Рішення

від 18.11.2020 по справі 910/10913/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/10913/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. , розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец-Автотехніка-М (юридична адреса: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 51; адреса для листування: 65062, м. Одеса, Французький бульвар, 66/1, офіс 801-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пластик-Україна (04074, м.Київ, вул. Шахтарська, 5)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Завод пластмас" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 5, код ЄДРПОУ 04593190);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстор" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 41, код ЄДРПОУ 39588830).

про витребування майна з незаконного володіння

Представники сторін:

від позивача - Мінченко Д.А., адвокат;

від відповідача - Кірсік С.В., адвокат;

від третьої особи (ПрАТ "Завод пластмас") - не з`явилися;

від третьої особи (ТОВ "Форстор") - не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 липня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Спец-Автотехніка-М (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.07.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пластик-Україна (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку витребувати із незаконного володіння ТОВ Торговий дім Пластик-Україна на користь ТОВ Спец-Автотехніка-М обладнання, що знаходиться у приміщеннях в м. Києві, вул. Шахтарська, 5 на території ПрАТ Завод Пластмас , а саме: ДСП 2800x2070x16мм (імп.) у кількості 88 шт.; ДСП 2750x1830x16 мм (імп.) у кількості 259 шт.; ДСП 3500x1750x16 мм (імп.) у кількості 2 шт.; Багаторівнева стелажна конструкція на базі палетних стелажів в комплекті у кількості 1 комплект; Плита OSB-3 22мм 1250x2500 Україна у кількості 166 шт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року прийнято справу №910/10913/20 до свого провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2020 року.

27.08.2020 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 12.08.2020 року було оголошено перерву на 16.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2020 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Завод пластмас", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстор" та відкладено підготовче засідання на 07.10.2020 року.

07.10.2020 року було оголошено перерву в підготовчому засіданні на 21.10.2020 року.

В підготовчому засіданні 21.102020 року було оголошено перерву на 28.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2020 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2020 року, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Спец - Автотехніка - М копії актів здачі-приймання Обладнання, підписані по факту виконання договору поставки стелажного обладнання № F-106Г від 14.06.2019 року, укладеного між ТОВ Спец - Автотехніка - М та ТОВ Форстор ; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують оплату за поставлений товар за договором поставки стелажного обладнання № F-106Г від 14.06.2019 року, укладеного між ТОВ Спец-Автотехніка-М та ТОВ Форстор .

В судове засідання 18.11.2020 року з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Торговий Дім Пластик-Україна та ТОВ Спец - Автотехніка - М було укладено Договір №150 від 06.06.2019 року суборенди, відповідно до якого Відповідач як орендодавець здає, а Позивач як Суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5 (перелік приміщень зазначений в п. 1.1 Договору суборенди).

Відповідно до п. 1.2 Договору суборенди строк суборенди приміщень, зазначених в п.1.1 встановлюється з 02.09.2019 року по 31.12.2019 року. Проте приміщення так і не передано у суборенду. Акт приймання-передачі приміщення не складався.

Позивач листом № 67 від .2019 р. в односторонньому порядку, передбаченому п. 9.8 Договору суборенди, розірвав договір з 23.09.2019 року. Цей факт підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2020 р. у справі №910/16127/19.

Позивач вказав, що для підготовки приміщення до суборенди і для здійснення у ньому господарської діяльності позивача, у період з 13.08.2019 р. по 16.08.2019 р. підрядною організацією Позивача ТОВ Форстор на адресу суборендованих приміщень - м. Київ, вул. Шахтарська, 5 - було поставлено, вивантажено та частково змонтовано стелажні системи. Загальна вартість обладнання, що було завезене до приміщень складає 2 143 090,79 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №589 від 2019 р.; №615 від 13.08.2019 р.; №616 від 14.08.2019 р.; №617 від 15.08.2019 р.; від 16.08.2019 р.; №618 від 16.08.2019 р.; №334 від 20.05.2020 р.

Позивач наполягав на тому, що починаючи з 19 серпня 2019 року доступ до приміщень за адресою м. Київ, вул. Шахтарська, 5 було обмежено, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений можливості як користуватись Обладнанням, так і вивезти його з приміщень.

Відповідач в свою чергу проти позову заперечував та стверджував, що у період з 13.08.2019 року по 17.08.2019 року включно, постачальник ТОВ Форстор завіз на територію майнового комплексу ПрАТ "ЗАВОД ПЛАСТМАС" за адресою: м. Київ, Шахтарська, 5 - обладнання, а представник Позивача комерційний директор Балахонов Кирило Сергійович, всупереч умовам Договору суборенди, не маючи у законному розпорядженні приміщень, прийняв вантажі, організовував монтажні та зварювальні роботи в цих приміщеннях Відповідача. Відповідач не був обізнаний про предмет поставки та не брав участі в даній господарській операції. Також відповідач вказав, що не може ні підтвердити, ні спростувати факту поставки ТОВ Форстор обладнання на вул. Шахтарську, 5, а також, що він не створював перешкод для вивезення обладнання, однак не може ідентифікувати саме обладнання позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Завод пластмас" в своїх пояснення повідомила, що в період з 01.06.2019 року не було зафіксовано факту щодо не допуску будь-кого з орендарів та суборендарів на територію ПрАТ Завод пластмас , тому на думку третьої особи, відповідач не здійснював перешкод у вивезенні майна позивача, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстор" в своїх поясненнях зазначила, що 13-16 серпня 2019 року, з метою підготовки до суборенди компанією ТОВ Спец- Автотехніка-М приміщень за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5, підприємством на виконання Договору поставки №F-106r від 14.06.2019 р. між ТОВ Форстор та ТОВ Спец-Автотехніка-М було поставлено та вивантажено обладнання, а саме стелажні конструкції, необхідні для облаштування складу для зберігання автозапчастин, реалізацію яких здійснює ТОВ Спец-Автотехніка-М . Стелажні конструкції було завезено та частково змонтовано у приміщеннях за адресою м. Київ, вул. Шахтарська, 5.

Підприємством здійснювалась доставка обладнання за вказаною адресою та його частковий монтаж.

Доставка та монтаж обладнання здійснювалось представником ТОВ Форстор ОСОБА_1. та декількома підрядниками. Доставка обладнання здійснювалась декількома транспортними засобами впродовж 13-16 серпня 2019 року. В той же час було розпочато монтаж цього обладнання.

Суд, вважає за необхідне зазначити таке.

Між ТОВ Торговий Дім Пластик-Україна та ТОВ Спец - Автотехніка - М було укладено Договір №150 від 06.06.2019 року суборенди, відповідно до якого Відповідач як орендодавець здає, а Позивач як Суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5 (перелік приміщень зазначений в п. 1.1 Договору суборенди).

Відповідно до п. 1.2 Договору суборенди строк суборенди приміщень, зазначених в п.1.1 встановлюється з 02.09.2019 року по 31.12.2019 року. Проте приміщення так і не передано у суборенду. Акт приймання-передачі приміщення не складався.

Позивач листом № 67 від .2019 р. в односторонньому порядку, передбаченому п. 9.8 Договору суборенди, розірвав договір з 23.09.2019 року.

В період з 13 по 16 серпня 2019 року ТОВ Форстор на виконання Договору поставки №F-106r від 14.06.2019 р. між ТОВ Форстор та ТОВ Спец-Автотехніка-М було поставлено та вивантажено обладнання, а саме стелажні конструкції, необхідні для облаштування складу для зберігання автозапчастин ДСП 2800x2070x16мм (імп.) у кількості 88 шт.; ДСП 2750x1830x16 мм (імп.) у кількості 259 шт.; ДСП 3500x1750x16 мм (імп.) у кількості 2 шт.; Багаторівнева стелажна конструкція на базі палетних стелажів в комплекті у кількості 1 комплект; Плита 0SB-3 22мм 1250x2500 Україна у кількості 166 шт.

На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно останній надав платіжні доручення № 9477 від 19.06.2019 р.; №9940 від 12.08.2019 р.; №12930 від 03.08.2020 р., копію договору поставки стелажного обладнання №F-106T від 14.06.2019 р. э додатковими угодами та додатками, копії видаткових накладних та копії товаро -транспортних накладних, які підтверджують факт придбання Позивачем стелажних конструкцій (Обладнання) та перехід права власності на стелажні конструкції з дати підписання усіх видаткових накладних, тобто з 20.05.2020 року.

Свідок ОСОБА_1 у своїй заяві зазначив, що ним було ввезено та частково змонтовано обладнання.

Відповідно до пунктів 4.7-4.8 Договору поставки Акт здачі-приймання Обладнання складається сторонами по факту монтажу Обладнання та передається Покупцю Постачальником для підписання протягом 2 (двох) робочих днів після завершення робіт по монтажу Обладнання.

У зв`язку з тим, що ТОВ Форстор не закінчило монтаж Обладнання у приміщеннях за адресою м. Київ, вул. Шахтарська, 5 сторонами не було підписано Акт здачі-приймання Обладнання.

Відповідач в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач не купував вказане обладнання, не ввозив його на територію приміщень ПрАТ Завод Пластмас чи того, що позивач вивіз вказане обладнання раніше.

Посилання відповідача на те, що він не перешкоджає вивезенню майна не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснення учасником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст. 147 ЦК України майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх законних інтересів. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання визначається Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК УКраїни власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частинами 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність витребування майна з чужого незаконного володіння, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVI№THERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).Щеодне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3,15,16, 316, 317,321,386-388 України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пластик-Україна (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 5; код ЄДРПОУ: 30441111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спец- автотехніка-М (65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 51; код ЄДРПОУ: 25419266) обладнання, що знаходиться у приміщеннях в м. Києві, вул. Шахтарська, 5 на території ПрАТ Завод Пластмас , а саме:

- ДСП 2800x2070x16мм (імп.) у кількості 88 шт.;

- ДСП 2750x1830x16 мм (імп.) у кількості 259 шт.;

- ДСП 3500x1750x16 мм (імп.) у кількості 2 шт.;

- Багаторівнева стелажна конструкція на базі палетних стелажів в комплекті у кількості 1 комплект;

- Плита 0SB-3 22мм 1250x2500 Україна у кількості 166 шт.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пластик-Україна (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 5; код ЄДРПОУ: 30441111)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спец- автотехніка-М (65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 51; код ЄДРПОУ: 25419266) судовий збір у сумі 32 146,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.11.2020 року.

Суддя М.В. Данилова