Ухвала

від 16.11.2020 по справі 308/11884/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11884/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000469 старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене т.в.о. начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий у кримінальному провадженні №42020070000000469 - старший слідчий в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_3 за погодженням з т.в.о.начальникавідділупрокуратури Закарпатськоїобласті ОСОБА_4 звернувся до слідчого суддіз клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтуваннявимог клопотанняслідчий посилаєтьсяна те,що в рамках даного провадження досліджуються обставини зловживання посадовими особами ГУ Держгеокадастр в Закарпатській області своїм службовим становищем, яке проявилося у забезпеченні протиправного безоплатного виділення з державної у приватну власність земельної ділянки розміром близько 77,5059 га вкритої лісовим масивом під виглядом земель сільськогосподарського призначення, яке відбулося в обхід процедури відкритих аукціонних торгів, та подальшу передачу вказаної ділянки на користь однієї особи.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою забезпечення виділення та подальшої безоплатної передачі вкритого лісовою рослинністю земельного масиву площею близько 77,5 га., який розташований в урочищі «Діл» на адміністративній території Киблярівської сільської ради, учасниками злочинної змови сформовано завідомо підроблені документи інвентаризації вищевказаної земельної ділянки де встановлено, що вказаний земельний масив фактично є землями сільськогосподарського призначення. Після завершення вказаних робіт, та виділення вказаного земельного масиву площею в 77,5059 га. в натурі, йому було присвоєно кадастровий номер 2124883000:10:011:0008.

Після формування вказаної підробленої документації по інвентаризації землі, з метою подальшої передачі всього масиву у власність громадянину України ОСОБА_5 в обхід передбаченої земельним законодавством процедури аукціонних торгів, вказаний масив було розділено на 28 земельних ділянок площею по 2 га., яким відповідають наступні кадастрові номери 2124883000:10:011:0010; 2124883000:10:011:0011; 2124883000:10:011:0012; 2124883000:10:011:0013; 2124883000:10:011:0014; 2124883000:10:011:0015; 2124883000:10:011:0016; 2124883000:10:011:0017; 2124883000:10:011:0018; 2124883000:10:011:0019; 2124883000:10:011:0020; 2124883000:10:011:0021; 2124883000:10:011:0022; 2124883000:10:011:0023; 2124883000:10:011:0024; 2124883000:10:011:0025; 2124883000:10:011:0026; 2124883000:10:011:0027; 2124883000:10:011:0028; 2124883000:10:011:0029; 2124883000:10:011:0030; 2124883000:10:011:0031; 2124883000:10:011:0032; 2124883000:10:011:0033; 2124883000:10:011:0034; 2124883000:10:011:0035; 2124883000:10:011:0036; 2124883000:10:011:0037.

Надалі, посадові особи ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області діючи на користь громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаними про законодавчі вимоги безоплатного виділення кожному громадянину не більше 2 га. землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, з метою передачі вищевказаній особі земельного масиву площею близько 77 га. в обхід встановленої ст. 134 Земельного кодексу України процедури відкритих аукціонних торгів. З цією метою посадовці підшукали ряд осіб, які в порушення п.а ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України не мали реального наміру на отримання землі сільськогосподарського призначення у власність та ведення на ній особистого селянського господарства, чи інших видів передбаченої Законом діяльності, та які є мешканцями віддалених районів Закарпатської області, у зв`язку з чим не мали реальної можливості використовувати її, та за узгодженням подальшої передачі вказаної землі на визначених учасниками злочинної змови осіб, оформили від імені фіктивних заявників заяви, на виділення їм земли с\г призначення площею в 2 га., на території вищеописаного земельного масиву, після чого забезпечили прийняття рішення щодо виділення землі для вказаних осіб.

В подальшому, на виконання злочинного замислу, по мірі оформлення права власності вищевказаних земельних ділянок на підставних осіб, їх одразу було перереєстровано на ім`я ОСОБА_5 . Так, станом на даний час, на вказану особу, протягом 04 - 05.11.2020 року перереєстровано 11 земельних ділянок за кадастровими номерами 2124883000:10:011:0011 2124883000:10:011:0015, 2124883000:10:011:0019, 2124883000:10:011:0020, 2124883000:10:011:0021, 2124883000:10:011:0023, 2124883000:10:011:0024, 2124883000:10:011:0025, 2124883000:10:011:0027, 2124883000:10:011:0032, 2124883000:10:011:0033.

Право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 2124883000:10:011:0010, 2124883000:10:011:0022, 2124883000:10:011:0026, 2124883000:10:011:0030, 2124883000:10:011:0031 на даний час не оформлено.

Інші земельні ділянки з числа вищевказаного масиву, на даний час оформлена на підставних осіб, мешканців віддалених районів а саме:

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0011 оформлена на громадянку України ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_1 від 26.03.2019 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0013 оформлена на громадянина України ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 від 14.11.2013, зареєстрований за адресою: Берегівський р-н., с.Бене).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0014 оформлена на громадянина Украхни ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 від 09.07.2008, мешканець: АДРЕСА_2 ).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0016 оформлена на громадянку України ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_3 ).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0017 оформлена на громадянина ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_5 , мешканець АДРЕСА_3 ).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0018 оформлена на громаднина України ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_6 , мешканець АДРЕСА_4 ).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0028 оформлена на громадянку України ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт НОМЕР_7 , мешканка АДРЕСА_5 ).

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0029 оформлена на громадянку України ОСОБА_13 .

-земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0034 оформлена на громадянина України ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

В ході проведення досудового розслідування, було проведено огляд лісового масиву, який на даний час розділено на 28 земельних ділянок за кадастровими номерами 2124883000:10:011:0010 - 2124883000:10:011:0038. В ході огляду зафіксовано, що весь вищевказаний масив, є покритий густим лісом що унеможливлює його використання в якості землі сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим в матеріали інвентаризації землі під час виділення в натурі, було внесено завідомо неправдиві дані.

Допитані свідки, з числа власників земельних ділянок показали, що написали заяву на оформлення земельних ділянок на прохання сторонніх осіб, якими їм було надано заповнені бланки заяв, у зв`язку з чим вони не обізнані щодо місця знаходження земельних ділянок, їх цільового призначення чи процедури оформлення.

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, земельна ділянка за кадастровим номером 2124883000:10:011:0012 оформлена на громадянку України ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_1 від 26.03.2019 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Вказані в описовій частині тексту земельні ділянки є матеріальними об`єктами, які були об`єктом кримінально протиправних дій, та були набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та містять відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим вони підпадають під вимоги ст. 98 КПК України, та постановою слідчого від 10.11.2020 року визнані в рамках даного кримінального провадження - речовими доказами.

Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів від їх можливого перетворення (зміни цільового призначення землі, об`єднання ділянок між собою та присвоєння їм інших ідентифікаційних даних, чи знищення на ділянках наявної на даний час рослинності, яка вказує на протиправність передачі вказаної землі у власність) чи відчуження на користь третіх осіб слідчий просить накласти арешт на вказане в описовій частині майно, а саме речові докази у вигляді земельних ділянок за кадастровими номерами 2124883000:10:011:0010 - 2124883000:10:011:0037, який в свою чергу не порушить розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки як встановлено в ході слідчих дій, вказані земельні ділянки на даний час не використовуються власниками за передбаченим Земельним законодавством призначенням ведення особистого селянського господарства, та не можуть бути ними використаними з цією метою.

Окрім того слідчий просив: розгляд клопотання здійснити без виклику власників та зацікавлених осіб, у зв`язку з наявністю підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення зазначеного в клопотанні майна та з метою необхідності забезпечення арешту майна.

В судове засідання слідчий не зявився. Надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Просив клопотання задовольнити.

Слідчий суддявважає,що заявленепрохання слідчогопро розглядклопотання проарешт майнабез викликуйого власників,є обґрунтованим. Слідчий суддявважає,що існуютьреальні підставивважати,що у разіповідомлення власників майна про розгляд даного клопотання в суді та можливість накладення арешту на земельні ділянки, їх власниками можуть бути вжиті заходи, які унеможливлять, у разі задоволення клопотання, арешт такого майна, зокрема перереєстрація права власності на належне їм майно на інших осіб.

За таких обставин, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається у відповідності до правил ч.2 ст. 172 КПК України без участі власників майна.

Перевірившидокази, якимиобґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СВ УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 21.10.2020 року внесені до ЄРДР за №42020070000000469, попередня правова кваліфікація ч.2 ст. 364 КК України.

10.11.2020 року в рамках даного кримінального провадження проведено огляд місцевості на якій розташовані земельні ділянки в ході якого було встановлено наявність суцільного лісового покриву деревами цінних пород.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 231725883 від 09.11.2020 року земельнаділянка за кадастровим номером2124883000:10:011:0012 на праві приватної власності належить громадянину ОСОБА_6 .

Постановою слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_15 , який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, земельні ділянки, зокрема земельна ділянка за кадастровим номером2124883000:10:011:0012 визнана речовим доказом.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістомч.1ст.170КПКарештом майнаєтимчасове,доскасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавленнязаухвалою слідчогосуддіабосуду праванавідчуження, розпорядження та/абокористуваннямайном,щодоякогоіснує сукупністьпідставчирозумних підозрвважати,щовоноє доказомзлочину,підлягаєспеціальнійконфіскації упідозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіхосіб,конфіскаціїуюридичної особи,длязабезпечення цивільного позову,стягненнязюридичної особиотриманоїнеправомірноївигоди, можливої конфіскаціїмайна.Арештмайнаскасовується увстановленомуцимКодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доч.2ст.170КПКУкраїни арештмайнадопускаєтьсяз метоюзабезпечення: збереженняречовихдоказів;спеціальноїконфіскації;конфіскаціїмайнаяк видупокаранняабозаходу кримінально- правовогохарактерущодоюридичної особи;відшкодування шкоди,завданої внаслідок кримінального правопорушення(цивільнийпозов),чистягненняз юридичноїособи отриманої неправомірної вигоди.

Увипадку,передбаченомупунктом 1частинидругоїцієїстатті,арешт накладається на майно будь-якої фізичноїабоюридичноїособи занаявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимустатті 98цьогоКодексу (ч.2,ч.3 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно ч.2ст.173КПКУкраїнипри вирішенніпитанняпроарешт майнаслідчийсуддя, судповиненвраховувати правовупідставудляарешту майна; можливістьвикористаннямайнаяк доказуукримінальномупровадженні (якщоарештмайнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частинидругоїстатті 170цьогоКодексу); наявністьобґрунтованоїпідозриу вчиненні особою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння, що підпадаєпід ознаки діяння,передбаченогозаконом України прокримінальну відповідальність (якщоарешт майна накладається увипадках,передбачених пунктами 3,4частинидругоїстатті 170цьогоКодексу); можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарештмайна накладається увипадку, передбаченому пунктом2 частинидругоїстатті 170цьогорозмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, неправомірноївигоди,якаотриманаюридичною особою(якщо арешт майнанакладається увипадку, передбаченомупунктом4частинидругоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірність обмеження прававласностізавданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчийсуддя,судвідмовляютьузадоволенніклопотанняпроарештмайна,якщо особа, щойогоподала,недоведенеобхідністьтакогоарешту,атакожнаявністьризиків, передбачених абзацомдругимчастинипершої статті170цьогоКодексу (ч.1ст.173КПК України).

Разом із тим, у органу досудового розслідування виникла об`єктивна необхідність у застосуванні такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено існування достатності підстав та розумних підозр, які вказують, що майно, а саме земельні ділянки, на які просить накласти арешт слідчий, у даному кримінальному провадженні є предметом кримінального правопорушення, та можливо набутів результаті вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Таким чином, земельна ділянка, яка вказана в клопотанні слідчого, у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, за кадастровим номером 2124883000:10:011:0012 оформлена на ОСОБА_6 , має всі ознаки предмета злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України щодо неї є підтверджені ризики втрати майна в подальшому шляхом відчуження, перетворення.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Метою накладенняарештунацемайно,слідчимсуддеює забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає доведеним, необхідність накладення арешту на вище зазначену земельну ділянку.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Слідчий суддяпереконаний,що на даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України, вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, необхідність проведення експертного дослідження, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню у вказаній частині.

З огляду на положення ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який непризведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, з метою забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту земельних ділянок для власників або володільців осіб, та враховуючи потреби досудового розслідування щодо втручання у права та інтереси власників майна на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя вважає вірним застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, та вважає, що заборона відчуження та користування вказаним нерухомим майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх.

Крім того, власники або володільці майна мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту одразу ж після зникнення підстав для застосування арешту.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник, іншийвласникабоволоділець майна,якінебулиприсутніпри розгляді питання про арештмайна, маютьправозаявити клопотанняпро скасування арешту майна повністю абочастково.

Керуючись ст.ст. 170-173,309КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000469 старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене т.в.о. начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки за кадастровим номером 2124883000:10:011:0012, оформлена на громадянку України ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_1 від 26.03.2019 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), шляхом заборони відчуження та користування .

Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її ухвалення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 20.11.2020 року о13 45 годині.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1