Ухвала

від 30.12.2020 по справі 144/811/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/811/18

Провадження № 22-ц/801/2517/2020

Категорія: 44

Головуючий у суді 1-ї інстанції Герман О. С.

Доповідач :Матківська М. В.

УХВАЛА

30 грудня 2020 рокуСправа № 144/811/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Вінницяобленерго в особі Структурної одиниці Теплицькі електричні мережі до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією,

встановив:

До Вінницького апеляційного суду надійшла цивільна справа № 144/811/18 із скаргою ОСОБА_1 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року.

Вивчивши подану відповідачем скаргу та дослідивши матеріали справи вважаю, що скаргу слід залишити без руху за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 24 вересня 2020 року за відсутності учасників справи.

Копії рішення направлено до відома учасникам справи 17 листопада 2020 року (а. с. 54). Докази отримання копії рішення відповідачем ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

У своїй скарзі відповідач ОСОБА_1 зазначає про те, що строк оскарження ним не пропущено, оскільки рішення він отримав 18 жовтня 2020 року. Проте, по-перше, відповідач не додав до скарги доказів на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваного рішення і в матеріалах справи такі докази також відсутні; по-друге, якщо вважати датою отримання копію оскаржуваного рішення відповідачем 18 жовтня 2020 року, то визначений ч. 2 ст. 354 ЦПК України тридцятиденний строк з дня вручення повного рішення суду сплив 17 листопада 2020 року, а скаргу відповідач подав через відділення поштового зв`язку 16 грудня 2020 року.

Крім того, згідно положень ч. 2 ст. 354 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи повного рішення суду, такий учасник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такого рішення. Проте, відповідач у своїй скарзі не порушує питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення.

За наведених обставин вважаю, що відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху та роз`яснити йому право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій зазначити підстави для поновлення такого строку та надавши належні докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, зокрема, докази на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваного рішення суду (копію конверту, довідку з Укрпошти тощо).

Крім того, подана відповідачем апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності (пункт 2); повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) (пункт 3); рішення або ухвала, що оскаржуються (пункт 4); клопотання особи, яка подала скаргу (пункт 7); перелік документів та інших матеріалів, що додаються (пункт 9).

В порушення зазначених вимог процесуального закону відповідач у поданій скарзі зазначив лише свої прізвище, ім`я, по батькові, населений пункт місця проживання та номер телефону, проте не зазначив інших відомостей щодо себе, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, зокрема, повної адреси місця проживання чи перебування (із зазначенням вулиці, номеру будинку, квартири), реєстраційного номеру облікової картки платника податків; не зазначив іншого учасника справи - позивача ПАТ Вінницяобленерго в особі СО Теплицькі електричні мережі та його місцезнаходження.

У скарзі відповідач зазначив, що ним оскаржується рішення Теплицького районного суду від 24 вересня 2020 року про стягнення з нього 4729,24 грн. боргу та 1762 грн. судового збору, тобто рішення у даній цивільній справі № 144/811/18. Проте, у вступній частині скарги відповідач зазначив: Справа № 144/811/18 пров. № 2/144/140/20; Апел. рішення № справа 144/1438/17 пров. № 22-ц/772/703/2018 , у зв`язку з чим є незрозумілим, у якій саме цивільній справі відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції.

Також подана відповідачем скарга в порушення п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України не містить клопотання особи, яка подала скаргу; та в порушення п. 9 ч. 2 цієї статті у ній не зазначено перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги, а зазначено лише: Додатки на 17 арк.).

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документу про сплату судового збору чи документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідач суду не надав. Натомість у своїй скарзі зазначив, що на підставі ч. 1, 6 ст. 55 Конституції, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції він не буде та не в змозі платити судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

Відповідач не зазначив у поданій скарзі та надав суду документів, які б свідчили про наявність у нього пільг щодо сплати судового збору у цій справі (ст. 5 Закону України Про судовий збір ).

Посилання відповідача на ч. 1, 6 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставним, оскільки зазначені норми не визначають порядок сплати та звільнення від сплати судового збору.

Безпідставне звільнення учасника справи від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Виходячи із ціни позову - 4729,24 грн., при поданні позовної заяви у цій справі до сплати підлягав судовий збір в сумі 1762 грн.

Відповідно за подання апеляційної скарги на рішення суду до сплати підлягає судовий збір в сумі 2643 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні) (1762 грн. х 150%), який відповідачеві слід сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштів: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38054707; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскарження) по справі

---

(номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

За наведених обставин відповідно до ст. 357 ЦПК України до скарги слід застосувати правила ст. 185 ЦПК України, залишивши її без руху.

Відповідачеві слід подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій зазначити підстави для поновлення такого строку та надавши належні докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, зокрема, докази на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваного рішення суду (копію конверту, довідку з Укрпошти тощо); апеляційну скаргу в новій редакції, оформлену відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, разом із копіями такої скарги та копіями доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, та оригінал документу про сплату судового збору в сумі 2643 грн.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року залишити без руху.

Надати відповідачеві строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншому випадку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута відповідачеві.

Роз`яснити відповідачеві, що протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали він має право звернутись до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій зазначити підстави для поновлення такого строку та надавши належні докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

У разі, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Матківська