Ухвала
24 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 173/1744/19
провадження № 61-17213ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: сільський голова Костюков Олександр Олександрович, ОСОБА_1 , про захист права користування земельною ділянкою, визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним і його скасування,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивачів
У липні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання незаконним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року за № 778-25/VІІ Про затвердження акта розмежування земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року № 778-25/VІІ Про затвердження акта розмежування земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Здійснено розподіл судових витрат.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 17 листопада 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:
- оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;
- судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду : від 10 жовтня 2018 року у справі № 738/1885/16-ц (провадження № 61-19542св18), відповідно до висновку якого межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначаються не відповідно до акта узгодження та визначення меж, а згідно з наявними планово-картографічними матеріалами та матеріалами кадастрової зйомки; від 01 серпня 2019 року у справі № 663/422/16-ц (провадження
№ 61-34299св18) щодо наявності доказів захоплення частини земельної ділянки ; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) щодо підтвердження порушеного права землекористувача та можливого призначення експертизи з метою встановлення, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем.
IІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ
До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 08 вересня 2020 року, яке отримано заявником засобами поштового зв`язку
03 листопада 2020 року.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини другої наведеної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Заявником подано письмові докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції 03 листопада 2020 року.
Отже, аналіз касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дають підстави для висновків, що строк, протягом якого заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження зазначеного рішення, пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його.
ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 173/1744/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: сільський голова Костюков Олександр Олександрович, ОСОБА_1 , про захист права користування земельною ділянкою, визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним і його скасування.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 24 грудня 2020 року.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
А. С. Олійник
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 26.11.2020 |
Номер документу | 93081567 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Петрюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні