Ухвала

від 16.11.2020 по справі 400/1849/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 листопада 2020 року

Київ

справа №400/1849/20

адміністративне провадження №К/9901/27943/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 400/1849/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

В травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Управління), де просила:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02.03.2020 №10-ОС Про звільнення ОСОБА_1 ;

поновити позивача на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення - головного бухгалтера фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації з 14.04.2020;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.04.2020 до дня поновлення на роботі;

стягнути з відповідача на користь позивача грошову допомогу при наданні щорічної відпустки в розмірі 9850,00 грн;

стягнути з відповідача на користь позивача не виплачену суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 3886,54 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 02.03.2020 №10-ОС Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено позивача на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення - головного бухгалтера фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації з 14.04.2020. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.04.2020 по 22.07.2020 в сумі 36878,14 грн, грошову допомогу при наданні щорічної відпустки в розмірі 9850,00 грн та не виплачену суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 3886,54 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в частині визнання протиправним та скасування наказу Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації від 02 березня 2020 року №10-ОС Про звільнення ОСОБА_1 (пункт 2 резолютивної частини), в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення - головного бухгалтера фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації з 14 квітня 2020 року (пункт 3 резолютивної частини), в частини стягнення з Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14 квітня 2020 року по 22 липня 2020 року в сумі 25319,39 грн (пункт 4 резолютивної частини) та в сумі стягнення за один місяць в розмірі 11558,75 грн (пункт 5 резолютивної частини), та в частині звернення рішення до негайного виконання (пункт 9 резолютивної частини) - скасовано. Прийнято в цій частини нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 02 березня 2020 року №10-ОС Про звільнення ОСОБА_1 , поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення - головного бухгалтера фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до Верхового Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , якими внесено зміни щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду, викладені у розділі 3 Глави 2 Касаційне оскарження .

Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Верховний Суд зазначає про те, що викладені у касаційній скарзі доводи не відповідають вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки не містять передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, зокрема щодо підстав оскарження рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористану щорічну відпустку в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року оскільки не містять передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а мотивування касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права не мають правового підґрунтя та фактично свідчать про незгоду скаржника із наданою судом оцінкою доказів у справі.

Щодо посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковими для скасування судових рішень, - пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує їх прийнятність виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, проте, за відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, ця умова не може бути перевірена.

Крім того при відкритті провадження у цій справі суд першої інстанції відніс цю справу до справи незначної складності та дійшов висновку про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи, що справа № 400/1849/20 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 400/1849/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Фінансів Новоодеської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення коштів - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України та про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду