Постанова

від 04.11.2020 по справі 911/1264/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа№ 911/1264/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 04.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 (повний текст складено 05.09.2019)

у справі №911/1264/19 (суддя - Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг"

до Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної академії аграрних наук України

про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в результаті зроблених позивачем невід`ємних поліпшень орендованого майна утворилась нова річ та враховуючи розмір понесених позивачем витрат питома частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" в майні становить 62%. У зв`язку з чим, позивач просив визнати право спільної часткової власності ТОВ "Роял Кейтерінг" та ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на нерухоме майно фабрику-кухню, загальною площею 1102,5 кв.м., реєстраційний номер 24024540, що розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Науки, буд. 1г, із визначенням часток: ТОВ "Роял Кейтерінг" - 62/100; ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України - 38/100.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2019 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" та Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на нерухоме майно фабрику-кухню, загальною площею 1102,5 кв.м., реєстраційний номер 24024540, що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, буд. 1 г, із визначенням часток: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (код ЄДРПОУ 33283936) - 62/100; Державне підприємство "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 01038460) - 38/100.

Стягнуто з Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" 91 175 грн. 84 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав, що відповідно до положень частини 4 статті 778 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" виникло право власності на новостворену річ у частині здійснених витрат на поліпшення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про створення позивачем нової речі. Наявність доказу у вигляді висновку експерта про здійснення поліпшень не може бути підставою для визнання об`єкту оренди новою річчю.

Пославшись на статтю 331 Цивільного кодексу України, скражник стверджує, що позивач звернувся до суду з даним позовом про набуття права власності на частину спірного майна, а не про визнання такого права.

Апелянт зазначає на безпідставність застосування статті 392 Цивільного кодексу України до цих правовідносин, оскільки позивач не є власником майна та не надав доказів, що свідчать про порушення, оспорювання або невизнання його права власності щодо приміщення відповідачем.

Скаржник наголошує, що місцевий суд безпідставно зробив висновки щодо отримання згоди позивачем від відповідача відповідно до вимог договорів оренди, а саме згідно з вимогами Наказу Фонда державного майна України від 03.10.2006 №1523.

На думку апелянта, експертом при проведені досліджень не враховувалась вартість витрат позивача на проведення поточних ремонтних робіт та інших видів ремонту орендованого майна, які позивач відповідно до п. 5.7 договору оренди здійснює за власний рахунок. Експерт не аналізував умови договору оренди, що також призвело до неправильного визначення частки, як і вартості будівельно-монтажних робіт, встановленої методом індексації на момент проведення дослідження.

Державне підприємство "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України зазначає, що судом при ухвалені рішення порушено вимоги статей 47, 50 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішено питання права власності стосовно третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Узагальнені доводи письмових пояснень позивача

04.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" подано письмові пояснення, в яких зазначає, що право власності у позивача виникло з юридичного факту вчинення ним дій з поліпшенням майна за згодою відповідача в силу прямих норм цивільного законодавства (ч. 4 ст. 778 ЦК України, ч. 4 ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Позивач вказує, що спеціальним законом передбачено, що державна реєстрація не є підставою виникнення права власності, а тільки способом визнання та підтвердження такого права державою. Крім того, позивач звертає увагу, що серед переліку документів для реєстрації права власності, які передбачені ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" немає документу, який би дозволив позивачеві реалізувати зареєструвати своє право власності, що виникло з юридичного факту, передбаченого ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" стверджує, що обрав ефективний та належний спосіб захисту свого порушеного невизнанням права власності, оскільки визнання права власності за позивачем на підставі прямої норми цивільного законодавства не тільки не суперечить закону, а й забезпечить ефективний захист права позивача та дозволить здійснити державну реєстрацію права власності.

Позивач зазначає, що відповідач та третя особа не заперечували щодо проведення поліпшень, що підтверджується листом відповідача №13 від 30.03.2011 та листом третьої особи № 10.2-17/101 від 27.02.2014. Крім того, відповідач про необхідність поліпшень наголошував, зокрема в акті обстеження стану нежитлового приміщення малої лабораторії від 01.03.2015. Поліпшення приймались відповідачем без застережень, що підтверджується актами від 01.03.2007 та 01.03.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" вказує, що розробляв та подавав увесь пакет необхідних документів для погодження, що передбачені порядком погодження.

Позивач стверджує, що експертом за основу визначення вартості часток взято актуальну вартість майна та актуальну вартість будівельно-ремонтних робіт на дату проведення дослідження. Після чого експертом пропорційно визначено частки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/1264/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., суддів Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 оголошено перерву судового засідання до 07.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 оголошено перерву судового засідання до 21.11.2019.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи №911/2479/18 необґрунтованою. Матеріали справи №911/2479/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у складі колегії: головуючий суддя Демидова А.М., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В. від розгляду справи № 911/1264/19 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 розгляд справи №911/1264/19 призначено на 17.12.2019.

17.12.2019 апелянт повторно подав заяву про відвід колегії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В. залишено без розгляду.

Головуючим суддею Смірновою Л.Г. заявлено про самовідвід.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 заяву про самовідвід головуючого судді Смірнової Л.Г. від розгляду справи №911/1264/19 задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Мартюк А.І., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2020 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Мартюк А.І., Гаврилюк О.М. до провадження та справу призначено до розгляду на 10.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 на 02.03.2020.

У зв`язку із перебування головуючого судді Майданевича А.Г. з 24.02.2020 на лікарняному, розгляд справи 02.03.2020 не відбувся.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020, у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 прийнято справу №911/1264/19 до провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В. та справу призначено до розгляду на 08.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 08.04.2020 не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 25.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 на 24.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 відкладено розгляд справи на 03.08.2020.

У судовому засіданні 24.06.2020 оголошенно ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.07.2020. При виготовленні тексту ухвали від 24.06.2020 у резолютивній частині ухвали допущено описку (технічну помилку), а саме невірно зазначено дату судового засідання у справі №910/1264/19, помилково вказано "03.08.2020 о 12 год. 00 хв.", замість правильного "29.07.2020 об 11 год. 30 хв.".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 відкладено розгляд справи на 07.09.2020, у зв`язку з опискою в ухвалі від 24.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на 12.10.2020 та продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. з 09.10.2020 на лікарняному, розгляд справи 12.10.2020 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 призначено на 04.11.2020.

Позиції учасників справи

Представник Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.11.2020 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" у судовому засіданні апеляційної інстанції 04.11.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник Національної академії аграрних наук України в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.11.2020 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.03.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (орендар) та Центральною науково-дослідною лабораторією з якості води та ґрунтів Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (перейменовано - ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації НААН України) (орендодавець) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди від 01.03.2005).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди від 01.03.2005 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення малої лабораторії, загальною площею 343,8 кв.м., в тому числі підвал площею 105,2 кв.м. розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1, на 1 поверсі будинку малої лабораторії (райветлечебниці), що знаходиться на балансі Центральної науково-дослідної лабораторії якості води та грунтів Інституту гідротехніки і меліорації УААН, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою, 112890 грн. Майно передається в оренду з метою виробництва харчових продуктів.

Згідно з пунктом 6.2 договору оренди від 01.03.2005 орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Пунктом 8.1 договору оренди від 01.03.2005 орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.6 договору оренди від 01.03.2005).

На виконання умов договору оренди відповідач передав позивачу об`єкт оренди, що підтверджується Актом здачі-приймання орендованого приміщення від 01.03.2005.

Договір оренди від 01.03.2005 неодноразово пролонгувався та діяв до моменту укладення нового договору оренди від 01.04.2013.

01.04.2013 між Державним підприємством "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (орендар) договір оренди № 7, в подальшому внесено зміни згідно з додатковою угодою № 7/2 від 03.06.2018 (далі - договір оренди від 01.04.2013).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди від 01.04.2013 оредодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно яким є нежитлові приміщення в будівлі малої лабораторії площею 369.9 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки 1, що перебуває на балансі Державного підприємству "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 28.02.2013 і становить за незалежною оцінкою 784090 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва харчових продуктів (пункт 1.2 договору оренди від 01.04.2013).

Пунктом 6.2 договору оренди від 01.04.2013 визначено, що орендар має право за згодою орендодавця проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Строк оренди - до 03.05.2021 (п. 10.1 договору оренди від 01.04.2013 в ред. додаткової угоди № 7/2 від 03.06.2018).

Рішенням виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 6 від 31.01.2007 всім об`єктам нерухомості, що перебували за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1, присвоєно окремі поштові номери, об`єкту присвоєно адресу: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1г.

01.03.2005 між позивачем та відповідачем складено Акт обстеження стану майна, в якому сторонами встановлено, що майно перебуває в незадовільному технічному стані, за якого конструктивні елементи будівлі та приміщення мають пошкодження і потребують негайних ремонтно-відновлювальних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за власний рахунок здійснено будівельні роботи і роботи по реконструкції майна і прилеглої території: протягом березня 2005 - березня 2007 на суму 230705,28 грн. та протягом березня 2007 - березня 2011 на суму 74479,86 грн., які відповідачем були прийняті без зауважень.

У зв`язку із зробленим позивачем поліпшенням збільшилась площа майна з 343,8 кв.м до 369,9 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008, виданим відповідачу.

30.03.2011 відповідач листом № 13 повідомив, що не заперечує проти здійснення позивачем за власний рахунок реконструкції та переобладнання орендованого майна, а саме: добудова допоміжних приміщень за периметром орендованого майна; надбудова другого поверху над частиною орендованого майна; для реконструкції цеху під фабрику-кухню та обслуговування дозволено користуватись земельною ділянкою площею 0,208 га. Також, не заперечував проти встановлення паркану вздовж периметру наданої в оренду будівлі.

З метою здійснення необхідних підготовчих дій та технічних процедур для здійснення реконструкції майна у 2012 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" було замовлено проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж цеху по виробництву хлібобулочних та борошняних виробів ІІ категорії складності. За результатами обстеження складено звіт № 23/12, в якому встановлено відповідність майна вимогам надійності і безпечності експлуатації та можливість проведення реконструкції цеху з прибудовою та надбудовою під фабрику-кухню.

08.04.2013 орендар звернувся до орендодавця з листом № 32, в якому просив надати дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень орендованого приміщення малої лабораторії із загальною кошторисною вартістю 2 312 943 грн.

В описі передбачуваних невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень та підвалу малої лабораторії для розміщення фабрики-кухні, орендар вказав про проведення наступних робіт: заміна покрівлі (заміна покриття, заміна дерев`яних несучих конструкцій та обробка конструкцій вогнезахисною речовиною); встановлення метало пластикових вікон; заміна систем водопостачання та каналізації на пластикові труби та нові сантехнічні прибори та арматуру, монтаж протипожежного водогону з необхідною арматурою; заміна в електрогосподарстві (заміна силових кабелів, проводів, автоматики, розеток, щитів); заміна системи опалення на індивідуальне у зв`язку із закриттям котельні централізованого опалення в с. Гора; заміна внутрішньої штукатурки на кахельну плитку; заміна дверей всіх приміщень; заміна системи вентиляції та встановлення системи кондиціонування; проведення ремонту стін та підлоги в підвальних приміщеннях; заміна дерев`яної підлоги на підлогу з кахельним покриттям; встановлення сандвіч-панелей на фасад приміщення.

Національна академія аграрних наук України звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" з листом № 10.2-17/101 від 27.02.2014, в якому вказала, що не заперечує проти здійснення невід`ємних поліпшень на суму 2312943 грн. приміщень будівлі малої лабораторії за адресою: вул. Науки, 1, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл. Невід`ємні поліпшення вказаної будівлі здійснити відповідно до встановленого порядку, визначеного чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанов КМУ "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" від 13.04.2011 № 461, "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 № 466, Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.04.2013 № КС083131070393. Після завершення будівельних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" подало Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 11.06.2013 № КС143131620222.

За результатами будівництва Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації провело інвентаризацію та видало технічний паспорт на фабрику-кухню від 22.04.2013.

За замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" судовим експертом Шкребтієм В.Г. (свідоцтво № 1648 від 23.08.2013) проведено будівельно-технічне та оціночно-будівельне дослідження майна.

Відповідно до висновку експерта № 12-2018/1 від 17.12.2018 надано відповіді на поставлені позивачем запитання, зокрема, встановлено:

1) які комплекси будівельно-монтажних робіт були виконані на об`єкті оренди (в рамках капітального ремонту та технічного переоснащення, а також в рамках реконструкції) та загальна вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних на замовлення позивача на об`єкті оренди складала б - 6078389 грн.;

2) результати робіт з реконструкції малої лабораторії під фабрику-кухню відповідають вимогам ДБН В.2.2-25:2009;

3) за період оренди будівля малої лабораторії зазнала наступних змін: конструктивні елементи будівлі малої лабораторії (підлога, стіни та стеля) стали складовою частиною будівлі підприємства з виробництва харчових продуктів, як наслідок було змінено функціональне призначення об`єкту оренди; орендовані приміщення технологічно пов`язані з новоутвореними приміщеннями прибудов та функціонують у складі єдиного виробничого комплексу, загальною площею в 3,2 рази більшою ніж загальна площа орендованих приміщень (1102,5 кв.м./343,8 кв.м.); з технічної точки зору станом на момент дослідження об`єкт оренди - будівля малої лабораторії, втратив всі свої первісні ознаки та не може існувати як окремий об`єкт нерухомості. У зв`язку з наведеним вище експертом зроблено висновок, що роботи, виконані на замовлення позивача на об`єкті оренди - будівля малої лабораторії за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Науки, 1-г, є невід`ємними поліпшеннями вказаного нерухомого майна, які з технічної точки зору призвели до створення нової речі, у вигляді будівлі виробничого комплексу по виготовленню продуктів харчування;

4) згідно з проведених розрахунків питома вага частки орендаря ТОВ "Роял Кейтерінг" в будівлі фабрики-кухні з спеціально відокремленою групою приміщень і обладнанням для виготовлення бортового харчування за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Науки, 1-г, на момент проведення дослідження відповідає вартості витрат ТОВ "Роял Кейтерінг" на поліпшення орендованого майна та складає 62%.

Звертаючись з позовом позивач вказав, що внаслідок здійснення дообладнання майна відбулася модернізація та якісне збільшення об`єкта, внаслідок чого на базі малої лабораторії утворилось нове майно - фабрика-кухня. У зв`язку з чим, позивач зазначив, що став співвласником вказаного майна, питома частка якого становить 62%. Позивач просив визнати право спільної часткової власності ТОВ "Роял Кейтерінг" та ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на нерухоме майно фабрику-кухню, загальною площею 1102,5 кв.м., реєстраційний номер 24024540, що розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Науки, буд. 1г, із визначенням часток: ТОВ "Роял Кейтерінг" - 62/100; ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України - 38/100.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексуУкраїни).

Статтею 778 Цивільного кодексу України врегульовано порядок здійснення орендарем поліпшень орендованого майна, головною передумовою вчинення яких є наявність відповідної згоди орендодавця.

При цьому частиною 4 вказаної статті передбачено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містяться в частині 4 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Отже, чинним законодавством передбачено механізм набуття орендарем права спільної часткової власності на нову річ, яка створена ним внаслідок поліпшення об`єкта оренди, тобто у цьому випадку об`єкт оренди перетворюється на нову поліпшену річ за наявності безумовної згоди орендодавця саме на поліпшення, що призведуть до створення нової речі. При цьому поліпшення майна у розумінні вказаних правових норм передбачає не просто здійснення відновлення належного стану об`єкта (як при ремонті), а наявність витрат у зв`язку з модернізацією, модифікацією, дообладнанням цього об`єкта, що зумовлює збільшення майбутніх вигод, які отримуються від використання такого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 908/401/16.

Отже, для правильного вирішення даного спору по суті необхідно встановити обставини щодо дотримання порядку отримання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень та визначити статус спірного майна.

Так, звертаючись з позовом позивач послався на ч. 4 ст. 778 ЦК України та вказав про створення ним нової речі внаслідок здійснених за згодою відповідача поліпшень. У зв`язку з чим, просив визнати за ним право власності на 62/100 частини новоствореного майна.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стосовно дотримання позивачем порядку отримання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний лист відповідача № 13 від 30.03.2011, в якому він повідомив, що не заперечує проти здійснення позивачем за власний рахунок реконструкції та переобладнання орендованого майна, а саме: добудова допоміжних приміщень за периметром орендованого майна; надбудова другого поверху над частиною орендованого майна; для реконструкції цеху під фабрику-кухню та обслуговування дозволено користуватись земельною ділянкою площею 0,208 га. Також, не заперечував проти встановлення паркану вздовж периметру наданої в оренду будівлі.

Крім того, Національна академія аграрних наук України зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" з листом № 10.2-17/101 від 27.02.2014, в якому вказала, що не заперечує проти здійснення невід`ємних поліпшень на суму 2312943 грн. приміщень будівлі малої лабораторії за адресою: вул. Науки, 1, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що відповідач та третя особа надавали згоду на проведення позивачем реконструкції майна з надбудовою другого поверху та добудовою допоміжних приміщень для створення фабрики-кухні та на здійснення невід`ємних поліпшень на суму 2312943 грн.

Відповідно до частини 2, 3 Порядку надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1523 від 03.10.2006 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи: подання заяви і пакета документів орендарем; розгляд заяви і документації орендаря; прийняття відповідного рішення.

Для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів: опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності); довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди; звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем виконано дії спрямовані на отримання погодження на здійснення невід`ємних поліпшень, оскільки позивач надавав для отримання згоди опис від 02.04.2013 передбачуваних поліпшень по реконструкції цеху по виробництву хлібобулочних та борошняних виробів під фабрику-кухню та базі нежитлового приміщення малої лабораторії та звіт № 23/12 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж цеху по виробництву хлібобулочних та борошняних виробів ІІ категорії складності.

Отже, на момент надання такої згоди у відповідача був повний перелік документів для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, враховуючи, що прийняття власником відповідного рішення та надання погодження є останнім етапом у процедурі, яка затверджена Порядком, тому посилання ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на відсутність пакету документів, необхідного для отримання згоди, за наявності відповідного листа-погодження є безпредметним.

Аналогічних висновків дійшов також Вищий господарський суд України в постанові від 15.03.2012 у справі № 07/931.

З огляду на вказане вище, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника про недотримання позивачем та відповідачем процедури отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень є безпідставним.

Стосовно визначення статусу спірного майна, суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Частиною 4 статті 778 Цивільного кодексу України передбачено, що частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказувалось вище, за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" судовим експертом Шкребтієм В.Г. (свідоцтво № 1648 від 23.08.2013) проведено будівельно-технічне та оціночно-будівельне дослідження майна.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

При цьому встановлення обставин щодо створення нової речі передбачає дослідження та встановлення фактичного (а не юридичного/правового) існування нового об`єкту в порівнянні з тим, що існував раніше. Тобто, мається на увазі не правовий статус нової речі, а об`єктивний факт її матеріального існування, зіставлення її конкретних параметрів, технічних характеристик з характеристиками попереднього об`єкту. Вказане питання не є питанням права і потребує спеціальних будівельно-технічних знань.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, висновок судового експерта від 17.12.2018 № 12-2018/1 є належним та допустимим засобом доказування для встановлення статусу відповідного майна та встановлення питомої ваги частки орендаря у вказаному об`єкті.

Предметом дослідження судового експерта (висновок від 17.12.2018 № 12-2018/1), зокрема, було вирішення питання: які будівельно-монтажні роботи виконані орендарем на об`єкті; чи є виконані роботи поліпшенням нерухомого майна та чи створена за результатами такого поліпшення нова річ.

Так, у вказаному висновку вказано, що в рамках капітального ремонту та технічного переоснащення на об`єкті оренди виконано наступні роботи: капітальний ремонт стелі по всій площі приміщень орендованої будівлі; заміна основи та покриття підлоги та стін по всій площі приміщень орендованої будівлі; фасадні роботи орендованої будівлі; роботи по укріпленню фундаментів орендованої будівлі; капітальний ремонт теплотраси; монтаж повітряно-водяних теплообмінників; монтаж систем вентиляції та кондиціонування; монтаж обладнання по роботі пожежної сигналізації; влаштування щебеневого покриття прилеглої території; огорожа прилеглої території орендованої будівлі.

Також, в рамках реконструкції на об`єкті оренди виконано наступні роботи: влаштування прибудов до 1-поверхової частини у північному, південному та східному напрямку, прибудови 2-поверхової частини зі сходами С2 та сходовою кліткою СК2 із західної сторони, прибудови 1-поверхового об`єму для розміщення холодильних камер, допоміжних приміщень теплогенераторної з північної сторони орендованої будівлі; демонтаж існуючої конструкції даху 1-поверхової частини та улаштування нового; благоустрій території в частині організації заїздів, під`їздів до будівлі, автостоянки, пішохідних доріжок, майданчику з тіньовим навісом для відпочинку персоналу, влаштуванні майданчику для розміщення сміттєзбірних контейнерів та озеленення території; влаштування водомірного вузла системи водопостачання; організація системи зовнішнього пожежогасіння; демонтаж існуючої теплотраси, що не функціонує; реконструкція мереж зв`язку з метою забезпечення нормативних відстаней від фундаментів будівлі не менше 0,6 м, до каналізації 0,5 м.

За наслідком проведення дослідження судовим експертом встановлено, що будівля малої лабораторії зазнала наступних змін: конструктивні елементи будівлі малої лабораторії (підлога, стіни та стеля) стали складовою частиною будівлі підприємства з виробництва харчових продуктів, як наслідок було змінено функціональне призначення об`єкту оренди; орендовані приміщення технологічно пов`язані з новоутвореними приміщеннями прибудов та функціонують у складі єдиного виробничого комплексу, загальною площею в 3,2 рази більшою ніж загальна площа орендованих приміщень (1102,5 кв.м./343,8 кв.м.); з технічної точки зору станом на момент дослідження об`єкт оренди - будівля малої лабораторії, втратив всі свої первісні ознаки та не може існувати як окремий об`єкт нерухомості.

У зв`язку з наведеним вище, експертом зроблено висновок, що роботи, виконані на замовлення позивача на об`єкті оренди - будівля малої лабораторії за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Науки, 1-г, є невід`ємними поліпшеннями вказаного нерухомого майна, які з технічної точки зору призвели до створення нової речі, у вигляді будівлі виробничого комплексу по виготовленню продуктів харчування.

Колегія суддів зазначає, що представник відповідача ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не заперечував факт того, що на даний час спірний об`єкт нерухомості має загальну площу 1102,5 кв.м., зокрема внаслідок здійснення позивачем невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Таким чином, місцевий господарський суд правильно зазначив, що висновок судового експерта від 17.12.2018 № 12-2018/1 підтверджує здійснення позивачем невід`ємних поліпшень, що призвели до створення нової речі.

Щодо тверджень відповідача про те, що добудована позивачем частина майна не є самостійною річчю, а є приналежністю (складовою частиною) головної речі (малої лабораторії) суд першої інстанції правомірно вказав, що експерт у висновку зазначив, що за наслідком проведених позивачем робіт конструктивні елементи первісного майна (малої лабораторії) стали складовою частиною будівлі підприємства з виробництва харчових продуктів. Орендовані приміщення технологічно пов`язані з новоутвореними приміщеннями прибудов та функціонують у складі єдиного виробничого комплексу загальною площею в 3,2 рази більшою ніж загальна площа первісно орендованого майна. Відтак, ТОВ "Роял Кейтерінг" не здійснювалось окреме будівництво, а здійснено поліпшення майна з використанням його конструктивних елементів.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якими прямо передбачено підстави виникнення права власності - здійснення орендарем за погодження орендодавцем невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Колегія суддів зазначає, що твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що позивач у позовній заяві безпідставно послався також на частини 1, 2 статті 331 та статті 392 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки згідно із статтею 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, що і було визначено судом першої інстанціїі.

Крім того, місцевий господарський суд також правильно зазначив, що право власності виникає не на підставі судового рішення, а на підставі прямих норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Судове рішення про таке визнання не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право, набуте раніше на законних підставах.

Стосовно посилання третьої особи на положення ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України відносно того, що позивач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана норма стосується здійснення орендарем невід`ємних поліпшень майна без створення нової речі, проте у даному випадку, як вже зазначено вище, правовідносини регулюються ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України, оскільки внаслідок невід`ємних поліпшень створена нова річ.

Твердження третьої особи про те, що НААН України, як органом управління державним майном, не погоджувалась реконструкція майна, безпідставність передачі земельної ділянки площею 0,208 га у користування позивачу та самочинність будівництва фабрики-кухні площею 1102,5 кв.м. всупереч вимог законодавства, місцевий господарський суд визнав безпідставними, з огляду на наступне.

Статтями 778 Цивільного кодексу України та 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар здійснює невід`ємні поліпшення орендованого майна лише за згодою орендодавця.

Як вказувалось вище, відповідач листом від 30.03.2011 № 13 надав згоду позивачу за власний рахунок здійснити реконструкцію та переобладнання орендованого майна, а саме: добудова допоміжних приміщень за периметром орендованого майна; надбудова другого поверху над частиною орендованого майна; для реконструкції цеху під фабрику-кухню та обслуговування дозволено користуватись земельною ділянкою площею 0,208 га; надано згоду на встановлення паркану вздовж периметру наданої в оренду будівлі.

08.04.2013 позивач звернувся до відповідача з листом від № 32 про надання дозволу на проведення невід`ємних поліпшень загальною кошторисною вартістю 2312943,00 грн. та складено опис передбачуваних невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень та підвалу малої лабораторії для розміщення фабрики-кухні.

Національна академії аграрних наук України направила відповідачу лист від 27.02.2014 № 10.2-17/101, в якому не заперечувала проти здійснення невід`ємних поліпшень на суму 2312943 грн. приміщень будівлі малої лабораторії, за адресою: вул. Науки, 1, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл. Невід`ємні поліпшення вказаної будівлі здійснити відповідно до встановленого порядку, визначеного чинним законодавством.

Отже, вказані вище листи-погодження відповідача від 30.03.2011 № 13 та третьої особи від 27.02.2014 № 10.2-17/101 у сукупності з іншими доказами підтверджують, що позивачем дотримано умови ст. 778 ЦК України та ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідач та третя особа ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надали докази звернення до позивача із зауваженням щодо ненадання всіх документів для поліпшення майна та заперечення стосовно здійснення поліпшень.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка загальною площею 9,52 га перебуває в постійному користуванні відповідача на підставі Державного акту серії КВ від 25.01.1995. Земельна ділянка виділена під розміщення виробничої та житлової бази (в т.ч. нежитлового приміщення (малої лабораторії), яке є предметом оренди).

Згідно з частиною 1 статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Таким чином, право позивача користуватися земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт оренди, виникає в силу закону та не потребує будь-якого окремого дозволу.

При цьому, як зазначалось вище, при наданні відповідачем згоди позивачу на реконструкцію цеху під фабрику-кухню та обслуговування орендодавцем дозволено користуватись земельною ділянкою площею 0,208 га.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 ЦК України).

Враховуючи вищевказане, позивачем не було вчинено дій, які б не відповідали функціональному призначенню земельної ділянки, натомість здійснено поліпшення вже існуючого об`єкту оренди (нежитлового приміщення) з використанням його конструктивних елементів.

Крім того, позивачем було подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.04.2013 № КС083131070393, а після завершення будівельних робіт - Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 11.06.2013 № КС143131620222. Таким чином, фабрика-кухня прийнята в експлуатацію та є завершеним об`єктом будівництва.

За результатами будівництва Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації провело інвентаризацію та видало технічний паспорт на фабрику-кухню від 22.04.2013.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанці про відсутність в діях позивача ознак самочинного будівництва.

Також, місцевий господарський суд правильно відхилив посилання відповідача та третьої особи на положення п. 10.7, 10.8 договору оренди 2013 року, оскільки наведені положення договору регулюють питання розмежування права власності орендодавця та орендаря на поліпшення у разі припинення або розірвання договору. В той час, як у даному випадку, спірні правовідносини стосуються здійснення позивачем невід`ємних поліпшень, які мають наслідком створення нової речі. Питання щодо припинення або розірвання договору не є предметом спору. Отже, у даному випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а не положення п. 10.7, 10.8 договору.

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався до відповідача з жодними листами чи вимогами щодо вирішення питання про визнання його співвласником орендованого майна, і, як наслідок, відсутності порушеного права позивача є необґрунтованим, оскільки частина 4 статті 778 Цивільного кодексу України передбачає виникнення права власності на підставі закону (за умови наявності згоди наймодавця на здійснення поліпшень). Вказана норма Цивільного кодексу України не вимагає від орендаря направлення орендодавцю будь-яких листів, запитів, повідомлень для виникнення права власності, або дотримання певної досудової процедури врегулювання спору.

З огляду на зазначене вище, слід зазначити, що позивачем відповідно до умов ст. 778 Цивільного кодексу України та ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" отримано згоду відповідача та третьої особи на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна. З дотриманням вимог будівельного законодавства здійснено невід`ємні поліпшення майна (реконструкцію), внаслідок чого первісний об`єкт - будівля малої лабораторії площею 343,8 кв.м. перетворився в новий об`єкт - фабрику-кухню, загальною площею 1102,5 кв.м. У зв`язку із здійсненням позивачем невід`ємних поліпшень створено нову річ (фабрика-кухня, загальною площею 1102,5 кв.м.), питома вага частки орендаря в новоствореному майні складає 62/100%.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у позивача виникло право власності на новостворену річ у частині здійснених позивачем витрат на поліпшення.

Посилання скаржника на те, що судом при ухвалені рішення порушено вимоги статей 47, 50 Господарського процесуального кодексу України, оскільки власником майна є Національна академія аграрних наук України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно відповідач є власником зазначеного майна.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1264/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Державне підприємство "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

4. Матеріали справи №911/1264/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 10.11.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім