Рішення

від 12.11.2020 по справі 607/10896/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2020 Справа №607/10896/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 та її представників: адвокатів - Антюка Івана Петровича, Скиби Віталія Михайловича, Степанової Олени Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до відповідача - ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона ( ОСОБА_1 ) перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/9797/17 від 23 листопада 2017 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу вона ( ОСОБА_1 ) разом із своїм сином залишилась проживати у належній їй квартирі по АДРЕСА_1 , у якій є всі умови для проживання дитини. 22 березня 2019 року відповідач, не пояснивши причину своїх дій, без її ( ОСОБА_1 ) згоди, безпідставно забрав у неї сина, позбавивши її можливості бачитися з дитиною та спілкуватися по телефону. Таким чином, вона ( ОСОБА_1 ) втратила зв`язок із сином. На її ( ОСОБА_1 ) прохання щодо надання їй можливості спілкуватися з сином, відповідач постійно відмовляє. Позивачка вказує, що зазначена поведінка відповідача завдає душевних страждань не лише їй, але малолітньому сину ОСОБА_3 , оскільки вона із сином до моменту розлучення із ним перебували у дуже теплих, відносинах, син прихильно ставився до неї і постійно виявляв любов. Також позивачка зазначає, що подальше перебування сина разом із відповідачем ОСОБА_2 становить загрозу для нормального фізичного та психологічного здоров`я дитини. Зокрема, 24 квітня 2019 року вона ( ОСОБА_1 ) разом із своїм батьком поїхали у с. Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області у домогосподарство, де проживає відповідач та знаходився її малолітній син ОСОБА_3 , з метою побачитись із дитиною. Однак, відповідач одразу розпочав словесний конфлікт, в ході якого наніс їй удари кулаками в ділянку голови, від чого вона повалилась на землю, а потім почав бити її батька кулаками, і поваливши його на землю почав наносити удари ногами по всьому тілі. За вказаною бійкою із двору спостерігав їх малолітній син ОСОБА_3 . За фактом нанесення їй та її батьку тілесних ушкоджень ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження, про що внесено відомості з ЄРДР за №12019210170000140 від 24.04.2018 року та №12019210170000139 від 24.04.2019 року. Позивачка вважає, що незаконними діями відповідача, які виразились у самостійній зміні постійного місця проживання дитини, сина ОСОБА_3 без згоди матері разом з відповідачем порушено її права, як матері на виховання дитини, виконання материнських прав та обов`язків. Крім цього грубо порушено права дитини, оскільки внаслідок самостійної зміни місця проживання дитини відповідачем, дитину позбавлено материнської любові та піклування. З цих підстав, позивачка переконана, що слід визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки через свій малий вік син потребує саме материнської любові, піклування та догляду. Також зазначає, що вона характеризується позитивно за місцем проживання, так і по роботі, має постійне місце праці та самостійний дохід, який дає можливість утримувати дитину, не перебуває на диспансерному обліку та у лікаря нарколога, нею створені всі належні умови для проживання дитини в квартирі АДРЕСА_2 . А тому, визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом із матір`ю буде відповідати повному і гармонійному його розвитку. За вказаних обставин просить позо задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13 червня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, у якому просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 17 жовтня 2013 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , який розірвано 23 листопада 2017 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із матір`ю. Після розірвання шлюбу, він ( ОСОБА_2 ) добровільно надавав матеріальну допомогу ОСОБА_1 на утримання сина і приймав участь у його вихованні. Однак, в черговий раз, приїхавши на побачення до сина, ОСОБА_1 не дозволила йому побачитись з дитиною, при цьому, вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння, брутально висловлювалася та вживала нецензурну лексику. У подальшому, під час приїздів до сина, він ( ОСОБА_2 ) зауважував аналогічну ситуацію. Також він робив їй зауваження з приводу її поведінки, та того, що син перебував у незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, ходив у брудній одежі та взутті на декілька розмірів більшому від потрібного. Зі слів сусідів його колишньої дружини, він ( ОСОБА_2 ,) дізнався, що протягом останнього часу вона постійно зловживає спиртними напоями, ніде не працює і майже не займається вихованням сина. При цьому веде аморальний спосіб життя, виставляє свої непристойні фотографії в мережі інтернет, що може зашкодити розвитку дитини. Зі слів дитини, на думку відповідача, можливо стверджувати, що мати постійно з ним сварилась, вживала нецензурні слова, а також за місцем її проживання постійно відбувались святкування, на які приходили чужі люди, під час чого вони вживали алкоголь та курили. 22 березня 2019 року, він ( ОСОБА_2 ), приїхавши у дитячий садочок по сина ОСОБА_3 , виявив, що у дитини була підвищена температура тіла, червоні щоки та боліло горло, у зв`язку із чим він забрав сина додому, за місцем свого проживання. Звернувшись у медичний заклад, у дитини встановили простудне захворювання, дерматит і наявність глистів. З того часу, син залишився жити з ним, пройшов курс медичного лікування і, на даний час, стан його здоров`я задовільний. Однак, з 22 березня по сьогоднішній день матір ( ОСОБА_1 ) не запитала про здоров`я сина. Вказане, на думку відповідача, свідчить про нехтування матір`ю виконанням своїх материнських обов`язків. У зв`язку із постійними скаргами сина, з його небажанням бути і мешкати з мамою та тим, що ОСОБА_1 не приділяє уваги та часу синові, зовсім не займається його вихованням, він ( ОСОБА_2 ) переконаний, що дитина повинна проживати разом із ним, оскільки син має більшу особисту прихильність до батька, ніж до матері і йому буде краще жити з ним. При цьому, зазначає, що він любить свого сина і має змогу забезпечити його всім необхідним, оскільки має постійне місце проживання із хорошими умовами, при цьому, син має у будинку свою власну кімнату, яка облаштована всім необхідним для розвитку дитину. Він ( ОСОБА_2 ) має стабільний достатній дохід, яким у повному обсязі може забезпечити сина та створити всі необхідні умови для нормального розвитку дитини. Також, у нього гнучкий робочий день, тому має можливість відводити сина в дитячий садочок, займатися його вихованням та ходити на прогулянки. Також, він не зловживає спиртними напоями, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, жодного разу не підвищував на дитину голос та не залишав без нагляду, син завжди охайно та чисто одягнений, є жвавим і допитливим. Разом вони відвідують заняття у Клубі Барса та Дитячий клуб . Вказує, що він ( ОСОБА_2 ) проживає разом із цивільною дружиною, яка має сили і бажання доглядати за сином, між ними склалися дуже товариські та теплі відносини, дитина її любить та називає мамою, а свою біологічну маму зовсім не згадує. Він ( ОСОБА_2 ) постійно слідкує за станом здоров`я сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, у них прив`язаність один до одного, внаслідок чого дитина повністю йому довіряє та виявляє бажання постійно проводити час разом із ним. За вказаних обставин просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом із батьком - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

18 червня 2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти викладених у позові обставин. У поданому відзиві відповідачем викладено обставини аналогічні тим, які зазначені у зустрічному позові. Разом із цим, відповідач вказує на те, що твердження відповідачки стосовного того, що 22 березня 2019 року він не пояснивши причину своїх дій, без її згоди, безпідставно забрав у неї сина не відповідають дійсності, оскільки 22 березня 2019 року, він, приїхавши у дитячий садочок по сина ОСОБА_3 , виявив, що у дитини була підвищена температура тіла, червоні щоки та боліло горло, у зв`язку із чим він забрав сина додому, за місцем свого проживання. Звернувшись у медичний заклад, у дитини встановили простудне захворювання, дерматит і наявність глистів. Вказане, на думку відповідача, свідчить про нехтування матір`ю виконанням своїх материнських обов`язків з приводу виховання сина. Також, відповідач зазначає, що безпідставними є твердження позивачки про те, що він не надає їй можливості спілкуватися з сином по телефону, оскільки відколи син проживає разом із ним, позивачка жодного разу не зателефонувала та не поцікавилася станом його здоров`я. Щодо доводів позивачки про те, що він забороняє їй бачитися із сином, вказує, що він не здійснюватиме жодних перешкод щодо їх зустрічей та спілкування, однак, на даний час, син ОСОБА_3 сам не виявляє бажання бачитися та спілкуватися з матір`ю. Крім цього, відповідач заперечує твердження про те, що бійка, поро яку зазначає позивачка у позові трапилась із його ініціативи, оскільки, саме він є потерпілим у вказаній ситуації. Покликаючись на небажання дитини бачитись та проживати із матір`ю, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

01 липня 2019 року судом прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та призначено його до розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини, про що постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання.

Від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Скиби В.М. надійшов до суду відзив на зустрічний позов ОСОБА_2 , у якому заперечує проти викладених ОСОБА_2 у зустрічному позові позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема вказує, що жодних зауважень стосовно стану здоров`я сина ОСОБА_3 , його зовнішнього вигляду та психічного розвитку не було, при цьому батько дитини - відповідач ОСОБА_2 фактично викрав сина, забравши його 22 березня 2019 року із дитячого садочку та не повернув за постійним місцем проживання матері. Також, зазначає, що вона ( ОСОБА_1 ) ніколи не забороняла відповідачу бачитись із сином, навпаки сприяла їхнім зустрічам, але оскільки батько, часто з`являвся у нетверезому стані, вона ( ОСОБА_1 ), як мати, яка піклується про безпеку та здоров`я сина, не виявляла бажання, щоб батько спілкувався у такому стані із дитиною. Представник позивачки стверджує, що доводи позивача про неадекватну поведінку ОСОБА_1 стосовно зловживання нею алкоголем, влаштовування різного роду застіль у квартирі ОСОБА_1 , є абсурдними та такими, які мають на меті дискредитувати ОСОБА_1 ,, як турботливу матір, оскільки жодних доказів на підтвердження даних обставин позивачем не надано, натомість, при подачі позову до суду позивачкою було надано суду довідки з медичних закладів про відсутність залежності від алкоголю та наркотиків. З огляду на це усі доводи позивача про те, що ОСОБА_1 становить небезпеку для здоров`я сина ОСОБА_3 , є голослівними. Також зазначає, що відповідач вводить суд в оману, стверджуючи, що ОСОБА_1 жодного разу не цікавилась здоров`ям сина, оскільки позивачка телефонувала ОСОБА_2 з приводу стану здоров`я дитини, однак відповідач відмовлявся надавати таку інформацію. Крім цього, позивачка вважає, що доводи відповідача про наявність у нього можливості забезпечити сина усім необхідним, оскільки має постійне місце проживання, із хорошими умовами, викликають глибокі, об`єктивно обгрунтовані сумніви у їх достовірності. Зокрема, не зрозуміло на яких правових умовах проживає в даному будинку сам батько дитини ОСОБА_2 , тобто оренда чи тимчасово, постійно проживає, зареєстрований, а також відсутні дані щодо власника вищевказаного житла, лише зазначено, що у даному житловому будинку проживає невідома жінка ОСОБА_5 . Також, представник позивачки вважає неналежними доказами, долучений позивачкою Акт обстеження матеріально побутових умов від 03 травня 2019 року та експертний висновок від 21 травня 2019 року. Зокрема, Акт обстеження матеріально побутових умов складений комісією, до якої входить: сільський голова ОСОБА_50. секретар ради ОСОБА_51, головний бухгалтер ради ОСОБА_6 та спеціаліст землевпорядник ОСОБА_7 , тобто педагогічної та медичної освіти у даних громадян немає, тому висновки такої комісії, на думку представника позивача, викликають сумніви. Окрім цього, у акті не зазначено якими критеріями керувалась комісія при встановлені висновку про наявності всього необхідного для подальшого розвитку та росту дитини. Разом із цим, експертний висновок від 21 травня 2019 року, який зроблений кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри соціології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету надано особою, яка не має практичного досвіду роботи із малолітніми особами, також немає посилань на норми закону та методи які застосовував експерт при проведені експертного дослідження. Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження понесення ним витрат на утримання сина, зокрема чеків, квитанцій, які б засвідчували факти здійснення покупок для сина, як про це зазначено у зустрічному позові. З цих підстав, представник позивачки ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заперечення на відзив, у якому вказує на безпідставність сумнівів представника позивачки стосовно умов проживання дитини за місцем проживання батька. Так, відповідач стверджує, що умови в яких проживає дитина є добрими, що підтверджується Актом обстеження матеріально побутових умов, а також фотознімками. Також слід підкреслити, що придбання речей для дитини також підтверджується фотознімками дитячих іграшок. Щодо експертного висновку від 21 травня 2019 року, який зроблено кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри соціології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету, даний експерт є спеціалістом в цій галузі, зауваження щодо відсутності його практичного досвіду роботи є необгрунтованим і недоцільним, оскільки високий професіоналізм ОСОБА_8 підтверджується Сертифікатом, який видано Українським науково - методичним центром практичної психології і соціальної роботи, який підтверджує проходження стажування на базі Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи і виконав усі види навчальних завдань, передбачених планом, Атестатом доцента кафедри психології від 23 грудня 2008 року, Сертифікатом №821 учасника Літньої психологічної школи , який пройшов тренінг - семінар Психологія благополуччя загальним обсягом 60 учбових годин 9- 13 липня 2017 року, а також Дипломом кандидата наук НОМЕР_4. Щодо наявності у відповідача можливості утримувати сина, вказує, що працює на посаді директора TOB ВЕЛ ДРІК з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 9000 гривень, окрім цього, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання.

Від позивачки ОСОБА_1 надійшли до суду заперечення на подані відповідачем ОСОБА_2 заперечення. Так, позивачка вважає, що вказані заперечення подані із недотриманням вимог щодо їх форми, а міркування викладені в них такими, що є надуманими, не підтверджені належними доказами і як наслідок не можуть братись судом до уваги. позивач звертав увагу про виявлення захворювання в дитини, що стало підставою для її викрадення. Щодо викладених ОСОБА_2 обставин, на думку позивачки, батько, який піклується про здоров`я дитини повідомив би матір про виявлене захворювання, з метою кращого визначення особливостей протікання хвороби, чи приймались ліки дитиною і які саме та інше. Що не було зроблено позивачем. Окрім цього, жодних належних доказів на підтвердження захворювання позивач не надав. Так, враховуючи характер, в який було відібрано дитину від матері, можна визначати такі дії позивача, як викрадення. Щодо компетентності та високого професіоналізму ОСОБА_5 в загальній психології ОСОБА_1 не заперечує, проте надання висновку щодо психологічного стану дитини, сумніви в його компетентності є обгрунтовними, оскільки жодних сертифікатів, дозволів діяльності у сері здійснення психологічних станів у неповнолітніх не надано, отже, висновки такого психолога не можуть братись до уваги, не зважаючи на вчені ступені. З цих підстав, ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

29 травня 2020 року судом закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники: адвокат Антюк І.П., Скиба В.М., Степанова О.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити. В обгрунтування своїх доводів також вказали, що у той період, коли малолітній син ОСОБА_3 проживав разом із матір`ю, він прихильно ставився і ставиться до батька, відповідно саме мама формувала у дитини позитивне ставлення до батька. Натомість, як вбачається із показів відповідача ОСОБА_2 після проживання із батьком син почав боятися матері, отже ОСОБА_2 , як батько не виконує свої батьківські обов`язки і не виховує дитину в дусі любові до сім`ї. Також, зазначають, що ОСОБА_2 не має власного нерухомого майна яке б було придатне до проживання малолітньої дитини, натомість, проживає в будинку який не належить йому ні на праві власності ні на праві користування. При цьому, позивачка ОСОБА_1 належним чином виконувала свої батьківські обов`язки, не перешкоджала у спілкуванні ОСОБА_2 із сином, за весь час коли хлопчик проживав з мамою формувала позитивне ставлення до батька, має власний дохід та власне житло, а тому вважають, що визначення місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю - ОСОБА_1 відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 12 листопада 2020 року після оголошеної перерви , не з`явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку із незадовільним станом здоров`я.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сампара Н.М. 12 листопада 2020 року після оголошеної перерви , у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи .

Попередньо, у судових засіданнях відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сампара Н.М. заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 та просили відмовити у їх задоволенні, а також підтримували зустрічний позов про визначення місця проживання дитини разом із батьком ОСОБА_2 .

Від третьої особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, у якій зазначають про підтримання у повному обсязі висновку органу опіки та піклування, який прийнятий з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.

Представник третьої особи служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації - Борецька Л.В. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв`язку із її зайнятістю у розгляді іншої справи в Тернопільському апеляційному суді. Попередньо у судовому засіданні вказала, що виходячи із інтересів дитини, місцем проживання малолітнього ОСОБА_9 слід визначити його проживання разом із матір`ю позивачкою ОСОБА_1 .

Судом установлено:

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 17 жовтня 2013 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2017 року (том №1, а.с.61).

ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №2494 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, яким 10 жовтня 2014 року видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно Довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку/ осіб, виданої 16 квітня 2019 року ОСББ Медова, 6 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 - власник житла та її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як установлено судом та не заперечується сторонами, з 22 березня 2019 року малолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно викладених у позові обставин, 22 березня 2019 року, відповідач ОСОБА_2 , без згоди матері дитини - позивачки ОСОБА_1 забрав малолітнього сина ОСОБА_3 із дошкільного навчального закладу Затишок та перевіз дитину у будинок за місцем його проживання: АДРЕСА_3 , у якому ОСОБА_3 разом із батьком проживають по даний час, натомість матір дитини обмежена у спілкуванні з сином.

Вважаючи вказані дії відповідача неправомірними, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.

Позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Як убачається із характеристики від 16 квітня 2019 року наданої головою ОСББ Медова, 6 на ОСОБА_1 , за час проживання у квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 проявила себе виключно із позитивного боку, активно бере участь у житті будинку, добровільно допомагає у благоустрої свого під`їзду і дитячих майданчиків, робить внески на поточний і капітальний ремонт, завжди вчасно оплачує комунальні платежі, конфліктних ситуацій та скарг від сусідів за весь час її проживання не надходило, алкоголем не зловживає, не курить. Також ОСОБА_1 дбає про фізичний та духовний розвиток свого малолітнього сина, часто проводить із ним час на відкритому повітрі, біля будинку, турботливо ставиться до дитини.

Відповідно до довідки №156 виданої 17 квітня 2019 року амбулаторно-поліклінічним відділенням Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, ОСОБА_1 на диспансерному обліку не знаходиться і ознак психічного захворювання не виявляє.

Довідкою Комунальної установи Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний наркологічний диспансер від 17 квітня 2019 року стверджується, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку в КУТОР ТОНД з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів не перебуває.

Згідно довідки №3 виданої 10 квітня 2019 року ТОВ Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) Затишок , ОСОБА_3 , 2014 року народження відвідує Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) Затишок з 2016 року. За час перебування в дитячому садку, ОСОБА_3 зарекомендував себе як вихована, розумна, фізично розвинена дитина. Розвиток дитини відповідає його віку. Хлопчик виявляє інтерес до навчання, вміє концентрувати увагу на поставленому завданні, володіє великим словниковим запасом, легко виконує і засвоює логічні вправи. ОСОБА_3 веселий і відкритий хлопчик. Виховується у неповній сім`ї. Сім`я матеріально забезпечена. Усі витрати за садок, заняття з танців та англійської мови оплачує мама - ОСОБА_1 , яка є турботливою і відповідальною мамою, постійно цікавиться колективним життям сина. Мама бере активну участь у підготовці святкових ранків, вивчає з дитиною віршики, пісеньки, виготовляє святкові костюми. При відсутності дитини в садку, мама постійно повідомляє причину неявки. Всі організаційні питання вирішує мама. Тато дитини - ОСОБА_10 неодноразово приводив і забирав дитину. ОСОБА_3 на прихід тата реагує добре. В основному тато забирає дитину перед вихідними. Останній день відвідування дитиною садочка - 22 березня 2019 року.

Відповідно до Довідки №14 виданої 06 вересня 2019 року Струсівським дитячим ясла-садком Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА_3 зарахований в дитячий садок з 06 вересня 2019 року.

На підтвердження своїх позовних вимог за зустрічним позовом про те, що місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 слід визначити разом із батьком за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 надано копії Актів обстеження матеріально-побутових умов.

Як слідує із Акта обстеження матеріально побутових умов від 03 травня 2019 року, складеного сільським головою ОСОБА_50, секретарем ради ОСОБА_51, головним бухгалтером ОСОБА_6 та спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_13, при проведенні обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 виявлено, що за вказаною адресою у будинку перебували: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 - зареєстрована в житловому будинку; дружина ОСОБА_2 , яка назвала себе ОСОБА_11 . В результаті обстеження комісією зроблено висновок, що у неповнолітньої дитини ОСОБА_3 є все необхідне для подальшого розвитку та росту. Дитина забезпечена всім необхідним, іграшками, одягом, засобами особистої гігієни. У будинку ОСОБА_3 має власну кімнату, обладнану усім необхідним для дитини. На думку комісії, життю та здоров`ю дитини нічого не загрожує, дитина перебуває у безпеці, оточена любов`ю та увагою.

Згідно із Актом обстеження матеріально побутових умов від 31 травня 2019 року, складеного комісією у складі депутатів сільської ради: ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_13 , при обстеженні умов проживання господарства по АДРЕСА_3 встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом із сином у житловому будинку, загальною площею 56 кв.м. Будинок газифікований, з комунальними зручностями, матеріально-побутові умови добрі.

Із Акта обстеження матеріально побутових умов від 18 липня 2019 року, складеного комісією у складі депутата сільської ради ОСОБА_14 та мешканців села Струсів: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , при обстеженні умов проживання господарства за адресою АДРЕСА_3 встановлено, що ОСОБА_2 , 1985 року народження проживає без реєстрації за вказаною адресою разом із неповнолітнім сином - ОСОБА_3 , 2014 року народження, з березня 2019 року.

Згідно довідки №23/05/19-2 виданої 23 травня 2019 року ТОВ ВЕЛ БРІК , ОСОБА_2 працює на посаді директора ТОВ ВЕЛ БРІК , з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 9000 гривень.

Як убачається із характеристики №06/06/19-1 від 05 червня 2019 року, наданої ТОВ ВЕЛ БРІК за підписом засновника ТОВ ВЕЛ БРІК ОСОБА_17 , ОСОБА_2 за час роботи зарекомендував себе як грамотний висококваліфікований фахівець, успішний керівник, не боїться нести відповідальність за прийняте рішення, володіє всіма якостями керівника підприємства.

Також, згідно характеристики №157 від 31 травня 2019 року наданої Струсівською сільською радою, Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в с. Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області. Розлучений. До адміністративної відповідальності протягом останнього року не притягувався, скарг на нього в сільську раду не надходило.

При зверненні до суду із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_2 долучено Експертний висновок про стан психосоціального розвитку ОСОБА_3 та особливості його психоемоційного ставлення до батьків і внутрісімейних взаємен, складеного 21 травня 2019 року кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету ОСОБА_8 .

Як убачається із заключної частини вказаного Експертного висновку у ОСОБА_3 констатовано відповідність психічних процесів віковій нормі та високий рівень соціальної адекватності його поведінки. Однак пережитий психотравмувальний досвід розлучення батьків і подальші конфліктні взаємини між ними вкрай деструктивно впливають на його психоемоційну сферу. За результатами комплексного психодіагностичного обстеження у хлопчика-дошкільника простежується помірне прагнення до лідерства у групах однолітків. Водночас для нього притаманно дотримання соціальних норм і намагання виправдати соціальні очікування референтних дорослих. Таке прагнення відповідати Я-ідеальному образу інколи спричинює у ОСОБА_3 надмірні ситуативні психічні напруження та перманентне почуття тривоги. Водночас констатовано сукупне переважання індикаторів психологічного благополуччя ОСОБА_3 та достатньо гармонійну включеність його у нинішню сім`ю його батька - ОСОБА_2 . У ОСОБА_3 склалися дружньо-довірливі та емоційно сприятливі взаємини із членами його нинішньої сім`ї до якої він відносить батька ОСОБА_2 , маму ОСОБА_11 (цивільну дружину батька) та бабусю ОСОБА_11 (батькову матір). У цьому середовищі ОСОБА_3 не зазнає навіть прихованої агресії чи надмірного авторитаризму щодо себе. В сім`ї відсутня ворожість чи жорстка конкуренція між членами сім`ї, а відтак вона є доволі благополучною. Воднораз, у ній дещо понижені соціальні зв`язки та недостатньо насичені емоційні взаємини. Тому хлопчик інколи відчуває себе на периферії сімейних взаємин. Однак це компенсується взаєминами дошкільника із своїми ровесниками під час занять у футбольній секції. У ОСОБА_3 простежується найтісніший позитивний психоемоційний зв`язок з його батьком ОСОБА_19 до якого він першочергово звертається за допомогою у різних складних життєвих обставинах або щоб розділити хвилини межової радості. Водночас доволі високий рівень прийняття-визнання з боку хлопчика має ОСОБА_11 (цивільна дружина батька), котру він називає мамою. З одного боку, хлопчик беззаперечно проявляє до неї шанобливе ставлення, допомагає їй, отримує від неї подарунки та дарує їй власноруч виготовлені презенти у відповідь. Однак, з іншого боку, за (результатами психодіагностичних методик, ОСОБА_3 приймає ОСОБА_11 як свою нову маму здебільшого на формалізованому та раціонально-логічному рівнях, і меншим чином на емоційно-особистісному. ОСОБА_3 проявляє амбівалентне ставлення та намагається демонструвати емоційне відчуження до частини родичів, а саме до своєї біологічної матері ОСОБА_1 . Хлопчик кличе її ОСОБА_1 і відмовляється називати мамою, а також у жодній із психодіагностичних методик ОСОБА_3 ні разу самостійно не згадав ОСОБА_1 та її родичів у позитивному чи негативному значенні, Показовим є той факт, що дошкільник у досить розлогій ієрархії емоційно близьких для нього людей чи істот/тварин (тато ОСОБА_2 і його цивільна дружина ОСОБА_11 , бабуся ОСОБА_11 , татів зведений брат ОСОБА_20 , тітка ОСОБА_21 , дядько ОСОБА_22 , сестра ОСОБА_23 , собачка Ельза ) жодного разу не вказав на свою біологічну матір чи її родичів. У суб`єктивній реальності ОСОБА_3 узагальнений образ ОСОБА_1 має здебільшого негативне емоційне забарвлення. Однак, попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір`ю ОСОБА_3 вважає, що вона любить його. Водночас у свідомості хлопчика саме ОСОБА_2 постає батьком, який добросовісно виконує усі притаманні цій соціальній ролі обов`язки.

Згідно копії довідки, без дати та номера, виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_25 , ОСОБА_3 відвідує заняття у Клубі Барса , куди приводить його батько - ОСОБА_2 .

Відповідно до копії довідки, виданої 03 червня 2019 року ФОП ОСОБА_26 , ОСОБА_3 дійсно відвідує Центр розвитку дитини Дитячий клуб з щомісячною оплатою 560 гривень. На навчання ОСОБА_3 приводить батько ОСОБА_10 .

На даний час, у зв`язку із відсутністю порозуміння, з приводу визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , між сторонами склалися конфліктні відносини, що стверджується також наявними у матеріалах даної цивільної справи копіями витягів із ЄРДР.

Зокрема, як убачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000140 по факту нанесення ОСОБА_27 тілесних ушкоджень ОСОБА_19 . Як убачається із вказаного витягу, 24 квітня 2019 року о 10 годині 40 хвилин під час словесного конфлікту, який відбувався по АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 наніс ОСОБА_27 безліч ударів кулаками рук та ногами в область голови, кінцівок та грудної клітки, чим спричинив тілесні ушкодження.

Також 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000139 по факту нанесення ОСОБА_19 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Згідно, викладених у Витязі з ЄРДР обставин, 24 квітня 2019 року о 10 годині 40 хвилин під час словесного конфлікту, який відбувався по АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 три удари кулаками рук в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР № 12019210170000141 про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Так, згідно обставин правопорушення, 24 квітня 2019 року, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1 разом із своїм батьком ОСОБА_27 під час словесного конфлікту із ОСОБА_19 по АДРЕСА_3 спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а саме, ОСОБА_27 наніс один удар рукою в потилицю, а ОСОБА_1 подряпала нігтями обличчя ОСОБА_28 .

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області надано Висновок про умови проживання дитини ОСОБА_3 №02-1569/02-18 від 25 жовтня 2019 року.

Зі змісту вказаного висновку слідує, що при бесіді із психологом та малолітнім ОСОБА_3 зображувалися малюнки, порядок появи персонажів на малюнку свідчить, що максимальну прив`язаність ОСОБА_3 Відчуває до ОСОБА_29 (зведеного брата батька) та бабусі ОСОБА_11 (матері батька). Водночас максимальна за розмірами і найбільш деталізована постать батька свідчить про найбільшу значущість в житті хлопчика, а також вказує на безумовне визнання його авторитету з боку останнього. Переважання чорних штрихованих зон і особливо зображення внутрішніх органів є доволі тривожним показником, що зазвичай пояснюється пережитим дитиною важким психотравмувальним досвідом чи сильним стресом. Чорний колір здебільшого є проекцією негативного емоційного стану дитини або наслідком негативізму і заперечення, які є ознаками продовження кризи трьох років. Свою біологічну матір хлопчик називає ОСОБА_1 , та на конкретні поставлені запитання психологу пояснив своє небажання відвідувати театр з ОСОБА_1 , оскільки вона курить, від неї з рота пахне вином і вона била тата, коли він ( ОСОБА_3 ) був у нього на, руках.

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації у наданому висновку зазначено, що незважаючи на те, що хлопчик доволі впевнено і безапеляційно постулював ці тези, однак слід зазначити, що дітям 4-річного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері. Тому, найбільш ймовірно, ці спогади є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів. У свідомості хлопчика йото біологічна матір та її родичі, яких дитина називає команда злої ОСОБА_1 , котра хоче мене забрати мають стійке суб`єктивно- негативне емоційне забарвлення. Однак попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір`ю, ОСОБА_3 вважає, що вона любить його. спільно з провідним

15 жовтня 2019 року працівником служби у справах дітей Теребовлянської райдержадміністрації спільно із провідним фахівцем із соціальної роботи ТРЦСССДМ проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . З проведеного обстеження умов проживання. встановлено, що ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_2 та цивільною дружиною батька ОСОБА_11 (прізвище цивільної дружини ОСОБА_2 відмовився вказувати) у двохповерховому житловому будинку, в я кому зроблено сучасний ремонт. Теребовлянським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді підготовлено оцінку погреб сім`ї/особи, де проживає малолітня дитина ОСОБА_3 та зроблено висновок про оцінку потреб про те, що сім`я не перебуває в складних життєвих обставинах. Посилаючись на те, що у матеріалах справи присутня тільки частина документів, зокрема відсутня інформація щодо умов проживання матері дитини, що не дає можливості у повній мірі оцінювати умови, створені обома батьками для дитини, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації зроблено висновок, що ОСОБА_2 створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено.

Надаючи оцінку зазначеному Висновку, суд зауважує, що органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області у даному документі зазначено інформацію стосовно батька дитини, надану відповідними установами, яка міститься у матеріалах даної цивільної справи, зокрема: характеристик із місця проживання та місця роботи ОСОБА_2 , Акти обстеження житлово-побутових умов, витяги про внесення відомостей у ЄРДР, довідки про відвідування дитиною ОСОБА_3 дошкільного навчального закладу, та занять у Клубі Барса та Центрі розвитку дитини Дитячий Клуб .

Разом із цим, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області констатовано, що дітям чотирьохрічного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері, тому, найбільш ймовірно, що вказані асоціації дитини відносно своєї біологічної матері є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів.

Відтак, суд зауважує, що вказаним висновком органу опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області підтверджується лише той факт, що батько дитини - ОСОБА_2 створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено. Попри це, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації не надано відповіді на основне питання, а саме, проживання з ким із батьків відповідатиме якнайкращим інтересам малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, органом опіки та піклування Тернопільської ради надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно вказаного висновку, працівниками служби у справах неповнолітніх та дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира є чотирьохкімнатною, з усіма комунальними зручностями та сучасним ремонтом. Для дитини відведено окрему кімнату, яка об лаштована необхідними меблями, наявне місце для сну, письмовий стіл, дитячі іграшки, власна гардеробна кімната, створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку. Власником квартири є - ОСОБА_1 . Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований у даному житлі. Згідно поданої декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , сума її доходу за звітний період 2018 рік становить 879520 гривень. Відповідно до інформації ТОВ Вел Брік від 18 грудня 2019 року ОСОБА_2 звільнений з посади директора ТОВ Вел Брік , за згодою сторін, та згідно інформації від 20 грудня 2019 року науково-практичного медичного центру Салютем , ОСОБА_2 працює на посаді менеджера з 20 грудня 2019 року з окладом 11 000 гривень. Відповідно до інформації Струсівського дитячого ясла-садку від 19 грудня 2019 року, ОСОБА_3 відвідує дошкільний заклад з 06 вересня 2019 року, проте регулярно відвідує садок з 25 листопада 2019 року. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, психологом-консультантом ОСОБА_31 проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_3 в присутності батьків. Психологом з`ясовано, що дитина налякана, конфлікт між батьками щодо визначення місця проживання дитини є психотравмуючим для ОСОБА_3 . На підставі встановлених обставин, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №138 від 19 лютого 2020 року Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини , виконавчий комітет міської ради вирішив: висновок щодо визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати непогодженим; зобов`язати батьків питання визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішити за спільною згодою, з урахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини та реєстрації постійного місця проживання дитини; рекомендовано батькам інформувати управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей про досягнення спільної згоди у вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради у рішенні №138 від 19 лютого 2020 року Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини не зазначено причин відмови у затвердженні висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснила, що знайома з обома сторонами у справі. Може охарактеризувати позивачку як хорошу , турботливу матір. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 проживав разом із матір`ю ОСОБА_1 . Все було добре, як психолог за освітою, вона бачила, що ОСОБА_3 надзвичайно позитивний, завжди доглянутий, чистий та охайний.

Свідок ОСОБА_35 надала суду пояснення про те, що знайома з обома сторонами ,із ОСОБА_1 та із ОСОБА_2 . Ще за півроку до розірвання шлюбу ОСОБА_2 пішов проживати окремо. ОСОБА_3 залишився проживати разом із мамою. Позивачка не запеперечувала проти того, щоб батько бачився з ОСОБА_3 коли захоче. Все було добре, ОСОБА_37 забирав ОСОБА_3 на вихідні дні . Коли ОСОБА_3 проживав разом із позивачкою ходив у садочок , завжди був усім забезпечений , добре доглянутий, гарно одягнений. Хлопчик був добре розвинутим, кмітливим .

Згідно пояснень свідка ОСОБА_38 , матері відповідача ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 із самого народження ОСОБА_3 неналежно його виховувала та доглядала , часто залишала на неї (свідка ) та її дочку (свідка ОСОБА_40 ) , а сама їздила у нічні клуби та до подруг, курила та вживала спиртні напої. Коли ОСОБА_3 було погано, і вони дзвонили до ОСОБА_1 , то вона не приїжджала до дитини, а завжди приїжджав ОСОБА_2 . У березні 219 року її син ОСОБА_2 забрав та не повернув ОСОБА_3 ОСОБА_1 через те, що дитини захворіла .

Свідок ОСОБА_44 у судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_2 . Вказала, що може охарактеризувати позивачку як не дуже хорошу матір, яка часто залишала ОСОБА_3 на неї , та на її маму ОСОБА_45 . Вживала алкоголь та курила.

Допитаний судом ОСОБА_46 пояснив, що є чоловіком сестри відповідача ОСОБА_2 . Може охарактеризувати ОСОБА_2 як хорошого турботливого батька. Про ОСОБА_1 не може сказати нічого ні хорошого, ні поганого.

Свідок ОСОБА_48 у суді пояснив, що є знайомим відповідача ОСОБА_2 , знає його сина ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 , десь за півроку до карантину, приводив сина на заняття з боротьби у спортивний зал, який він (свідок ) неофіційно орендує у Тернопільському педагогічному університеті, також він не має ліцензії на право надавати такі послуги.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

У відповідності із вимогами ст.153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно вимог ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

У відповідності із ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Вимогами ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України передбачено , що якщо мати та батько, що проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 4 ст.29 ЦК України, визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі М.С. проти України наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно положень ст. 9 вказаної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов`язок другого батька надати можливість для такого спілкування.

Під час розгляду справи на підставі усіх зібраних доказів, судом установлено, що між сторонами склалися конфліктні відносини з приводу визначення місця проживання дитини.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд критично сприймає твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що ним самовільно змінено місце проживання дитини, у зв`язку із аморальним способом життя та неналежним виконанням материнських обов`язків матері дитини ОСОБА_1 , що спричинило поганий стан здоров`я сина ОСОБА_3 .

Так, відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності захворювань у малолітнього ОСОБА_3 , зокрема не надано лікарського висновку, чи іншого належного документа, виданого медичною установою, у якому було б зазначено наявність у малолітнього ОСОБА_3 захворювання. При цьому, суд не бере до уваги долучені відповідачем копії досліджень крові, оскільки дані роздруківки не містять конкретного посилання, чи виявлено у ОСОБА_3 наявність захворювання, та якого саме. Відтак, за відсутності належного висновку про стан здоров`я дитини, наданого відповідною лікарською установою, суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_2 про те, що неналежним вихованням матері завдано шкоди здоров`ю дитини.

Також, суд не бере до уваги надані відповідачем ОСОБА_2 роздруківки фотознімків на підтвердження ведення позивачкою аморального способу життя. Зокрема як убачається із даних роздруківок, вказані фотознімки роздруковані із сторінки у соціальних мережах користувача ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка не залучена до участі у справі, ідентифікувати достовірність даних світлин - неможливо. Відтак, вказані фотографії не є належними та допустимими доказами.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що позивачка ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями відповідачем суду не надано.

Натомість, позивачкою надано суду довідки, видані Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею та Комунальною установою Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний наркологічний диспансер від 17 квітня 2019 року на підтвердження того, що на диспансерному обліку з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів ОСОБА_1 не перебуває.

Так само суд критично оцінює та показання у судовому засіданні свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_44 , про неналежне виконання позивачкою своїх материнських обов`язків , оскільки ними у судовому засіданні стверджено про неприязні відносини між ними та позивачкою ОСОБА_1 .

Натомість ствердження відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачка неналежно виконує свої материнськіх обов`язки відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю спростовується також інформацією із ТОВ Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) Затишок , який відвідував малолітній ОСОБА_3 до часу відколи його забрав відповідач , а також інформацією за місцем проживання позивачки ОСОБА_1 , наданою головою ОСББ Медова, 6 . У наданих даними установами характеристиках стверджується, що ОСОБА_1 є дбайливою матір`ю, належним чином виховує малолітнього сина ОСОБА_3 , сприяє розвитку його здібностей, оплачує заняття, виявляє інтерес до суспільного життя дитини в садку серед однолітків.

Наведене підтверджено й поясненнями у судовому засіданні свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_35 .

Відтак, при розгляді вказаної цивільної справи не знайшли свого підтвердження, викладені відповідачем ОСОБА_2 обставини щодо аморального способу життя та неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 .

Суд вважає, що заслуговують на увагу твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що з огляду на малий вік дитини, саме мама формувала у дитини позитивне ставлення до батька. Натомість, після проживання із батьком дитина почала негативно відноситись до матері. Вказане свідчить про негативний вплив відповідача на формування у дитини сприйняття образу сім`ї та шанобливе відношення до обох батьків.

При вирішенні позовних вимог, судом враховується, вік неповнолітнього ОСОБА_3 , якому на момент ухвалення рішення виповнилося 6 років, можливість матері дитини забезпечити належні умови проживання, виховання та розвитку сина, оскільки вона має у приватній власності квартиру, та позитивно характеризується за місцем проживання. Також, суд враховує ті обставини, що відповідачем не надано доказів на підтвердження у нього у власного житла. Суду не надано доказів щодо того, на якій правовій підставі відповідач ОСОБА_2 проживає у житловому будинку по АДРЕСА_3 , у якому, на даний час, разом із ним проживає неповнолітній син сторін.

Згідно відомостей із Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області від 23 травня 2019 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

При цьому, суд також зауважує, що у судовому засіданні , відповідач ОСОБА_2 відмовлявся вказати прізвище ім`я, по батькові своєї співмешканки , із якою на даний час проживає він і малолітній ОСОБА_3 , та зазначити будь-яку інформацію відносно неї, що має суттєве значення при розгляді спору. Зокрема, визначаючи місце проживання дитини суд повинен переконатися у тому, що дитині буде безпечно, однак, суду не надано жодних доказів щодо того, як вказана особа відноситься до дитини, як і не зазначено про її соціальний статус, характер занять, тощо.

Вирішуючи вказаний спір між сторонами, суд виходить із того, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю може зашкодити інтересам малолітнього сина, в ході розгляду справи не здобуто.

Крім того, неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , з огляду на його вік, потребує перш за турботи, уваги та догляду матері. У даному випадку відсутні виняткові обставини для розлучення неповнолітнього сина з матір`ю.

Разом із цим, суд зауважує, що батько дитини, у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування та участь у вихованні сина.

Аналізуючи вищевикладене, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, суд вважає необхідним визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини слід відмовити.

За положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 гривень судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 23 листопада 2020 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Треті особи: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, адреса місцезнаходження - бульвар Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль.

Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, адреса місцезнаходження - вул. Князя Василька, 104а, м. Теребовля, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 24622031.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка