Ухвала

від 17.06.2021 по справі 750/11932/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 750/11932/16-а

адміністративне провадження № К/9901/16825/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року

у справі № 750/11932/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради

треті особи: Приватне підприємство ''Портал - М'', Товариство з обмеженою відповідальністю ''Топаз'',

УСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської міської ради № 6-VII-27 від 31 березня 2016 року, рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №416 від 15 вересня 2016 року та пункти 1.1-1.4 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 523 від 15 листопада 2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради як замовника розроблення містобудівної документації детального плану території багатоквартирної житлової забудови у кварталі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , яка полягала в неоприлюдненні прийнятого рішення щодо розроблення детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, незатвердженні Завдання на розробку детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , ненаданні розробнику Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі АДРЕСА_2 - ПП "Портал-М" в повному обсязі вихідних даних для розроблення вказаної містобудівної документації у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012, оприлюдненні на офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради не в повному обсязі розробленого проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з метою врахування громадських інтересів та неоприлюдненні матеріалів затвердженого рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 вересня 2016 року № 416 Детального плану території багатоквартирної житлової забудови в кварталі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 протягом 10 днів з дня його затвердження.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду 26 травні 2020 року скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травні 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червні 2017, справу направлено на новий розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

11 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 750/11932/16-а.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року касаційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в такій не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України та не надано документ про сплату судового збору

На виконання вимог вищезазначеної ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником направлено до суду документ про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу.

Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами п. п. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

В уточненій касаційній скарзі позивач посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Також зазначила, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без врахування висновків викладених Верховним Судом у постанові від 26 травня 2020 року у справі №750/11932/16.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 травня 2020 року у справі №750/11932/16 є необґрунтованим, оскільки у вищезазначеній справі зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не з`ясовано усіх фактичні обставин справи, а тому справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів зазначає, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, він повинен зазначити конкретну норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Однак вказуючи наведене скаржник не конкретизував щодо питання застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права Верховний Суд не сформулював правової позиції, а також не вказав, у межах яких саме подібних правовідносин немає висновку Верховного Суду (охарактеризувати зміст відносин (певний їхній аспект), яких (якого) стосується касаційна скарга, для можливості чіткого визначення відсутності правових висновків Верховного Суду за критерієм подібності предмету спірних відносин).

Отже, посилання на відсутність певних висновків Верховного Суду мають супроводжуватись вмотивованими аргументами неправильного застосування певної (певних) норми (норм) права у конкретних правовідносинах.

Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 квітня 2021 року у справі № 120/2243/20-а, від 12 травня 2021 року у справі № 488/1644/16-а від 14 травня 2021 року у справі № 240/16944/20 від 19 травня 2021 року у справі № 280/160/20.

Крім того при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 13 березня 2019 року у справі № 712/8985/17, від 30 травня 2019 року у справі №457/908/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 27 грудня 2019 року у справі №200/13668/16-а, від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19, від 15 квітня 2020 року у справі №818/294/18від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17, від 03 листопада 2020 року у справі № 826/11632/16.

Так, ОСОБА_1 фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України.

Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано, а саме не обґрунтовано наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст.332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі № 400/471/19 , від 04 березня 2020 року у справі № 500/1026/19 та від 09 квітня 2020 року у справи № 580/2839/19.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 750/11932/16-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради треті особи: Приватне підприємство ''Портал - М'', Товариство з обмеженою відповідальністю ''Топаз''- повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко