Рішення

від 02.11.2020 по справі 750/11932/16-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року Чернігів Справа № 750/11932/16-а

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Кінебаса О.М.,

представників третіх осіб Титаренко Т.Г., Мазур Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: Приватне підприємство ''Портал - М'', Товариство з обмеженою відповідальністю ''Топаз'' про визнання незаконними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство ПОРТАЛ-М (далі також - ПП ПОРТАЛ-М ), Товариство з обмеженою відповідальністю ТОПАЗ (далі також - ТОВ ТОПАЗ ) про визнання незаконними та скасування рішення Чернігівської міської ради № 6-VII-27 від 31 березня 2016 року, рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 416 від 15 вересня 2016 року та пункти 1.1-1.4 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 523 від 15 листопада 2016 року; визнання протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради як замовника розроблення містобудівної документації детального плану території багатоквартирної житлової забудови у кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного, яка полягала в неоприлюдненні прийнятого рішення щодо розроблення детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицього та І. Багряного з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, незатвердженні Завдання на розробку детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицього та І. Багряного, ненаданні розробнику Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицього та І. Багряного - ПП Портал-М в повному обсязі вихідних даних для розроблення вказаної містобудівної документації у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012, оприлюдненні на офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради не в повному обсязі розробленого проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицього та І. Багряного з метою врахування громадських інтересів та неоприлюдненні матеріалів затвердженого рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416 Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицього та ОСОБА_2 протягом 10 днів з дня його затвердження.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржувані рішення суб`єктів владних повноважень прийнятті з порушенням встановленої процедури, а також зазначає на можливість настання негативних наслідків в майбутньому через їх прийняття, а саме: 1) підняття ґрунтових вод, що в свою чергу призведе до підтоплення житлових будинків садибної забудови; 2) порушення санітарно-захисних зон джерел питного водопостачання водозабору ІНФОРМАЦІЯ_1 , що може призвести до погіршення якості питної води; 3) завищення щільності населення без забезпечення нормативної кількості машино-місць може призвести до того, що територія навколо житлового кварталу, включаючи проїзди, перетвориться на суцільну автостоянку, а влаштування стоянок автомобілів під опорами ЛЕП і розташування дахових котелень на дахах 16-поверхових будинків може взагалі призвести до створення аварійних ситуацій.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 26.05.2020, постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 4 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Деснянського районного суду міста Чернігова. Підставою для скасування вказаних рішень суду слугувало те, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи відповідає функціональне призначення територій вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного, щодо яких надано дозвіл на розроблення детального плану території, тому, що визначено у Генеральному плані м. Чернігова. Всупереч наведеному принципу не досліджено безпосередньо положення Генерального плану, не перевірено відповідність функціонального призначення земельних ділянок під вулицями Кільцевої , Балицького та І. Багряного, визначеного у дозволі на розроблення детального плану - для багатоквартирної житлової забудови, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, Генеральному плану міста Чернігів. В частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 416 від 15 вересня 2016 року, судами попередніх інстанцій взагалі не надано правової оцінки вказаного рішення як нормативно-правового акта, зокрема, не досліджено дотримання відповідачем передбаченої законодавством процедури прийняття вказаного рішення, наявності правових підстав для його прийняття.

05.06.2020 ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду за підсудністю.

30.06.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Соломко І.І.

04.08.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну позивача на правонаступника.

Ухвалою суду від 10.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відповідно до статті 52 КАС України клопотання ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою суду від 19.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

19.08.2020 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

20.08.2020 ухвалою суду зобов`язано Чернігівську міську раду в строк до 02.09.2020 опублікувати оголошення про знаходження у провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду адміністративної справи № 750/11932/16-а про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.09.2016 № 416 ''Про Детальний план території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного''.

Ухвалою суду від 28.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 10:00 год. 26.10.2020.

07.08.2020 представник Чернігівської міської ради надіслав на адресу суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивачем не надано докази наявності реального порушення її прав та не вказано в чому полягає порушення права гарантованого статтею 50 Конституції України та статті 9 Закону України Про охорону навколишнього середовища . Що стосується оскаржуваних рішень, то вони прийняті підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18.08.2020 Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради подані письмові пояснення, в яких зазначено, що оскаржувані рішення відповідають положенням чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

19.08.2020 ТОВ Топаз надані пояснення на позовну заяву в яких зазначено, що ТОВ ТОПАЗ отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.03.2018 року № ЧГ 11218080078 та побудований багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 . На вказаний недобудований об`єкт житлової нерухомості зареєстровано право власності. Отже, рішення від 31 березня 2016 року № 6/VII-27 вичерпало свою дію після отримання ТОВ Топаз дозволу на виконання будівельних робіт від 20.03.2018 року № ЧГ 11218080078 та реєстрації права власності, тому не може бути скасовано після його виконання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники третіх осіб у судовому засіданні доводи, викладені у письмових поясненнях підтримали, просили відмовити у задоволенні позову.

Від представника Чернігівської міської ради та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Представник Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини третьої статті 205 КАС України).

Враховуючи вищевказані процесуальні норми, суд вирішив розглянути справу за відсутності представників Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з Генеральним планом розвитку м. Чернігова, затвердженим рішенням Чернігівської міської ради від 20 грудня 2003 року (10 сесія 4 (24) скликання), до основних факторів, які сприяють розвитку міста, відноситься наявність значної кількості вільних виробничих та комунально-складських територій, обладнаних необхідною інфраструктурою.

Рішенням Чернігівської міської ради від 2 лютого 2009 року Про містобудівне обґрунтування з розміщення автоцентру з торгівлею супутніми товарами та надання побутових послуг по вул. Кільцевій (34 сесія 5 скликання) затверджено містобудівне обґрунтування з розміщення автоцентру з торгівлею супутніми товарами та наданням побутових послуг по АДРЕСА_2 .

Рішенням Чернігівської міської ради від 31 березня 2016 року № 6/VII-27 надано дозвіл на розроблення Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного та дозволено залучати кошти з інших джерел, не заборонених законом, для розроблення проекту Детального плану.

На виконання зазначеного рішення Чернігівської міської ради, Управлінням архітектури та містобудування укладений договір № 04/19 від 14 квітня 2016 року, згідно якого сторона 1 (Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради) за завданням сторони 2 (ТОВ Компанія Капіталбудінвест ) замовляє у сторони 3 (ПП ПОРТАЛ-М ) виконання робіт по розробці Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416 затверджено Детальний план території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного.

На підставі рішення Чернігівської міської ради № 6/VII-27 від 31 березня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416, Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 15 листопада 2016 року прийнято рішення № 523 Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень .

Позивач вважає, що спірні рішення порушують її права та інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги у спосіб, визначений у позові.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суд має з`ясувати, зокрема, чи були оскаржувані рішення здійснені, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були такі дії (бездіяльність) здійснені пропорційно та своєчасно.

Щодо рішення Чернігівської міської ради № 6/VII-27 від 31 березня 2016 року Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного .

Повноваження Чернігівської міської ради та виконавчих органів міськради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР, Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статей 28, 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Статтею 12 Закону України Про основи містобудування визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.

Відповідно до статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- генеральна схема планування території України- містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункти 1, 2, 3 частини першої цієї статті).

Стаття 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності регулює питання планування і забудови територій. У ній вказано, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів (пункти 1-5 частини першої цієї статті).

У статті 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зазначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Зі змісту положень статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності слідує, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні, зокрема, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з приписами пункту 4.8 Порядку № 290 детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Зі змісту наведених правових норма видно, що органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану території міста є відповідна міська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.

Отже, Чернігівська міська рада є уповноваженим на видачу дозволу на розроблення детального плану території вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного органом, а Управління архітектури та містобудування як виконавчий орган Чернігівської міської ради правомірно визначений замовником розроблення містобудівної документації детального плану.

Разом з тим, орган місцевого самоврядування надає дозвіл на розроблення детального плану тих територій, які включені до генерального плану населеного пункту відповідно до функціонального призначення земельних ділянок, визначеного у генеральному плані міста.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17.

У свою чергу стаття 38 Земельного кодексу України дає визначення земель житлової та громадської забудови. Так, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до положень статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

З аналізу наведених норм видно, що до земель житлової забудови належать землі, які використовуються для розміщення житлової забудови, та містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Статтею 39 Земельного кодексу України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Як свідчать матеріали справи, на час прийняття рішення Чернігівської міської ради від 31 березня 2016 року № 6/VII-27 Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного діяв Генеральний план розвитку, затверджений рішенням Чернігівської міської ради від 25.12.2003 року (10 сесія 4 (24) скликання) (далі - Генеральний план).

Судом досліджувався Генеральний план м. Чернігова та Детальний план території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Галицького та І. Багряного.

ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст Генерального плану населеного пункту (п.5.1, 5.2.) визначає, що Генеральний план населеного пункту складається з текстових та графічних матеріалів. До складу текстових матеріалів включається зокрема, пояснювальна записка.

Як слідує з пояснювальної записки до Генерального плану розвитку м. Чернігова, зокрема з розділу VII.2. Розміщення житлового будівництва , таблиці VII.2.2., можливо розміщувати вибіркове будівництво багатоквартирної забудови по вул. Кільцевій та Белова (п. 33 таблиці). Пояснювальна записка до Генерального плану розвитку м. Чернігова (розміщена на офіційному сайті Чернігівської міської ради за посиланням https ://chemigiv- rada.gov.ua/mistobudivna-documentaciya/id-35181/).

Згідно з пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст Детального плану території детальний план розробляється, в тому числі, з метою обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території.

Отже, в даному випадку детальний план території не змінює Генеральний план м. Чернігова, а лише його уточнює.

Станом на дату прийняття рішення Чернігівської міської ради від 31 березня 2016 року № 6/VII-27, земельні ділянки за адресою вул. Кільцева, 14 та вул. Кільцева, 14а перебували в користуванні ТОВ Топаз та ТОВ Форест-3 та відносились до категорії земель житлової та громадської забудови, зокрема, земельна ділянка за кадастровим номером 7410100000:02:046:0057 з 2007 року у ТОВ Топаз , за номером 7410100000:02:046:0059 з 2007 року у ТОВ Форест-3 , що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 22.11.2013 (том 2, а.с. 113, 129).

При цьому питання правомірності віднесення вказаних земельних ділянок до земель житлової та громадської забудови та надання цих ділянок у користування ТОВ Топаз та ТОВ Форест-3 не є предметом розгляду даної справи.

Посилання позивача на те, що земельна ділянка, яка перебуває у її користуванні, знаходиться в межах відповідної території суд відхиляє, з огляду на таке.

Частиною першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак докази на підтвердження вказаних обставин позивачем суду не надано. Також суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлені вимоги щодо необхідності узгодження прийняття рішення про розробку детального плану території із власниками об`єктів нерухомого майна, розташованих в межах відповідної території.

Відтак у відповідачів не було підстав для не прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного.

Окрім того, ТОВ ТОПАЗ отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.03.2018 року № ЧГ 11218080078 (т.4 а.с.93). На вказаний недобудований об`єкт житлової нерухомості зареєстровано право власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.05.2020 № 210518520 (т. 4 а.с. 94).

При цьому суд звертає увагу, що Дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.03.2018 року № ЧГ 11218080078 на даний час є чинним. Рішення про реєстрацію права власності на недобудований об`єкт житлової нерухомості ( індексний номер 52414774 від 28.05.2020 ) не скасовано.

Отже, рішення від 31 березня 2016 року № 6/VII-27 вичерпало свою дію після отримання ТОВ Топаз дозволу на виконання будівельних робіт від 20.03.2018 року № ЧГ 11218080078 та реєстрації права власності, тому не може бути скасовано після їх виконання.

Стосовно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416, яким затверджено Детальний план території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицього та І. Багряного колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, детальний план території, як і генеральний план населеного пункту, є нормативно-правовими актами, що підтверджується висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №363/3101/17 та від 15.05.2019 у справі №363/3786/17 та постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у даній справі, які суд враховує до спірних правовідносин відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації (пункт 42 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Отже, слід зробити висновок, що у вказаних правовідносинах Чернігівська міська рада та Виконавчий комітет Чернігівської міської ради реалізує свої повноваження як суб`єкти владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, яким є детальний план території.

Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки: приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу на референдумі, так і уповноваженим на це органом за встановленою законом процедурою; містить загальнообов`язкові правила поведінки; розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Тому, звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Крім того, суд зазначає, що дія нормативно-правового акта є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.

Тому факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, необхідно брати до уваги таке: багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акта; дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом; дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача); чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду; коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною 2 статті 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акта строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом його чинності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 712/8985/17 та від 30 травня 2019 року у справі №457/908/17.

Отже, позивач може бути суб`єктом оскарження вказаного рішення.

Нормою частини одинадцятої статті 59 Закону України №280/97-ВР передбачене загальне правило, за яким порядок оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування, до яких відноситься у тому числі оспорюване в межах даної адміністративної справи рішення, визначається Законом України №2939-VI.

Зокрема, стаття 15 Закону України №2939-VI визначає порядок оприлюднення інформації розпорядниками. Так, частина 1 цієї статті містить вичерпний перелік інформації, що підлягає оприлюдненню, до якої віднесені нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню та інформація про нормативно-правові засади діяльності (пункт 2), а частина 3 цієї статті встановлює обов`язок оприлюднення проектів нормативно-правових актів та рішень органів місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім строків оприлюднення органами місцевого самоврядування проектів своїх рішень, нормою статті 15 Закону №2939-VI закріплено, що відповідно до цієї норми оприлюдненню за 20 робочих днів до дати їх розгляду підлягають проекти тих рішень органів місцевого самоврядування, що підлягають обговоренню.

Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №818/294/18 та від 27.12.2019 у справі №200/13668/16-а.

Суд встановив, що проект рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416 опубліковано на сайті Чернігівської міської ради 27.07.2016, тобто у строк, встановлений статтею 15 Закону №2939-VI.

Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста) (відповідною територіальною громадою) та депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування (ст. 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ). У певних випадках громадські слухання є обов`язковими.

Виходячи із змісту частин першої та другої статті 21 Закону № 3038-VI слід зазначити, що проекти містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій мають бути розробленими до проведення громадських слухань. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 555, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

За змістом пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Отже, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. Рішення, що стосуються розроблення містобудівної документації здійснюється з урахуванням інтересів громадськості та, відповідно, впливають на інтереси кожного її представника.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19.

Як встановив суд, рішенням Чернігівської міської ради від 31 березня 2016 року № 6/VII-27 надано дозвіл на розроблення Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного та дозволено залучати кошти з інших джерел, не заборонених законом, для розроблення проекту Детального плану.

Чернігівською міською радою офіційному веб - порталі Чернігівської міської ради від 07.04.2016 опубліковано зазначене рішення.

Розпорядженням Чернігівського міського голови від 8 липня 2016 року № 228-р призначено відповідальним за проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості (громадські слухання) у проекті містобудівної документації Детальний план території багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного начальника управління архітектури та містобудування міської ради ОСОБА_3 . Відповідальному за проведення процедури здійснити необхідні заходи щодо її організації. Відповідальним за інформаційне забезпечення процедури визначити: прес-службу Чернігівської міської ради (Чусь Н.М.). Відповідальному за інформаційне забезпечення Процедури здійснити необхідні заходи щодо її реалізації.

На виконання даного розпорядження, 12.07.2016 на сайті Чернігівської міської ради в розділі Публічна інформація - Містобудівна документація опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації Детальний план території в кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного з доданими матеріалами та встановлено строк до 17 години 18 липня 2016 року.

Частиною третьою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Протягом встановленого строку надійшла пропозиція від громадської організації Агентство територіальної безпеки .

Враховуючи те, що вказана громадська організація не відноситься до переліку осіб, які мають право подавати пропозиції до проектів містобудівної документації, визначених пунктом 7 Порядку № 555, надана пропозиція відповідно до пункту 8 цього Порядку залишена без розгляду.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 555 пропозиції, подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Пропозиції мешканців вулиць І. Багряного, Рапопорта, Комочкова та Балицького до зазначеного проекту містобудівної документації надійшли до міської ради 19 липня 2016 року, тобто після встановленого виконавчими органами міської ради строку - до 17 години 18 липня 2016 року, тому залишені без розгляду.

Докази, що безпосередньо позивач зверталась з відповідними пропозиціями до відповідачів, також відсутні.

Разом з тим, наявність певних обґрунтовано неврахованих зауважень не впливає на правомірність прийнятого в подальшому рішення.

Отже, громадські слухання по вказаному питанню проводились в порядку, встановленому статте 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статте 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Порядком № 555.

Матеріали детального плану території оприлюднені на офіційному веб-порталі Чернігівської міської ради та надруковані в газеті Чернігівщина у відповідно до положень статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Оскаржуване рішення № 416 від 15.09.2016 оприлюднене у щотижневику Сім днів від 29.09.2016 р. № 39 (777).

Доводи позивача, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416 не було опубліковано протягом 10 днів з дня його затвердження, що є порушенням вимог чинного законодавства, суд відхиляє, з огляду на таке.

Статтею 24 Закону №2939-VI встановлена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації безпосередньо для осіб, винних у неоприлюдненні інформації відповідно до статті 15 цього Закону.

Отже неоприлюднення інформації у строк, встановлений статтею 15 Закону №2939-VI слугує підставою для притягнення винної особи до відповідальності, проте це не може мати своїм наслідком для скасування неоприлюдненого, у встановлений Законом №2939-VI строк, рішення.

Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №278/3142/16-а.

Вирішуючи питання про наявність порушених прав позивача, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Отже, позивач має право доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Проте чинне законодавство не наділяє у даному випадку позивача втручатися у право іншої особи на мирне володіння майном.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Отже право позивача на охорону навколишнього природного середовища повинно бути адекватним і не може порушувати право іншої особи на мирне володіння майном.

Як вже встановив суд, недобудований об`єкт нежитлової нерухомості, загальної площі 8991,6 кв.м., 43 відсотки готовності, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігові, вулиця Кільцева, 14, належить на праві власності ТОВ Топаз , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.05.2020 № 210518520 (т. 4 а.с.94).

Вказане призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном, порушить справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання - ТОВ Топаз , що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, натомість відповідачами доведено правомірність рішення Чернігівської міської ради № 6-VII-27 від 31 березня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 416 від 15 вересня 2016 року, тому в задоволенні позовних вимог про визнання вказаних рішень незаконними та їх скасування слід відмовити.

Вимоги про визнання незаконними та скасування пунктів 1.1-1.4 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 523 від 15 листопада 2016 року та про визнання протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради як замовника розроблення містобудівної документації детального плану території багатоквартирної житлової забудови у кварталі вулиць Кільцевої, Балицького та І. Багряного є похідними від основних вимог у задоволенні яких позивачу відмовлено, тому також задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Чернігівська міська рада, вул. Магістратська, 7,м. Чернігів,14000 код ЄДРПОУ 34339125.

Відповідач: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 04062015.

Відповідач: Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, вул. Коцюбинського,82, м. Чернігів,14000.

Третя особа: Приватне підприємство ''Портал - М'', вул. Захисників Вітчизни, 17а,оф.309, м. Чернігів,14030, код ЄДРПОУ 35956523.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Топаз'', проспект Перемоги, 95,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 30380618.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2020 року.

Суддя І.І. Соломко