Постанова

від 20.04.2010 по справі 33/363

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 р. № 33/363

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників :

позивача - Демчук Ю.М.,

відповідача

третьої особи - Яковець О.Ю.,

- не з'явився,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу

ЗАТ "Українсько-російс ька АСК "Авіоніка"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 03.02.2010

у справі №33/363

за позовом ВАТ "Державний ощадний бан к України" в особі філії - Свят ошинського відділення №8069

до

(третя особа ЗАТ "Українсько-російська АСК "Авіоніка"

- ОСОБА_1)

про стягнення 20231,76 грн. страхово го відшкодування,

10480,05 грн. інфляційних втрат і 1406,78 грн. річних

встановив:

Рішенням господарськог о суду м.Києва від 28.09.2009 (суддя Му дрий С.М.), залишеним без змін п остановою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 03.02.2010 (судді: Григорович О.М., Г ольцова Л.А., Рябуха В.І.), позов задоволено - на підставі ст. ст.526,530,611 та ч.2 ст.625 ЦК України, ст.19 3 ГК України стягнуто з відпов ідача на користь позивача 20231,76 грн. невиплаченого стра хового відшкодування, 10 480,05 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1406,78 грн.

Рішення мотивоване обстав инами безпідставного ухилен ня відповідача від виплати п озивачу залишку страхового в ідшкодування у спірній сумі після настання страхового ви падку (угону транспортного з асобу).

ЗАТ "Українсько-російська А СК "Авіоніка" в поданій касаці йній скарзі просить рішення та постанову скасувати, спра ву передати на новий розгляд до суду першої інстанції, пос илаючись на порушення та неп равильне застосування судам и норм матеріального права, а саме ст.ст.526,629 ЦК України та ч.6 с т.232 ГК України. Зокрема, скаржн ик вважає, що згідно п.п.6.2,6.9 дого вору страхування від 30.05.2006 №2044/3/454 сума страхового відшкодуван ня повинна була визначатися на основі проведеної експерт изи, а саме виходячи з даних зв іту про оцінку автомобіля ві д 20.10.2006 №1483, відповідно до якого д ійсна ринкова вартість автом обіля становить 42618,24 грн., а не 4685 0 грн., як встановлено судом. На думку, відповідача, сума 43570,50 гр н. є попередньо розрахованим розміром страхового відшкод ування, а не чітко встановлен им, що свідчить про недоскона ле дослідження судом доказів .

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судами попер едніх інстанцій та заслухавш и пояснення присутніх у засі данні представників сторін, дійшла висновку, що касаційн а скарга підлягає відхиленню , а оскаржувані рішення та пос танова - залишенню без змін з наступних підстав.

Відхиляючи доводи відпові дача та залишаючи без змін пе рвісне рішення про задоволен ня позову, апеляційний госпо дарський суд виходив з того, щ о:

30.05.2006р. між відповідачем (за те кстом договору “страховик”), ОСОБА_1 (за текстом догово ру “страхувальник”) та позив ачем (за текстом договору “ви годонабувач”) укладено догов ір №2044/3/454 страхування наземног о транспорту (далі - договір страхування).

Згідно з п.1.4 договору страху вання предметом страхування є транспортні засоби страху вальника, які придбано ним в к редит за участю банка в якост і кредитора, а саме: ВАЗ 21124, держ авний номер НОМЕР_1 рік ви пуску 2006 року, заставна вартіс ть транспортного засобу - 46850 гр н.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2006р. невстановлена о соба, знаходячись по вул.Стус а,35/37 в м.Києві, незаконно завол оділа автомобілем ВАЗ-21124 д.н. НОМЕР_1, який належить гр.О СОБА_1 (постанова про зупине ння досудового слідства від 03.04.2007).

В пп."в" п.1.6 договору страхув ання страховим випадком за ц им договором є фактичне нане сення страхувальнику збиткі в внаслідок знищення, пошкод ження, втрати наземного тран спортного засобу при настанн і подій надзвичайного характ еру, саме: угону або викраденн я.

Згідно з пп."г" п.5.5 договору с трахування страховик зобов' язаний після отримання всіх необхідних документів від ст рахувальника та компетентни х державних органів протягом 15 робочих днів прийняти рішен ня про виплату або про відмов у у виплаті страхового відшк одування та протягом 5 робочи х днів з дня прийняття рішенн я здійснити виплату страхово го відшкодування.

Листом від 20.10.2006 № ТР/644/06 відпов ідач повідомив позивача про те, що з транспортним засобом ВАЗ 21124 державний № НОМЕР_1 с тався страховий випадок. Роз мір попередньо розрахованог о страхового відшкодування в изначався на підставі експер тної оцінки та становить 43570,50 г рн. Цим же листом відповідач з апропонував позивачеві, оскі льки він є вигодонабувачем, н адати письмове розпорядженн я про порядок виплати страхо вого відшкодування.

Як правильно встановлено с удом першої інстанції, листо м від 20.10.2006 №16-4/6522 позивач просив в ідповідача страхове відшкод ування в сумі 43570,50 грн. перераху вати на погашення заборгован ості за основним боргом та ві дсотками за кредитним догово ром.

13.11.2006р. відповідачем було зд ійснено виплату частки страх ового відшкодування у розмір і 30%, а саме 13071,15 грн., про що відпов ідач зазначив в листі до пози вача від 30.05.2007 №ФР/4/07. В даному лис ті відповідач також зауважив , що рішення про виплату част ки страхового відшкодування в розмірі 70% буде прийнято най ближчим часом.

Матеріали справи свідчат ь, що відповідачем за період з січня по квітень 2008 року страх ове відшкодування виплачено позивачеві частково - на зага льну суму 10267,59 грн. Дане підтвер джується наявними в матеріал ах справи платіжними доручен нями від 22.01.2008 №110 на суму 6267,59 грн. т а від 25.04.2008 №871 на суму 4000 грн.

Позивач неодноразово зве ртався до відповідача щодо в иплати іншої частини страхов ого відшкодування (листи від 31.10.2007 та від 29.01.2009).

Наразі, відповідач повідо мив позивача про те, що відпов ідно до страхового акту по сп раві №644/06 страхове відшкодува ння визначено в розмірі 39338,71 гр н. та ним оплачено 23338,74 грн., тому залишок суми страхового від шкодування в розмірі 16000 грн. бу де виплачено найближчим часо м (лист від 10.02.2009 №06/112).

З огляду на викладене вище, у питанні виплати страхового відшкодування спірним є вст ановлення вартості автомобі ля, з якої вираховується розм ір страхового відшкодування .

До матеріалів справи відпо відачем надано копію звіту п ро оцінку автомобіля ВАЗ-21124 де ржномер НОМЕР_1 в якому ри нкову вартість автомобіля ви значено в сумі 42618,24 грн. Саме з ц ієї суми відповідач вирахову є розмір страхового відшкоду вання.

Однак, апеляційна інстанці я не погодилася з розрахунка ми відповідача.

В п.2.1 договору страхування с торони встановили, що дійсна вартість транспортного засо бу на момент укладання догов ору складає 46850 грн. Страхова су ма за договором на перший рік страхування визначена в сум і 46850 грн. (п.2.2). Тобто, зі змісту вк азаний пунктів вбачається, щ о дійсна вартість транспортн ого засобу і страхова сума на перший рік страхування стан овлять однакову суму.

Відповідно до п.6.9 договору с трахування у разі викрадення , пошкодження, знищення застр ахованого транспортного зас обу (додаткового обладнання) його частин, деталей, приладі в і приладдя при порушенні кр имінальної справи, виплата с трахового відшкодування зді йснюється страхувальнику у р озмірі 30% протягом двох тижнів після порушення кримінально ї справи, решта - 70% страхового в ідшкодування виплачується с трахувальнику не пізніше, ні ж через два місяці по закінче нню розслідування органами д осудового слідства, але не бі льше дійсної вартості ТЗ.

Безумовна франшиза за кожн ий транспортний засіб за кож ним страховим випадком та ко жному року складає: при викра денні (угоні) транспортного з асобу - 7% від страхової суми (п.2.6 договору).

Виходячи зі змісту наведен их пунктів, розмір страховог о відшкодування по договору становить: 46850 грн.-3279,50 грн.(7% франш изи)=43570,50 грн.

Саме про такий розмір стра хового відшкодування йшлося в листі відповідача від 20.10.2006 № ТР/644/06. Крім того, саме з розраху нку цієї суми (43570,50 грн.) відпові дачем було здійснено першу в иплату страхового відшкодув ання в розмірі 30%. Листом від 30.05. 2007 №ФР/4/07 відповідач підтверди в, що платіжним дорученням ві д 13.11.2006 №4924 на суму 13071,15 грн. виплаче но частину страхового відшко дування у розмірі 30%.

Таким чином, матеріали спр ави свідчать, що відповідаче м було вираховано та виплаче но позивачеві частину страхо вого відшкодування в розмірі 30% від суми 43570,50 грн., а не від 39338,74 гр н. (30% якої становить 11801,62 грн.).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов' язання м ає виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру та вимог ЦК України, інших а ктів цивільного законодавст ва, а за відсутності таких умо в та вимог - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться.

Таким чином, апеляційний с уд погодився з висновком суд у першої інстанції про те, що ф акт наявності заборгованост і відповідача за договором с трахування в сумі 20231,76 грн. нале жним чином доведений та доку ментально підтверджений.

Що стосується стягнення з відповідача збитків від інф ляції та 3% річних, то право на к редитора їх стягнення з борж ника, який прострочив викона ння грошового зобов'язання, в становлено положеннями ч.2 ст .625 ЦК України та не залежить ві д договірної волі сторін.

Колегія погоджується з вис новками суду з огляду на таке .

Згідно зі ст.629 ЦК України дог овір є обов'язковим до викона ння сторонами.

Статтею 526 Цивільного Кодек су України передбачено, що зо бов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивіл ьного Кодексу України, інших актів цивільного законодавс тва, а за відсутності таких ум ов та вимог - відповідно до зви чаїв ділового обороту або ін ших вимог, що звичайно ставля ться.

Статтею 530 ЦК України встано влено, що якщо у зобов'язанні в становлений строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Згідно зі ст.8 Закону Україн и "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або з аконодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає об ов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (стра хового відшкодування) страху вальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.20 Закону Ук раїни "Про страхування" страх овик зобов'язаний протягом д вох робочих днів, як тільки ст ане відомо про настання стра хового випадку, вжити заході в щодо оформлення всіх необх ідних документів для своєчас ного здійснення страхової ви плати або страхового відшкод ування страхувальнику.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»зд ійснення страхових виплат і виплата страхового відшкоду вання проводиться страховик ом згідно з договором страху вання або законодавством на підставі заяви страхувальни ка (його правонаступника або третіх осіб, визначених умов ами страхування) і страховог о акта (аварійного сертифіка та), який складається страхов иком або уповноваженою ним о собою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страх овиком.

Підстави для відмови стр аховика у здійсненні страхов их виплат або

страхового в ідшкодування передбачені ст .991 ЦК України та ст.26 Закону Укр аїни «Про страхування».

Судами попередніх інстан цій на підставі ретельної пр авової оцінки умов договору страхування наземного транс порту від 30.05.2006 №2044/3/454, листування сторін та інших наявних у спр аві доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростован о факт безпідставного ухилен ня останнього у виплаті пози вачу залишку страхового відш кодування в сумі 20231,76 грн., та об умовлене цим правомірне нара хування позивачем 3% річних у с умі 1406,78 грн. та 10480,05 грн. інфляційн их втрат з простроченої суми боргу.

Колегія відхиляє посиланн я скаржника на те, що згідно п. п.6.2,6.9 договору страхування від 30.05.2006 №2044/3/454 сума страхового відш кодування повинна була визна чатися на основі проведеної фахівцями страховика експер тизи, а саме виходячи з даних з віту про оцінку автомобіля в ід 20.10.2006 №1483, відповідно до якого дійсна ринкова вартість авт омобіля становить 42618,24 грн., а не 46850 грн., оскільки, по-перше, як д остеменно встановлено судом , згідно п.п.2.1,2.2 даного договору дійсна вартість транспортно го засобу і страхова сума на п ерший рік страхування співпа дають (46850 грн.), а страховий випа док стався протягом першого року страхування. Підтвердже нням наведеного є також п.6.3 до говору страхування від 30.05.2006, зг ідно якого відшкодування зб итків здійснюється в межах с трахової суми та розміру зби тків з урахуванням співвідно шення страхової суми до дійс ної вартості ТЗ на день уклад ення договору.

По-друге, з матеріалів справ и не вбачається, судами не вст ановлено та відповідачем не доведено, що правильність ви значення розміру страхового відшкодування пунктом 6.9 дог овору страхування від 30.05.2006 №2044/3 /454 чи іншими умовами договору ставиться у залежність від д ійсної вартості транспортно го засобу на момент настання страхового випадку чи на мом ент проведення страховиком е кспертизи, а не від дійсної ва ртості транспортного засобу на момент укладення договор у страхування.

Касаційна інстанція також не приймає до уваги передчас ні посилання страховика в об ґрунтування своїх доводів на дані звіту про оцінку автомо біля від 20.10.2006 №1483, оскільки, з огл яду на специфіку страхового випадку, що настав (угон автом обіля), об'єктивно неможливо в становити дійсну вартість тр анспортного засобу за умов в ідсутності його фактичного о гляду.

Інші заперечення скаржник а зводяться передусім до пос илань на неналежну оцінку су дами доказів по справі та до н амагань надати перевагу одни м доказам (звіт про оцінку авт омобіля від 20.10.2006 №1483) перед інши ми оціненими судом доказами (листи ЗАТ "Українсько-російс ька АСК "Авіоніка" від 20.10.2006 №ТР/64 4/06 та від 30.05.2007 №ФР/4/07, платіжне дор ученням від 13.11.2006 №4924), однак, згід но імперативних приписів ч.2 с т.1117 Господарського процесуал ьного кодексу України кас аційна інстанція не має прав а встановлювати або вважа ти доведеними обставини, що н е були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

Колегія враховує, що навед еної правової позиції дотрим ується також Верховний Суд У країни при здійсненні касаці йного перегляду постанов Вищ ого господарського суду Укра їни, прийнятих з порушенням в имог ч.2 ст.1117 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и (постанова ВСУ від 03.11.2009 у спра ві №34/36-09-910).

Безпредметними вважаються також посилання відповідача в обґрунтування своїх запер ечень на ч.6 ст.232 ГК України, яко ю встановлено 6-місячний стро к нарахування штрафних санкц ій, оскільки стягнуті з відпо відача на підставі ч.2 ст.625 ЦК У країни суми інфляційних втра т та 3% річних не є штрафними са нкціями в розумінні ч.1 ст.230 ГК України, згідно якої штраф ними санкціями у цьому Кодек сі визнаються господарські с анкції у вигляді грошової су ми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських ві дносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил з дійснення господарської дія льності, невиконання або нен алежного виконання господар ського зобов'язання.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної пос танови.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.6,8,125,129,150 Конституці ї України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 ві д 01.11.1996р. "Про застосування Конс титуції України при здійснен ні правосуддя", Рішенням Конс титуційного Суду України від 11.03.2010 №8-рп/2010 та ст.ст.1115,1117-11111 Господа рського процесуального коде ксу України, Вищий господарс ький суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 03.02.2010 у справі №33/363 залиши ти без змін, а касаційну скарг у ЗАТ "Українсько-російська А СК "Авіоніка" - без задоволення .

Постанова Вищого господар ського суду України касаційн ому оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Ч ернов

В.Цв ігун