Ухвала

від 16.11.2020 по справі 385/979/20

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

Справа № 385/979/20

2/385/454/20

У Х В А Л А

16.11.2020 року

Гайворонський районний суду Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Ханас М.М.,

з участю секретаря судових засідань - Хмельовської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про зняття арешту з майна,

встановив :

ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить зняти арешт з усього майна та заборону на його відчуження, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці смт. Завалля, Гайворонського району, Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який накладений постановою Серії АА № 171869 від 26.08.2004 року, виданою ВДВС Ковпаківського районного управління юстиції, відомості про реєстрацію: єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1266295, реєстратор Друга Сумська державна нотаріальна контора, Сумський міський нотаріальний округ.

В обгрунтування доводів позовної заяви зазначає, що у січні 2018 року при реєстрації договору оренди земельної ділянки від державного реєстратора їй стало відомо, що на все належне їй нерухоме майно зареєстровані обтяження речових прав. Зазначає, що не була боржником у жодній справі та на її майно не накладався арешт. Вважає відповідача ОСОБА_2 своєю однофамілицею, на майно якої і було накладено арешт.

На її запит до Ковпаківської ВДВС у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вона отримала відповідь про те, що за виконавчим провадженням від 26.08.2004 року боржником є відповідач у справі, копії постанови про арешт майна боржника отримати не представляється можливим, оскільки строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки.

Крім того, 31.08.2020 року нею отрмано відповідь від 19.08.2020 року № 4548/01/16 на запит від Сумської міської державної нотаріальної контори Сумської області про те, що відповідач ОСОБА_2 дійсно є однофамілицею позивача та долучено копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 568899.

Вважає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, неодноразово належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, якій вручена судова повістка, тому суд дійшов переконання про можливість проведення судового засідання у відсутності відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не з`явився, до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи з проханням проводити судове засідання у відсутності представника третьої особи.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником земельної ділянки кадастровий номер 3521181700:02:000:0734, площею 3.092 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Жакчицька ср/, що стверджується даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.07.2020 року, Державним актом на право приватної власності на землю Серія ІІ-КР 003878, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2015 року (а.с. 9, 11, 12).

При звернення до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко А.М. з приводу реєстраціїправ права оренди даної земельної ділянки 02.02.2018 року державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки, зареєстрованої за ОСОБА_2 , з огляду на те, що наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, що стверджується рішенням про відмову у реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки від 02.02.2018 року № 39486229 та договором оренди земельної ділянки від 26.01.2018 року (а.с. 10, 13).

При зверненні позивача до завідувача Сумської міської державної нотаріальної контори з приводу накладеного арешту на майно ОСОБА_2 завідувачем нотаріальної контори було встановлено, що відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.08.2004 року № АА 568899 арешт накладено на майно ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка доводиться однофамілицею позивачу ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

З постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.08.2004 року Серія АА № 568899 вбачається, що державним виконавцем державної виконавчої служби Ковпаківського районного управління юстиції Грищенко Н.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4248 від 4.11.2003 року, виданого Ковпаківським районнним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ Укртелеком 683 грн. 28 коп. боргу та 51 грн. державного мита, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, яке їй належить (а.с. 18).

З листа від 31.07.2020 року № 98408, виданого начальником Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Мозговим Д. з приводу розгляду заяви позивача про зняття арешту на майно, вбачається, що дійсно боржником згідно постанови про арешт на майно є ОСОБА_2 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, АДРЕСА_1 . Між тим, у даному листі зазначено, що згідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки (а.с. 15).

Позивач ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом вважала, що у межах виконавчого провадження, відкритого стосовно відповідача ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , державним виконавцем було помилково накладено арешт на її майно, оскільки вона не виступає боржником у межах даного провадження та в інших справах.

При зверненні до місцевого суду з позовом позивач послалася на Постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року Про суду практику в справах про зняття арешту з майна , згідно п.2 якої позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Між тим, з характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі вбачається, що спір виник не з приводу порушення цивільного приватного права позивача саме відповідачем, а зумовлений діями суб`єкта владних повноважень - державного виконавця Ковпаківського районного управління юстиції у межах виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-4248 від 4.11.2003 року, виданого Ковпаківським районнним судом про стягнення з ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ВАТ Укртелеком 683 грн. 28 коп. боргу та 51 грн. державного мита, в межах якого і було помилково накладено арешт на все майно, що належить позивачу.

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Натомість позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 , яка є божником у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 21, 22, 27 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року № 340/25/19 вказано, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу Державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметна підсудність, юрисдикція цивільних прав передбачена у ч.1 ст. 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим, також, у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини першої статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи, органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом є дії суб`єкта владних повноважень - державного виконавця Ковпаківського районного управління юстиції у межах виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-4248 від 4.11.2003 року, виданого Ковпаківським районнним судом про стягнення з ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ВАТ Укртелеком 683 грн. 28 коп. боргу та 51 грн. державного мита, в межах якого і було помилково накладено арешт на все майно, що належить позивачу.

Спір виник з публічно-правових відносин, тому належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, визначеного за правилами підсудності згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до вимог п.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі закрити.

Згідно з ч.2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Оскільки справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, то згідно до положень, викладених в п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , поверненню позивачу підлягає сплачений нею судовий збір.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

постановив:

провадженя у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про зняття арешту з майна закрити.

Повернути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений згідно квитанції № 74155 від 4.09.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвала суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: М. М. Ханас