Рішення

від 24.09.2020 по справі 144/811/18

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/811/18

Провадження № 2/144/140/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик справу за позовом ПАТ Вінницяобленерго в особі СО Теплицькі ЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ "Вінницяобленерго" в особі в.о. директора СО "Теплицькі електричні мережі" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, мотивуючи позовні вимоги тим, що у відповідача приладом обліку фіксувалось споживання електроенергії, однак оплати не надходило.

Так, 25 квітня 2017 року між ПАТ Вінницяобленерго в особі СО Теплицькі ЕМ та ОСОБА_1 , який згідно довідки Соболівської сільської ради проживає за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір про постачання електричної енергії №251650011, однак відповідач не здійснював оплату за спожиту електроенергію, його борг становить 4737 грн. 25 коп. 01.06.2017 року споживача було відключено від електричної мережі за несплату рахунків та направлено поштовою службою лист з повідомленням, а саме претензію № ЮР-29-06-2017 від 29.06.2017 року з проханням погасити борг, після чого ОСОБА_1 щомісячно оплачував по одній гривні за електроенергію, станом на червень 2018 року сума боргу складає 4729 грн. 24 коп.

В зв`язку з даними обставинами ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Теплицькі електричні мережі" змушено звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача борг за спожиту електроенергію в сумі 4729 грн. 24 коп. та понесені по справі судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, від нього надійшла заява про розгляд спраив у його відсутність. Згідно наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву відповідач вказав, що не визнає позовні вимоги, позов до нього згідно договору від 25.04.17 пункт 18 дійсно існував, але то борг попереднього власника квартири, який він не визнає тому просить суд закрити провадження та повернути позивачу позовну заяву.

Відповідно до ст. ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 25.04.2007 між ПАТ "Вінницяобленерго" в особі директора СО "Теплицькі ЕМ" та ОСОБА_1 було укладено договір №251650011 про користування електричною енергією, що підтверджується копією даного договору (а.с.11-12).

Згідно копії довідки споживача на 02.07.2018 (а.с.14) вбачається, що відповідач перебуває на обліку у позивача за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно довідки про споживання за період з 10.2016 по 06.2018 за особовим рахунком № НОМЕР_1 , власник якого ОСОБА_1 , станом на 21.06.2018 року є заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію в розмірі 4729 грн. 24 коп. (а.с.15,16).

29.06.2017 року ОСОБА_1 була направлена претензій № ЮР-29-06-2017, відповідно до якої йому було рекомендовано на протязі 30 календарних днів з дня отримання претензії оплатити заборгованість по електроенергії (а.с.18), яку він отримав 05.07.2017 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про електроенергетику , Цивільним кодексом України (надалі ЦК України) та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 (чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про електроенергетику енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.1999 № 1357 (далі - ПКЕЕН), регулюються відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками.

Згідно п.3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

Згідно п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право, зокрема: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, слідує висновок, що електроенергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а відтак електроенергія для енергопостачальника є майном.

З врахуванням встановлених обставин справи та норм законодавства, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення споживача від оплати за спожиту електроенергію.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідач хоч і заперечив позовні вимоги позивача, однак належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги не надав, також таких доказів не здобуто і в ході розгляду справи.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 22, 526, 610, 611, 623, 714 ЦК України, ст. ст. 1, 26, Закону України "Про електроенергетику", п. 3, 37, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, ст.263-265 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО " Теплицькі ЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Теплицькі електричні мережі", на р/р НОМЕР_3 філія ВОУ АТ Ощадбанк , код ЄДРПОУ 25510363, МФО 302076 борг за спожиту електроенергію в сумі 4729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять гривень 24 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Теплицькі електричні мережі", на р/р НОМЕР_4 , Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, код ЄДРПОУ: 25510311, судовий збір в сумі 1762 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя