Ухвала

від 12.11.2020 по справі 914/1830/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2020 Справа № 914/1830/19

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Мазуркевич М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» , Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль, від 27.10.2020р. вих. №208 (вх. №2820/20 від 02.11.2020р.)

про: відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р.

у справі №914/1830/19 за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ;

до Відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» , Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль;

про: стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов`язання;

ціна позову: 213487,73грн.

Представники:

Заявника (Стягувача, Позивача): не з`явився;

Боржника (Відповідача): не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 22.07.2019р. вих.№14/4-1113 (вх.№1904) Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов`язання; ціна позову 213487,73грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає несвоєчасне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 12.09.2017р. №6068/1718-ТЕ-21.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 24.09.2019р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов`язання; ціна позову: 213487,73грн. позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, ухвалено стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 42375,51грн. пені, 27075,44грн. трьох відсотків річних, 58039,14грн. інфляційних втрат та 2548,53грн. судового збору. В решті позову відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020р. рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за №14/4-250-20 від 13.01.2020р. (вх. №01-05/322/20 від 21.01.2020р.) без задоволення.

28.05.2020р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 про стягнення з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 42375,51грн. пені, 27075,44грн. трьох відсотків річних, 58039,14грн. інфляційних втрат та 2548,53грн. судового збору.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020р. у даній справі судом постановлено відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі №914/1830/19.

02.11.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» від 27.10.2020р. вих. №208 (вх. №2820/20) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов`язання; ціна позову: 213487,73грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.11.2020р. у даній справі судом постановлено прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 12.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Представник Відповідача (Заявника, Боржника) в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов`язання; ціна позову: 213487,73грн. позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, ухвалено стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 42375,51грн. пені, 27075,44грн. трьох відсотків річних, 58039,14грн. інфляційних втрат та 2548,53грн. судового збору. В решті позову відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020р. рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за №14/4-250-20 від 13.01.2020р. (вх. №01-05/322/20 від 21.01.2020р.) без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 набрало законної сили 27.04.2020р. в порядку, встановленому статтею 241 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129 -1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов`язковим до виконання на всій території України.

28.05.2020р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 про стягнення з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 42375,51грн. пені, 27075,44грн. трьох відсотків річних, 58039,14грн. інфляційних втрат та 2548,53грн. судового збору.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020р. у даній справі судом постановлено відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі №914/1830/19.

02.11.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» від 27.10.2020р. вих. №208 (вх. №2820/20) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов`язання; ціна позову: 213487,73грн.

Подану Заяву Відповідач (Боржник) обґрунтовує тим, що в Сокальському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 62972412, щодо виконання наказу №914/1830/19, виданого 28.05.2020р. Господарським судом Львівської області на підставі вищевказаного рішення. 29.09.2020р. платіжним дорученням № 550 нашим підприємством проведено оплату судового збору в сумі 2548,53грн.

Згідно викладених в заяві доводів Боржник не зміг провести оплату за вищевказаним рішенням суду з огляду на те, що він є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів. Підприємство спрямовує свою діяльність на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на експлуатацію, обслуговування, поточний та капітальний ремонт котелень і теплових мереж, та намагається стабільно забезпечувати мешканців міста, навчальні заклади, дитячі садки, інших абонентів послугами по теплопостачанню.

За результатами фінансово-господарської діяльності підприємство одержувало збитки, які пов`язані з тим, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджувалися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, на рівні, нижчому від економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно протоколу засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, утвореної відповідно до п.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.03.2017р. №53 Про затвердження Типового положення про територіальні комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах , від 26.05.2017р. №16ТЕ/05, різниця в тарифах на послуги теплопостачання, надані установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів комунальним підприємством Сокальської міської ради Сокальтеплокомуненерго протягом 2011-2015 років становила 2561831,85грн, різниця в тарифах на послуги теплопостачання надані населенню - 18792грн.

При цьому зазначає, що до 2018р. в Державному бюджеті не передбачалось компенсації заборгованості з різниці в тарифах, Кабінетом Міністрів України не приймалися відповідні постанови щодо покриття різниці між економічно обґрунтованими витратами та встановленими тарифами за договорами купівлі-продажу природного газу, в тому числі Договором від 05.12.2015р. №2134/15-БО-21.

Також, в обґрунтування неможливості виконання рішення у даній справі Боржник покликається на те, що майновий стан жителів м. Сокаль вкрай незадовільний, що певним чином і позначається на сплаті за послуги теплопостачання. Так, всього заборгованість за послуги теплопостачання станом на 01.10.2020р. становила 2404,6тис.грн, з яких 2375,1тис.грн заборгованість населення.

Окрім того, звертає увагу на те, що з початку 2020 року в Україні поширюється гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, яка вкрай негативно вплинула на економічний стан в державі, в тому числі і на фінансово-економічну діяльність МКП Сокальтеплокомуненерго . Карантинні заходи, встановлені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 призвели до катастрофічного погіршення фінансово-економічного стану МКП Сокальтеплокомуненерго . Згідно розпорядження Сокальської міської ради від 23.10.2020р. № 60-од Про посилення проти епідеміологічних заходів на території міста Сокаля , на виконання Постанови КМУ від 22.07.2020р. №641, враховуючи, що в Сокальському районі встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, з 26.10.2020р. посилено протиепідемічні заходи на території м. Сокаля.

Карантинні заходи продовжено до 31.12.2020р., що передбачає призупинення діяльності навчальних закладів, дошкільних установ, інших бюджетних організацій, а в результаті і значне зменшення виробництва теплової енергії нашим підприємством.

07.04.2020р. Сокальською РДА винесено постанову №92 про завершення опалювального сезону 2019/2020, 16.10.2020р. Боржником, згідно розпорядження Сокальської РДА від 15.10.2020р. №234, розпочато опалювальний сезон 2020/2021. Протягом цього періоду МКП Сокальтеплокомуненерго фактично господарською діяльністю з виробництва теплової енергії не займалось.

З підстав наведеного Боржник підсумовує, що стягнення в даний час коштів з МКП «Сокальтеплокомуненерго» за наказом №914/1830/19 у повному обсязі може призвести до блокування діяльності підприємства, внаслідок чого малозабезпечені верстви населення, школи, дитсадки, навчальні заклади можуть залишитись без тепла. Накладення на МКП «Сокальтеплокомуненерго» додаткового обов`язку зі сплати штрафних санкцій, трьох відсотків річних та індексу інфляції лише погіршує ситуацію.

При цьому вказує на те, що невчасний розрахунок за спожитий природний газ виник не з вини підприємства, а через зовнішні фактори, на які підприємство не має змоги вплинути. В результаті порушуються одні з основних загальнодержавних принципів у сфері теплопостачання, визначені у ст. 6 Закону України "Про теплопостачання", - створення умов для функціонування сфери теплопостачання на принципах самоокупності; забезпечення енергетичної безпеки держави; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів.

В доповнення до викладеного Боржник зазначає, що 18.07.2017р. МКП Сокальтеплокомуненерго включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , номер особового запису в реєстрі - 101 та укладено Договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 31.01.2018р. №№101/1/1730-P3, 101/2/1730-P3, 101/3/1730-P3. Оплата за такими договорами проведена в повному обсязі по серпень 2020р. включно у відповідності до Графіків погашення заборгованості за спожитий природний газ.

З підстав наведеного Боржник просить суд відстрочити виконання судового рішення від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 про стягнення з Комунального підприємства Сокальської міської ради Сокальтеплокомуненерго (80000, Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль, вул.Героїв УПА, буд.21; ідентифікаційний код 22422842) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6; ідентифікаційний код 20077720) 42375,51грн. пені, 27075,44грн. трьох відсотків річних та 58039,14грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування викладених в Заяві доводів Боржником долучено Інформацію про стан розрахунків за послуги теплопостачання станом на 01.10.2020р., а також копії розпорядження Сокальської РДА від 07.04.2020р. №92 Про завершення опалювального сезону 2019/2020 років , від 15.10.2020р. №234 Про початок опалювального сезону 2020/2021 років для населення та інших категорій споживачів Сокальського району , розпорядження міського голови м.Сокаля від 23.10.2020р. №60-од про посилення протиепідемічних заходів на території м.Сокаля , Звіту про фінансові результати Боржника за 9 місяців 2020р. та Платіжного доручення від 29.09.2020р. №550 про сплату на користь Стягувача 2548,53грн. присудженого до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у даній справі судового збору.

Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини четвертої вказаної статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція стосовно відстрочення виконання рішення суду викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013р. №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

Суд звертає увагу і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі №905/2953/17, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

При цьому суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у Постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2014р. у справі №925/1408/13, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності Відповідача, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від нього обставин.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі Горнсбі проти Греції суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі Філіс проти Греції (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 40).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд зазначає, що, згідно ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення , ухвали, постанови.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі сплату Боржником на користь Стягувача згідно Платіжного доручення від 29.09.2020р. №550 2548,53грн. присудженого до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у даній справі судового збору, доведеність Заявником (Боржником) факту неможливості одномоментного виконання рішення суду, беручи до уваги тривалий час існування боргу, подані в обґрунтування обставин, на які Заявник (Боржник) покликається, як на підставу для відстрочки виконання рішення суду докази, матеріальні інтереси Сторін, їх фінансовий стан, враховуючи ступінь вини Боржника у виникненні заборгованості та наявність інфляційних процесів в державі, а також дату ухвалення рішення Господарського суду Львівської області у даній справі (10.12.2019р.) та приписи ч.5 ст.331 ГПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до часткового задоволення заяви та відстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 до 10.12.2020р. В решті заяву відхилити.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» від 27.10.2020р. вих. №208 (вх. №2820/20 від 02.11.2020р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2019р. у справі №914/1830/19 до 10.12.2019р.

3. В решті заяву відхилити.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 17.11.2020р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок