Рішення

від 15.10.2020 по справі 160/3248/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 160/3248/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Ткаченко Ю.А.

за участю:

представника позивача - Пархоменко Ю.С.

представника відповідача - Пономаренка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Стоунарт до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000616504 від 12.11.2019 року, винесене посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким ТОВ Стоунарт , збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку на 849 904,12 грн., в тому числі 679 923,30 грн. податкового зобов`язання та 169 980,82 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що його представник 12.02.2020 року отримав нарочно в контролюючому органі копію податкового повідомлення-рішення № 000616504 від 12.11.2019 року, винесеного посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом протиправно, на підставі акту перевірки, висновки якого носять формальний, поверхневий та передчасний характер, а отже, підлягає скасуванню. Скориставшись вказаним правом, визначеним п.44.7 ст.44 ПК України, позивач подав заперечення на акт перевірки від 25.09.2019 року №969/04-36-05-04/33164932. Проте про результати розгляду заперечень позивача у встановленому порядку не сповістили. Лише в січні 2020 року, довідавшись із особистого кабінету платника податків на офіційному веб-сайті ДПС України про нарахування пені за несплаченим грошовим зобов`язанням, позивач дізнався про те, що на підставі вказаного акту відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 000616504 від 12.11.2019 року, яким ТОВ Стоунарт збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку на 849 904,12 грн. Проте позивач категорично не може погодитись із висновками акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю з викладених у ньому підстав, та з урахуванням відповіді на відзив. Представник позивача також зазначила, що витяг № 1305-3165 від 13.05.2019 р. станом на 01.01.2017 року може застосовуватись лише для визначення податкового зобов`язання за 2018 рік (а не за 2017 рік, як зроблено відповідачем), а витяг № 2005-3795 від 11.06.2019 р. станом на 01.01.2018 року - для визначення податкового зобов`язання за 2019 рік (а не за 2018 рік, як зроблено відповідачем). Таким чином, представник позивача вважає вимоги відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що станом на 18.09.2019 року договір оренди землі, згідно з яким ТОВ Стоунарт надано в оренду земельну ділянку площею 0,4363 га (кадастровий номер 1210100000:06:089:0111), розташовану за адресою: м.Дніпро, Центральний р-н, по пров.Скориківському в районі буд.№7 вважається діючим, та відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI є підстава для нарахування орендної плати за землю за ділянки. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 р. №162 Про внесення змін до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів внесені зміни у примітку до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 р. за №1647/29777, щодо величин коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельних ділянок, у випадках, коли інформація про вид цільового призначення ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) або інформація про таку ділянку відсутня у відомостях Кадастру. Відповідно до п.3 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489 набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01 січня 2017 року.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, що вносяться до Кадастру на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст.1 Закон України Про землеустрій ), використовуються для визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки - множника при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.3 Порядку) під час виконання робіт з такої оцінки. Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Тому до ТОВ Стоунарт було застосовано штраф у розмірі 25% від суми встановленого порушення, а саме: 679 923,30 грн. х 25% = 169980,82 грн. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення №000616504 від 12.11.2019 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області є цілком законним та вірним, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про день та час його проведення повідомлялася належним чином.

Раніше до суду третя особа надіслала письмові пояснення, в яких зазначила, що позивачу потрібно було тільки внести до Державного земельного кадастру відсутні дані, а саме: вид цільового призначення земель (КВЦПЗ). Законодавством не передбачено жодного іншого способу внесення даних до Державного земельного кадастру ніж відповідно до вимог ст.26 Закону України Про Державний земельний кадастр та вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру. Крім того, вся робота Держгеокадастру чітко регламентована Законом України Про Державний земельний кадастр та постановою КМУ №1051 Про Порядок ведення Державного земельного кадастру , якою визначається порядок та технічне ведення Державного земельного кадастру, та які набрали чинності з 01.01.2013 року. Жодних відхилень від регламенту ведення Державного земельного кадастру Національна кадастрова система не приймає. На момент видачі Держгеокадастром Витягів на підставі яких відповідачем було здійснено розрахунок орендної плати, до Державного земельного кадастру не були здійснені відомості. Позивачем не оскаржуються дії уповноваженого органу - Держгеокадастру, який здійснює формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а нарахування та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснювалось на підставі діючих витягів з нього. Отже, позовні вимоги ТОВ Стоунарт задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, письмові пояснення третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2009 року між ТОВ Стоунарт (код ЄДРПОУ 33164932) та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,4363 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:06:089:0111, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П. за № 4055. Відповідно до п.3.1 Договору, договір укладено на 10 років.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:06:089:0111, сформованого відділом у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.05.2019 р. №1305-3165 на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради по ТОВ Стоунарт , нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 року по м.Дніпро, Центральний р-н, по пров.Скориківському в районі буд.№7, площею 0,4363 га складає 1 6 998 076,09 грн. Категорія земель: 200 землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки: - 02.10. - для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ТОВ Стоунарт відповідно до вимог чинного законодавства України на 2018 рік складає 509942,28 грн., а саме: 16998076,09 х 3% = 509 942,28 грн.

Позивачем подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 0,4363 га та кадастровим номером - 1210100000:06:089:0111 на 2017 рік на загальну суму податку 169 980,63 грн. Заниження орендної плати за земельну ділянку площею 0,4363 га за 2017 рік, на думку відповідача, складає 339 961,65 грн.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:06:089:0111, сформованого відділом у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.06.2019 р. №2005-3795 на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради по ТОВ Стоунарт , нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 року по м.Дніпро, Центральний р-н, по пров.Скориківському в районі буд.№7, площею 0,4363 га складає 16 998 076,09 грн. Категорія земель: 200 землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки: - 02.10. - для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ТОВ Стоунарт відповідно до вимог чинного законодавства України на 2018 рік складає 410786,84 грн., у т.ч.: за січень - лютий 2018 р. (ставка 3%): 16998076,09 х 3%/12 х 2 = 84990,38 грн.; за березень - грудень 2018 р. (ставка 2,3%): 16998076,09 х 2,3%/12 х 10 = 325796,46 грн.

Позивачем подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 0,4363 га та кадастровим номером - 1210100000:06:089:0111 на 2018 рік на загальну суму податку 169 980,63 грн. Заниження орендної плати за земельну ділянку площею 0,4363 га за 2018 рік, на думку відповідача, складає 240 806,21 грн.

Судом також встановлено, що з 12 по 18 вересня 2019 року проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Стоунарт з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ Стоунарт на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,4363 га (кадастровий номер 1210100000:06:089:0111) за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р.

За результатами перевірки складено акт від 25.09.2019 року №969/04-36-05-04/33164932 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СТОУНАРТ", код за ЄДРПОУ 33164932 з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ Стоунарт на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,4363 га (кадастровий номер 1210100000:06:089:0111) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 року (надалі - акт), відповідно до якого перевіркою встановлено порушення ТОВ СТОУНАРТ п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, 286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату за земельну ділянку, розташовану на території Центрального р-ну м.Дніпра в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 року на загальну суму 580 767,86 грн., в тому числі: за 2017 рік - 339 961,65 грн.; за 2018 рік - 240 806,21 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 25.09.2019 року №969/04-36-05-04/33164932 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000616504 від 12.11.2019 року, яким ТОВ Стоунарт збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку на 849 904,12 грн., в тому числі 679 923,30 грн. податкового зобов`язання та 169 980,82 грн. штрафних санкцій.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №000616504 від 12.11.2019 року є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Правові засади застосування земельного податку регламентовані розділом XII «Податок на майно» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В силу п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з статтями 269, 270 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування земельним податком - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.286.5 ст.285 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.287.5 ст.287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. (п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п.289.2 ст.289 ПК України).

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпунктом 14.1.42 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Так, відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості з державного земельного кадастру надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з п.284.1 ст.284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, зі змінами та доповненнями (далі - ЗК України).

Відповідно до положень ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Згідно з ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗК України). Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

Таким чином особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПК України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.

Саме такий висновок викладено в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такій особі не оформлено (наказ Міністерства фінансів України №602 від 06.07.2018 р.).

Відповідно до п.53.1 ст.53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована» .

Так, єдиним аргументом відповідача є твердження, що під час визначення податкового зобов`язання позивача ним було використано інформацію від компетентного органу державної влади, а саме: витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому контролюючий орган вірно визначив грошове зобов`язання на підставі чинних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Але, вказане твердження повністю спростовується матеріалами справи та нормативно-правовим обґрунтуванням, наведеним вище. При цьому відповідач не заперечує, що ним було використано витяг №1305-3165 від 13.05.2019 р. станом на 01.01.2017 року та витяг № 2005-3795 від 11.06.2019 р. станом на 01.01.2018 року.

Суд наголошує, що твердження відповідача, нібито позивач фактично просить суд надати правову оцінку витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не має правового змісту, адже позивач не оспорює чинність вказаних витягів, а лише зазначає, що вони не можуть бути використані саме для визначення конкретного податкового зобов`язання за конкретний період, що не позбавляє його правової сили взагалі.

Згідно з п.271.2 ст.271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З наведеного випливає, що нормативна грошова оцінка для визначення плати за землю за 2017 рік мала бути затверджена та оприлюднена не пізніше 15 липня 2016 року, а для визначення плати за землю за 2018 рік - не пізніше 15 липня 2017 року.

З цієї ж норми випливає, що витяг № 1305-3165 від 13.05.2019 р. станом на 01.01.2017 року може застосовуватись лише для визначення податкового зобов`язання за 2018 рік (а не та 2017 рік, як зроблено відповідачем), а витяг № 2005-3795 від 11.06.2019 р. станом на 01.01.2018 року - для визначення податкового зобов`язання за 2019 рік (а не за 2018 рік, як зроблено відповідачем).

Таким чином, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000616504 від 12.11.2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 12 748,56 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000616504 від 12.11.2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стоунарт (вул.Мечникова, 10-Б, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 33164932) судовий витрати по справі у розмірі 12 748,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 26.10.2020 року.

Суддя К.С. Кучма