Постанова

від 01.04.2021 по справі 910/10913/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р. Справа№ 910/10913/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Мінченко Д.А.

відповідача - Відьмук Г.І., Кірсік С.В.

третя особа позивача - Куликовський В.В.

третя особа відповідача - Шпаківська Ю.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластик-Україна"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. (повне рішення складено 30.11.2020 р.)

у справі № 910/10913/20 (суддя - Данилова М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластик-Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Завод пластмас"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстор"

про витребування майна з незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластик-Україна" про витребування із незаконного володіння обладнання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5, на території Приватного акціонерного товариства "Завод Пластмас", а саме: ДСП 2800x2070x16мм (імп.) у кількості 88 шт.; ДСП 2750x1830x16 мм (імп.) у кількості 259 шт.; ДСП 3500x1750x16 мм (імп.) у кількості 2 шт.; Багаторівнева стелажна конструкція на базі палетних стелажів в комплекті у кількості 1 комплект; Плита OSB-3 22мм 1250x2500 Україна у кількості 166 шт.

Вимоги позивача обґрунтувавні тим, що вказане вище обладнання належить останньому, однак без достатніх правових підстав знаходиться в приміщенні відповідача за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Завод пластмас" та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстор".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. у справі № 910/10913/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластик-Україна" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що оскільки позивачем було в односторонньому порядку розірвано договір суборенди, тому у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження орендованим приміщенням, зокрема, прийняття вантажу, здійснення монтажних та зварювальних робіт.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10913/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10913/20 та призначено її до розгляду на 09.02.2021 р.

У судовому засіданні 09.02.2021 р. представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача надали пояснення по суті апеляційної скарги, після чого судом оголошено перерву у розгляді справи до 09.03.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. було відкладено розгляд справи № 910/10913/20 до 01.04.2021 р.

У судовому засіданні 01.04.2021 р. представник третьої особи на стороні позивача надав пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

06.06.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пластик-Україна (далі - суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спец-Автотехніка-М" (далі - суборендар) було укладено договір № 150 (далі - договір суборенди).

Відповідно до п. 1.1 договору суборенди суборендодавець здає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5.

Згідно з п. 1.2 договору суборенди строк суборенди приміщень, зазначених в п. 1.1, встановлюється з 02.09.2019 р. по 31.12.2019 р.

Як передбачено п. 4.1 договору суборенди, суборендодавець зобов`язується передати суборендарю приміщення, зазначені в п. 1.1 даного договору по первинному акту прийому-передачі в строк, зазначений у п. 1.2 даного договору.

Даний договір набирає чинності 02.09.2019 р. та діє до 31.12.2019 р. включно (п. 9.1 договору).

У відповідності до п. 9.8 договору суборенди суборендар має право достроково відмовитись від даного договору, заздалегідь письмово повідомивши суборендодавця не пізніше ніж за 30 календарних днів до передбачуваної дати припинення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, суборендодавець не передав суборендарю орендованого приміщення, оскільки між сторонами не було підписано акту приймання-передачі приміщення.

22.08.2019 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 67 про розірвання з 23.09.2019 р. в односторонньому порядку договору суборенди № 150 від 06.06.2019 р.

14.06.2019 р. між позивачем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Форстор , як постачальником, було укладено договір № F-106Г, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити багаторівневу стелажну конструкцію на базі палетних стелажів в комплекті у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти обладнання і сплатити його вартість на умовах даного договору.

Як зазначає позивач, на виконання вказаного договору у період з 13.08.2019 р. по 16.08.2019 р. Товариствм з обмеженою "Форстор" на адресу суборендованих приміщень - м. Київ, вул. Шахтарська, 5, було поставлено, вивантажено та частково змонтовано стелажні системи.

Загальна вартість обладнання, що було завезене до приміщень, складає 2143090,79 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 589 від 16.08.2019 р.; № 615 від 13.08.2019 р.; № 616 від 14.08.2019 р.; № 617 від 15.08.2019 р.; від 16.08.2019 р.; № 618 від 16.08.2019 р.; № 334 від 20.05.2020 р.

Позивач вказує, що починаючи з 19 серпня 2019 року доступ до приміщень за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5, було обмежено, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості як користуватись обладнанням, так і вивезти його з приміщень.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, як вказує позивач, зазначене вище обладнання було завезено останнім до приміщень за адресою відповідача у зв`язку з підготовкою до здійснення позивачем господарської діяльності у суборендованих приміщеннях. Оскільки позивачу, на його переконання, було закрито доступ до орендованих приміщень, а договір суборенди було достроково розірвано, позивач втратив доступ до обладнання, внаслідок чого останній звернувся з позовом про витребування вказаного обладнання.

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М" повністю, місцевий суд дійшов висновку про необхідність витребування майна з чужого незаконного володіння.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Як було встановлено вище, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 150 від 06.06.2019 р., відповідно до якого відповідач як суборендодавець здає, а позивач як суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5, зі строком оренди з 02.09.2019 р. по 31.12.2019 р.

Відповідно до п. 1.2 договору суборенди строк суборенди приміщень, зазначених в п. 1.1, встановлюється з 02.09.2019 р. по 31.12.2019 р. Проте приміщення так і не було передано позивачу в оренду, відповідного акту приймання-передачі сторонами складено не було.

В подальшому, листом № 67 від 22.08.2019 р. позивач в односторонньому порядку розірвав договір суборенди з 23.09.2019 р.

На підтвердження наявності у позивача права на витребуване майно останній надав платіжні доручення № 9477 від 19.06.2019 р.; № 9940 від 12.08.2020 р., № 12930 від 03.08.2020 р., копію договору поставки стелажного обладнання № F-106Г від 14.06.2019 р. з додатковими угодами та додатками, копії видаткових накладних та копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт придбання позивачем стелажних конструкцій (обладнання) та перехід права власності на стелажні конструкції з дати підписання усіх видаткових накладних, тобто з 20.05.2020 р.

Однак у матеріалах справи відсутні належні докази самого факту поставки наведеного обладнання в зазначене орендоване приміщення та поставки такого обладнання у відповідній кількості.

Також вбачається, що у січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстор" звертався з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пластик-Україна про витребування із незаконного володіння цього ж майна, а саме: ДСП 2800x2070x16мм в кількості 88 шт., ДСП 2750x1830x16 мм в кількості 259 шт., ДСП 3500x1750x16 мм в кількості 2 шт., плити 0SB-3 22мм 1250x2500 Україна в кількості 166 шт., багаторівневу стелажну конструкцію на базі палетних стелажів в комплекті у загальній кількості 0,8 комплекту.

Ціна позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстор" складала 1584361,78 грн із ПДВ, що на 558729,01 грн менше ніж ціна позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М".

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстор" стверджувало, що у період з 13 по 16 серпня 2019 року останнім було завезено до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5, на територію Приватного акціонерного товариства Завод пластмас для Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М" обладнання на загальну суму 1584361,78 грн із ПДВ, що є частковим виконанням зобов`язань за договором поставки стелажного обладнання № F-106Г від 14.06.2019 р., а отже містять суттєві розбіжності щодо виконання умов поставки за договором поставки стелажного обладнання № F-106Г від 14.06.2019 р. щодо кількості та вартості матеріалів між тими ж сторонами договору поставки, а саме між Товариством з обмеженою відповідальністю Спец-Автотехніка-М та Товариством з обмеженою відповідальністю Форстор .

Враховуючи зазначенні суттєві розбіжності, не можливо встановити, яку ж саме кількість обладнання, відповідно до договору поставки № F-106Г від 14.06.2019 р., було фактично завезено на територію Приватного акціонерного товариства Завод пластмас за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази поставки обладнання на загальну суму 1584361,78 грн на територію Приватного акціонерного товариства Завод пластмас .

Відповідно до ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст. 147 ЦК України майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх законних інтересів. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання визначається Кодексом, іншими законами.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційним позовом захищаються права власності загалом, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Аналіз ст. 387 ЦК України свідчить про те, що віндикаційний позов грунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Отже, позивач має надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Таким чином, майном у розумінні Цивільного кодексу є речі та майнові права і обов`язки.

Відповідно до ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Як передбачено ст. 184 ЦК України, речі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Як було зазначено вище, об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Вбачається, що майно перелічене в позові та яке є предметом даного спору, не визначено певними індивідуальними ознаками, оскільки це майно не має кольору, дати виготовлення, матеріалу, власних параметрів, пакувальних, цифрових, номерних та інших характерних позначок тощо, а тому, у розумінні ст. 184 ЦК України, є замінним майном аналогічного виду.

Відповідно до ст. 387 ЦК України витребуваною може бути тільки індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи.

Враховуючи те, що позивачем не зазначено будь-які ознаки та характеристики заявленого до повернення майна (що виключає можливість його ідентифікації та індивідуалізації) можливість встановлення і витребування такого майна із незаконного володіння виключається.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказане майно фактично перебуває у відповідача, в той час як згідно з поясненнями останнього в приміщеннях, які перебувають в оренді чи суборенді, на території Приватного акціонерного товариства Завод пластмас близько 100 суб`єктів господарювання використовують аналогічні стелажні системи, придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю Форстор .

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 17.08.2019 р. в загальному залі, де позивач повинен був орендувати частину приміщення, в результаті порушення правил пожежної безпеки сталася пожежа, внаслідок чого було пошкоджено майно декількох суб`єктів господарювання.

Враховуючи вказане, а також бажання позивача розірвати договір в односторонньому порядку, відповідач направляв відповідні листи на адресу позивача з вимогою про прибуття для ідентифікації майна на згарищі, а саме, лист від 21.12.2019 р. № 36, лист від 27.12.2019 р. № 47, лист від 02.01.2020 р. № 01, лист від 14.01.2020 р. № 04.

Однак відповіді на вказані листи позивач не надав та не направив представників.

Крім цього, як було встановлено вище, позивачем було в односторонньому порядку розірвано договір суборенди № 150 від 06.06.2019 р., тому у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження приміщеннями, зокрема, прийняття вантажу, здійснення монтажних та зварювальних робіт в приміщеннях відповідача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про витребування із незаконного володіння обладнання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5, на території Приватного акціонерного товариства "Завод Пластмас", а саме: ДСП 2800x2070x16мм (імп.) у кількості 88 шт.; ДСП 2750x1830x16 мм (імп.) у кількості 259 шт.; ДСП 3500x1750x16 мм (імп.) у кількості 2 шт.; Багаторівнева стелажна конструкція на базі палетних стелажів в комплекті у кількості 1 комплект; Плита OSB-3 22мм 1250x2500 Україна у кількості 166 шт, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми процесуального права, неповно з`ясовано та недоведено обставини справи, які мають значення для справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. у справі № 910/10913/20 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повну відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М".

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластик-Україна" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 р. у справі № 910/10913/20 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М" відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автотехніка-М" (650062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 51, код 25419266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластик-Україна" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 5, код 30441111) 48220 (сорок вісім тисяч двісті двадцять),50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.04.2021 року.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко