Постанова

від 18.11.2020 по справі 922/627/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Справа № 922/627/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача - Судакова Д.О., розпорядження №300/2к від 11 березня 2020 року, розпорядження №413/2к від 04 квітня 2019 року, посвідчення № 3726;

відповідача - Шаповалова А.Р., свідоцтво серія ДН №5531 від 13 червня 2019 року, ордер серія ДН №094862 від 24 березня 2020 року, посвідчення № 5531 від 13 червня 2019 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №2795 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2020 року у справі № 922/627/20,

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", м. Харків,

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" (відповідач), з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову (вх.№ 6768 від 17.03.2020), про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18, на земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022, та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмос" повернути земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Також, позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказує, що рішення Харківської міської ради від 24 лютого 2016 року № 142/16 було прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, в частині недотримання процедури проведення земельних торгів при передачі земельної ділянки вільної від будівель, що перебуває у комунальній власності по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові в оренду. Зазначені обставини та висновки суду, встановлені при розгляді справи № 922/2383/16, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на те, що рішення Харківської міської ради, на підставі якого було надано земельну ділянку по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022) визнано незаконним у судовому порядку, то сам договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 є таким, зміст якого суперечить Цивільному кодексу України та Земельному кодексу України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2020 року у справі №922/627/20 в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що:

1)рішення Гоподарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18, яким визнано укладеним, договір оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМОС", набрало законної сили 23 травня 2018 року та є обов`язковим на всій території України;

2)матеріали справи містять докази вчинення позивачем дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання), що унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Позивач з відповідним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про неврахування судом першої інстанції змісту рішення Господарського суду Харківської області від 28 січня 2019 року у справі № 922/2383/16, яким визнано незаконним та скасовано пункт 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24 червня 2015 року № 1912/15 та пункт 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23 грудня 2015 року №43/15. Одночасно апелянт зазначає, що дослідження судом першої інстанції обставини неповернення Харківською міською радою сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМОС" орендної плати за земельну ділянку за період червень 2018 року - липень 2019 року, жовтень 2019 року - лютий 2020 року, яка відповідно до платіжних доручень виходить за межі доказування у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2020 року у справі №922/627/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2020 року у справі №922/627/20, призначено справу до розгляду на 18 листопада 2020 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

06 листопада 2020 року від Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМОС" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2020 року у справі №922/627/20 без змін.

У судове засідання, яке відбулось 18 листопада 2020 року, з`явились належні представники сторін, які підтримали правові позиції.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23 грудня 2015 року № 43/15 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (пункт 5.1 додатку 4 до рішення) Товариству з обмеженою відповідальністю "АТМОС" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки площею 0,1185 га. (кадастровий номер 6310136300:09:004:0019) та земельної ділянки площею 0,0432 га (кадастровий номер 6310136300:09:004:0016) в земельну ділянку площею 0,1617 га. за рахунок земель житлової та громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15) по вул. Отакара Яроша, 18.

Рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24 лютого 2016 року № 142/16 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (пункт 12.1. додатку 1 до рішення) Товариству з обмеженою відповідальністю "АТМОС" надано в оренду строком до 01 березня 2021 року земельну ділянку загальною площею 0,1617 га. (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що належать територіальній громаді м. Харкова для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18 (Шевченківський район).

18 липня 2016 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" про: визнання незаконним та скасування п. 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24 червня 2015 року № 1912/15; визнання незаконним та скасування п. 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23 грудня 2015 року № 43/15; визнання незаконним та скасування п. 12.1 Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 142/16 від 24 лютого 2016 року (справа № 922/2383/16).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2383/16 позов було задоволено частково: визнано незаконним та скасовано пункт 12.1. Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24 лютого 2016 року "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким надано в оренду строком до 01 березня 2021 року земельну ділянку житлової та громадської забудови, що належить територіальній громаді міста Харкова для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18; стягнуто з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року рішення Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2383/16 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 позов задоволено повністю; визнано укладеним, з дня набрання чинності рішення суду, договір оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМОС" (у такій редакції:

"ДОГОВІР

ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Харків

---

року.

Орендодавець Харківська міська рада в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича, діючого у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", з одного боку, та Орендар ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АТМОС" в особі директора Кудь Тетяни Георгіївни, яка діє на підставі статуту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АТМОС" (дата державної реєстрації 02.09.2009 року, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі 02.09.2009 року за № 1 480 102 0000 044945, ідентифікаційний код 36624619), з другого, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24.02.2016 року № 142/16 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.

Об`єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022) загальною площею 0,1617 га, у тому числі: ріллі ----га, багаторічних насаджень ---- га, сіножатей ---- га, пасовищ --- га, лісів ---- га, під забудовою ---- га, інших угідь 0,1617 га (площа забудови земельної ділянки зазначена у плані земельної ділянки згідно з експлікацією земельних угідь).

3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - немає, а також інші об`єкти інфраструктури - немає.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з: немає.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору згідно з витягом (дата формування витягу 05.04.2017 року) становить: 2570658 гривень (два мільйони п`ятсот сімдесят тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено.

7. Інші особливості об`єкту оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається.

Строк дії договору

8. Договір укладено строком до 01.03.2021 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Орендна плата

9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно становить:

8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 205652,64 гривень (двісті п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні шістдесят чотири копійки);

розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить:

17137,72 гривень (сімнадцять тисяч сто тридцять сім гривень сімдесят дві копійки).

10. Орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

11. Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством.

12. Платіжне доручення або квитанція мають містити в кодовому рядку обов`язкову інформацію про номер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, за яку справляється плата, та строк, за який здійснюється платіж.

13. Розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

стягується пеня у розмірі, визначеному згідно діючого законодавства.

Умови використання земельної ділянки

15. Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки.

16. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

17. Умови збереження стану об`єкта оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Розділ "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" разом з п. п. 18, 19, 20 виключено на підставі ст. 17 Закону України "Про оренду землі" та Постанови КМУ № 843 від 23.11.2016

Умови повернення земельної ділянки

21. Після припинення дії договору Орендар за актом приймання-передачі повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

22. Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23.Питання щодо можливості компенсації поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем відповідно до письмової згоди з Орендодавцем землі, вирішуються за окремою угодою.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання Орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються:

а) фактичні втрати, яких Орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Орендодавцем, а також витрати, які Орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

б) доходи, які Орендар міг би реально отримати в разі належного виконання Орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат Орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) - згідно з кадастровим планом земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а також зміна цільового використання. Інші права третіх осіб - немає.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін

28. Орендодавець має право вимагати:

а) використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди;

б) дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

в) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

г) своєчасного внесення орендної плати.

д) в разі ухилення Орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п.13 договору, Орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору укладеним в зміненій редакції;

29. Обов`язки Орендодавця:

а) передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

б) при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

в) не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

г) відшкодувати Орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкту оренди, яке проводилося Орендарем за згодою Орендодавця;

д) попередити Орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкту оренди.

30. Права Орендаря:

а) самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

б) за письмовою згодою Орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди і закладати багаторічні насадження;

в) отримувати продукцію і доходи;

г) звертатися у відповідні органи щодо витребування орендованої земельної ділянки з будь-якого незаконного володіння і користування, усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування збитків, заподіяних земельній ділянці громадянами та юридичними особами, в тому числі Орендодавцем;

д) в разі належного виконання своїх обов`язків відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення цього договору після закінчення строку його дії у порядку, визначеному у пункті 8 договору;

е) передавати земельну ділянку або її частини в суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою Орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк договору суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди земельної ділянки. У разі припинення або розірвання договору оренди чинність договору суборенди припиняється, що не потребує складання будь-яких угод з цього приводу.

Договір суборенди підлягає державній реєстрації.

є) Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за

умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а у разі продажу на конкурсі (аукціоні) - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками конкурсу (аукціону).

31. Обов`язки Орендаря:

а) приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

б) сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановленими цим договором;

в) в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до Орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати;

г) виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

д) дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

е) використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором;

є) дотримуватися екологічної безпеки землекористування і зберігання родючості ґрунтів, не допускати погіршення екологічного стану земельної ділянки в результаті своєї господарської діяльності;

ж) дотримуватися правил добросусідства, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова, чинного законодавства України;

з) дотримуватися санітарних і протипожежних норм, забезпечити зберігання інженерних комунікацій і споруд, що знаходяться на орендованій земельній ділянці та під її поверхнею;

и) при передачі земельної ділянки Орендодавцю до підписання акту прийому-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані Орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за Орендарем залишається право власності на всі будівлі, які збудовані на ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України;

і) у разі зміни своїх реквізитів, юридичної адреси, назви, організаційно-правової форми тощо, Орендар у 10-денний строк з моменту настання таких змін повинен письмово повідомити про це Орендодавця та орган, який провів державну реєстрацію цього договору;

ї) у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати нотаріально завірену копію договору відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки у разі необхідності. Орендар зобов`язується уточнювати платіжні реквізити отримувача орендної плати перед внесенням платежу;

к) надавати згоду на передачу інформації по платежах за оренду землі органами ДПІ до Департаменту земельних відносин;

л) неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє Орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

32. Орендар не має права передавати в заставу або вносити до статутного фонду право оренди земельної ділянки, що є предметом даного Договору.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкту оренди чи його частини

33. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкту оренди чи його частини несе Орендар. У разі прострочення Орендодавцем або Орендарем установлених договором строків передачі об`єкту оренди ризик його випадкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.

Страхування об`єкту оренди

34. Згідно цього договору об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

35. Страхування об`єкту оренди не здійснюється.

Зміна умов договору і припинення його дії

36. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

37. Дія договору припиняється у разі:

а) закінчення строку, на який його було укладено;

б) придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

в) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

г) ліквідації юридичної особи-Орендаря;

д) смерті фізичної особи - Орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

а) взаємною згодою сторін;

б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

39. Перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Перехід прав та обов`язків Орендаря до іншої юридичної особи є підставою для укладання додаткової угоди до цього договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - Орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з Орендарем.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

40. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

41. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

42. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.

Невід`ємними частинами договору є:

план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Харківська міська рада ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ

ідентифікаційний код 04059243 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АТМОС"

м. Харків, м-н Конституції, 7 ідентифікаційний код 36624619

61045, м.Харків,

вул. Отакара Яроша, буд. 18, офіс 1/14

В особі міського голови В особі директора

---

Г.А.Кернес

---

Т.Г. Кудь

/підпис/ /М.П./ /підпис/ /М.П./

Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМОС" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, офіс 1/14, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , Банк АО "УкрСиббанк", МФО банку 351005, код ЄДРПОУ 36624619) - 1762,00 грн. судового збору."

23 травня 2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 набрало законної сили.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2018 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року у справі № 922/2383/16 скасовано повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2383/16 скасовано в частині відмови у визнанні незаконними та скасуванні пункту 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24 червня 2015 року № 1912/15 та пункту 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23 грудня 2015 року №43/15, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2383/16 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28 січня 2019 року у справі №922/2383/16 визнано незаконним та скасовано пункт 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24 червня 2015 року № 1912/15 та пункт 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23 грудня 2015 року №43/15; стягнуто з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

У березні 2019 року прокурор Харківської області звернувся із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 922/651/18 у задоволенні заяви прокурора відмовлено, рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19 червня 2019 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 922/651/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 жовтня 2019 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 червня 2019 року у справі №922/651/18 залишено без змін.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 128815019 від 25 червня 2018 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 лютого 2020 року № 201988942 вбачається, що за ТОВ "Атмос" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,1617 га (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022) по вул. Яроша Отакара, 18 для експлуатації та обслуговування автостоянки строком до 01 березня 2021 року.

Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Соколовим С.С. було здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, 18, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 10 лютого 2020 року. У відповідності до акту обстеження земельної ділянки від 10 лютого 2020 року проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки було встановлено, що земельна ділянка площею 0,1617 га по вул. Яроша Отакара, 18 вільна від будівель та споруд використовується для експлуатації та обслуговування автостоянки.

У відповідності до бухгалтерської довідки ТОВ "Атмос" (Том 1 а.с. 89) загальна сума сплаченої орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022) за період червень 2018 року - лютий 2020 року складає 346181,94 грн.

Звертаючись з позовною заявою Харківська міська рада вказує, що рішення Харківської міської ради, на підставі якого було надано земельну ділянку по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022), визнано незаконним у судовому порядку, то сам договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 є таким, зміст якого суперечить Цивільному кодексу України та Земельному кодексу України.

Ураховуючи дані обставини позивач посилається на наявність підстав для визнання вказаного правочину недійсним, у зв`язку з чим земельна ділянка площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 підлягає поверненню територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.

Предмет спору полягає у визнанні незаконним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18 та повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Визначення договору оренди земельної ділянки містить і стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, в силу приписів зазначеної статті, правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

У відповідності до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В той же час колегія суддів звертає увагу, що оспорюваний позивачем правочин, укладено на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18, яке набрало законної сили 23 травня 2018 року.

Відтак, позовна вимога по суті полягає у визнанні судом в рамках даної справи неправомірності прийняття рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.

Оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі чинного рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18, відсутні правові підстави для перегляду правомірності укладення цього правочину в рамках даної справи.

Вказане свідчить про безпідставність аргументів апелянта стосовно необхідності дослідження судом правомірності укладення даного правочину з підстав визнання господарським судом незаконності прийняття Харківською міською радою рішення від 24 лютого 2016 року № 142/16.

Крім того, всупереч аргументам апелянта, колегія суддів вважає правомірним врахування місцевим господарським судом обставини сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за період червень 2018 року - липень 2019 року, жовтень 2019 року - лютий 2020 року, як доказу вчинення позивачем дій, які свідчать про схвалення правочину.

Так деякі прецедентні справи ЄСПЛ акцентують увагу на тому, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії"). Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії"). Отже йдеться про дотримання принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відповідності до п.9 договору оренди землі була сплачена орендна плата за земельну ділянку за період червень 2018 року - липень 2019 року, жовтень 2019 року - лютий 2020 року, яка відповідно до платіжних доручень (Том 1 а.с. 90-99) становить 311906,50 грн., та за період квітень - травень 2020 року, яка відповідно до платіжних доручень № 15 від 08 травня 2020 року та № 24 від 10 червня 2020 року становить 34275,44 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачем відповідачу вказаних грошових коштів, сплачених останнім за оренду земельної ділянки у відповідності до умов договору оренди землі.

Отже, дані обставини свідчать про виконання сторонами спірного договору.

Таким чином, в даному випадку, крім іншого мало місце вчинення позивачем дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання), що унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18, щодо земельної ділянки площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022, як підстави для відмови в задоволенні позову.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, колегія суддів зазначає про таке..

Вказана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у справі № 922/651/18, а тому, оскільки у цій частині позову судом відмовлено, вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан не підлягає задоволенню.

У зв`язку з чим висновок суду у відповідній частині також відповідає приписам законодавства.

Одночасно колегія суддів враховує, що згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19 грудня 1998 року, "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Прессос Компанія та інші проти Бельгії" від 28 жовтня 1995 року, визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року, заява №311107/96, п.54).

Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань користуватися орендованим майном, так і самого майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до зазначеної вище Конвенції та національного законодавства України.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Так, за змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Зазначеним вище рішенням Європейського суду з прав людини також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Слід зазначити, що процедура укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки ініційована Харківською міською радою в рамках судового розгляду, а відповідний договір вважається укладеним на підставі судового рішення. Вказане виключає наявність протиправної поведінки відповідача.

За таких обставин відповідач не може бути позбавлений через допущені органом місцевого самоврядування порушення норм земельного законодавства права мирно володіти своїм майном у вигляді титульного права оренди спірної землі та законних сподівань здійснювати таке право оренди.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалено з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Харківської міської ради та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2020 року у справі № 922/627/20.

В силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2020 року у справі № 922/627/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2020 року.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян