Рішення

від 13.11.2020 по справі 381/3263/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року м. Київ № 381/3263/17

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області

про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області про зобов`язання Борівської селищної ради усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом коригування Генерального плану та графічних матеріалів щодо винесення за земельну ділянку червоної лінії, яка проходить через неї з вини відповідача.

Позов мотивовано необґрунтованістю відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на коригування частини червоних ліній, які проходять через належну позивачу земельну ділянку, що порушує конституційні права та охоронювані законом інтереси щодо володіння, користування та розпорядження належною позивачу на праві приватної власності земельною ділянкою, та є підставою для усунення перешкод в користуванні належної позивачу земельної ділянки шляхом коригування частини червоних ліній в обхід її земельної ділянки.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2017 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2020 адміністративну справу №381/3263/17 за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 адміністративну справу №381/3263/17 прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом подання відзиву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано. У зв`язку з відсутністю коштів на відправлення поштової кореспонденції, ухвалу суду від 06.07.2020 про прийняття справи до провадження направлено на офіційну електронну адресу Борівської селищної ради Фастівського району Київської області, отримано відповідачем 09.07.2020, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду. Також, повідомлення про вказану ухвалу було розміщено судом на офіційному веб-порталі Судова влада України в розділі Судові виклики та повідомлення про прийняття рішення Київського окружного адміністративного суду ( https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/sudovi_vukluku_ta_povidomlenja/ ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 в адміністративній справі №381/3263/17 призначено судове засідання та витребувано у відповідача додаткові докази у справі.

Позивачем та його представником у судовому засіданні позов підтримано, наголошено на порушенні права власності позивача на належну їй земельну ділянку в зв`язку з проходженням через земельну ділянку червоних ліній, які було нанесено без урахування конфігурації земельної ділянки позивача, та на ухиленні відповідача від усунення зазначених перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом коригування Генерального плану та графічних матеріалів щодо винесення за земельну ділянку червоної лінії, яка проходить через неї, незважаючи на неодноразові звернення позивача з відповідними заявами до відповідача.

Відповідач участі належного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

У зв`язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого представника відповідача, на підставі письмового клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, судом вирішено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , є власником земельної ділянки кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, Землі житлової та громадської забудови, для ведення комерційної діяльності, дата державної реєстрації земельної ділянки - 26.06.2007, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.03.2017 №НВ-3208434822017.

Рішенням Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 03.04.2015 №2 Про затвердження Генерального плану смт. Борова Фастівського району Київської області вирішено затвердити містобудівну документацію Генеральний план смт. Борова Фастівського району Київської області існуючою площею села 425,55 га та проектною площею селища 609,27 га.

Рішенням Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 04.08.2017 №1 Про звернення громадян відмовлено у наданні дозволу на коригування частини червоних ліній за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням розміщення приватної земельної ділянки та рекомендовано позивачу звернутись для вирішення зазначеного питання до суду.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на коригування червоних ліній, які проходять через належну позивачу земельну ділянку, позивач звернулась з позовом до суду про зобов`язання відповідача вчинити такі дії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої статті 39 Земельного кодексу, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Главою 23 Розділу І Книги третьої Цивільного кодексу України визначено загальні положення про право власності.

Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (частини перша, друга статті 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша-сьома статті 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (частина перша, друга статті 320 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (частини перша-третя статті 321 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, місце розташування: АДРЕСА_1, цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, Землі житлової та громадської забудови, для ведення комерційної діяльності.

Згідно правового регулювання, закріпленого у статті 39 Земельного кодексу, використання позивачем зазначеної земельної ділянки повинно здійснюватись відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Водночас, з урахуванням наведених положень Цивільного кодексу України, право власності позивача на земельну ділянку та використання її на свій розсуд, в тому числі для здійснення підприємницької діяльності, не може бути обмежено, крім випадків та в порядку, встановлених законом.

Як зазначено ОСОБА_1 у своєму позові, з моменту отримання нею земельної ділянки у власність, вказана земельна ділянка використовувалась за призначенням, та частину земельної ділянки позивач надавала в оренду іншим суб`єктам господарювання. На початку травня 2017 року орендарі вказаної земельної ділянки з метою розміщення на ній торгових місць звернулись до Борівської селищної ради для узгодження паспорту прив`язки та отримання дозволу на встановлення тимчасових споруд, втім, місцевою радою їм було відмовлено в узгодженні з огляду на проходження через зазначену земельну ділянку червоних ліній, нанесених згідно розробленого генерального плану смт. Борова Фастівського району Київської області.

На звернення позивача до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області з заявами щодо коригування червоних ліній, які проходять через належну їй земельну ділянку, позивачем отримано відмову Борівської селищної ради у здійсненні коригування частини червоних ліній, що, на думку позивача, обмежує її право користування та розпорядження земельною ділянкою, яка належить їй на праві власності.

За приписами статті 12 Земельного кодексу, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація землеустрою (пункт д ); внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст (пункт ї ); вирішення земельних спорів (пункт й ); вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (пункт к ).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами далі по тексту - Закон №3038-VI).

Згідно статті 1 Закону №3038-VI, генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Відповідно до статті 2 Закону №3038-VI, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, прогнозування розвитку територій, забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій, визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів (пункти 1-5 частини першої).

За приписами статті 8 Закону №3038-VI, планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Частиною першою статті 16 Закону №3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них

За приписами частин першої, другої, п`ятої, шостої, восьмої та дев`ятої статті 17 Закону №3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 19 Закону № 3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Приписами статті 21 Закону №3038-VI урегульовано питання громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів, за змістом частин першої, другої якої громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про обов`язок врахування під час розробки та затвердження містобудівної документації населеного пункту, в тому числі в частині визначення меж червоних ліній, громадських інтересів, які можуть полягати, наприклад, у непорушності права власності на земельну ділянку певної особи.

Крім того, виходячи з визначення червоних ліній, наведеного у статті 1 Закону № 3038-VI, наявність таких ліній на земельній ділянці свідчить про певні обмеження, пов`язані з можливістю забудови такої території чи іншого її використання, що передбачає відсутність на земельній ділянці червоних ліній.

Як встановлено судом, датою реєстрації належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, місце розташування: АДРЕСА_1, цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, Землі житлової та громадської забудови, для ведення комерційної діяльності, є - 26.06.2007.

Водночас, Генеральний план смт. Борова Фастівського району Київської області затверджено рішенням Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 03.04.2015 №2.

З наявного у матеріалах справи плану червоних ліній з каталогом координат на розі АДРЕСА_1 убачається, що через земельну ділянку кадастровий номер 3224955300:01:003:0330 проходить червона лінія у межах відрізку між поворотними точками 2 і 3.

Таким чином, суд дійшов висновку про неврахування відповідачем під час затвердження Генерального плану смт. Борова Фастівського району Київської області інтересів ОСОБА_1 , оскільки визначаючи межі червоних ліній, які проходять через належну позивачу на праві приватної власності земельну ділянку, виникають відповідні обмеження щодо можливості вільного використання позивачем земельної ділянки через безпосередню наявність на ній червоних ліній.

При цьому суд зауважує, що належна позивачу земельна ділянка кадастровий номер 3224955300:01:003:0330 була зареєстрована 26.06.2007, відтак, затверджуючи 03.04.2015 містобудівну документацію, відповідач повинен був врахувати наявність вже сформованої та такої, що перебуває у приватній власності земельної ділянки і визначити межі червоних ліній з урахуванням конфігурації земельної ділянки позивача.

Втім, як встановлено судом, навіть після звернення позивача з відповідною заявою про коригування червоних ліній, відповідач відповідним рішенням відмовив у наданні дозволу на коригування частини червоних ліній за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням розміщення приватної земельної ділянки.

Як зазначалось вище, статтею 16 Закону №3038-VI передбачена можливість внесення змін до генерального плану.

Згідно пункту 42 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

За змістом пункту 3 зазначеного Порядку сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону №3038-VI забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Таким чином, саме Борівській селищній раді Фастівського району Київської області як суб`єкту владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, яким є, зокрема, Генеральний план смт. Борова Фастівського району Київської області, належать повноваження щодо внесення змін до зазначеного генерального плану.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Під час судового розгляду судом встановлено факт наявності в містобудівній документації, в тому числі, в Генеральному плані смт. Борова Фастівського району Київської області червоних ліній на належній позивачу земельній ділянці. Позивач зверталась із заявою до відповідача про коригування червоних ліній, втім, відповідачем у задоволенні такої заяви позивача було відмовлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, зважаючи на особливості правового регулювання містобудівної діяльності, визначеного Законом №3038-VI, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Борівської селищної ради Фастівського району Київської області внести зміни в містобудівну документацію щодо винесення за межі земельної ділянки кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, місце розташування: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , червоних ліній.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та наведених сторонами аргументів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

При цьому судом враховано, що згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/1834/18, даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях осіб з інвалідністю I та II груп.

Судом встановлено, що позивач інвалідом І групи, відповідно звільнений від сплати судового збору.

Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними судових витрат, будь-які судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Борівську селищну раду Фастівського району Київської області внести зміни в містобудівну документацію щодо винесення за межі земельної ділянки кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, місце розташування: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , червоних ліній.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Борівська селища рада Фастівського району Київської області (ідентифікаційний код 04359896, місцезнаходження: 08520, Київська область, Фастівський район, смт. Борова, вул. Миру, 16).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 листопада 2020 року.