Ухвала

від 12.11.2020 по справі 758/15110/18

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 758/15110/18

провадження №11-сс/991/925/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

12 листопада 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю « Євробуд Інвестмент» адвоката ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Інвестмент» на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , накладено арешт із забороною відчуження на нерухоме майно яке належить на праві власності ТОВ «Євробуд Інвестмент».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник ТОВ «Євробуд Інвестмент» адвокат ОСОБА_5 30 червня 2020 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року матеріали за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Інвестмент» на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року передано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

До апеляційногорозгляду колегієюсуддів встановлено,що відповіднодо постановипро визначенняпідслідності укримінальному провадженнівід 06серпня 2020року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими Центрального апарату Державного бюро розслідувань, а здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням постановою від 24 січня 2020 року визначено групу прокурорів САП.

У зв`язку зі зміною підслідності у вказаному провадженні та неможливістю через це прокурорами САП здійснювати повноваження прокурорів у цьому провадженні, постановою заступника Генерального прокурора від 16 вересня 2020 року про зміну групи прокурорів, визначено новий склад групи прокурорів у кримінальному провадженні, старшим якої визначено прокурора четвертого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчиненні у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 року, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено, що кримінальне провадження № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року не підсудне Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим колегією суддів на розгляд поставлено питання про внесення на розгляд колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання про направлення матеріалів апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року, з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до іншого суду, за підсудністю.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ТОВ ««Євробуд Інвестмент» та прокурор у судовому засіданні вказали на те, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не є належним судом для розгляду даної апеляційної скарги, вказавши на відсутність підстав для направлення останньої з Київського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

У відповідності до ст.30 КПК, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на «суд, встановлений законом», як структурний елемент права на справедливий суд, що передбачене ст. 6 Конвенції, за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Відповідно, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.

Згідно положень ст. 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а) злочини, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б) злочини, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 369-2 КК України.

Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК встановлено такі умови:

1) злочин вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п.п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 цієї частини.

Вказані вище вимоги визначені законодавцем як обов`язкові.

Натомість, при дослідженні матеріалів провадження встановлено відсутність будь-якої з умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК, у зв`язку з чим за відсутністю вищевказаних ознак кримінальне провадження №12013110060002990 від 02 квітня 2013 року не є підсудним Вищому антикорупційному суду.

Слід зазначити, що підсудністю у кримінальному провадженні визнається сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. Додержання встановлених законом правил про підсудність є невід`ємною умовою забезпечення права на повноважний (компетентний) суд та права на справедливий суд загалом.

Абзацом 2 частини 3 статті 34 КПК встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження.

Відтак, оскільки кримінальне провадження № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року на думку колегії суддів непідсудне Вищому антикорупційному суду, остання вважає за необхідне внести на розгляд колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання про направлення матеріалів даної апеляційної скарги з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до іншого суду за підсудністю.

Керуючись ст.ст. 33-1, 34, 216, 372, 398, 418, п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Внести на розгляд колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання про направлення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року, з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до іншого суду за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9