Рішення

від 24.11.2020 по справі 917/1558/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 Справа № 917/1558/20

Суддя Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект , 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод , 39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 139,

про стягнення 139 279,70 грн.

Без виклику представників сторін

Ухвалою від 28.09.2020р. відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строки на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень. Ухвалою від 02.11.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін.

29.10.2020р. до суду надійшов відзив на позов (з доказами направлення позивачу копії відзиву).

12.11.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив (з доказами направлення на адресу відповідача).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.05.2015р. між сторонами було укладено договір №11 15/0 10 102/з , відповідно до якого позивач зобов"язався поставити, а відповідач - прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації 1, шо є невід"ємною частиною договору. На виконання умов договору позивачем відвантажено відповідачу плиту алюмінієву марки сплаву АМr4,5 ,5083 розміром 35*1520*3020, за яку відповідачем було здійснено оплату. В подальшому оплата за товар була повернута (на виконання рішення господарського суду м.Києва від 27.01.2017р. у справі №910/3329/16, яке набрало законної сили), а поставлений товар, незважаючи на всі намагання позивача досягти повернення товару (плити алюмінієвої) повернутий не був. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2018р. у справі №917/1867/17, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ТОВ Український промисловий проект до ТОВ Інструментальний завод та зобов"язано повернути плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn 0,742 тони.

Дане рішення виконано не було, не дивлячись на всі намагання стягувача досягти його виконання (позивачем подано докази звернення до суду зі скаргами на дії / бездіяльність державного виконавця при здійсненні даного виконавчого провадження, оскарження дій виконавця в адміністративному порядку, ініціювання притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності і т.д.). 06.05.2020р. державним виконавцем Крюківського відділу ДВС у м.Кременчуці Перцевою В.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 90 393,41 грн. збитків (вартість плити), 6503,07 грн. - 3% річних за період з 24.04.2018р. по 15.09.2020р., 9 723,35 грн. інфляційних з цей же період та 32 659,87 грн. упущеної вигоди, розрахованої як різниця між вартістю плити, за яку Позивач поставив би товар на виконання договору поставки №13/1 від 13.01.2020р. (укладений між позивачем та ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат ), та фактичною вартістю плити (підтверджена судовим рішенням). Також позивач просить відшкодувати йому судові витрати, в т.ч. судовий збір та витрати на правову допомогу. При цьому позивач зазначає, що остаточний розрахунок судових витрат разом з документами, що підтверджують зазначені витрати, в т.ч. докази щодо обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг, виконаних робіт та їх вартості, буде надано позивачем за підсумками фактично понесених витрат за результатами судового розгляду справи у порядку ст.129 ГПК України.

Перелік доказів, на які посилається позивач у обґрунтування позову:

Договір від 29.05.2015р. №11 15/010 102/з з додатком, видаткова накладна №ВН-0000819 від 27.07.2015р., довіреність №691 від 24.07.2015р., товарно-транспортна накладна №ВН-0000819, рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/3329/16, постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. та Вищого господарського суду України від 14.08.2017р. у цій же справі, платіжне доручення №54304152/3 від 28.08.2017р., претензія №1 від 26.09.2017р., відповідь на претензію від 19.10.2017р. №2-88юр, рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2018р. у справі 917/1867/17 та наказ на його примусове виконання, ухвали від 08.06.2018р., 06.09.2018р., від 04.10.2018р., від 25.09.2019р. у даній справі, матеріали виконавчого провадження №56499212, рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2626/20 від 28.08.2020р., договір поставки №13/01 від 13.01.2020р. і ін..

Відповідач у відзиві на позов від 26.10.2020р. проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що в його діях відсутня протиправна поведінка, не доведений причинний зв"язок між діями відповідача та збитками, відтак - відсутні підстави для стягнення з нього збитків. Повідомляє, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2020р. №440/2626/20 оскаржується ним у апеляційному порядку.

У відповіді на відзив позивач спростовує аргументи, викладені у відзиві; повідомляє суд про рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2020р. у справі №440/1258/20.

23.11.2020р. від відповідача надійши заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач посиланням на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020р. №440/2626/20 акцентує увагу суду на відсутності підстав для стягнення з нього збитків.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

29.05.2015 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №1115/010102/з, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації №1 (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (копія договору - а.с. 29-31).

З підписаної сторонами специфікації вбачається, що постачальник мав поставити покупцеві товар: плиту алюмінієву АМГ5 35х1520х3020, ДСТУ 17232-99 в кількості 0,748 т вартістю 91 124 грн. 35 коп., в т.ч. ПДВ 15 187 грн. 39 коп. (а.с. 32).

Згідно з п. 5.1 договору, якість продукції повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації, вказаної у специфікації №1 та посвідчуватися сертифікатом якості.

За умовами договору оплата товару має здійснюватися в порядку 100 % попередньої оплати (п. 4.1).

На виконання вказаного, покупець перерахував на рахунок постачальника 91 124 грн. 35 коп. в рахунок попередньої оплати за договором №1115/010102/з від 29.05.2015 р.

В свою чергу, постачальник відвантажив позивачеві продукцію та передав передбачені договором товаросупровідні документи.

В подальшому виявилося, що поставлений алюмінієвий сплав відповідає сплаву марки АМг4.5 ДСТУ 4784-74, що є відмінним від сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99, обумовленого специфікацією до договору.

Вказане підтверджується, серед іншого, рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2017р., що набрало законної сили (залишене без змін після перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях). Даним рішенням було стягнуто з ТОВ Український промисловий проект на користь ТОВ Інструментальний завод , зокрема, 90 393,41 грн. боргу - вартість поставленої за договором плити. На виконання вказаного судового рішення, ТОВ Український промисловий проект перерахувало відповідачу зазначену суму (копія платіжного доручення №54304152/3 від 28.08.2017р. - в матер.справи).

Після цього, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення товару, отриманого на виконання договору поставки, однак відповідач послався на те, що судовим рішенням у справі №910/3329/16 його не зобов`язано повертати товар (претензія та відповідь на претензію - арк. справи 64-72).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2018р. у справі №917/1867/17 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" у повному обсязі. Зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони. Рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 24.04.2018р.

Рішення мотивовано, серед іншого, ст. 697 ЦК України, згідно якої продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця. Частинами ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст. 1213 вказаного Кодексу, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи той факт, що ТОВ Український промисловий проект повернув відповідачеві суму попередньої оплати за поставлену продукцію за Договором №11 15/010 102/з від 29.05.2015р. в розмірі 90 393,41грн., останній, в свою чергу, має повернути позивачу плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони.

Суд в рішенні також оцінював посилання відповідача відносно того, що на його адресу позивачем була відвантажена плита алюмінієва марки АМг5, а не плита АМг4,5, вимога про повернення якої заявлена позивачем, та дійшов висновку, що вони спростовуються рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. , постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2017р., прийнятих в межах справи у справі № 910/3329/16. Також суд акцентував увагу, що факт поставки відповідачу саме плити алюмінієвою марки АМг4,5 підтверджено висновком судової експертизи, проведеної межах справи № 910/3329/16.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд приймає до уваги рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. у справі № 910/3329/16 ( залишене без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. та Вищого господарського суду України від 14.08.2017р.) та господарського суду Полтавської області від 21.03.2018р. у справі №917/1867/17 та встановлені у них факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення у справі №917/1867/17 було видано накази, зокрема, наказ від 26.04.2018р. про зобов"язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 139, код ЄДРПОУ 21073227) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31084651) плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони.

За даним наказом 31.05.2018р. державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Перцевою В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ; в межах виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, за участю представника стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект", було здійснено вихід за адресою боржника та встановлено відсутність плити алюмінієвої - алюмінієвого сплаву марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони у цілому вигляді, про що складено Акт державного виконавця від 07.08.2018р. (а.с. 11 т. 5). За змістом вказаного Акту державного виконавця встановлено, що плита алюмінієва - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони знаходиться за адресою боржника в порізаному стані та складається з заготовок кількістю 27 штук, сумарною вагою 609,26кг та алюмінієвої стружки сумарною вагою 132,74 кг.

Стягувач від отримання майна у такому вигляді відмовився, оскільки вважає, що передачі підлягає саме ціла плита, а не її частини, про що державним виконавцем складено відповідний Акт від 07.08.2018р.

Матеріали справи свідчать, що на стадії виконання судового рішення сторони у справі, а також державний виконавець звертались до господарського суду із заявами про зміну (встановлення) способу та порядку виконання судового рішення у справі від 21.03.2018р. № 917/1867/17. За результатами розгляду зазначених заяв суд у їх задоволенні відмовив, про що постановив відповідні ухвали, а саме:

- ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.06.2018р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" від 10.05.2018р. № 2-88юр/1 (вх. № 4821 від 16.05.2018 р.) про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення від 21.03.2018 р. по справі № №917/1867/17.

- ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.09.2018р., залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019р., відмовлено у задоволенні заяви Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 10.08.2018р. № 34136 (вх. № 7518 від 13.08.2018 р.) про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 21.03.2018 р. по справі № 917/1867/17.

- ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.10.2018р. відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31084651) від 23.08.2018р., б/н (вх. № 7898 від 27.08.2018р.) про зміну способу виконання судового рішення від 21.03.2018 р. по справі № 917/1867/17.

- ухвалою від 25.09.2019р. задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект на бездіяльність державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області; визнано бездіяльність неправомірною; зобов"язано усунути порушення, яке полягало у незастосуванні до боржника штрафу за невиконання без поважених причин рішення суду. Ухвала залишена без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019р.

Крім того, за повторне невиконання без поважних причин рішення суду, постановою державного виконавця від 04.05.2020р. на боржника накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. Боржник оскаржив дану постанову до суду, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2020р. у задоволенні позову було відмовлено. Відповідач у відзиві звертає увагу суду на те, що ним дане рішення оскаржується у апеляційному порядку. Так, дійсно, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом з"ясовано, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020р. рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року по справі №440/2626/20 скасовано, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Перцевої В.Ю. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" штрафу від 04.05.2020 за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у виконавчому провадженні № 56499212. Приймаючи постанову, апеляційний суд зазначив, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи на підтвердження проведення державним виконавцем, перед прийняттям оскаржуваної постанови, перевірки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2018 у справі 917/1867/17, у зв`язку з чим відповідачем не з`ясовано підстави невиконання рішення суду, а також наявність чи відсутність поважності причин невиконання рішення суду.

06.05.2020р. державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Перцевою В.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56499212. Даною постановою встановлено факт невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача 90 393,41 грн. - вартість плити алюмінієвої, яка повинна була бути передана йому на виконання судового рішення, кваліфікуючи дану суму як понесені ним збитки. Суд погоджується з доводами позивача у цій частині та вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими та правомірними.

Так, судовими рішеннями, які набрали законної сили та досліджені судом, встановлено обов"язок відповідача передати майно (алюмінієву плиту) вартістю 90 393,41 грн., який останнім виконаний не був. Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що він не відмовляється від виконання наказу суду та готовий передати плиту, але у тому вигляді, в якому вона знаходиться після циклу технологічної обробки, не змінюють висновку суду. Вказане питання досліджувалося у справі №917/1867/17 при розгляді заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Так, в ухвалі господарського суду Полтавської області від 06.09.2018р., яка набрала законної сили, вказано: В судовому засіданні заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом зобов"язання боржника повернути стягувачу плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn 0,742 у вигляді заготовок, на які дану плиту було порізано для подальшого виготовлення деталей та алюмінієвої стружки, яка утворилася під час порізки.

В реагування на вказане суд зазначає, що саме лише посилання боржника на порізку плити алюмінієвої не може свідчити про неможливість виконання рішення суду у даній справі, оскільки для виконання судового рішення заявник не позбавлений права придбати аналогічну плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn 0,742 тони та передати її Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект".

Посилання заявника на те, що у мотивованій частині рішення № 917/1867/17 встановлено, що поверненню підлягає майно у вигляді заготовок, які виникли після технічної обробки алюмінієвої плити, а в резолютивній частині рішення значиться, що передачі підлягає плита алюмінієва - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт ENAW - 5083 AIMg4.5MnO,7 кількістю 0,742 тони, спростовується матеріалами справи .

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст..225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з"ясувати правові підстави покладення на особу майнової відповідальності. При цьому слід розрізняти обов"язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням чи неналежним виконаннямзобов"язання, що випливає з договору (ст.623 ЦК ), від позадоговірної шкоди (глава 82 ЦК). Зазначене розмежування підстав відповідальності має значення, оскільки збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов"язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала. Проте в усіх випадках застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Виключенням є тільки спеціальна норма статті 1173 ЦК України, яка передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

З огляду на зазначені правові приписи, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 90 393,41 грн. збитків. Заперечення відповідача судом оцінюються критично, оскільки зводяться фактично до тверджень про те, що позивач відмовляється прийняти належне, на думку відповідача, виконання зобов"язання (повернення плити після механічної обробки, у вигляді заготовок та стружки). Як зазначалося вище, дане питання неодноразово було предметом судового розгляду, доводам відповідача було надано правову оцінку судами у судових рішеннях, які набрали законної сили.

Стосовно вимог про стягнення упущеної вигоди:

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

У обґрунтування позовних вимог у цій частині позивач посилається на те, що 13.01.2020р. між ним та ТОВ Торговий дім Український кольоровий прокат було укладено договір поставки №13/1, відповідно до умов якого позивач зобов"язався поставити Торговий дім Український кольоровий прокат товар - плиту алюмінієву алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт ENAW - 5083 AIMg4.5MnO,7 кількістю 0,742 тони, повідомивши покупця про те, що товар буде отримано від відповідача або третіх осіб за його дорученням на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2018р. у справі №917/1867/17. Відповідно до специфікації до договору, сторони узгодили ціну товару - 123 053,28 грн. Відтак, позивач вважає, що відповідачем завдано йому збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 32 659,87 грн. (123 053,28грн- 90 393,41грн).

Суд зазначає, що на момент укладення договору - 13.01.2020р. позивач усвідомлював, що відповідач не виконує рішення суду про зобов"язання повернути плиту ні добровільно, ні у примусовому порядку.

Крім того, суд звертає увагу на наступне: Договором поставки №13/01 передбачено, що ціни, асортименти, кількість і строки поставки товару узгоджуються сторонами в рахунках-фактурах та/або специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору й підписуються сторонами після розгляду постачальником заявок покупця. Позивачем надано суду копію специфікації від 13.01.2020р. (а.с.181), підписаної сторонами, в якій у графі вид продукції вказано: плита 5083 (АМr5) 35*1520*3020 вартістю 123 053,28 грн. (з ПДВ). В той же час, за судовим рішенням у справі №917/ 1867/17 зобов`язано повернути позивачу плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 (а не АМr5, поставка якої передбачена за специфікацією). Відтак, розрахунок позивачем розміру упущеної вигоди, виходячи з вартості плити АМr5, є необгрунованим.

Що стосується вимог про стягнення річних та інфляційних , нарахованих позивачем за період з 24.04.2018р. (набрання законної сили рішенням у справі №917/1867/17) на суму 90 393,41 грн., суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки їх нараховано всупереч приписам ст..625 ЦК України. Так, даною статтею унормовано відповідальність за порушення грошового зобов`язання. За змістом стст.524, 533- 535 і 625 ЦК, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника щодо такої сплати. У даному випадку позивачем необґрунтовано здійснюються нарахування за ст.625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. З огляду на приписи ст.129 ГПК України,судовий збір, сплачений позивачем, розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.129,238-240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод (39621, Полтавська обл., м.Кременчук,вул..Івана Приходька, 139, код ЄДРПОУ 21073227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект (03148, м.Київ, вул..Гната Юри, буд.9, кім.414, код ЄДРПОУ 31084651) 90 393,41 грн. збитків, 1 382,38 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.11.2020р.

Суддя О.С.Мацко