ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
20.04.10 Справа № 1/124-48
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді –Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк від 04.02.2010р.
на рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2010р.
в справі № 1/124-48
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «НОВИЙ ДІМ», м.Луцьк
до відповідача: підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк
про стягнення 21229,13грн.
та за зустрічним позовом підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк
до Приватної виробничо-комерційної фірми «НОВИЙ ДІМ», м.Луцьк
про визнання недійсним акту прийому-передачі за листопад 2006 року підписаного однією стороною.
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від позивача: не з’явився
від відповідача: ОСОБА_2 - представник
Відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) роз‘яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Позивач за первісним позовом явку повноважного представника в судове засідання 20.04.2010р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Встановив :
Рішенням господарського суду Волинської області від 27.01.2010р. у справі №1/124-48 (суддя Гончар М.М.) позов приватної виробничо-комерційної фірми «НОВИЙ ДІМ»задоволено частково та стягнено з підприємця ОСОБА_2 на користь позивача за первісним позовом 3291,29грн. заборгованості, 102грн. витрат по оплаті державного мита та 236грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в частині стягнення 8123,900грн. позов залишено без розгляду. В задоволенні зустрічного позову підприємця ОСОБА_2 до Приватної виробничо-комерційної фірми «НОВИЙ ДІМ»про визнання недійсним акту прийому-передачі за листопад 2006р. відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем за первісним позовом належним чином не доведено факту отримання відповідачем товару, вартість яких включено до акту прийому виконаних робіт за листопад 2006р. тому в цій частині позов залишено без розгляду. Щодо зустрічних позовних вимог, то суд першої інстанції відмовив у визнанні недійсним акту прийому-передачі за листопад 2006 року, вважаючи, що відсутні підстави для визнання його недійсним, так як в акті зазначені виконані роботи, відповідач не заперечив факт виконання позивачем робіт по штукатуренню гіпсовим розчином, а також відповідач не зазначив причин не підписання акту.
Не погоджуюсь із зазначеним рішенням, підприємець ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як місцевим господарським судом не досліджено всіх обставин справи, у зв’язку з чим просить рішення скасувати повністю та відмовити у задоволенні первісних позовних вимог повністю, а зустрічний позов повністю задоволити.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за первісним позовом, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 23.03.2010р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення відповідача колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2010р. у справі №1/124-48 скасувати, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2006 року між ПВКФ "НОВИЙ ДІМ", "підрядник " та ПП ОСОБА_2, "замовник", був укладений договір № 2 на виконання ремонтно-будівельних робіт.
Відповідно до п. 1.1. договору №2 від 17.05.2006 року замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання оздоблювальних робіт на об'єкті замовника в м. Луцьку по вул. Кривий вал.
Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи : перед початком виконання робіт в триденний термін після підписання договору, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс на виконання робіт у розмірі 49000 грн., а в кінці кожного місяця підрядник представляє замовнику акт виконаних робіт, який замовник розглядає і затверджує в триденний термін (п. п. 2.1., 5.1. та 5.2. договору №2 від 17.05.2006 року).
Розрахунки за виконані роботи здійснюються на основі актів виконаних робіт, оплата суми боргу здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше через три доби після підписання акту виконаних робіт (п. 5.3. договору №2 від 17.05.2006 року).
Вартість виконуваних робіт складає 188 845,00 грн. в тому числі ПДВ 31474,17 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Отже, з моменту укладення договорів між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов'язаннями, зокрема, підряд.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В акті прийомки виконаних робіт за листопад 2006 року позивачем, крім штукатурення та вартості матеріалів для штукатурення на виконання договору №2 від 17.05.2006 року включено також вартість дверей, дверних полотен та коробок, компакт кораловий з кришкою та кабель, які не обумовлені договором. В підтвердження факту отримання цього товару відповідачем, позивач суд не надав жодних документів. При цьому, акт прийому виконаних робіт за листопад 2006 року відповідачем не підписаний, хоча факт виконання штукатурних робіт не заперечується.
У відповідності до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на відсутність належних доказів, господарським судом ухвалою від 07.10.2009 року №1/124-48 було призначено будівельно-технічну експертизу оздоблювальних робіт позивача, приватної виробничо-комерційної фірми "НОВИЙ ДІМ" на об'єкті замовника, підприємця ОСОБА_2 в м. Луцьку по вул. Кривий вал, з метою встановлення факту виконання ПВКФ «НОВИЙ ДІМ»робіт, зазначених в акті за листопад 2006р., а також з метою визначення вартості цих робіт. Однак, експертиза не була проведена, оскільки кошти за проведення експертизи на рахунок інституту не надійшли.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо частково задоволення первісних позовних вимог, оскільки факт виконання ПВКФ «НОВИЙ ДІМ»робіт, зазначених в акті за листопад 2006р. не доведено, а також вартість цих робіт документально не підтверджено, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім цього, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним акту прийому-передачі за листопад 2006 року. Акт приймання-передачі виконаних робіт є документом, який підтверджує виконання робіт та їх вартість і може слугувати доказом у справі в розумінні ст.38 ГПК України. Однак такий акт не може бути предметом розгляду судом в розумінні ч.1 ст.12 ГПК України, а отже не є підвідомчий господарським судам України, що у відповідності до ч.1 ст.80 ГПК України, є підставою для припинення провадження у справі по зустрічному позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів частково погоджується з доводами скаржника та приходить до висновку, що апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 слід задоволити частково, рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2010р. скасувати і в задоволенні первісного позову відмовити повністю та припинити провадження щодо зустрічного позову.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,-
Постановив:
1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2010р. у справі №1/124-48
скасувати.
2. Прийняти нове рішення. У задоволенні первісного позову Приватної виробничо- комерційної фірми «НОВИЙ ДІМ», м.Луцьк про стягнення з підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк 21229,13грн. відмовити повністю.
3. Провадження у справі по зустрічному позову підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк до Приватної виробничо-комерційної фірми «НОВИЙ ДІМ», м.Луцьк про визнання недійсним акту прийому-передачі за листопад 2006 року підписаного однією стороною - припинити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2010 |
Оприлюднено | 11.10.2010 |
Номер документу | 9261243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Гнатюк Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні