Ухвала

від 16.11.2020 по справі 160/11104/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2020 р. м. Дніпросправа № 160/11104/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 р. в адміністративній справі №160/11104/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 р. позов Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 28 жовтня 2020 р. подана апеляційна скарга, яка не відповідає вимогам, встановленим статтями 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженого рішення проголошено у відкритому судовому засіданні 13 лютого 2020 р. за участю представника скаржника (а.с.78-81). Повний текст рішення складений 24 лютого 2020 р. (а.с. 88). Копію рішення отримано скаржником 21 квітня 2020 р. (а.с. 121).

Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 28 жовтня 2020 р., тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня отримання повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Скаржник в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що 21 квітня 2020 р. отримав копію рішення суду першої інстанції та 20 травня 2020 р. подав апеляційну скаргу, яку було повернуто ухвалою апеляційного суду від 25 серпня 2020 р.

Здійснивши аналіз наведених скаржником доводів, суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Перша апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 серпня 2020 р., проте, вдруге з апеляційною скаргою звернувся лише 28 жовтня 2020 р., допустивши, на думку суду, необґрунтоване зволікання.

Таким чином, наведені скаржником обставини свідчать про те, що ним не вжиті невідкладні заходи щодо повторного подання апеляційної скарги у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

На підставі викладеного, суд вважає, що наведені скаржником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн.

Вимогами пред`явленого позову є: визнання протиправним та скасування припису, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 1921,00 грн. скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (1921,00 грн.*150%) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA708999980313141206081004004

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Заявнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, надавши суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 р. в адміністративній справі №160/11104/19 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили 16 листопада 2020 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя А.В. Шлай