,  за відсутності у нього документів.

Враховуючи викладене, суд визнає поважними причини пропущення позивачем позовної давності для стягнення неустойки.

За розрахунком суду, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сума пені складає 3820,94грн. за 182 дні (40850,74грн. х 0, 095) :365 х 2 х 160 = 3402,36грн. (розрахунок з 01.01.2006р. по 09.06.2006р.);  (40850,74грн. х 0,085) : 365 х 2 х 22 = 418,58грн. (розрахунок з 10.06.2006р. по 01.07.2006р.).

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розрахунок збитків від інфляції позивача у сумі 4612,05грн. (січень-грудень 2006року, січень-березень 2007року) є обґрунтованим. За перерахунком суду, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1732,52грн. (за 516 днів, а саме з 01.01.2006р. по 31.05.2007р.).

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими у переважній частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»(м. Київ, пров. Червонозоряний, 2/13; м. Київ, вул. Кіквідзе, 18а; м. Київ, вул. Стрийська, 3, р/р 26008169127001 в РЦ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 21614404) на користь Сільськогосподарського підприємства «Павлівське»(41822, Сумська обл., Білопільський район, с. Павлівка, р/р 260002976 в СОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 337483, код ЄДРПОУ 30748931), а у випадку відсутності коштів-з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання судового рішення, 40850,74грн.-основного боргу, 3820,94грн.-пені, 4612,05грн. –збитків від інфляції, 1732,52грн.-3% річних, 510,16грн. - державного мита, 58,66грн. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                             В.В.Палій