Рішення

від 11.11.2020 по справі 910/10514/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/10514/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу №910/10514/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - будівельна фірма "АВМ" (код 38090593; 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал,72)

до Національного банку України (код 00032106; 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест (код 32799609; 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 31/11, приміщення 84)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Елітжитло (код 32525182; 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10).

про розірвання договору про пайову участь у будівництві

за участю представників:

від позивача Тарасова С.О.,

від відповідача, Донченко О.Г.,

від третьої особи 1 Огулькова А.М.,

від третьої особи 2 не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельна фірма АВМ (далі - Товариство), як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - Банк) про розірвання договору про пайову участь у будівництві від 27.04.2004 №27/10-04, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Елітжитло , як інвестором.

Позов обґрунтований тим, що в порушення зобов`язань за договором про пайову участь у будівництві Відповідачем, як особою, до якої перейшли права і обов`язки за вказаним договором, не сплачено суму інвестицій, що є істотним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду позовної заяви яка містить зміст позовних вимог до Відповідача - Національного банку України (код 00032106) та обґрунтування і докази заміни Банком сторони договору про пайову участь у будівництві від 27.04.2004 №27/10-04.

27.03.2020 позивачем подано суду заяву про усунення недоліків.

Товариство зазначило, що Банк є правонаступником прав і обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Елітжитло на підставі договору про відступлення права вимоги №Г-368 від 25.04.2005 із зазначенням, що суми інвестором внесені повністю. Підставами позову вказано невиконання зобов`язань інвестором договору про пайову участь у будівництві від 27.04.2004 №27/10-04.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10514/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні, що призначене на 16.09.2020.

Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест (код 32799609) та Товариство з обмеженою відповідальністю Елітжитло (код 32525182).

Відповідач, 25.08.2020 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, зазначив про належне виконання зобов`язань за Договором та про повну сплату суми інвестицій.

31.08.2020 Відповідачем подано Заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, зазначивши, що позовна давність до вимог про розірвання Договору №27/10-04 сплинула 19.04.2016

04.09.2020 Позивачем через відділ діловодства суду подано Відповідь на Відзив. Відповідно до якого Позивач вказує, що матеріали даної справи не містять ні платіжних доручень, ні меморіальних ордерів на оплату боргу по спірному договору ані Відповідачем, ані Третьою особою 2. Національним банком України виконано платіж іншого договору і за інші квартири в іншому будинку до якого Позивач не має жодного відношення.

09.09.2020 Третьою особою 1 (ТОВ БІК Інтербудінвест ) до суду подано Письмові пояснення щодо позову. Згідно даних пояснень третя особа 1 заперечує проти позову, та наголошує на безпідставності позовних вимог. Також, у даних поясненнях міститься клопотання третьої особи 1 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача.

Крім того зазначає, що вказаний позов є прикладом грубого та свідомого зловживання Позивачем процесуальними правами, а саме - подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору, або спору у справі, що має очевидно штучний характе

14.09.2020 Відповідачем до суду подано Заперечення на відповідь на відзив. Відповідно до яких, останній зазначає, що підписанням Договору №Г-2190 та Договору №Г-2192 сторони по цих договорах, в тому числі Позивач, підтвердили шляхом вчинення конклюдентних дій факт належного виконання ТОВ Елітжитло умов Договору №27/10-04 та дійсність вимог Національного банку України по даному договору. Відповідачем наведено належні та допустимі докази того, що ТОВ Елітжитло належним чином виконало умови Договору №27/10-04. Крім того, у Відповідача не можуть бути в наявності первинні документи, що свідчать про здійснення оплати по Договору №27/10-04, так як на момент укладення договору та здійснення оплати, Відповідач не був стороною відповідного договору. Тобто, твердження Позивача про надання Відповідачем недопустимих доказів того, що ТОВ Елітжитло належним чином виконало умови Договору №27/10-04 є необґрунтованим.

17.09.2020 Позивачем через відділ діловодства суду подано Заперечення щодо застосування строку давності.

Ухвалою про повідомлення від 21.09.2020 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 07.10.2020

05.10.2020 Позивачем подано клопотання про витребування доказів. Зокрема, Позивач просив суд витребувати у ТОВ БІК Інтербудінвест виписки по рахунку останнього за період з 27.04.2004 по 01.02.2005

У підготовчому засіданні 07.10.2020 за участі представників Позивача та Відповідача судом розглянуто клопотання третьої особи 1 про залучення останньої в якості співвідповідача. Дане клопотання судом відхилено.

Також, розглянувши клопотання Позивача про витребування доказів суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні останнього з підстав недоведеності необхідності витребування доказів а також, недоведеності неможливості Позивачем самостійно одержати документи, які Позивач, очевидно повинен був, за належної обачності, мати в своєму розпорядженні і володінні після набуття права вимоги від третьої особи 1.

За наслідками підготовчого засідання 07.10.2020 суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні 29.10.2020

29.10.2020 Позивачем подано клопотання про покладення судових витрат в розмірі 24102 грн. на Відповідача.

У судовому засіданні 29.10.2020 оголошено перерву до 11.11.2020

У судовому засіданні 11.11.2020 відбувся розгляд справи по суті, представники сторін виступили із вступним словом та взяли участь у судових дебатах.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.10.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно- інвестиційна компанія Інтербудінвест (Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Елітжитло (Інвестор) було укладено Договір № 27/10-04 про пайову участь у будівництві (Договір № 27/10-04 від 27.04.2004 року).

Пунктом 1.1 Договору № 27/10-04 від 27.10.2004 року передбачено, що Інвестор здійснює інвестування у будівництво житлового будинку Організації 3 571 290,00 грн. на умовах пайової участі у будівництві.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 27/10-04 від 27.10.2004 року Інвестор здійснює інвестування шляхом перерахування суми, вказаної у п. 2.1. Договору на розрахунковий рахунок Організації.

Також, 28.10.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло" та Національним банком України укладено договір про інвестування у житлове будівництво №К-2797 (далі - Договір №К-2797).

Згідно преамбули Договору №К-2797 Товариство з обмеженою відповідальністю Елітжитло , та Національний банк України, у зв`язку з тим, що ТОВ Елітжитло на сьогоднішній день не повернуло кошти згідно з Договором №К- 2763 від 30.09.2004 року, які були перераховані йому згідно з Договором №К- 2529 від 22.12.2003 року в сумі 3 429 765,00 гривень та враховуючи, що будівництво будинку по вулиці Драгоманова (будівельний майданчик 35/55, 7-й мікрорайон житлового масиву Позняки) в який були інвестовані кошти є неможливим із об`єктивних причини пов`язаних зі зміною архітектурно-планувальних вимог містобудівної Ради міста Києва, уклали цей Договір про наступне.

Пунктом 1.1. Договору №К-2797 визначено, що ТОВ Елітжитло в рахунок виконання своїх зобов`язань перед Національним банком України здійснює інвестування у будівництво житлового будинку по проспекту Перемоги, 131 на загальну суму 3 571 290,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 595 215,00 грн.

25.04.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Елітжитло , Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест укладено договір № Г-368 про відступлення права вимоги, за яким до Національного банку України переходять права Товариства з обмеженою відповідальністю Елітжитло у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав за Договором № 27/10-04 від 27.04.2004 року.

Згідно пункту 2 Договору №Г-368, відступлення права вимоги квартир зазначених у пункті 1 цього Договору належить ТОВ Елітжитло на підставі договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04 про придбання п`ятнадцяти квартир загальною площею 1 190,43 квадратних метра, які оплачені ТОВ Елітжитло згідно з актом звіряння рахунків від 31.01.2005 №13 та довідкою від 04.02.2005 №124 інв. №27/10-04 про те, що кошти надійшли на рахунок ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест .

У відповідності до пункту 3 Договору №Г-368 з моменту його підписання до Банку (Національного банку України) переходять права Інвестора (ТОВ Елітжитло ) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав за договором про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04 на загальну суму 3 571 290,00 грн. Вказана сума відповідно до умов договору про інвестування у житлове будівництво від 28.10.2004 №К-2797 укладеного між Банком (Національним банком України) і Інвестором (ТОВ Елітжитло складається із суми інвестиційного внеску здійсненого Банком (Національної банком України) у розмірі 3 429 765,00 грн. та погодженого розміру пені в сумі 141 525,00 грн., яка виникла у зв`язку із невиконанням пункту 6.3 договору від 22.12.2003 №К-2529 та договору від 30.09.2004 року №К-2763.

15.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальної Інвестиційно-будівельна фірма АВМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест укладено договір про переведення боргу № Г-2190.

Умовами пункту 1 Договору №Г-2190 передбачено, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із частковою заміною зобов`язаної сторони - Первісного боржника (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ) у зобов`язанні, що виникає із Договору про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 № К-2824, укладеного між Первісним боржником (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ) та Кредитором (Національним банком України), та Договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04, який було укладено між ТОВ Елітжитло та Первісним боржником (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ), право вимоги за яким у Кредитора (Національного банку України) виникло на підставі Договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005року №Г-368, укладеного між Первісним боржником (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ), Кредитором (Національним банком України) та ТОВ Елітжитло , за якими Кредитором (Національним банком України) сплачено 100% вартості квартир, зазначених у пункті 2.1 цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору про переведення боргу № Г-2190 від 15.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна фірма АВМ зобов`язується виконати всі інші зобов`язання, передбачені Договором про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 року №27/10-04, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційні компанія Інтербудінвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Елітжитло , право вимоги за яким виникло у Національного банку України на підставі Договору про відступлення права вимоги № Г-368 від 25.04.2005 року.

Пунктом 3. Договору №Г-2190 передбачено, що Первісний боржник (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ) зобов`язується передати Новому боржнику (Позивачу) до 19.04.2013 документи (їхні засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог Кредитора (Національного банку України) за Основним договором 1 (від 08.12.2004 №К-2824), Основним договором 2 (від 27.10.2004 №27/10-04) та Основним договором 3 (від 25.04.2005 №Г-368).

Позивач, пред`являючи даний позов вказує, що станом на дату подання цієї позовної заяви Національним банком України не здійснено оплату інвестування в будівництві згідно Договору №27/10-04 від 27.10.2004 року шляхом перерахування суми, вказаної у п. 2.1. тобто не виконано зобов`язання.

Згідно п. 6.1 Договору про пайову участь у будівництві №27/10-04 від 27.10.2004 року підставою розірвання Договору є порушення терміну внесення коштів, зазначених в п. 2.2 більше ніж на 10 (десять) робочих днів в порядку, визначеному чинним законодавством України або за згодою Сторін.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна фірма АВМ , у відповідності до вимог ст. 188 ГК України надіслало 04.06.2020 року до Національного банку України лист № 04/06/2020-1 щодо розірвання Договору № 27/10-04 від 27.10.2004 року.

Вказана вимога отримана Національним банком України 10.06.2020 року. Строк на надання відповіді на лист сплив 30,06.2020 , проте жодної відповіді від Національного банку України щодо розірвання Договору № 27/10-04 від 27.10.2004 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна фірма АВМ не надходило.

Враховуючи викладене, у зв`язку з істотним порушенням умов договору, на думку позивача існують всі правові підстави встановлені законодавством України, для розірвання Договору про пайову участь у будівництві № 27/10-04 від 27.04.2004 року.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що у матеріалах справи містяться докази виконання Національним банком України перед ТОВ Елітжитло обов`язку зі сплати коштів по Договору №К-2529 в розмірі 3 429 765,00 грн., а саме меморіальний ордер №1 (#49609936) від 23.12.2003

Підписанням Договору №Г-2190 та Договору №Г-2192 сторони по цих договорах, в тому числі Позивач, підтвердили шляхом вчинення конклюдентних дій факт належного виконання ТОВ Елітжитло умов Договору №27/10-04 та дійсність вимог Національного банку України по даному договору.

Відповідачем наведено належні та допустимі докази того, що ТОВ Елітжитло належним чином виконало умови Договору №27/10-04.

Крім того, Відповідач вказував, що у нього не можуть бути в наявності первинні документи, що свідчать про здійснення оплати по Договору №27/10-04, так як на момент укладення договору та здійснення оплати, Відповідач не був стороною відповідного договору.

Тобто, твердження Позивача про надання Відповідачем недопустимих доказів того, що ТОВ Елітжитло належним чином виконало умови Договору №27/10-04 є необгрунтованим.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

За змістом ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставами для виникнення юридичного спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах.

За імперативними приписами як статті 651 Цивільного кодексу України, так і статті 188 Господарського кодексу України, якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, розірвання договору можливе лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою розірвання договору відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є істотне порушення стороною цього договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 статті 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 913/422/18.

Дослідивши фактичні обставини та зібрані у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку умовам договору та з огляду на положення законодавства, яке регулює порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як стверджує позивач у позові Національним банком України не здійснено оплату інвестування в будівництві згідно Договору №27/10-04 від 27.10.2004 року шляхом перерахування суми, вказаної у п. 2.1. тобто не виконано зобов`язання.

У матеріалах справи містяться докази виконання Національним банком України перед ТОВ Елітжитло обов`язку зі сплати коштів по Договору №К-2529 в розмірі 3 429 765,00 грн., а саме меморіальний ордер №1 (#49609936) від 23.12.2003

Пунктом 6 Договору №Г-368 передбачено, що Організація (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ) погоджується на відступлення права вимоги Банку (Національного банку України) та зобов`язується передати Банку (Національному банку України) квартири у строки зазначені в пункті 1 цього Договору, повна вартість яких сплачена Інвестором (ТОВ Елітжитло ) згідно з актом звіряння рахунків від 31.01.2005 №13 та довідкою від 04.02.2005 №124 інв. №27/10-04 про те, що кошти надішли на рахунок Організації (ТОВ Будівельно-інвестиційна компаній Інтербудінвест ).

На дату підписання Договору №Г-368 (станом на 25.04.2005), сторони по даному договору додатково підтвердили виконання грошового обов`язку ТОВ Елітжитло перед ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест по Договору №27/10-04.

Також, підписанням Договору №Г-2190 та Договору №Г-2192 сторони по цих договорах, в тому числі Позивач, підтвердили шляхом вчинення конклюдентних дій факт належного виконання ТОВ Елітжитло умов Договору №27/10-04 та дійсність вимог Національного банку України по даному договору.

Також, факт належного виконання ТОВ Елітжитло та Національним банком України (як новим кредитором) умов Договору №27/10-04 підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Зокрема, у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.07.2007 №3/340, яким відмолено в задоволенні позовних вимог ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест до Національного банку України про зміну умов договорів № 27/10-04, № Г-368, судом встановлено: Матеріалами справи підтверджується, що 28 січня 2005 року Інвестор виконав свої зобов`язання за договором № 27/10-04 повністю, що підтверджується п. 6 договору №Г-368, актом звіряння розрахунків № 13 від 31 січня 2005 року та довідкою №124 інв. №27/10-04 від 04 лютого 2005 року, у зв`язку з чим порушень умов договору з боку відповідачів не вбачається . Дане рішення суду залишено в силі постановою Київського апеляційного Господарського суду від 27.03.2008 №3/340 та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2008 №3/340.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 №23/43 задоволено позов Національного банку України до ТOB Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест передати позивачеві 19 квартир розташованих в будинку за будівельною адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 131, секція 1, строк передачі яких настав у IV кварталі 2006 року відповідно до умов договорів про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 № К-2824ц та про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 № 27/10-04, права за якими перейшли до Національного банку України відповідно до договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005 № Г-368.

Також вказаним рішенням встановлено наступне: Матеріалами справи підтверджується належне виконання умов вищезазначених договорів позивачем по інвестуванню в будівництво, що підтверджується ... Довідкою №124 інв. № 27/10-04 від 04.02.2005 про те, що кошти згідно з Договором №27/10-04 про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 від ТОВ Елітжитло в сумі 3 571 290,00 грн. надійшли на рахунок відповідача: 29.10.2004 в сумі 571 290,00 грн., 25.01.2005р в сумі 2 000 000,00 грн., 28.01.2005 в сумі 1 000 000,00 грн., та Актом звіряння розрахунків №13 від 31.01.2005 . Дане рішення суду не переглядалось в судах апеляційної та касаційної інстанції.

Окрім цього, згідно пункту 2.3. Договору №Г-2190 новий боржник (Позивач) зобов`язується виконати рішення Господарського суду міста Києва від] 14.03.2012 по справі № 23/43, яким задоволено позовні вимоги Кредитора (Національного банку України) про зобов`язання Первісного боржника (ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест ) щодо передачі 19 квартир за актом передавання- приймання, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, секція 1.

Наведене вказує на повний перехід прав та обов`язків сторони за договором, тобто на правонаступництво позивача після ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія Інтербудінвест .

Невчинення процесуальних дій тов "Інвестиційно - будівельна фірма "АВМ" (код 38090593) у інших справах щодо заміни сторони не змінює факту правонаступництва і виключає можливість застосування положень ч.5 ст.75 ГПК України при вирішенні даного спору на що посилався позивач.

За таких обставин, факт належного виконання обов`язків з внесення оплати за договором № 27/10-04 від 27.10.2004 року підтверджується як матеріалами справи так і судовими рішеннями, які набрали законної сили і є преюдиційними для даної справи.

Суд зазначає, що твердження на яких будується правова вимога у даному спорі є нічим іншим як вигадками позивача та його представника які не підтверджені поданими доказами та є очевидно безпідставними.

Твердження представника позивача про відсутність доказів оплати у банку та неотримання таких доказів особисто ним не можуть бути підставою для висновків про невиконання обов`язку з оплати.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту договорів та відомостей ЄДРФОПЮОГФ учасником та керівником Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест (код 32799609) був гр. ОСОБА_1 на час укладення і виконання спірного договору, також він був учасником і керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - будівельна фірма "АВМ" (код 38090593) на час укладення І-2190 15.04.2013.

Жодних претензій та вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест (код 32799609) до НБУ про несплату та/або необхідність оплати ніколи не пред`являло.

За таких обставин керівник тов "Інвестиційно - будівельна фірма "АВМ" (код 38090593) був обізнаним про належне виконання правочину.

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на порушенні принципу добросовісності з боку Позивача, на необхідності дотримання якого неодноразово звертав увагу Верховний Суд, зокрема і у Постанові від 28.10.2020р. у справі №910/10963/19 від 28.10.2020р., а саме:

57.2.2. добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

57.2.3. Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу . Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

57.2.4. Зокрема, в контексті спірних правовідносин та доводів Відповідача-2 слід зазначити, що сама по собі правова природа добросовісності означає, що особа придбаваючи той чи інший актив, не знала, і проявивши розумну обачність, не могла знати про те, що актив є проблемним та існують права та претензії третіх осіб на нього. .

У даній ситуації Позивач, достеменно обізнаний внесення оплати за спірним Договором зі сторони Інвестора (що вбачається з матеріалів справи, а саме, Договорів та судових рішень про які йшла мова вище), Водночас, представник, проявивши розумну обачність міг дізнатись про такі фактичні обставини правовідносин.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Вчинення позивачем, як зобов`язаною на будівництво стороною за договором, дій, направлених на припинення правочину з метою непередання майна та уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, слід кваліфікувати як зловживання правом, оскільки таке право використовується на шкоду майновим інтересам інвестора.

Неспроможні доводи представника позивача - адвоката вказують на неналежну підготовку до справи та недотримання вимог Правил адвокатської етики.

Відповідно до ст. 18 Правил адвокатської етики, затверджених Національною асоціацією адвокатів України, (далі- ПАЕ))адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі.

До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.

Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта.

У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.

Статтею 19 ПАЕ визначено, що Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною , - встановлено у Рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, і Моріс, наведена вище, § 133). Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя , - визначено ЄСПЛ у Рішенні по справі Lekaviиienл v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання Відповідачем своїх зобов`язань.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених положеннями чинного законодавства правових підстав для розірвання Договору про пайову участь у будівництві від 27.04.2004 №27/10-04.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, заява Відповідача про застосування строків позовної давності судом не застосовується.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельна фірма АВМ (код 38090593) до Національного банку України (код 00032106) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно - інвестиційна компанія Інтербудінвест (код 32799609) та товариство з обмеженою відповідальністю Елітжитло (код 32525182) про розірвання договору про пайову участь у будівництві повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.11.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук