УХВАЛА
12 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 916/2778/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Ефес"
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
про стягнення 246 555,49 грн,
ВСТАНОВИВ:
06.10.2020 Одеська міська рада (далі - Рада) звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у цій справі.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За частиною сьомою статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2 102,00 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 246 555,49 грн. Зазначена сума є меншою ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, відмовлено у задоволенні позову Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Ефес" про стягнення безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 246 555,49 грн за період з 01.02.2012 по 31.08.2014.
У касаційній скарзі скаржник, з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 287 та частин першої, третьої статті 311 ГПК України, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рада зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо правильного застосування частини другої статті 264 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах: щодо переривання позовної давності у разі подання позову із додержанням вимог процесуального законодавства та наступної докорінної зміни сталої судової практики застосування норм права, що має фундаментальне значення.
Втім, цитуючи положення пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, скаржник не наводить обґрунтування наявності підстав, за яких судові рішення у справі з ціною позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають оскарженню в касаційному порядку.
При цьому, саме лише застереження в касаційній скарзі про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики за відсутності відповідного обґрунтування цього посилання не може бути визнано випадком, на який поширюється дія положення підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ради на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у цій справі має бути відмовлено.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 916/2778/19.
2. Направити Одеській міській раді копію цієї ухвали, касаційну скаргу з доданими матеріалами на 24 арк., у тому числі роздруківку платіжного доручення № 652 від 01.10.2020 на суму 7 396,66 грн; копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Г. М. Мачульський
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2020 |
Оприлюднено | 13.11.2020 |
Номер документу | 92796362 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пільков К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні