Постанова

від 06.11.2020 по справі 487/2521/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.11.20

22-з/812/102/20

Провадження № 22-з/812/102/20 Доповідач апеляційної інстанції-Тищук Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2020 року м. Миколаїв

справа № 487/2521/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Тищук Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гребенюк Аліни Станіславівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до

ОСОБА_1

про стягнення вартості безпідставно отриманого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2020 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна за пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Закриваючи провадження, суд посилався на те, що фактично між сторонами виник спір про перехід права власності на частку у статутному капіталі приватного підприємства, який має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Заливчого Я.В. залишено без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2020 року - без змін.

12 жовтня 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Гребенюк А.С. подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які складаються з 7 000 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу (ознайомлення з апеляційною скаргою, розроблення стратегії захисту клієнта, вивчення судової практики, направлення копії відзиву на апеляційну скаргу стороні у справі та Миколаївському апеляційному суду - 8 годин, та складання заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з направленням її стороні та суду - 3 години), та 9 000 грн. (підготовка та участь у судовому засіданні 6 жовтня 2020 року - 4 години, та витрати пов`язані з відрядженням з м. Києва до м. Миколаєва - 12 годин на дорогу).

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року заяву представника відповідача призначено до розгляду, копію ухвали направлено сторонам та їх представникам.

У відзиві на заяву представник позивача адвокат Заливчий Я.В. зазначав, що вважає завищеним фактичний обсяг правової допомоги, наданої під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та невідповідність розміру витрат Методиці обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженій постановою КМУ № 465 від 17.09.2014 року. Також вказував на те, що у день розгляду апеляційної скарги представника позивача також розглядалась апеляційна скарга представника відповідача Гребенюк А.С., отже відповідач також був зацікавлений в участі представника у судовому засіданні. Крім цього відзив на апеляційну скаргу містить ті ж доводи, що і відзив на позовну заяву щодо підвідомчості спору.

Колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідно до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Схожого висновку дійшла й Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), за результатами розгляду якої 27 червня 2018 року прийняла постанову, в якій зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2020 року між АО Гребенюк і Сюренко (далі - АО) та ОСОБА_1 укладено договір № 22-05/2020 про надання правової допомоги (а.с. 164-171 том І).

Додатком № 1 до договору визначено розмір гонорару АО у 25 000 грн. що включають в себе ознайомлення з матеріалами справи, розроблення стратегії захисту клієнта та вивчення судової практики. Участь АО у судовому засіданні Заводського районного суд м. Миколаєва становить 9 000 грн. за одне судове засідання, включаючи витрати на відрядження з м. Києва до м. Миколаєва. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції становить 3 000 грн. Складання додаткових процесуальних документів - 2 000 грн. за годину (а.с. 172 том І).

25 серпня 2020 року між АО та ОСОБА_1 погоджено додаток № 2 договору, за яким АО представляє інтереси ОСОБА_1 у Миколаївському апеляційному суді зі встановленням гонорару у вигляді фіксованої та погодинної оплати, який складає 7 000 грн. за ознайомлення та аналіз апеляційної скарги, розроблення стратегії захисту та вивчення судової практики, та участь у судовому засіданні (Заводський суд) 9 000 грн. включаючи витрати, пов`язані з відрядженням з м. Києва до м. Миколаєва (а.с. 48 том ІІ).

Актом передачі-приймання наданих послуг за договором та додатком до нього погоджено оплату за складання відзиву на апеляційну скаргу (ознайомлення з апеляційною скаргою, розроблення стратегії захисту клієнта, вивчення судової практики, направлення копії відзиву на апеляційну скаргу стороні у справі та Миколаївському апеляційному суду - 8 годин, та складання заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з направленням її стороні та суду - 3 години) - 7 000 грн., за підготовку та участь у судовому засіданні 6 жовтня 2020 року - 4 години, та витрати пов`язані з відрядженням з м. Києва до м. Миколаєва - 12 годин на дорогу - 9 000 грн.

16 вересня 2020 року на рахунок АО Гребенюк і Сокуренко зараховано 7 000 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу та 17 вересня 2020 року - 9 000 грн. за участь у судовому засіданні Миколаївського апеляційного суду 22 вересня 2020 року (а.с. 49, 50 том ІІ).

У даній справі надання адвокатським об`єднанням допомоги у вигляді ознайомлення з матеріалами справи, розроблення стратегії захисту клієнта та вивчення судової практики передбачені як додатком № 1 до договору, так і додатком № 2 до договору, отже надавались як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, тому суд вважає, що належне виконання цих робіт в суді першої інстанції звільняло від витрачання тривалого часу на їх надання в суді апеляційної інстанції. На думку апеляційного суду, час, витрачений на надання цих послуг не може перебільшувати 3 години.

Участь представника відповідача Гребенюк А.С. у судовому засіданні Миколаївського апеляційного суду 6 жовтня 2020 року склала п`ятнадцять хвилин (том ІІ, а.с. 32), тому колегія суддів вважає, з урахуванням часу на підготовку до судового засідання в апеляційному суді, достатньою та обґрунтованою витрату 2 годин. Складання заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, направлення її стороні та до суду - 2 години. Отже, всього - 7 годин.

Зазначені в акті передачі-приймання 12 годин на дорогу не можна вважати наданням правової допомоги, а відрядження та витрати на нього нічим не підтверджені.

Доводи заявниці Гребенюк А.С. про співмірність витрат на правничу допомогу - 16 000 грн. з ціною позову, та їх відповідність 2 % ціни позову є безпідставними, оскільки предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції була також заява Гребенюк А.С. про стягнення 25 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм закону та із встановлених судом обставин, апеляційний суд вважає достатніми, обґрунтованими і співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витрати на правничу допомогу у розмірі 4150 грн. за 7 годин.

Керуючись статями 133, 137, 141, 270, 368, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гребенюк Аліни Станіславівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Заводським РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області 22 травня 2015 року, РНОКПП НОМЕР_4 ) 4 150 (чотири тисячі сто п`ятдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: І.В.Лівінський

Н.О.Шаманська

---------------------------------

Повну постанову складено 9 листопада 2020 року