Постанова від 19.11.2020 по справі 908/569/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 місто Дніпро Справа № 908/569/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Чус О.В., Кузнецової І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 (повний текст складений 15.06.2020, суддя Корсун В.Л.) та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 (повний текст складений 03.07.2020, суддя Дроздова С.С.) у справі №908/569/20

за позовом: Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича, м. Енергодар, Запорізька область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича, Енергодар, Запорізька область

про стягнення 53 537,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича на свою користь 53 537,11 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 у справі №908/569/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що майно - металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною, яке було передано відповідачу за договором безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4 було повернуто позивачу 01.03.2019 на підставі акту приймання-передачі майна від 01.03.2019, який підписано представниками сторін без зауважень із зазначенням, що на момент передачі майно знаходиться у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування.

Враховуючи, що майно, передане за договором безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4, повернуто позивачу без зауважень, місцевий господарський суд дійшов до висновку про недоведеність завдання відповідачем збитків позивачу. Також місцевий господарський суд зазначив про недоведеність факту знищення спірної металевої конструкції.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 у справі №908/569/20 заяву Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича про ухвалення додаткового рішення задоволено; з Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича 7 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивоване тим, що заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. повністю відповідає розміру, заявленому в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що зазначено у відзиві на позовну заяву; заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, час, витрачений адвокатами та, відповідно, загальна вартість професійної правничої допомоги є обґрунтованими та співмірними.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 у справі №908/569/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.07.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №908/569/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кузнецової І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 (суддя - доповідач Орєшкіна Е.В.) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 у справі №908/569/20 залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків.

27.07.2020 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких Фізичною особою-підприємцем Дубковим Артемом Володимировичем заявлено про скасування додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 у справі №908/569/20, як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

03.09.2020 від Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

У зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Орєшкіної Е.В. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) на підставі розпорядження керівника апарату суду №1499/20 від 03.09.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 у справі №908/569/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецової І.Л. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) на підставі розпорядження керівника апарату суду №1511/20 від 04.09.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 у справі №908/569/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.) справу №908/569/20 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 у справі №908/569/20 прийнято до свого провадження для вирішення питання його відкриття; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 у справі №908/569/20; розгляд апеляційної скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

У зв`язку із усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу справи, а саме вихід на роботу після відпустки судді-доповідача Орєшкіної Е.В., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 14.09.2020 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи №908/569/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 у справі №908/569/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

У зв`язку із усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Кузнецової І.Л., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 22.09.2020 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/569/20.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2020 для розгляду справи №908/569/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Орєшкіна Е.В. (доповідач), суддів: Чус О.В. Кузнецової І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2020 справу №908/569/20 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Чус О.В., Кузнецової І.Л.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про те, що відповідачем повернуто майно 01.03.2019 без зауважень, оскільки, за доводами апелянта, фактично майно 01.03.2019 повернуто не було, у червні 2019 року позивач звернувся із вимогою повернути взяте у безоплатне користування майно та припинити дію договору.

Апелянт звертає увагу, що місцевим господарським судом надано оцінку виключно акту приймання-передачі від 01.03.2019, залишились поза увагою інші докази, які підтверджують, що фактично майно не було повернуто позивачу. Так, позивачем надані докази на підтвердження того, що спірне майно принаймні до 20.08.2019 знаходилось у відповідача, зокрема: копія акту про фактичне розташування, обстеження наявності конструкції зовнішньої реклами від 26.06.2019, відповідь Управління містобудування та архітектури №96/01-12/01-19 від 02.07.2019 про знаходження станом на 02.07.2019 біл-борду на місці. За доводами апелянта, рекламні конструкції були демонтовані Комунальним підприємством "Тепловодоканал" 19.12.2019, а до цього часу знаходились на визначених місцях та використовувались відповідачем.

Апелянт зазначає, що внаслідок непередачі 01.03.2019 відповідачем майна позивачу, неповідомлення відповідачем позивача про припис №12 від 20.08.2019 про усунення поршень Правил розміщення об`єктів зовнішньої реклами шляхом демонтажу рекламної конструкції, позивачем втрачено майно - металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною, вартістю 53 537,11 грн.

В частині оскарження додаткового рішення, апелянт посилається на порушення норм процесуального права, а саме ухвалення додаткового рішення у справі №908/569/20 не тим складом суду, яким ухвалене рішення у справі №908/569/20.

Фізична особа-підприємець Соколик Олексій Олегович проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду без змін. Відповідач погоджується із висновком місцевого господарського суду, що з моменту підписання сторонами 01.03.2019 акту здачі-приймання майна спірне майно є повернутим. Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що між сторонами існують 4 справи про стягнення збитків у сумі 53 537,11 грн., у яких позивач на підтвердження розміру понесених збитків надає копії тієї самої проектно-кошторисної документації на виготовлення 1 бігборду вартістю 53 537,11 грн. Також, відповідач вважає недоведеним завдання саме відповідачем позивачу шкоди, оскільки всі надані позивачем докази щодо демонтажу рекламного носія складені після повернення відповідачем майна за актом від 01.03.2019.

Не погоджується відповідач із доводами апелянта про порушення норм процесуального права під час ухвалення додаткового рішення, оскільки, як зазначено безпосередньо у додатковому рішення, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Корсуна В.Л. відбувся повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №908/569/20.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №346 від 20.10.2016 Фізичній особі-підприємцю Соколику Олексію Олеговичу надано дозвіл на розміщення 11 об`єктів зовнішньої реклами (білбордів) загальною площею 198 кв.м., зокрема на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною терміном на 5 років.

20.10.2016 між Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради (виконком) та Фізичною особою-підприємцем Соколиком Олексієм Олеговичем (користувач) укладений договір №42 на право тимчасового користування місцями розміщення об`єктів зовнішньої реклами, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого (в первісній редакції) виконком надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебуває у комунальній власності, для розміщення об`єктів зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до одинадцяти дозволу(ів) №№823-833 на розміщення зовнішньої реклами, виданих на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.10.2016 № 46, згідно з Правилами розміщення об`єктів зовнішньої реклами в місті Енергодар, чинними на час видачі дозволів. Користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця, на яких термін дії дозволів припинений (закінчився).

Згідно із пунктом 4.1 договору №42 від 20.10.2016 цей договір набирає чинності з моменту прийняття рішення про надання дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами та підписання даного договору сторонами і діє протягом строку дії дозволу(ів) №№ 823-833. Строк дії з 20.10.2016 до 20.10.2021.

До вказаного договору №42 від 20.10.2016 була підписана додаткова угода від 04.07.2019, відповідно до якої викладено пункт 1.1 договору в наступній редакції: "Виконком надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення об`єктів зовнішньої реклами за адресами і на термін відповідно до дозволу(ів) №№825, 826, 828, 830, 831, 832 на розміщення зовнішньої реклами, виданих на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.10.2016 №346, згідно з Правилами розміщення об`єктів зовнішньої реклами в місті Енергодар, чинними на час видачі дозволів".

01.03.2017 між Фізичною особою-підприємцем Дубковим Артемом Володимировичем (наймодавець) та Фізичною особою-підприємцем Соколиком Олексієм Олеговичем (наймач) був укладений договір безоплатного користування майном №4, за умовами якого наймодавець передає у безоплатне тимчасове користування наймачу майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною.

Відповідно до пункту 2.1 договору підписання договору засвідчує факт передачі майна наймодавцем наймачу.

Пунктом 2.2 договору визначено, що передача майна в користування не тягне за собою виникнення у наймача права власності на це майно.

Згідно із пунктом 2.3 договору у разі припинення цього договору майно повертається наймодавцю. Майно вважається поверненим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Наймач зобов`язується: використовувати майно, надане в безоплатне тимчасове користування, відповідно до його призначення та умов цього договору (пункт 3.1.1 договору); у разі припинення договору повернути наймодавцеві майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування, з врахуванням нормального фізичного зносу (пункт 3.1.2 договору).

Наймач має право використовувати майно відповідно до його призначення та умов цього договору (пункт 3.2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 цей договір укладено на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі іншу сторону за один місяць.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.03.2019 Фізичною особою-підприємцем Соколиком Олексієм Олеговичем (наймач) передано (повернуто) Фізичній особі-підприємцю Дубкову Артему Володимировичу (наймодавець) майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною.

У пункті 2 акту приймання-передачі майна від 01.03.2019 вказано, що на момент передачі майно знаходиться у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування.

На момент передачі сторони зауважень одна до одної не мають (пункт 3 акту приймання-передачі майна від 01.03.2019).

Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович звернувся до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича з претензією від 21.06.2019, в якій вимагав повернути взяте у користування належне майно (металеві конструкції) та підписати новий акт прийому-передачі майна з фактичною датою передачі орендованого майна.

У відповідності до акту обстеження наявності конструкції зовнішньої реклами від 26.06.2019, який підписано Коваленко Н.В., Каргіною Т.С., Шинкаренко М.М. та Конченко Л.О., підтверджено факт наявності металевої конструкції (рекламний двосторонній носій) біл-борд (стійка металева, металеві площини розміром 3х6 у кількості 2 шт.) місце розташування якого: м. Енергодар, в районі перехрестя вул. Козацька та вул. Молодіжної.

Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович вдруге звернувся до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича з претензією від 02.07.2019, в якій просив визначити форму, розмір оплати та самостійно виплати упущену вигоду з 01.03.2017 по 01.07.2019.

Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович втретє звернувся до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича з претензію від 23.10.2019, згідно якої зазначив, що подальші відносини між ними неможливі та вимагав розірвати договори безоплатного користування майном та відшкодувати завданих збитків у розмірі вартості знищених металевих конструкцій з розрахунку 55 000,00 грн. за одну конструкцію.

Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович посилається на те, що майно, яке було передано відповідачу за договором безоплатного користування майна від 01.03.2017 № 4, не було повернуто відповідачем позивачу та фактично було знищено, у зв`язку з чим просить стягнути збитки за знищене майно, а саме білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною.

Предметом спору є стягнення збитків за демонтоване та вивезене належне позивачу майно, а саме білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною.

За своєю правовою природою між сторонами укладений договір найму. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили права та обов`язки, умови передачі майна, строк дії договору, а тому відповідно до вимог статей 638, 639, 759 Цивільного кодексу України та статей 180, 181 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони, відбулася.

Згідно із частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Позовна заява мотивована тим, що майно, яке було передано відповідачу за договором безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4, не було повернуто відповідачем позивачу та фактично було знищено, чим завдані збитки у вигляді вартості знищеного майна, а саме білборду (стійки металевої, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною у розмірі 53 537,11 грн.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На кредитора покладено обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (статті 614, 623 Цивільного кодексу України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди, визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за порушення зобов`язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв`язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович посилається на те, що Фізична особа-підприємець Соколик Олексій Олегович в порушення умов договору безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4 не повернув передане у користування майно.

Як зазначено місцевим господарським судом, в матеріалах справи знаходиться акт приймання-передачі майна від 01.03.2019, який підписано представниками сторін та скріплений їх печатками, згідно з яким Фізична особа-підприємець Соколик Олексій Олегович (наймач) передав (повернув) Фізичній особі-підприємю Дубкову Артему Володимировичу (наймодавець) майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною. У вказано акті зазначено, що на момент передачі майно знаходиться у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування; на момент передачі сторони зауважень одна до одної не мають.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов до висновку, що майно, яке було передано відповідачу за договором безоплатного користування майна від 01.03.2017 № 4, було повернуто позивачу 01.03.2019.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що поза увагою суду залишились інші докази, які підтверджують, що фактично майно не було повернуто позивачу. Так, позивачем надані докази на підтвердження того, що спірне майно принаймні до 20.08.2019 знаходилось у відповідача, зокрема: копія акту про фактичне розташування, обстеження наявності конструкції зовнішньої реклами від 26.06.2019, відповідь Управління містобудування та архітектури №96/01-12/01-19 від 02.07.2019 про знаходження станом на 02.07.2019 біл-борду на місці. За доводами апелянта, рекламні конструкції були демонтовані Комунальним підприємством "Тепловодоканал" 19.12.2019, а до цього часу знаходились на визначених місцях та використовувались відповідачем.

Між тим, апеляційний господарський суд відхиляє вказані доводи апелянта.

Так, сторонами у договорі безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4 визначено, що підписання цього договору засвідчує факт передачі майна наймодавцем наймачу (пункт 2.1), майно вважається поверненим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 2.3). Таким чином, сторони у договорі безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4 не конкретизували, яким чином відбувається передача майна у користування (шляхом встановлення конструкції, чи вже існуючий об`єкт) та не конкретизували, яким чином відбувається повернення об`єкту із користування (шляхом демонтажу конструкції чи іншим чином), а визначили, що майно вважається поверненим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

З наведеного вбачається, що наявність акту приймання-передачі майна від 01.03.2019, підписаного представниками сторін, скріпленого їх печатками, за яким Фізична особа-підприємець Соколик Олексій Олегович (наймач) передав (повернув) Фізичній особі-підприємцю Дубкову Артему Володимировичу (наймодавець) майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною, підтверджує повернення відповідачем позивачу майна, переданого у користування на підставі договору безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4 у порядку, встановленому цим договором, 01.03.2019.

Враховуючи, що відповідач виконав свій обов`язок із повернення майна у порядку, встановленому договором безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4, 01.03.2019, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що знаходження спірного майна після 01.03.2019 є доказом неповернення такого майна позивачу, оскільки сторони у договорі безоплатного користування майна від 01.03.2017 №4 не конкретизували, яким чином відбувається повернення об`єкту із користування (шляхом демонтажу конструкції чи іншим чином), а визначили, що майно вважається поверненим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у задоволенні позову.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем заявлені до стягнення з позивача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з частинами 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

07.04.2020 між Фізичною особою-підприємцем Соколиком Олексієм Олеговичем та Адвокатським бюро "Станіслава Гришина" був укладений договір про надання правової допомоги №2, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець відповідно до чинного законодавства України приймає на себе обов`язки надати юридичні послуги (правову допомогу) замовнику у справі № 908/569/20.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1); адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина 3 статті 4).

За приписами пункту 6.1 договору за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує грошову винагороду в розмірі 7 000 грн.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.6 договору замовник оплачує послуги виконавця, а також понесені виконавцем витрати для здійснення правової допомоги на підставі акту наданих послуг протягом 5 днів з дня підписання акту. Акт підписується обома сторонами і вважається невід`ємною частиною цього договору; замовник має право оплатити послуги виконавця передоплатою.

07.04.2020 між Адвокатським бюро "Станіслава Гришина" та адвокатом Щасливою Мариною Олександрівною укладено угоду про співпрацю №2.

За умовами цієї угоди та при цьому керуючись положеннями частини 6 статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пункту 2.13 договору про надання правової допомоги №2 від 07.04.2020, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Соколиком Олексієм Олеговичем (замовник) та Адвокатським бюро "Станіслава Гришина" (виконавець), Адвокатське бюро залучає для надання правової допомоги Адвоката Щасливу Марину Олександрівну для представлення інтересів Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича у справі №908/569/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича про стягнення збитків у Господарському суді Запорізької області.

09.06.2020 замовником та виконавцем підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого вбачається, що сума наданих послуг складає 7 000 грн., з яких: укладання договору про надання правової допомоги 300 грн.; аналіз матеріалів справи та наданих замовником документів 500 грн.; збір документів, виготовлення копій необхідних документів, формування стратегії у справі 500 грн.; аналіз законодавства та судової практики, правових позицій Верховного суду України, Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати Верховного Суду) 500 грн.; складання та подання відзиву на позовну заяву 2 000 грн.; складання та подання заперечень 1 000 грн.; підготовка клопотання про витребування доказів 500 грн.; підготовка інших процесуальних документів по справі 500 грн.; участь у судовому засіданні 1 200 грн.

13.04.2020 Адвокатське бюро "Станіслава Гришина" виставило рахунок-фактуру №СФ-2/04/20 від 13.04.2020 на загальну суму 7 000 грн., згідно договору про надання правової допомоги №2 від 07.04.2020.

14.04.2020 Фізична особа-підприємець Соколик Олексій Олегович оплатив за юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №2 від 07.04.2020 та рахунку-фактури №СФ-2/04/20 від 13.04.2020 у сумі 7 000,00 грн., що підтверджується банківською квитанцією №5418510.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В порядку частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України відповідачем подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених відповідачем витрат.

Факт оплати відповідачем професійної правничої (правової) допомоги, наданої у цій справі, підтверджується документально (копія квитанції про сплату 7 000,00 грн. додана до заяви про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу). Отже, в межах цієї справи відповідач зазнав судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 7 000 грн.

З огляду на ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, час, витрачений адвокатами, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що загальна вартість професійної правничої допомоги є обґрунтованою та співмірною, відповідає розміру, заявленому в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, є законним та обґрунтованим.

Оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 не вирішено питання про судові витрати, а саме: про розподіл понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд у додатковому рішення дійшов до висновку, що відповідно до вимог статей 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в сумі 7 000 грн. на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Апелянт просить скасувати додаткове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме ухвалення додаткового рішення у справі №908/569/20 не тим складом суду, яким ухвалене рішення у справі №908/569/20.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.06.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Соколик Олексія Олеговича про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку із перебування у відпустці судді Корсуна В.Л. з 22.06.2020 по 07.07.2020 відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду 15.06.2020 керівником апарату суду призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Науменко А.О.

У зв`язку із перебування у відпустці судді Науменка А.О. з 24.06.2020 по 30.06.2020 відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду 15.06.2020 керівником апарату суду призначений повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Колодій Н.А.

У зв`язку із перебування у відпустці судді Колодій Н.А. з 22.06.2020 по 26.06.2020 відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду 17.06.2020 керівником апарату суду призначений повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно з частиною 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина 16 статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу (пункт 17.4 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що для розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Соколик Олексія Олеговича про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. склад суду визначався у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права під час ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 у справі №908/569/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2020 у справі №908/569/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Дубкова Артема Володимировича.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 19.11.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус