Ухвала

від 20.11.2020 по справі 543/390/17

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/390/17

1-кп/544/40/2020

Номер рядка звіту 99

У Х В А Л А

20 листопада 2020 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої особи КП «Оржиця-комунсервіс» - директора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016171240000135 від 23.09.2016, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_6 було подано письмове клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, яке обґрунтовано наступним. Так, ухвалою слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 07.04.2017 начальнику СВ Оржицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 надано тимчасовий доступ до інформації про зв`язок обладнання споживачів телекомунікаційних послуг у період часу з 00:00 години 13.06.2013 до 00:00 години 23.11.2015 в ПАТ «Укртелеком» за адресою: 01601 м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, тел. (080) 0506800, (044) 2466800, факс: (044) 2262541, яка безпосередньо зберігається на обладнанні Станційно-лінійній дільниці №6 ПФ ПАТ «Укртелеком», що знаходиться за адресою: смт. Оржиця, вул. Центральна 18, Оржицького району Полтавської області, 37700, контактний телефон (05361) НОМЕР_1 , з можливістю отримання копій в паперовому та/або електронному носії документів з наступними відомостями: ідентифікацію користувача по наданому списку зовнішніх IP адрес у період часу з 00:00 години 13.06.2013 і до 00:00 години 23.11.2015 із зазначенням адреси з`єднання з Інтернет мережею, типа з`єднання, дати, місця, часу та тривалості з`єднань. Згідно з положеннями ст. 164 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено окрім іншого, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів. Однак, начальник СВ Оржицького ВП Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 , будучи обізнаним про наявність ухвали від 07.04.2017 та дозволу на вилучення інформації в ПАТ «Укртелеком» за адресою: 01601 м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, тел. (080) 0506800, (044) 2466800, факс: (044) 2262541, 20.04.2017 проводить тимчасовий доступ до речей та документів, в результаті якого згідно опису речей і документів від 20.04.2017 в приміщенні ПАТ «Укртелеком» м. Харків, вул. Дехтярівська, 4, здійснює вилучення документів, які містять охоронювану законом таємниць, а саме інформацію щодо абонентів, яким надавалися IP-адреси для користування послугами Інтернет. Окрім того, звертає увагу, що документ, вилучений в ході тимчасового доступу (два аркуші формату А-4 із зазначенням відомостей про зв`язок обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, інформації щодо абонентів, яким надавались ІР-адреси для користування послугами Інтернет), маючи гриф Конфіденційно, створено в ПАТ «Укртелеком» по вул. Нетіченській набережній, 8, м. Харків, але ніяк не в ПАТ «Укртелеком» за адресою: 01601 м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, тел. (080) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , факс: (044) НОМЕР_4 чи в ПАТ ПАТ «Укртелеком» м. Харків, вул. Дехтярівська, 4. Разом з цим, згідно інформації з Інтернет сторінки Харківської філії ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» встановлено, що відділення ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» по вул. Дехтерівська, 4, в м. Харкові відсутнє. Враховуючи той факт, що ухвалою слідчого судді Оржицького районного суду від 07.04.2017 надано судовий дозвіл на проведення тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю в ПАТ «Укртелеком» за адресою: 01601 м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, тел. (080) 0506800, (044) 2466800, факс: (044) 2262541, а не в приміщенні ПАТ «Укртелеком» м. Харків, вул. Дехтярівська, 4, то у цьому випадку мова йде про істотне порушення, а саме порушення п.1. ч.2. ст.87 КПК України, коли: «...Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема ... здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов...» ще до винесення остаточного рішення (вироку). На підставі викладеного та посилаючись на положення статей 17, 84, 86, 89, 358 КПК України просив визнати очевидно недопустимими доказами, які отримані з істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, яке полягає у здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу, тобто такими, що отримані з порушенням вимог закону і виключити із судового розгляду наступні письмові документи, а саме: протокол тимчасового доступу до речей та документів від 20.04.2017; опис речей та документів від 20.04.2017, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді; вилучені в ході тимчасового доступу два аркуші формату А-4 із зазначенням відомостей про зв`язок обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, інформації щодо абонентів, яким надавались IP-адреси для користування послугами Інтернет.

Прокурор ОСОБА_3 та представник потерпілої особи заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту та визнання доказів очевидно недопустимими.

Суд, розглянувши клопотання сторони захисту, вислухавши думку прокурора та представника потерпілої особи, зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом.

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК).

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2 ст.84 КПК України).

Згідно положень статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до частин першої та другої статті 89КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

За вказаними нормами процесуального права ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Очевидної недопустимості доказів, про які вказує у клопотанні захисник, на цій стадії судового провадження, без дослідження їх у взаємозв`язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість. Крім того стороною захисту не доведено того, що вказані у клопотанні докази, які вона просить визнати очевидно недопустимими, отримані з істотним порушення прав та основоположних свобод.

Враховуючи викладене суд уважає, що заявлені у клопотанні докази, які просить визнати очевидно недопустимими захисник - адвокат ОСОБА_6 , можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду даного кримінального провадження, шляхом дослідження цих доказів в їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність даних щодо очевидної недопустимості доказів, на які вказує захисник, у зв`язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає та суд уважає необхідним відмовити захиснику обвинуваченого - адвокату ОСОБА_6 у задоволенні його клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими.

Керуючись ст.86, 87, 89, 350 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про визнання доказів очевидно недопустимими - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 08-30 год. 24 листопада 2020 року.

Суддя ОСОБА_1