Постанова

від 24.11.2020 по справі 825/991/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа №825/991/17

адміністративне провадження №К/9901/2391/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Чернігівської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Державна судова адміністрація України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Твердохліб В.А., Троян Н.М.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Державна судова адміністрація України, в якому просила суд зобов`язати відповідача внести зміни до наказу №141-ос від 01.11.2016 в частині визначення посадового окладу судді Апеляційного суду Чернігівської області в розмірі 35 200 грн, застосувавши для його визначення мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 грн; зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок з 01.01.2017 суддівської винагороди судді Апеляційного суду Чернігівської області, виходячи з посадового окладу в розмірі 35 200 грн з урахуванням проведених виплат.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовий оклад судді апеляційного суду, який не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді в силу частини третьої статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 №2453-VІ встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,1. Вказувала на те, що оклад судді апеляційного суду має обраховуватися саме з розміру мінімальної заробітної плати, а не з іншої розрахункової величини. Зазначала, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VІІІ не може бути застосований для визначення посадового окладу судді.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 позов задоволено повністю. Зобов`язано Апеляційний суд Чернігівської області внести зміни до наказу №141-ос від 01.11.2016 в частині визначення посадового окладу судді Апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_1 в розмірі 35 200 грн, застосувавши для його визначення мінімальну заробітну плату у розмірі 3 200 грн. Зобов`язано Апеляційний суд Чернігівської області провести ОСОБА_1 перерахунок з 01.01.2017 суддівської винагороди судді Апеляційного суду Чернігівської області, виходячи з посадового окладу в розмірі 35 200 грн, з урахуванням проведених виплат.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що регулювання суддівської винагороди визначено виключно Законом України Про судоустрій і статус суддів , а тому застосування відповідачем пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII є безпідставним. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Законом №1774 не внесено змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів в частині регулювання розміру суддівської винагороди суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, а тому відсутні законодавчі підстави враховувати пункт 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774 при нарахуванні суддівської винагороди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 скасовано. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.

6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд звернув увагу на те, що відповідно до пункту 24 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VІІІ зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, визначається з 01.01.2017 залежно від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. При цьому частиною 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIIІ, що набрав чинності з 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Апеляційний суд Чернігівської області діяв правомірно щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2017.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Законом України Про державний бюджет на 2017 рік місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 3 200 грн, іншого розміру мінімальної заробітної плати не передбачено. Законом України Про судоустрій та статус суддів встановлено, що розмір посадового окладу судді обраховується саме з розміру мінімальної заробітної плати, а не іншої розрахункової величини. Позивач вважає, що прикінцеві та перехідні положення Закону №1174-VIII не є законом про судоустрій, а тому не можуть регулювати питання розміру суддівської винагороди. Також вважає, що застосування величини прожитковий мінімум замість мінімальна заробітна плата при визначенні суддівської винагороди є порушенням гарантії незалежності суддів.

9. Головним управлінням казначейської служби України у Чернігівській області подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа вважає висновки суду апеляційної інстанції правильними, та просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019 для розгляду справи №825/991/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2020 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

13. Постановою Верховної Ради України Про обрання суддів від 22.12.2005 №3281-IV ОСОБА_1 обрано на посаду судді Апеляційного суду Чернігівської області, та відповідно до наказу в.о. голови Апеляційного суду Чернігівської області від 13.01.2006 №6-ос прийнято на посаду судді з 12.01.2006.

14. Наказом голови Апеляційного суду Чернігівської області від 01.11.2016 №141-ос суддям встановлено з 01.12.2016 посадовий оклад в розмірі 17 600 грн.

15 . За період з січня по червень 2017 року позивачу виплачувалась суддівська винагорода з розрахунку посадового окладу у розмірі 17 600,00 грн, що підтверджується довідкою від 14.06.2017 №7-12/78 та розрахунковими листами.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

16. Конституція України

16.1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16.2. Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

17. Закон України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016

17.1. Згідно з ч. 1 ст.135 Закону суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

17.2. У відповідності до пункту 22 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

17.3. Згідно п. 23 зазначеного Розділу до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI від 07.07.2010

18. Закон України Про судоустрій і статус суддів № 2453-VI від 07.07.2010

18.1. Частиною 3 статті 133 Закону визначено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

19. Закон України Про Державний бюджет України на 2017 рік

19.1. Статтею 8 Закону визначено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200,00 грн.

19.2. Згідно зі статтею 7 Закону з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600,00 грн.

20. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VІІІ від 06.12.2016

20.1. Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 гривень.

IV. Позиція Верховного Суду

21. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. Позивач вважає, що її суддівська винагорода у період з 01.01.2017 має обраховуватися виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік . Також стверджує, що положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06.12.2016 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Однак судова колегія Верховного Суду не погоджується з наведеними доводами, з огляду на наступне.

24. Верховний Суд зауважує, що Законом №1774-VIII змінено підхід до визначення розмірів посадових окладів і заробітної плати працівників, а також інших виплат (наприклад, для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг, у колективних договорах та угодах усіх рівнів). Тобто цим Законом запроваджено нову розрахункову величину для визначення розмірів тих чи інших виплат шляхом заміни мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум.

25. Отже, з прийняттям Закону України №1774-VIII зміни зазнав не розмір суддівської винагороди, а розрахункова величина.

26. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що норма ч. 3 статті 133 Закону №2453-VI є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розміру мінімальної заробітної плати, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно звертатися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять ч. 3 ст. 133 Закону 2453-VI і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення, як-от пункт 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VІІІ, яким установлено, що мінімальна заробітна плата (3 200,00 грн) після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

27. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати новий розмір мінімальної заробітної плати (3 200,00 грн) як розрахункову величину для визначення посадових окладів, в тому числі й суддів. Цим пунктом законодавець встановив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600,00 грн.

28. З викладеного слідує, що законодавець чітко передбачив, що для визначення посадових окладів суддів застосовується розмір мінімальної заробітної плати 1 600,00 грн, а не 3 200,00 грн. Наведена правова позиція вже була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 02.06.2020 у справі №818/1931/17, від 20.05.2020 у справі №812/1429/17, від 03.04.2020 у справі №820/3234/17 та від 14.02.2020 у справі №П/811/1515/17.

29. Верховний Суд наголошує, що положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII ані на час виникнення спору між сторонами, ані на час вирішення справи неконституційними визнані не були. Також відносно них на час розгляду справи судами попередніх інстанцій було відсутнє офіційне тлумачення Конституційного Суду України, а тому нормативні підстави для незастосування пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII у судів попередніх інстанцій були відсутні.

30. Також Верховний Суд враховує, що Закон №1774-VІІІ прийнятий пізніше у часі за норми ст. 133 Закону №2453-VІ, тому при подоланні колізій положень нормативно-правового акту рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто Закону №1774-VІІІ.

31. Про необхідність пріоритетного застосування положень Закону №1774-VІІІ додатково свідчить також і пряма вказівка законодавця, висловлена ним у пункті 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, а саме: до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

32. Відтак, Верховний Суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідач діяв на підставі, в межах і в спосіб, що передбачені законами України та не допустив протиправної бездіяльності. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

33. Таким чином, доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, щодо безпідставного застосування норм Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06.12.2016 при визначенні розміру посадового окладу судді, відхиляються.

34. Окрім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з прийняттям Закону №1774-VІІІ не відбулось зменшення розміру суддівської винагороди, яку фактично отримувала позивач до його ухвалення: з 01.12.2016 розмір мінімальної заробітної плати становив 1600,00 грн, так само як і з 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн, а тому втручання у розмір суддівської винагороди як гарантію незалежності суддів не відбулося. Відтак доводи касаційної скарги в цій частині Верховним Судом також відхиляються.

35. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 відсутні.

36. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі 825/991/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко