Постанова

від 09.02.2021 по справі 910/10514/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2021 р. Справа№ 910/10514/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Донченко О.Г. дов.18-0014/68066 від 27.12.19; Колосюк С.Л.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020)

у справі №910/10514/20 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"

до Національного банку України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітжитло"

про розірвання договору про пайову участь у будівництві,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, Банк), у якому просило суд розірвати договір про пайову участь у будівництві від 27.04.2004 №27/10-04 (далі - Договір №27/10-04, спірний договір), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі - третя особа 1, ТОВ "БІК "Інтербудінвест") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло" (далі - третя особа 2, ТОВ "Елітжитло").

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що за умовами спірного договору ТОВ "Елітжитло" зобов`язано було перерахувати ТОВ "БІК "Інтербудінвест" суму інвестиції (3 571 290,00 грн), однак станом на 17.07.2020 інвестором не було здійснено інвестування. В подальшому до відповідача, згідно договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005, перейшли права та обов`язки ТОВ "Елітжитло" за спірним договором, а до позивача, згідно договору про переведення боргу від 15.04.2013, перейшли права та обов`язки ТОВ "БІК "Інтербудінвест". Проте, в порушення зобов`язань за спірним договором про пайову участь у будівництві, відповідачем, як особою, до якої перейшли права і обов`язки за вказаним договором, не сплачено суму інвестицій, що є істотним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на належне виконання зобов`язань за спірним договором та повну сплату суми інвестицій. Також було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Третя особа 1 у письмових поясненнях заперечила проти позову, посилаючись на те, що позивач зловживає процесуальними правами, оскільки за договором про переведення боргу від 15.04.2013 до позивача перейшов обов`язок передати квартири відповідачу. Також вказала на сплив позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на оплату боргу по спірному договору на суму 3 571 290,00 грн; судові рішення, на які послався суд першої інстанцію, не мають преюдиційного значення для даної справи; сторонами не змінювався порядок розрахунків, визначений у спірному договорі, і грошове зобов`язання за цим договором відповідачем не виконано; судом необґрунтовано відхилено клопотання позивача про витребування доказів у третьої особи 1; суд витрутився у здійснення адвокатської діяльності та здійснював тиск на адвоката; також навів попередній розрахунок судових витрат, які поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи - до 25 000 грн.

Крім того, заявлено клопотання про витребування доказів у ТОВ "БІК "Інтербудінвест" - банківських виписок по рахунку № НОМЕР_1 за період з 27.04.2004 по 01.02.2005, яке мотивоване тим, що позивач самостійно не може їх отримати, а суд першої інстанції відмовив у задоволенні його клопотання.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідачем у повному обсязі здійснено інвестування у будівництво квартир за спірним договором, що підтверджується поданими доказами; рядом судових рішень, які набрали законної сили, також підтверджується факт оплати за спірним договором; клопотання про витребування доказів є безпідставним, оскільки позивач мав мати у своєму розпорядженні всі документи по спірному договору після набуття права вимоги від третьої особи 1; позивачу достеменно відомо про здійснення оплати за спірним договором, тому відсутні підставі для розірвання договору та відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

Сторони та треті особи про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду про відкриття апеляційного провадження на адреси державної реєстрації.

09.02.2021 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наданням правової допомоги іншому клієнту в суді.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, відкладення розгляду справи є правом суду. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Проте, представником позивача не надано доказів, які підтверджують поважність причин неявки, не зазначено підстав неможливості направити в судове засідання іншого представника, а неявка представників позивача і третіх осіб, у даному випадку, на думку Північного апеляційного господарського суду, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, також заперечували проти задоволення клопотання про витребування доказів.

Клопотання позивача про витребування доказів відхилено судом, оскільки, як вбачається зі змісту п. 3 договору про переведення боргу від 15.04.2013, за яким до позивача перейшли обов`язки ТОВ "БІК "Інтербудінвест" за спірним договором, останнє зобов`язалось передати 19.04.2013 позивачу документи, що підтверджують дійсність вимог відповідача за спірним договором. Отже, у позивача повинні бути всі необхідні докази, у тому числі щодо здійснення розрахунків.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27 жовтня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", як Організацією, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло", як Інвестором, було укладено Договір №27/10-04 про пайову участь у будівництві.

Пунктом 1.1 Договору №27/10-04 передбачено, що Інвестор здійснює інвестування у будівництво житлового будинку Організації 3 571 290,00 грн. на умовах пайової участі у будівництві.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Організація обов`язується передати Інвестору в рахунок його інвестиційних внесків за актом прийому-передачі 15 квартир загальною площею 1190,43 кв.м.згідно з переліком (будинок по пр.Перемоги, 131 у м.Києві, квартири №№71, 95, 53, 83, 113, 56, 86, 20, 80, 92, 45, 84, 66, 108, 69).

Відповідно до п. 2.2 Договору № 27/10-04 від 27.10.2004 року Інвестор здійснює інвестування шляхом перерахування суми, вказаної у п. 2.1. Договору на розрахунковий рахунок Організації.

Договір підписаний генеральним директором ТОВ "БІК "Інтербудінвест" Германовим Д.І. та генеральним директором ТОВ "Елітжитло" ПетровськоюО.І.

Наступного дня, 28 жовтня 2004 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло", як Організацією, та Національним банком України, як Банком, було укладено договір про інвестування у житлове будівництво №К-2797 (далі - Договір №К-2797).

Згідно преамбули Договору №К-2797 Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітжитло", та Національний банк України, у зв`язку з тим, що ТОВ "Елітжитло" на сьогоднішній день не повернуло кошти згідно з Договором №К-2763 від 30.09.2004 року, які були перераховані йому згідно з Договором №К-2529 від 22.12.2003 року в сумі 3 429 765,00 гривень та враховуючи, що будівництво будинку по вулиці Драгоманова (будівельний майданчик 35/55, 7-й мікрорайон житлового масиву Позняки), в який були інвестовані кошти, є неможливим із об`єктивних причини, пов`язаних зі зміною архітектурно-планувальних вимог містобудівної Ради міста Києва, уклали цей Договір про наступне.

Пунктом 1.1 Договору №К-2797 визначено, що ТОВ "Елітжитло" в рахунок виконання своїх зобов`язань перед Національним банком України здійснює інвестування у будівництво житлового будинку по проспекту Перемоги, 131, на загальну суму 3 571 290,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 595215,00грн.

Згідно пункту 1.2 Договору №К-2797 Організація зобов`язалась передати Банку 15 квартир загальною площею 1190,43 кв.м. без додаткової оплати згідно з переліком (будинок по пр.Перемоги, 131 у м.Києві, квартири №№71, 95, 53, 83, 113, 56, 86, 20, 80, 92, 45, 84, 66, 108, 69).

Пунктом 8.1 Договору №К-2797 визначено, що після набрання ним чинності, втрачає чинність Договір №К-2763 від 30.09.2004 "Про розірвання інвестиційного договору в житлове будівництво від 22.12.2003 №К2529" .

Факт сплати відповідачем третій особі 2 грошових коштів за Договором №К-2529 від 22.12.2003 в сумі 3 429 765,00 грн підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером №1 від 23.12.2003.

Зі змісту вказаних правочинів вбачається, що ТОВ "Елітжитло", отримавши від відповідача у грудні 2003 року грошові кошти в сумі 3429765,00 грн, зобов`язувалось надати йому квартири у будинку по вулиці Драгоманова, однак у зв`язку із неможливістю будівництва уклало спірний договір, зобов`язалось сплатити 3 571 290,00 грн. та у подальшому передати Банку 15 квартир у будинку по пр.Перемоги, 131, у м.Києві.

Крім цього, 08.12.2014 між ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та Банком був укладений Договір №2824, предметом якого є інвестування у будівництво житлових будинків на загальну суму 10 082 938 грн, за 37 квартир у будинку по пр. Перемоги, 131, у м. Києві. Вказана сума сплачена відповідачем 10.12.2004, що підтверджується меморіальним ордером №1500002154.

25 квітня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло", як Інвестором, Національним банком України, як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", як Організацією, було укладено договір №Г-368 про відступлення права вимоги, за яким до Національного банку України переходять права Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітжитло" у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав за Договором № 27/10-04 від 27.04.2004 року.

Згідно пункту 2 Договору №Г-368, відступлення права вимоги квартир, зазначених у пункті 1 цього Договору, належить ТОВ "Елітжитло" на підставі договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04 про придбання п`ятнадцяти квартир загальною площею 1 190,43 квадратних метра, які оплачені ТОВ "Елітжитло" згідно з актом звіряння рахунків від 31.01.2005 №13 та довідкою від 04.02.2005 №124 інв. №27/10-04 про те, що кошти надійшли на рахунок ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест".

У відповідності до пункту 3 Договору №Г-368 з моменту його підписання до Банку (Національного банку України) переходять права Інвестора (ТОВ "Елітжитло") у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав за договором про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04 на загальну суму 3 571 290,00 грн. Вказана сума відповідно до умов договору про інвестування у житлове будівництво від 28.10.2004 №К-2797, укладеного між Банком (Національним банком України) і Інвестором (ТОВ "Елітжитло", складається із суми інвестиційного внеску, здійсненого Банком (Національної банком України) у розмірі 3 429 765,00 грн. та погодженого розміру пені в сумі 141 525,00 грн., яка виникла у зв`язку із невиконанням пункту 6.3 договору від 22.12.2003 №К-2529 та договору від 30.09.2004 року №К-2763.

Пунктом 6 Договору №Г-368 визначено, що Організація погоджується на відступлення права вимоги Банку та зобов`язання передати банку квартири у строки, зазначені в пункті 1 цього договору, повна вартість сплачена Інвестором згідно з актом звірянням рахунків від 31.01.2005 р. №13 та довідки від 04.02.2005 №124 про те, що кошти надійшли на рахунок організації.

Від імені ТОВ "БІК "Інтербудінвест" вказаний договір підписав генеральний директор Германов Д.І.

Отже, зі змісту Договору №Г-368 вбачається, що ТОВ "Елітежитло" повністю виконало умови спірного Договору №27/10-04 та сплатило на рахунок ТОВ "БІК "Інтербудінвест" грошові кошти в сумі 3 571 290,00 грн., і відповідно до його умов ТОВ "БІК "Інтербудінвест" зобов`язалось передати Банку 15 квартир загальною площею 1190,43 кв.м. згідно з переліком (будинок по пр.Перемоги, 131 у м.Києві, квартири №№71, 95, 53, 83, 113, 56, 86, 20, 80, 92, 45, 84, 66, 108, 69).

15 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", новим боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", як первісним боржником, та Національним банком України, як кредитором, укладено договір про переведення боргу №Г-2190.

Умовами пункту 1 Договору №Г-2190 передбачено, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із частковою заміною зобов`язаної сторони - Первісного боржника (ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест") у зобов`язанні, що виникає із Договору про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 № К-2824, укладеного між Первісним боржником (ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест") та Кредитором (Національним банком України), та Договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 №27/10-04, який було укладено між ТОВ "Елітжитло" та Первісним боржником (ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"), право вимоги за яким у Кредитора (Національного банку України) виникло на підставі Договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005року №Г-368, укладеного між Первісним боржником (ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"), Кредитором (Національним банком України) та ТОВ "Елітжитло", за якими Кредитором (Національним банком України) сплачено 100% вартості квартир, зазначених у пункті 2.1 цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору про переведення боргу № Г-2190 від 15.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" зобов`язується виконати всі інші зобов`язання, передбачені Договором про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 року №27/10-04, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційні компанія "Інтербудінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло", право вимоги за яким виникло у Національного банку України на підставі Договору про відступлення права вимоги № Г-368 від 25.04.2005 року."

Пунктом 3 Договору №Г-2190 передбачено, що Первісний боржник (ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест") зобов`язується передати Новому боржнику (Позивачу) до 19.04.2013 документи (їхні засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог Кредитора (Національного банку України) за Основним договором 1 (від 08.12.2004 №К-2824), Основним договором 2 (від 27.10.2004 №27/10-04) та Основним договором 3 (від 25.04.2005 №Г-368).

Зі сторони нового боржника - ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", яке є позивачем, договір підписаний директором Германовим Д.І.

У квітні 2020 року представник позивача направив відповідачу адвокатський запит, у якому просив надати копії вищевказаних договору, копії платіжних доручень на підтвердження оплати інвестиційних внесків та номери квартир, які були отримані у будинках по пр. Перемоги 131 та 131А.

Відповідач у відповідь на адвокатський запит листом від 12.06.2020 надав позивачу копії договорів, актів приймання-передачі квартир та меморіальних ордерів.

09 червня 2020 року позивач направив відповідачу лист від 04.06.2020 щодо розірвання спірного договору, оскільки Банком надано меморіальний ордер №1 від 23.12.2003, відповідно до якого була інша сума сплати та підставою платежу вказаний інший договір, тому станом на 04.06.2020 Банк не здійснив інвестування в будівництво, сума сплати за договором на даний час складає 18 051 860,20 грн.

Вказана вимога отримана Національним банком України 10.06.2020 року. Строк на надання відповіді на лист сплив 30.06.2020, проте, жодної відповіді від Національного банку України щодо розірвання Договору №27/10-04 від 27.10.2004 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" не надходило.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив розірвати спірний договір про пайову участь у будівництві від 27.04.2004 №27/10-04 на підставі п.6.1 цього договору - у зв`язку із порушенням терміну сплати коштів більше ніж на 10 робочих днів, що є істотним порушенням його умов.

Відповідач, заперечуючи проти позову як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, вказував, що у матеріалах справи містяться докази виконання Національним банком України перед ТОВ "Елітжитло" обов`язку зі сплати коштів за Договором №К-2529 в розмірі 3 429 765,00 грн., а саме, меморіальний ордер №1 (#49609936) від 23.12.2003.

Підписанням Договору №Г-2190 та Договору №Г-2192 сторони по цих договорах, в тому числі позивач, підтвердили шляхом вчинення конклюдентних дій факт належного виконання ТОВ "Елітжитло" умов Договору №27/10-04 та дійсність вимог Національного банку України за даним договором.

Відповідач також вказував, що у нього не можуть бути в наявності первинні документи, які свідчать про здійснення оплати за Договором №27/10-04, оскільки на момент укладення договору та здійснення оплати відповідач не був стороною відповідного договору, тому твердження позивача про надання відповідачем недопустимих доказів того, що ТОВ "Елітжитло" належним чином виконало умови Договору №27/10-04 є необгрунтованим.

Окрім цього, відповідач вказав, що судами вже розглядався ряд спорів щодо виконання укладених між учасниками даної справи договорів (про пайову участь, інвестування, відступлення права вимоги тощо), у яких остаточними судовими рішеннями був встановлений факт сплати ТОВ "Елітжитло" коштів за спірним договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх безпідставності, недоведеності та необґрунтованості.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Права та обов`язки між учасниками даної справи виникли на підставі наступних правочинів:

- спірного договору про пайову участь у будівництві №27/10-04 від 27.04.2004, укладеного між третьою особою 1 (наступником обов`язків якої став позивач) та третьою особою 2 (наступником прав якої став відповідач), щодо пайової участі у будівництві квартир у будинку по проспекту Перемоги 131 ;

- договору №К-2529 від 22.12.2003 щодо інвестування у будівництво квартир у будинку по вулиці Драгоманова , укладеного між третьою особою 2 та відповідачем;

- договору №К-2797 від 28.10.2004 про інвестування у житлове будівництво від 28.10.2014, укладеного між третьою особою 2 та відповідачем, щодо передачі квартир у будинку по проспекту Перемоги 131 (який по суті є новацією їх договору №К-2529);

- договору №Г-268 від 25.04.2005 про відступлення права вимоги, укладеного між третьою особою1, третьою особою 2 та відповідачем, за яким відповідач набув права вимоги до третьої особи 1 на квартири у будинку по проспекту Перемоги 131 згідно спірного договору.

- договору №1-2190 від 15.04.2013 про переведення боргу, укладеного між позивачем і третьою особою 1, за яким позивач набув зобов`язання передати відповідачу квартири за спірним договором.

Предметом розгляду даної справи є вимоги про розірвання в судовому порядку договору про пайову участь у будівництві №27/10-04 з підстав істотного порушення його умов - не сплати передбаченого договором інвестиційного внеску.

Так, пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 3 ст. 653 ЦК України, ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також передбачають, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.

Згідно з п. 6.1 Договору про пайову участь у будівництві №27/10-04 від 27.10.2004 року підставою розірвання Договору є порушення терміну внесення коштів, зазначених в п. 2.2, більше ніж на 10 (десять) робочих днів в порядку, визначеному чинним законодавством України або за згодою Сторін.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 статті 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 913/422/18.

Позивач, в якості істотного порушення, посилається на несплату відповідачем інвестування в будівництво в сумі 3 571 290 грн.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують сплату відповідачем коштів ТОВ "Елітжитло" (3 429 765,00 грн згідно меморіальнлого ордеру №1 (#49609936) від 23.12.2003) та докази, що в подальшому ТОВ "Елітжитло" сплатило на виконання умов спірного договору на рахунок ТОВ "БІК "Інтербудінвест" грошові кошти в сумі 3 571 290,00 грн., що складалась із суми інвестиційного внеску, здійсненого Банком (Національної банком України) у розмірі 3429765,00 грн. та погодженого розміру пені в сумі 141 525,00 грн.

Так, факт сплати підтверджується, зокрема, умовами Договору №Г-368 про відступлення права вимог та умовами договору про переведення боргу №Г-2190.

Належне виконання ТОВ "Елітжитло" та Національним банком України (як новим кредитором) умов Договору №27/10-04 підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2007 у справі №3/340, яким відмолено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" до Національного банку України про зміну умов договорів № 27/10-04, № Г-368;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 №23/43, яким задоволено позов Національного банку України до ТOB "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" передати позивачеві 19 квартир, розташованих в будинку за будівельною адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 131;

Окрім цього, згідно пункту 2.3 Договору №Г-2190 новий боржник (позивач) зобов`язується виконати рішення Господарського суду міста Києва від] 14.03.2012 по справі № 23/43, яким задоволено позовні вимоги Кредитора (Національного банку України) про зобов`язання Первісного боржника (ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест") щодо передачі 19 квартир за актом передавання - приймання, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, секція 1.

Наведене вказує на повний перехід прав та обов`язків сторони за договором, тобто, на правонаступництво позивача після ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест".

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що факт належного виконання обов`язків з внесення оплати за договором № 27/10-04 від 27.10.2004 року підтверджується як матеріалами справи так і судовими рішеннями, які набрали законної сили і є преюдиційними для даної справи.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Як вірно встановив суд першої інстанції, учасником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест" був Германов Дмитро Ігорович на час укладення і виконання спірного договору, він же був учасником і керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на час укладення договору про переведення боргу №Г-2190.

З наведеного вбачається, що керівник позивача був обізнаний про належне виконання спірного договору, а дії позивача щодо подання позову про розірвання спірного договору, за встановлених обставин, вочевидь є недобросовісними.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявності обставин, передбачених договором, які є підставою для його розірвання, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11.02.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук