Рішення

від 13.11.2020 по справі 703/1029/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1029/18

2/703/1106/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановив:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 47945 гривень 75 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 квітня 2015 року в м. Києві по вул. Н.Лугова автомобілем марки Mersedes 316 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП у результаті якої застрахований їхньою страховою компанією автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження. Відповідно до довідок ДАІ та постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року ДТП мала місце з вини відповідача ОСОБА_1 .

Дорожньо-транспорту пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування. Відповідно до умов договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим було виплачено страхове відшкодування на підставі рахунку ФОП ОСОБА_3 від 17 серпня 2015 року у розмірі 97945 гривень 75 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №5964 від 15 липня 2015 року та № 7513 від 14 вересня 2015 року.

Автомобіль марки Mersedes 316 д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ Страхова компанія Нова за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/5830425.

Відповідно до умов полісу №АІ/5830425 ліміт страхової відповідальності ПрАТ СК Нова становить 50000 гривень, франшиза - 0,00 гривень.

Враховуючи, що розмір заподіяних відповідачем збитків перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом №АІ/5830425, а тому відповідно до ст. 1194 ЦК України на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 47945 гривень 75 копійок, які представник позивача просив стягнути судовим рішенням.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2020 року скасовано заочне рішення від 11 грудня 2019 року, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання призначене на 13 листопада 2020 року не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.

02 листопада 2020 року відповідач звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи, посилаючись на незадовільний стан здоров`я та проходження лікування з підозрою на COVID, однак доказів на підтвердження цього суду не надав.

Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, у відповідності до положень ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до су із заявою про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, а відповідач про причини неявки не повідомив, суд приходить до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників судового розгляду.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі Ващенко проти України (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за те що 10 квітня 2015 року, 10 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Н.Лугова, керуючи автомобілем Mersedes 316 д.н.з. НОМЕР_1 , не витримав безпечну дистанцію, чим порушив п. 13.1 ПДР України внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 51).

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд при винесенні рішення не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договором страхування № 250505557.15 від 02 березня 2015 року укладеного між ПрАТ АСК ІНГО та ТОВ Перша лізингова компанія є автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, предметом зазначеного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 . Страховим випадком за вказаним договором є зокрема пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (а.с. 44-45).

Відповідно до бази даних цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mersedes 316 д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ Страхова компанія НОВА (а.с. 46).

Як передбачено ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01 липня 2004 року, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов`язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про страхування № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року, страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування).

Як вбачається з довідки Управління Державтоінспекції виданої ОСОБА_2 , 10 квітня 2015 року о 10 годині 40 хвилин по вул. Набережна-Лугова, 5 внаслідок ДТП автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (а.с. 47).

Згідно довідки № 61393501 про ДТП, 10 квітня 2015 року о 10 годині 40 хвилин по вул. Набережна-Лугова, 5 внаслідок ДТП автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (а.с. 48-49).

Відповідно до страхового акту №130358 від 03 липня 2015 року розмір збитків ТОВ Перша лізингова компанія поліс № 250505557.15 завданих автомобілю марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 складає 92173 гривні 43 копійок (а.с. 109).

Як вбачається із страхового акта № 132465 від 09 вересня 2015 року розмір збитків ТОВ Перша лізингова компанія поліс № 250505557.15 автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 складає 5772 гривні 32 копійки (а.с. 110).

Згідно з платіжним дорученням №5964 від 15 липня 2015 року вбачається, що позивачем в рахунок страхового відшкодування сплачено ТОВ Перша лізингова компанія 92173 гривні 43 копійки, за автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 111).

З платіжного доручення № 7513 від 14 вересня 2015 року позивачем в рахунок страхового відшкодування сплачено ТОВ Перша лізингова компанія 5772 гривні 32 копійки, за автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 112).

Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 13 листопада 2017 року з ПАТ Страхова компанія Нова на користь ПАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна стягнуто 50000 гривень страхового відшкодування (а.с. 114-119).

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01 березня 2013 року, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 вказаної постанови, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України Про страхування № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України Про страхування ).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України Про страхування .

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України Про страхування предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України Про страхування передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація . Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України Про страхування`встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦКсуброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст.262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ПАТ АСК ІНГО Україна перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено ст.1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, страховик винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст.29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст.1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відтак, з врахуванням наявності вини з боку ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, здійсненням ПрАТ АСК ІНГО Україна страхової виплати на користь ТОВ Перша лізингова компанія , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ АСК ІНГО Україна , що є підставою для їх задоволення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на предмет підтвердження здійснення відшкодування шкоди в розмірі 47945 гривень 75 копійок ТОВ Перша лізингова компанія , які підлягають стягненню із ОСОБА_1 .

Згідно ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача понесені судові витрати в розмірі 1762 гривні сплаченого судового збору при подачі позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01 липня 2004 року, ст.ст. 8, 9, 27 Закону України Про страхування № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року, ст.ст. 22, 993, 1116, 1187, 1192, 1194 ЦК України, 2,4,5,10,17,18,77-81,141, 223, 247,259,263-265 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна , юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, р/р НОМЕР_4 в ПАТ ОТП Банк , МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602 в рахунок відшкодування шкоди 47945 (сорок сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок та судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, а всього 49707 (сорок дев`ять тисяч сімсот сім) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 ЦПК України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі:

Позивач: Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна , юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, р/р НОМЕР_4 в ПАТ ОТП Банк , МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_1 .

Головуючий О.П.Опалинська