Постанова

від 28.10.2020 по справі 179/645/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7588/20 Справа № 179/645/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря - Кравченка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року позивач звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою. В обгрунтування позову позивач посилалася на те, що вона в період з 2000 року по березень 2003 року отримала у приватну власність земельну ділянку площею 5,910 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222385300:01:003:0436. Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав № 159801404 від 16.03.2019 р., між позивачем і ОСОБА_4 як орендарем, було укладено договір оренди землі, зареєстрований 10 червня 2011 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі. За цим договором позивач передала ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку в оренду на 49 років. 22 липня 2016 року позивач і ОСОБА_4 зареєстрували угоду про розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки. Після розірвання договору оренди землі, ОСОБА_4 земельну ділянку позивачеві не передав. Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачеві стало відомо, що під час дії договору оренди, 19 грудня 2015 року державним реєстратором Магдалинівської районної державної адміністрації, право власності на її земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2015 року у справі № 202/8678/15-ц, про яке дізналася лише в лютому 2019 року. Зазначені обставини, підтверджені інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ухвалами Індустріального і Магдалинівського районних судів, свідчать про те, що ОСОБА_4 , заволодівши землею позивачки на підставі незаконного судового рішення і дізнавшись про скасування такого рішення, поділив землю позивачки на дві ділянки з кадастровими номерами - 1222385300:01:002:0420, 1222385300:01:002:0421. Не маючи на ці ділянки правомірно набутого права власності та будь-яких повноважень на розпорядження ними, ОСОБА_4 по договорах міни передав ці ділянки у власність відповідачок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які в свою чергу шляхом укладання договорів емфітевзису передали цю землю у користування приватному підприємству ОСОБА_4 - Агрофірма Діана .

Земельна ділянка з кадастровим номером 1222385300:01:002:0420 за заявкою ОСОБА_2 12 лютого 2020 року поділена на дві земельні ділянки площею по 1,4775 га кожна і мають кадастрові номери 1222385300:01:002:0438 і 1222385300:01:002:0439. 14 лютого 2020 року на вказані земельні ділянки зареєстровано право власності за ОСОБА_2 Земельна ділянка з кадастровим номером 1222385300:01:002:0421 за заявкою ОСОБА_3 12 лютого 2020 року поділена на дві земельні ділянки площею по 1,4775 га кожна і мають кадастрові номери 1222385300:01:002:0436 і 1222385300:01:002:0437. 14 лютого 2020 року на вказані земельні ділянки зареєстровано право власності за ОСОБА_3 . Таким чином, земельна ділянка, яка належала позивачеві площею 5,910 га, яка мала кадастровий номер 1222385300:01:003:0436 внаслідок поділу складається з чотирьох ділянок площею по 1,4775 га кожна із кадастровими номерами 1222385300:01:002:0436, 1222385300:01:002:0437, 1222385300:01:002:0438, 1222385300:01:002:0439. Таким чином, позивач на теперішній час є законним власником землі у межах чотирьох земельних ділянок, державна реєстрація права власності на які здійснена за відповідачами.

Враховуючи вищезазначене, позивач просила суд витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею по 1,4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0438, 1222385300:01:002:0439, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівський район, Оленівський старостинський округ № 7; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивача земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею по 1,4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0436, 1222385300:01:002:0437, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівський район, Оленівський старостинський округ №7.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду ОСОБА_1 не погодилася та подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 360 ЦПК України подала відзив, в якому просила апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта.

Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалися.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,910 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 139086.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2015 року у справі № 202/8678/15-ц за ОСОБА_4 визнано право власності на земельну ділянку площею 5,910 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 139086, кадастровий номер 1222385300:01:003:0436.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2019 року заочне рішення від 27.11.2015 року у справі № 202/8678/15-ц скасовано, справу за підсудністю направлено до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

25 квітня 2019 року ухвалою судді Магдалинівського районного суду у справі № 202/8678/15-ц позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності повернуто позивачеві.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода С.А. від 21 травня 2019 року № 46949778, відмовлено позивачеві у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв`язку із невиконанням вимог зазначених у рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46267467 від 02.04.2019 року.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Магдалинівському районі Дніпропетровської області поділ земельної ділянки було здійснено за заявою ОСОБА_4 від 17.08.2018 року на 2 земельні ділянки площею по 2,955 га кожна з кадастровими номерами 1222385300:01:002:0420, 1222385300:01:002:0421.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали з ОСОБА_4 11.03.2019 року договори міни земельних ділянок, у зв`язку із чим набули право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1222385300:01:002:0420, 1222385300:01:002:0421 та передали їх у користування ПП Агрофірма Діана на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису).

Земельна ділянка з кадастровим номером 1222385300:01:002:0420 за заявою ОСОБА_2 поділена на дві земельні ділянки площею по 1,4775 га кожна, кадастрові номери 1222385300:01:002:0438 та 1222385300:01:002:0439. 14 лютого 2020 року на вказані земельні ділянки зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 1222385300:01:002:0421 за заявою ОСОБА_3 поділена на дві земельні ділянки площею по 1,4775 га кожна, кадастрові номери 1222385300:01:002:0436 та 1222385300:01:002:0437. 14 лютого 2020 року на вказані земельні ділянки зареєстровано право власності за ОСОБА_3 .

Суд встановив, що спірні земельні ділянки вибули із власності позивача на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2015 року у справі № 202/8678/15-ц та в подальшому скасованого, волі ОСОБА_1 на таке вибуття не було.

Відповідачами у відзивах на позовну заяву було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно пояснень представника позивача суд встановив, що про порушення права власності на земельну ділянку, а саме щодо ухвалення рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2015 року у справі № 202/8678/15-ц позивач дізналася у лютому 2019 року, а про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , яка відбулася 19 грудня 2015 року на підставі судового рішення, їй стало відомо із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 березня 2019 року.

Враховуючи те, що позивач проживає в с. Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, спірні земельні ділянки знаходяться на території відповідної сільської ради, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилання відповідачів про обізнаність ОСОБА_1 щодо перебування у володінні третьої особи її земельної ділянки, який сплачував відповідний земельний податок у 2016, 2017, 2018 роках, що також свідчить про відкритість такого володіння.

Судом встановлено, що судове рішення 27 листопада 2015 року, на підставі якого третя особа набула право власності на земельну ділянку, яка належала позивачеві міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 27 грудня 2015 року, право власності на спірну земельну ділянку 19 грудня 2015 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою, тому суд прийшов до висновку про застосування до вимог ОСОБА_1 строку позовної давності, у зв`язку з тим, що перебіг строку позовної давності почався з моменту реєстрації відповідного речового права за ОСОБА_4 , однак позивач, звертаючись у квітні 2020 року до суду із цим позовом, пропустила трирічний строк звернення до суду.

Таким чином, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог на підставі пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно листа-повідомлення Оленівської сільської ради від 23 квітня 2019 року №132 (копія знаходиться у справі), ОСОБА_1 має земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № НОМЕР_1 ) площею 5,91 га, яка знаходиться на території Оленівської сільської ради.

В матеріалах справи відсутні докази того, що в сільську раду надходила інформація про зміну власника земельної ділянки та поділ ділянки.

У зв`язку з чим, отримати інформацію про відчуження права власності на земельну ділянку за місцем проживання та знаходження земельної ділянки - у сільській раді, де ведеться облік земель віднесених до території цього органу місцевого самоврядування, позивач не могла.

Як було встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка вибула із власності позивача на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2015 року у справі №202/8674/15-ц, ухваленого з порушенням правил виключної підсудності, без її участі, без повідомлення її про судовий розгляд і надсилання їй позовної заяви та копії заочного рішення суду.

Зазначені обставини підтверджується ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2019 р. у справі № 202/8678/15-ц.

Колегія суддів погоджується з посиланнями апелянта на те, що доказів обізнаності позивача до лютого 2019 року про заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та реєстрацію права власності на її земельну ділянку спочатку за ОСОБА_4 , а потім за відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , про неодноразовий поділ земельної ділянки немає і суд таких доказів не досліджував.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що довідка про сплату третьою особою за 2016, 2017, 2018 роки податку на земельну ділянку, не являється доказом обізнаності позивача про перехід права власності на землю. У розумінні положень ст. 77 ЦПК така довідка є неналежним доказом.

Відповідно наявним у справі інформаційним довідкам із Державного реєстру речових прав, з 10 червня 2011 р. третя особа - ОСОБА_4 орендував у позивача земельну ділянку і як користувач зобов`язаний був сплачувати податок на землю. Після розірвання договору оренди (реєстрація розірвання договору здійснена 22 липня 2016 року) ОСОБА_4 земельну ділянку позивачу не передавав і продовжував сплачувати податок на землю.

Вірними є твердження апелянта про те, що користування землею і володіння землею на праві власності це різні поняття. Сплата земельного податку без повідомлення про це позивача не свідчить про відкритість переоформлення права власності на земельну ділянку.

Як зазначає апелянт, про заволодіння її земельною ділянкою ОСОБА_1 дізналася лише в лютому 2019 року від правоохоронних органів, від яких і отримала інформаційну довідку № 159801404 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Довідка сформована Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області 16.03.2019 р., знаходиться у матеріалах справи і містить інформацію щодо внесення в Державний реєстр записів про підстави і перехід прав власності на земельну ділянку позивача.

Частиною 1 ст. 251 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що про порушення своїх прав позивач дізналася лютому 2019 року, отже саме з цієї дати розпочався строк позовної давності для пред`явлення ОСОБА_1 даного позову до відповідачів.

За указаних обставин, у суду не було законних підстав для висновку про пропуск позивачем строку позовної давності та застосування положень частини четвертої ст. 267 ЦК України для відмови у задоволенні позову

Крім того, згідно позиції Верховного Суду, позови про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння можуть бути пред`явлені протягом періоду порушення права власності, яке визначається триваючим. У спорах про захист речових прав власника нерухомого майна строки позовної давності не застосовуються.

Відповідна позиція Верховного Суду відображена у постановах від 06.03.2018 р. у справі №904/9159/16, від 22.03.2018 р. у справі №904/12521/16, від 04.07.2018 р. у справі №653/1096/16-ц, від 04.07.2018 р. у справі №653/ 1096/16-ц щодо застосування віндикації.

Обгрунтування судом пропуску позивачем строку позовної давності правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, є помилковим, оскільки у зазначеній справі мали місце зовсім інші обставини.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нової постанови, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1232,91 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги по 1849,37 грн, з кожного.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року - скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею по 1,4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0438, 1222385300:01:002:0439, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівський район, Оленівський старостинський округ

№ 7.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею по 1,4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0436, 1222385300:01:002:0437, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівський район, Оленівський старостинський округ № 7.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 232,91 грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги по 1 849,37 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С.Городнича

Судді: О.В.Лаченкова

М.Ю.Петешенкова