Постанова

від 27.10.2020 по справі 756/9282/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 756/9282/19-ц

провадження № 61-21716св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо , Публічне акціонерне товариство Банк Національний Кредит , Товариство з обмеженою відповідальністю Кур`єрська авіапошта України-Експрес ,

треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Богдан Леонідович, Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Центр Реєстрації

м. Києва, державний реєстратор Хоменко Ірина Олексіївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства

з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо (далі -

ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо ), Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит (далі - ПАТ Банк Національний Кредит ), Товариства з обмеженою відповідальністю Кур`єрська авіапошта України-Експрес (далі - ТОВ Кур`єрська авіапошта України-Експрес ), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Б. Л., Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Центр Реєстрації м. Києва, державний реєстратор Хоменко І. О., про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, визнання права власності на Ѕ частину об`єкта нерухомості - квартири

АДРЕСА_1 .

Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник, з метою забезпечення позову, просив накласти арешт на квартиру

АДРЕСА_1 , а також заборонити будь-які дії щодо спірного нерухомого майна квартири

АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо ,

ПАТ Банк Національний Кредит , ТОВ Кур`єрська авіапошта України-Експрес , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Б. Л., Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Центр Реєстрації міста Києва державний реєстратор Хоменко І. О. про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання права власності відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив

із того, що запропоновані позивачем види забезпечення не є співмірними

із заявленими позовними вимогами, а також суперечать змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , ПАТ Банк Національний Кредит , ТОВ Кур`єрська авіапошта України-Експрес , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Б. Л., Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Центр Реєстрації міста Києва державний реєстратор Хоменко І. О., про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання права власності задоволено частково.

Накладено арешт на Ѕ частину квартири

АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо . У решті вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та частково задовольняючи вимоги заявника щодо накладення арешту на Ѕ частину квартири

АДРЕСА_1 , надавши оцінку доводам, викладеним у заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій частині, та доказам, наданим заявником на підтвердження наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, колегія суддів, виходячи з того, що заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на майно можуть бути вжиті судом лише на індивідуально визначене майно і лише таке, що відноситься до предмета спору, дійшла висновку, що наявні підстави для накладення арешту на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , як заходу для забезпечення вимог позивача за пред`явленим ним позовом.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року,

ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного суду

28 жовтня 2019 року скасувати й залишити в силі ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року.

На обґрунтування касаційної скарги ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову апеляційний суд

у межах вимог чинного ЦПК України належним чином не оцінив обґрунтованість та доведеність аргументів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників справи й дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову у цій справі, внаслідок чого судом апеляційної інстанції було скасовано законну ухвалу суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 756/9282/19-ц з Оболонського районного суду м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 , ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , ПАТ Банк Національний Кредит , ТОВ Кур`єрська авіапошта України-Експрес , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Б. Л., Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Центр Реєстрації міста Києва, державний реєстратор Хоменко І. О.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, щодо якої він просить ухвалити рішення, зводиться до наступних вимог:

- визнати недійсним договір поруки від 24 вересня 2013 року № 04-644/1-4, укладений між ПАТ Банк Національний кредит , ТОВ Кур`єрська авіапошта України-Експрес та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір іпотеки № 04-645/1-4, зареєстрованого в реєстрі

за № 1821, предметом якого є квартира

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ПАТ Банк Національний кредит ;

- визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав за договором іпотеки, серія та номер: 1773, від 25 травня 2018 року, укладений між

ПАТ Банк Національний кредит та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (заборону

на відчуження нерухомого майна), індексний номер 6178631, від 24 вересня

2013 року о 16:47:42, підстава виникнення: договір іпотеки від 24 вересня

2013 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Б. Л., обтяжувач - ПАТ Банк Національний кредит , особа, майно/права якої обтяжуються, ОСОБА_2 , тип майна - квартира

АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42755292, від 29 серпня 2018 року о 18:09:17, видавник - Хоменко І. О., Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної Ради Роздільнянського району Одеської області Центр Реєстрації м. Київ, об`єкт - квартира

АДРЕСА_1 , власник - ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо ;

- визнати за ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя право власності

на Ѕ частину об`єкта нерухомості - квартири

АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 03 листопада 2017 року

№ 4700/4701/17-32, призначеної Шевченківським районним судом м. Києва

у рамках розгляду цивільної справи № 761/6590/15-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, встановлено,

що підписи від імені поручителя в договорі поруки від 24 вересня 2013 року

№ 04-644/1-4 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою без наслідування підпису ОСОБА_1 .

Вказував, що позивач у зазначеній справі (№ 761/6590/15-ц), ПАТ Банк національний кредит , надало суду документи з підробленим підписом, який

не належить ОСОБА_1 , що за своєю природою породжує недійсність договору поруки від 24 вересня 2013 року № 04-644/1-4, укладеного між ПАТ Банк національний кредит та ОСОБА_1 . Зазначав також про те, що він

не підписував та не надавав нотаріальної згоди й на укладення спірного договору іпотеки, що за своєю суттю впливає на недодержання вимог щодо правочину в момент його укладання, у зв`язку з чим вважає, що договір іпотеки

є недійсним з моменту його вчинення, а відтак - підлягає визнанню недійсним

і договір відступлення (купівлі-продажу) прав за договором іпотеки від 25 травня 2018 року, серія та номер 1773, укладений між ПАТ Банк Національний кредит та ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , із скасуванням обтяження, зареєстрований на підставі недійних договорів.

Обґрунтовуючи вимоги щодо визнання права власності на Ѕ частину об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_1 , вказував на те, що у період шлюбу за спільні кошти подружжям ОСОБА_1 була придбана квартира за вказаною вище адресою. Згідно

зі свідоцтвом про право власності від 30 березня 2006 року, НОМЕР_1 , квартира була зареєстрована на ім`я дружини ОСОБА_2 . Вважає, що він має право на Ѕ частину зазначеної вище квартири, яка є спільним сумісним майном подружжя, проте у зв`язку з незаконним укладенням вищезазначених договорів та перереєстрації права власності на цю квартиру за юридичною особою, реалізувати своє право на поділ майна подружжя не має можливості, у зв`язку

з чим він і звернувся до суду для встановлення законності та для захисту своїх прав.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на квартиру

АДРЕСА_1 ,

що належить на праві приватної власності ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , а також заборонити будь-які дії щодо спірного нерухомого майна.

На обґрунтування заяви посилався на те, що перереєстрація спірної квартири відбулася без його відома та згоди. Приймаючи до уваги, що предметом судового розгляду є вирішення питання щодо законності переходу права власності на спірну квартиру, вважав, що необхідним і достатнім способом забезпечення позову у цьому випадку є накладення арешту на спірну квартиру

та заборона вчиняти будь-які дії щодо спірного нерухомого майна. Посилався на те, що відповідач ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо повністю розпоряджається спірним нерухомим майном та йому стало відомо, що квартира знаходиться на стадії продажу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційну скаргу подано до суду у грудні 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла

до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд , та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених

чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно

та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Встановивши, що між сторонами у справі виник спір щодо прав позивача

на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, з поєднанням вимог, пов`язаних з реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, а також те, що вказана квартира, яка є предметом спору, перебуває у власності відповідача у справі

ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , про що вчинено запис у державному реєстрі прав власності, та взявши до уваги, що юридично закріплене право власності надає можливість власнику самостійно вирішувати юридичну

і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо, апеляційний суд дійшов правильного висновку,

що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно клопотанням позивача слід частково задовольнити, вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на Ѕ частину квартири

АДРЕСА_1 , як заходу для забезпечення вимог позивача за пред`явленим ним позовом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії,

що стосуються предмета спору. Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування цього виду забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача в частині заборони будь-яких дій щодо спірного нерухомого майна - квартири

АДРЕСА_1 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявником ОСОБА_1 не доведено існування об`єктивних обставин, які б свідчили про те, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому апеляційний суд правильно вказував, що позовна заява та заява про забезпечення позову, а також додані до них матеріали не містять доказів

на підтвердження обставин здійснення відповідачами чи іншими особами фактичних дій, спрямованих на заподіяння шкоди нерухомому майну,

що є предметом спору, а саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість відповідачів та інших осіб на вчинення дій щодо спірного нерухомого майна не є достатньою підставою для вжиття таких заходів забезпечення позову.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального й процесуального права на свій розсуд, містять посилання

на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який

їх обґрунтовано спростував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється

та не ухвалюється нове рішення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції,

а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи

у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев М. Є. Червинська