Постанова

від 24.02.2021 по справі 703/1029/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/223/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 703/1029/18 Категорія: 305010900 Опалинська О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.

учасники справи:

позивач - ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна ,

відповідач (скаржник) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2020 (повний текст складено 13.11.2020, суддя в суді першої інстанції Опалинська О.П.) у цивільній справі за позовом ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в ДТП,

в с т а н о в и в :

у квітні 2018 року ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна звернулося до суду з даним позовом, яким просило стягнути на його користь з відповідача 47945,75 грн. в якості відшкодування шкоди, завданої в ДТП з вини відповідача, мотивуючи про те, що 10.04.2015 в м. Києві по вул. Н.Лугова автомобілем марки Mersedes 316 , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 було здійснено ДТП у результаті якої застрахований позивачем автомобіль марки Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження. Відповідно до довідок ДАІ та постанови Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2015 ДТП трапилась з вини ОСОБА_1 . Відповідно до умов договору страхування страховик (позивач) оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим потерпілому в ДТП позивачем було виплачено страхове відшкодування на підставі рахунку ФОП ОСОБА_3 від 17.08.2015 у розмірі 97945,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5964 від 15.07.2015 та № 7513 від 14.09.2015.

Автомобіль відповідача марки Mersedes 316 , д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ Страхова компанія Нова за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/5830425 з лімітом страхової відповідальності ПрАТ СК Нова 50000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Враховуючи, що розмір заподіяних відповідачем збитків перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом №АІ/5830425, тому відповідно до ст.1194 ЦК України на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 47945,75 грн. про що заявлено позовні вимоги в цій справі.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2020 позовні вимоги у справі задоволено повністю. Суд першої інстанції виходив із того, що винуватець ДТП має виплатити страховій компанії потерпілого в цій ДТП, яка відшкодувала завдані збитки, на підставі положень ст.1194 ЦК України понесені витрати.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 18.12.2020апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відмовити у позові повністю. В обґрунтування вказано на те, що експерт невірно визначив розмір збитків, адже під час проведення експертизи був запрошений лише представник страхової компанії. Дослідницька частина експертизи не містить опису пошкоджень та їх розташування. Звіт від 17.07.2015 про додаткову оцінку автомобіля Шкода містить перелік запасних частин на суму 5772,32 грн., які відсутні в протоколі огляду пошкодженого автомобіля. Дослідницька частина вказаного звіту не містить обґрунтування та опису міркувань експерта щодо отримання автомобілем ушкоджень вказаних запчастин, які були відсутні в звіті про оцінку від 24.04.2015. Експерт самостійно включив перелік відповідних запчастин в коло пошкоджених, чим вийшов за межі своїх повноважень. Скаржник повідомляв суд про причини своєї неявки на судове засідання, а саме у зв`язку з лікуванням, однак суд у рішенні вказав, що відповідач про причини неявки у судове засідання не повідомив. Скаржника взагалі не повідомляли про розгляд справи 13.11.2020, що позбавило його можливості належним чином захистити свої права.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення 47945,75 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2015 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за те що 10.04.2015 о 10 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Н.Лугова, керуючи автомобілем Mersedes 316 , д.н.з. НОМЕР_1 , не витримав безпечну дистанцію, чим порушив п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (т.1 а.с. 51).

За змістом ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її прийнято в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже судом встановлена вина відповідача у справі в спричиненні вищевказаного ДТП.

Далі, за договором страхування №250505557.15 від 02.03.2015, укладеним між ПрАТ АСК ІНГО (позивач) та ТОВ Перша лізингова компанія застрахованим об`єктом є автомобіль марки Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, предметом зазначеного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням зазначеним транспортним засобом. Страховим випадком за вказаним договором є, зокрема, пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (т.1 а.с.44-45).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mersedes 316 (відповідача), д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ Страхова компанія НОВА (т.1 а.с.46).

Як вбачається з довідки Управління Державтоінспекції, виданої ОСОБА_2 , 10.04.2015 о 10 год. 40 хв. по вул. Набережна-Лугова, 5 внаслідок ДТП автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (т.1 а.с. 47). Згідно довідки № 61393501 про ДТП 10.04.2015 о 10 год. 40 хв. по вул. Набережна-Лугова, 5 внаслідок ДТП автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (т.1 а.с.48-49).

Відповідно до страхового акту №130358 від 03.07.2015 розмір збитків ТОВ Перша лізингова компанія поліс №250505557.15, завданих автомобілю марки Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 , складає 92173,43 грн. (т.1 а.с.109). Згідно страхового акта №132465 від 09.09.2015 розмір збитків ТОВ Перша лізингова компанія поліс №250505557.15 автомобіль марки Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 , складає 5772,32 грн. (т.1 а.с.110).

Згідно з платіжним дорученням №5964 від 15.07.2015 позивачем в рахунок страхового відшкодування сплачено ТОВ Перша лізингова компанія 92173,43 грн. за автомобіль Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 (т.1 а.с.111). З платіжного доручення №7513 від 14.09.2015 позивачем в рахунок страхового відшкодування сплачено ТОВ Перша лізингова компанія 5772,32 грн. за автомобіль Skoda Octavia , д.н.з. НОМЕР_2 (т.1 а.с.112).

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2017 з ПАТ Страхова компанія Нова на користь ПАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна стягнуто 50000,00 грн. страхового відшкодування (т.1 а.с.114-119).

Позивач у справі стверджує про те, що ним було виплачено потерпілій в ДТП з вини відповідача застрахованій особі 97945,75 грн., 50000,00 з яких відшкодовано страховиком відповідальності відповідача, отже решта 47945,75 грн. має бути відшкодовано винуватцем ДТП в порядку ст. 1194 ЦК України у зв`язку з недостатністю страхової виплати.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в цій справі, апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У даному випадку відповідача не було повідомлено про розгляд справи, призначений на 13.11.2020. При цьому в томі 2 на а.с.2 наявне звернення скаржника, направлене суду електронною поштою, у якому вказано про те, що скаржник просить інформувати його про вирішення заяви поштою. Також в томі 2 на а.с.5 наявна довідка від 13.11.2020 про те, що згідно листа ТУ ДСА у Черкаській області №03-1723 від 29.10.2020 про відсутність поточних видатків на оплату поштових послуг судові повістки для повідомлення учасників справи не відправлятимуться.

Однак відсутність фінансування державою судових органів не може перешкоджати особі в доступі до правосуддя, тобто порушувати конституційне право, встановлене ст.21 конституції України.

Крім того, суд мав можливість поінформувати скаржника про розгляд справи на його електронну пошту, враховуючи наявність звернень скаржника до суду із зазначенням його електронної пошти.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції в цій справі має бути скасоване у зв`язку з істотним порушенням вимог процесуального права на підставі положень п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, оскільки скаржник вказав на порушення судом його права бути обізнаним про судовий розгляду справи.

Вирішуючи по суті спір у справі, апеляційний суд враховує таке. Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.ч.16, 17 ст.9 ЗУ Про страхування страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч.1 ст.25 ЗУ Про страхування ).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такі ж положення містить і ст.27 ЗУ Про страхування .

З актуального правового висновку ВСУ в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13 вбачається, що у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст.993 ЦК України). Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача в цій справі ПрАТ АСК ІНГО Україна перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст.993 ЦК України в порядку суброгації.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п.1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно ст. ст. 22, 29 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено ст.1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, страховик винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст.29 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст.1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Отже, враховуючи наявність вини відповідача у виникненні ДТП, відшкодування позивачем, як страховиком потерпілої в ДТП особи, завданих потерпілому збитків, та часткове погашення такому страховику у межах лімітів відповідальності страховика винуватця ДТП понесених витрат, суд першої інстанції вірно вказав на те, що решту збитків, які не відшкодовані у порядку ст. ст. 22, 29 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , має відшкодувати страховику потерпілого винуватець ДТП - відповідач у цій справі.

Такі висновки суду скаржник під сумнів не ставить.

Однак відповідач зазначає про невірне визначення розміру збитків у потерпілого, посилаючись на те, що під час проведення експертизи був запрошений лише представник страхової компанії. Проте скаржник не врахував, що огляд транспортного засобу відбувався на замовлення позивача, як страховика потерпілої в ДТП особи, та стосувався правовідносин з приводу визначення розміру страхового відшкодування у порядку добровільного страхування згідно ЗУ Про страхування .

Доводи скаржника про те, що дослідницька частина експертизи не містить опису пошкоджень та їх розташування, апеляційний суд відхиляє, адже як звіт №188 від 24.04.2015 про оцінку автомобіля так і звіт №188/1 від 17.07.2015 про додаткову оцінку автомобіля містять відповідні протоколи огляду транспортного засобу (т.1 а.с.59-60, 95-96) із словесним описом пошкоджень автомобіля, а також необхідну ремонтну калькуляцію із зазначенням вартості ремонту та необхідних запасних частин.

Вказівка скаржника на необґрунтованість висновків, що містяться у додатковому звіті є помилковою, адже його проведено у зв`язку з виявленням додаткових пошкоджень переднього лівого сидіння, які не були зафіксовані та оцінені при першому огляді транспортного засобу, що вбачається з протоколу огляду на а.с.95 т.1.

При цьому скаржнику слід врахувати, що зазначені звіти про оцінку автомобіля є письмовими доказами (ст. 95 ЦПК України), а не висновком експерта (ст.102 ЦПК України), який має відповідати іншим вимогам законодавства щодо форми та змісту.

Апеляційний суд враховує, що скаржник не порушував перед судом питання про необхідність призначення експертизи у справі для визначення розміру матеріальних збитків у потерпілого в ДТП, отже всі сумніви скаржника щодо обґрунтованості зробленої у справі оцінки спірного майна, враховуючи належну якість відповідних звітів про оцінку, не можуть слугувати підставою для висновків про необґрунтованість позовних вимог у справі.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З урахуванням вищенаведеного, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2020 у даній справі слід скасувати у зв`язку з неповідомленням належним чином у встановленому судом порядку відповідача про судовий розгляд справи, про що він наголошує в своїй апеляційній скарзі на рішення суду та обґрунтовує свою апеляційну скаргу, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у справі.

Оскільки апеляційним судом при зверненні скаржника з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в цій справі було відстрочено відповідачу сплату судового збору до вирішення справи, на підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача за розгляд справи судом першої інстанції слід стягнути 1762,00 грн. судового збору та з відповідача на користь державного бюджету за розгляд його апеляційної скарги має бути стягнуто 2643,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2020 у цивільній справі за позовом ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в ДТП, - скасувати.

Позовні вимоги ПрАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в ДТП, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна в рахунок відшкодування шкоди 47945,75 грн. та судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в сумі 1762,00 грн., а всього 49707,75 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь державного бюджету за розгляд справи апеляційним судом 2643,00 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 24.02.2021.

Суддя-доповідач

Судді