Постанова

від 09.11.2020 по справі 914/2001/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. Справа №914/2001/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , вих. №112-07-4812 від 14.09.2020 (вх. № 01-05/2516/20 від 14.09.2020)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020

про забезпечення позову

у справі №914/2001/20 (суддя Гоменюк З.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» , Львівська область, Пустомитівський район, с.Щирець

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів

про скасування рішення

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Гавенко О.Б. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Альба звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Львівобленерго про скасування рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом №034956-а засідання комісії Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення від 29.07.2020.

Обгрунтовуючи позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Альба зазначає, що:

- між ТОВ Альба та ПрАТ Львівобленерго було укладено договір про постачання електричної енергії №19066 від 27.01.2006 та договір на технічну експлуатацію та оперативне обслуговування електроустановок споживача №12/11-520 від 12.08.2011;

- 16.06.2020 працівниками Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго було проведено перевірку електроустановки ТОВ Альба в смт. Щирець Пустомитівського району та складено акт про проведення технічної перевірки вузла обліку електричної енергії №355214, акт про порушення №034956, акт направлення на експертизу лічильника №639831, акт пломбування №639830, вимогу щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів №103076;

- у акті про порушення №034956 працівники відповідача вказали на порушення обліку електричної енергії, а саме порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби оператора системи, на дооблікових вимикачах, трансформаторах струму, а також на дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, несанкціоноване втручання у параметри багатофункціональних приладів обліку (збита дата і час);

-16.05.2020 відповідачем було складено направлення на експертизу вилученого приладу обліку;

- 01.07.2020 комісією ПрАТ Львівобленерго в присутності споживача була проведена експертиза засобу обліку, за результатами якої сформульовані висновки стосовно: непридатності засобу обліку для подальшої експлуатації, непошкодження пломби енергопостачальника; відсутності факту штучного заниження показників засобу обліку;

- 29.07.2020 комісією Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення було розглянуто акт про порушення №034956 та складено протокол №034956-1, в якому вказано, що вартість необлікованої електричної енергії та завданих збитків згідно акту про порушення становить 1000569,94 грн.

Оскільки умовою притягнення споживача до відповідальності є встановлення факту, що його дії призвели до викрадення електричної енергії, твердження відповідача про порушення цілісності пломбувального матеріалу не відповідають дійсності та спростовуються актом проведення експертизи засобу обліку, якою також було встановлено і відсутність факту заниження показників засобу обліку споживачем, необлікового використання енергії, відповідач не довів втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки та не зазначив у який спосіб відбулося необліковане використання електричної енергії , позивач вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до нього санкції шляхом визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02.09.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Альба поступила заява про забезпечення позову у справі №914/2001/20 шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» вчиняти дії з припинення постачання (розподілу) електричної енергії на електроустановки технічного приміщення за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, смт.Щирець, вул.Острівська, 197 Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» .

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що після відкриття провадження у справі 25.08.2020 товариство отримало попередження про припинення постачання (розподілу) електричної енергії, у якому вказано, що з 03.09.2020 буде припинено постачання (розподіл) електричної енергії на електроустановки технічне приміщення за адресою: смт.Щирець через невиконання вимоги №103076 від 16.06.2020.

26.08.2020 ТзОВ Альба направило Центральному РЕМ Приватного акціонерного товариства Львівобленерго та Приватному акціонерному товариству Львівобленерго лист, в якому повідомило про те, що факт порушення Правил та умов договору, зазначений у документах, складених за результатом позапланової перевірки від 16.06.2020, оскаржений до Господарського суду Львівської області та долучило копію ухвали про відкриття провадження у справі. Заявник ствердив, що всупереч імперативним вимогам законодавства, яке прямо забороняє енергопостачальній організації здійснювати відключення споживача у випадку оскарження до суду факту порушення, ПрАТ Львівобленерго направило ТзОВ Альба лист від 01.09.2020 про те, що у нього наявні усі законні підстави для припинення постачання (розподілу) електричної енергії.

Відтак, ТзОВ Альба зазначало про наявність реальної загрози відключення електричної енергії підприємству з 03.09.2020 та про те , що у випадку відключення від електропостачання заводу з виробництва сухих будівельних сумішей буде повністю зупинений виробничий цикл, що призведе до невиплати заробітної плати для 56 працівників та втрати ними та членами їхніх сімей засобів для існування, що особливо небезпечно в умовах пандемії COVID-19; неможливості сплати податків до Державного та місцевих бюджетів, відрахувань до Пенсійного та інших фондів в той час як завод ТзОВ Альба є одним з бюджетоутворюючих підприємств смт.Щирець та Пустомитівського району; невиконання договірних зобов`язань перед покупцями-отримувачами продукції на мільйони гривень; нарахування штрафних санкцій за зрив поставки продукції заводу.

Заявник зазначив, що в даному випадку відключення позивача від електропостачання призведе до прямих збитків, неможливості виконувати свої зобов`язання і відновлення порушених прав не буде можливо здійснити в межах даної справи, що спричинить необхідність нового звернення до суду з вимогами про зобов`язання відповідача поновити постачання електричної енергії та про відшкодування збитків, заподіяних відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» про забезпечення позову, вжито заходів забезпечення позову - заборонено Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» вчиняти дії з припинення постачання (розподілу) електричної енергії на електроустановки технічного приміщення за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, смт.Щирець, вул.Острівська, 197 Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» .

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:

- Пунктом 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду;

- вимога щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів була складена працівниками Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго 16.06.2020, як і акт про порушення;

- необхідність вжиття заходів, вказаних у вимозі щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, була зумовлена вилученням приладу обліку та пломб відповідачем в ході складення акту про порушення;

- незгода споживача з фактом вчинення порушення та оскарження споживачем рішення комісії відповідача стосовно розгляду цього акту безпосередньо пов`язані з відсутністю необхідності виконувати вимогу відповідача, складену внаслідок вчинення відповідачем дій, пов`язаних з оскаржуваним фактом порушення. У зв`язку з цим, розгляд судом спірних питань щодо порушень споживача тягне за собою неможливість припинення електропостачання такого споживача;

- невжиття заходів щодо заборони відповідачеві вчиняти дії з припинення постачання електроенергії може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача у випадку задоволення позову та визнання недійсним рішення комісії, адже саме по собі скасування такого рішення не призведе до подальшого правомірного використання позивачем електричної енергії без необхідності сплати можливої необгрунтованої вартості необлікованої електричної енергії у випадку, якщо така електрична енергії взагалі не буде постачатися позивачеві внаслідок припинення її постачання відповідачем;

- у випадку невжиття заходів забезпечення позивач не зможе ефективно захистити свої права на використання електроенергії без нових звернень до суду, а наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування такого заходу, підтверджена достатніми доказами, тому вжиття заходів забезпечення позову є обгрунтованим та необхідним.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альба» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- вжитий судом захід забезпечення позову є непов`язаний з предметом позову у даній справі, не забезпечує виконання в подальшому рішення суду у випадку задоволення позову, не сприяє ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами;

- підставою припинення постачання (розподілу) електричної енергії позивачу є невиконання ним вимоги №103076 щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно технічних документів, яка складена відповідно до п.6.5.14 глави 6.5. розділу VI ККОЕЕ та відповідно до п.п.8 п.5.1.1. глави 5.1. розділу VПРРЕЕ є обов`язковою до виконання;

- у даній справі позивачем оскаржується рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення, яким ТОВ Альба визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії у зв`язку з виявленням порушень споживачем ПРРЕЕ, однак вимога №103076 не пов`язана з фактом вчинення позивачем порушення ПРРЕЕ;

- у даній справі судом не розглядається питання щодо правомірності вимоги про приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів згідно вимоги №103076.

05.10.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20 залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає, що пунктом 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено імперативну заборону припинення постачання електричної енергії споживачу, яке пов`язане з оскаржуваним фактом порушення. Оскільки вимога №103076 складена за результатами перевірки споживача, яка є предметом оскарження у даній справі, суд першої інстанції дійшов до підставного та обгрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з припинення постачання (розподілу) електричної енергії позивачу.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/2001/20 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 12.10.2020.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Плотніцького Б.Д., 12.10.2020 згідно розпорядження керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №417 здійснено автоматизовану заміну судді - члена колегії Плотніцького Б.Д.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 до складу колегії замість судді - члена колегії Плотніцького Б.Д. введено суддю - члена колегії Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 на клопотання позивача розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.11.2020.

В судове засідання прибув представник відповідача.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечив та подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник ТОВ Альба Попельчук С. хворіє на COVID-19.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

Під час підготовки справи до розгляду суд має вжити належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та до початку її розгляду по суті, з`ясувати явку учасників справи у судове засідання та вирішити питання про можливість розгляду справи у разі неявки того чи іншого учасника справи, виходячи з визначеного у пункті 4 частини 5 статті 13 ГПК України обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, у тому числі права на участь у судових засіданнях, надання суду пояснень, наведення своїх доводів і міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечень проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини 1 статті 42 ГПК України).

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Оскільки явка учасників справи у судове засідання судом не визнавалася обов`язковою, позивач надав свої пояснення по суті вимог апеляційної скарги у відзиві на апеляційну скаргу, враховуючи встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, відсутність доказів тимчасової непрацездатності представника позивача Попельчука С. колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Таким чином, позивач не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альба» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає наступне:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто предметом розгляду є питання наявності/відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин , з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статтями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову .

Відповідно до частини першої, пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У спорах немайнового характеру має досліджуватися питання: чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 917/258/19, від 22.07.2019 у справі 914/120/19, від 27.05.2019 у справі № 923/65/19.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, позивач, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2020 працівниками Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго було проведено перевірку електроустановки ТОВ Альба , виявлено порушення ТзОВ Альба ПРРЕЕ, про що на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлено Акт про порушення № 034956.

При цьому , працівниками Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго було вилучено прилад обліку № 36066021, пломбу № ОЕ 1170 ЛОЕ та направлено такі на експертизу, а також встановлено інший лічильник типу МТ-382 (ISKRA) заводський номер 70388460 та проведено опломбування, що підтверджується актом про проведені роботи в колах обліку електроенергії та актом про опломбування від 16.06.2020.

Окрім того, 16.06.2020 представниками ПрАТ Львівобленерго за результатами перевірки вузла обліку електричної енергії ТзОВ Альба складено вимогу № 103076, якою зобов`язано позивача:

- Обладнати засоби обліку електроенергії пристроями, при наявності яких буде забезпечено можливість опломбовування обладнання: ввідних дооблікових кіл, трансформаторів струму, шпильки силового трансформатора;

- Встановити комутаційний апарат (автоматичний вимикач) в дообліковому розриві із тепловою вставкою згідно дозволеної потужності;

- Привести вузол обліку електричної енергії у відповідність до проектних рішень;

- Встановити лічильник електричної енергії в шафу (ВШО). Конструкція шафи обліку повинна унеможливлювати доступ до кіл підведення електроенергії та до лічильника, крім можливості зняття його показів;

- Відновити облік електричної енергії.

Пунктом 6.5.14 глави 6.5 розділу VI Кодексу комерційного обліку, електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ) передбачено, у разі невідповідності стану комерційного обліку вимогам проектних рішень або закінчення терміну повірки оператором системи складається вимога щодо приведення стану комерційного обліку у відповідність до вимог цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 8 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), оператор системи має право надавати обов`язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу (щодо якого оператор системи виконує роль постачальника послуг комерційного обліку) розрахункових засобів вимірювання і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил, Кодексу комерційного обліку та нормативно-технічних документів.

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що після відкриття провадження у справі 25.08.2020 товариство отримало попередження про припинення постачання (розподілу) електричної енергії, у якому вказано, що з 03.09.2020 буде припинено постачання (розподіл) електричної енергії на електроустановки технічне приміщення за адресою: смт.Щирець через невиконання вимоги №103076 від 16.06.2020.

При цьому позивач зазначає, що пунктом 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов `язане з оскаржуваним фактом порушення , не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду;

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову у даній справі є скасування рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду акту про порушення №034956 від 16.06.2020, яке оформлене протоколом №034956-а від 29.07.2020 та яким визначено вартість необлікованої електричної енергії та завданих збитків в розмірі 1000569,94 грн., оскільки позивач не погодився з наявністю підстав для такого нарахування.

Натомість попередження відповідача про припинення постачання (розподілу) електричної енергії позивачу пов`язане з невиконанням останнім вимоги №103076 від 16.06.2020, яка, як зазначалось вище, є обов`язковою до виконання, а не з невиконанням рішення про нарахування необлікованої електричної енергії та завданих збитків, яке оскаржується у даній справі.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, у даній справі судом підлягає дослідженню питання наявності/відсутності підстав для нарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії та завданих збитків, а не правомірності вимоги відповідача №103076 від 16.06.2020.

У випадку задоволення позову та визнання недійсним рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом №034956-а від 29.07.2020, необхідність виконання позивачем вимоги відповідача №103076 від 16.06.2020 автоматично не скасовується, оскільки зазначені у вказаній вимозі заходи стосуються встановленого 16.06.2020 нового приладу обліку електричної енергії №70388560, в той час як оскаржуване у даній справі рішення відповідача прийняте на підставі акта про порушення, складеного при обстеженні приладу обліку № 36066021, який було знято та відповідно до акту проведення експертизи №454 від 01.07.2020 визнано непридатним для подальшої експлуатації.

З врахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що оскарження позивачем рішення відповідача про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а також скасування такого рішення ( у випадку задоволення позовних вимог) не звільняє позивача від обов`язку виконання вимоги відповідача щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті судами заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. у разі невжиття таких заходів з міркувань наведених вище.

З огляду на викладене вищеё суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20 слід скасувати, а в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір, сплачений Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» за перегляд ухвали про забезпечення позову у суді апеляційної інстанцій, покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альба» .

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2020 у справі №914/2001/20 скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» про забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» ( 81160, Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, вул. Острівська, 197, ідентифікаційний код 25239699) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» ( 79026, м. Львів, вул. Козельницька,3, ідентифікаційний код 00131587) 2102 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

7. Порядок і строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.11.2020