Ухвала
14 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 179/645/20
провадження № 61-17143ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_2 у квітні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , у якому просила:
- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 на свою користь земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею по 1, 4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0438, 1222385300:01:002:0439, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівському районі, Оленівському старостинському окрузі № 7;
- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на свою користь земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею по 1, 4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0436, 1222385300:01:002:0437, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівському районі, Оленівському старостинському окрузі № 7.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею по 1, 4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0438, 1222385300:01:002:0439, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівському районі, Оленівському старостинському окрузі № 7;
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею по 1, 4775 га кожна, кадастрові номери: 1222385300:01:002:0436, 1222385300:01:002:0437, розташовані у Дніпропетровській області, Магдалинівському районі, Оленівському старостинському окрузі № 7.
Здійснено розподіл судових витрат.
ІІ. ВИМОГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 16 листопада 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року повністю, залишити без змін рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог.
У листопаді 2020 року від заявника надійшли документи на усунення недоліків касаційної скарги, наведено обґрунтування сплаченого судового збору, надано докази на підтвердження його доплати, подано нову редакцію касаційної скарги, в якій уточнено межі оскарження рішення суду апеляційної інстанції, а саме заявник просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року в частині належних їй земельних ділянок.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд з`ясував, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Так, заявником як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначено, що:
- оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;
- оскаржуване рішення не відповідає правовим висновкам, викладеним, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц (провадження № 61-19921св18). Відповідно до зазначених висновків правова конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Судами не застосовано також правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19) щодо застосування правил позовної давності.
Таким чином, серед підстав касаційного оскарження заявником рішення суду апеляційної інстанції ним зазначена та підстава, яка згадана у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки, вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
IV. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ДІЇ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
У касаційній скарзі заявник просить зупинити дію рішення суду апеляційної інстанції.
Клопотання обґрунтовувалося тим, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про витребування нерухомого майна, отже на переконання заявника, позивач може здійснити реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки.
Також, зазначає, що рішенням суду апеляційної інстанції із заявника стягнуто судовий збір у розмірі 3 082, 91 грн, що зумовлює понесення ОСОБА_1 фінансових витрат.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Враховуючи те, що заявник не навела достатньо обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваного рішення, доводи клопотання зводяться до ймовірності настання негативних наслідків, проте наведені заявником обставини не підтверджені належними доказами, а саме, докази щодо початку процедури примусового виконання судового рішення, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у
статтях 12 та 13 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Керуючись статтями 389, 392, 394, 390, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 11 січня 2021 року.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
А. С. Олійник
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 16.12.2020 |
Номер документу | 93541920 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні