Постанова

від 15.10.2020 по справі 910/16134/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Справа№ 910/16134/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Довбні А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 (повний текст складено 18.02.2020)

у справі №910/16134/19 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" (відповідач-1)

ОСОБА_1 (відповідач-2)

про стягнення 191 217, 30 грн.

В судовому засіданні 15.10.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП", ОСОБА_1 про стягнення 191 217, 30 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких 59 995,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,01 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 2800,00 грн. заборгованість за комісіями, 82 864, 13 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 0, 07 грн. прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 25 200, 00 грн. прострочена заборгованість по комісіями, 20 358, 09 грн. пені.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідач-1 умов кредитного договору та не поверненням позивачу кредитних коштів у встановлений договором строк, внаслідок чого у відповідача-1 виникла заборгованість, що стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16134/19 позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 191 217, 30 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 1434, 13 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 1434, 13 грн. судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 13.03.2020 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що судом було порушено норми ч. 3 ст. 42 ГПК України, а саме проігноровано обґрунтоване клопотання відповідача - 2 про відкладення розгляду справи, внаслідок чого ОСОБА_1 була позбавлена права на захист власних прав та можливості представити власні інтереси в судовому засіданні, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення суду з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що Заява - договір №ID4860095 від 26 червня 2018 не містить всіх істотних умов кредитного договору, які банк зобов`язаний довести до відома позичальника для того, щоб у останнього склалось явне розуміння умов надання кредиту, зокрема, п. 2 заяви - договору визначено умови надання кредиту, проте, даний пункт містить відомості лише про розмір кредиту, валюту, вартість кредиту, тип процентної ставки, терміни та порядок погашення кредиту, та термін повернення кредиту, однак даний документ не містить відомостей щодо відповідальності за прострочення виплат по кредиту, розміру відсотків, що нараховуються за таке прострочення, штрафів, пені, тощо.

Звертає увагу, що у даній заяві наявне лише посилання на офіційний сайт банку, де позичальник може ознайомитись з іншими умовами кредитного договору, а позивач може одноособово вносити зміни до умов кредитування, з метою змін даних умов в редакції, що є найбільш сприятливими для позивача.

Наголошує, що посилання позивача на Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк є необґрунтованими та не є доказами, що підтверджують правильність розрахунків заборгованості відповідача - 1 та відповідача - 2.

Зазначає. що судом не було враховано актуальної судової практики з розгляду аналогічних справ, зокрема, правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 у справі №342/180/17-ц.

Вказує, що договір поруки аналогічно кредитному договору містить посилання на Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", отже апелянт уклала договір поруки, так само не будучи ознайомленою та без надання погодження з умовами кредитування в повному обсязі як і відповідач - 1.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів представника відповідача - 2, зазначаючи наступне.

Позичальник скористався своїм правом та на підставі Закону України Про електронний цифровий підпис вчинив правочин - підписавши Заяву - договір №ID4860095 від 26 червня 2018 про приєднання до Правил обслуговування корпоративний клієнтів в АТ "Таскомбанк" електронно цифровим підписом, і таким чином визнав обрану ним форму договору, як прийняту і достатню, а зобов`язання за договором є зрозумілими та дійсними.

Відповідачем - 2 не оскаржувались умови договору поруки, з чого випливає його повна згода з умовами як договору поруки, так і кредитного договору, таким чином апелянта повністю влаштовували умови Кредитного договору та договору поруки до моменту пред`явлення позову банку про стягнення заборгованості.

Наголошує, що посилання апелянта на незастосування судом першої інстанції правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №942/180/17 не може бути взято до уваги, оскільки в даній справі може призвести до порушення принципу змагальності сторін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 апеляційну скаргу відповідача-2 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та без подання клопотання про його поновлення з обґрунтуванням причин пропуску.

04.05.2020 від представника скаржника надійшла заява, до якої, зокрема, додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано отриманням повного тексту оскаржуваного рішення лише 25.02.2020, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти , долученою до клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено на усій території України карантин до 11.05.2020, зазначено, що про дату, час і місце розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 04.08.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці з 10.09.2020 по 11.09.2020 включно для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020, колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2020.

Явка представників сторін

Представники позивача та відповідачів 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції 15.10.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідачів 1 та 2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

26 червня 2018 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" в особі директора Грищенко О.В. (відповідач - 1) було укладено кредитний договір №ID4860095, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит у сумі 160 000,00 грн. із терміном погашення не пізніше 26.06.2020, а позичальник зобов`язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору та відповідно до графіку, що був встановлений додатками до договору. Цей договір №ID4860095, правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та цінові параметри продукту є кредитним договором.

Даний договір № ID4860095 є договором приєднання у відповідності до ст.634 ЦК України у зв`язку з чим, умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку та укладаються лише шляхом приєднання до договору в цілому. Підписання договору є підтвердженням наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору.

Згідно п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт-кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес) - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" в особі директора Грищенко О.В., скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши Заяву-договір №ID 4860095 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронно - цифровим підписом.

26 червня 2018 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 був підписаний договір поруки №Т 31.08.2016 І 5683 у відповідності до цього договору, поручитель - ОСОБА_1 зобов`язалась відповідати перед кредитором - Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі відповідача - 1 зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів в Акціонерному товаристві "ТАСКОМБАНК" №ID4860095 від 26 червня 2018, що укладений між кредитором Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП", зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Поручитель ОСОБА_1 скористалась своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинила правочин, підписавши договір поруки №Т 31.08.2016 І 5683 від 26 червня 2018 електронно - цифровим підписом.

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на 07.10.2019 розмір заборгованості перед банком за кредитним договором №ID4860095 від 26 червня 2018 складає 191 217,30 грн.

Також, судом першої інстанції було відмовлено позивачу у стягненні з відповідачів судових витрат у вигляді усної консультації та ознайомлення з матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, приймаючи до уваги не надання відповідачем доказів на спростування обставин, доведених позивачем, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на суму в розмірі 191 217, 30 грн. за заявою-договором № ID4860095 від 26 червня 2018 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") є законними, обґрунтованими та такими, що правомірно заявлені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

26 червня 2018 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" в особі директора Грищенко О.В. (відповідач 1) було укладено кредитний договір №ID4860095.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.

Розділом 2 договору "Умови надання кредиту" передбачено:

- розмір кредиту: 160 000,00 грн.;

- валюта кредиту: гривня;

- вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001% річних; розмір комісійної винагороди: 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно); тип процентної ставки: фіксована; терміни і порядок погашення кредиту: згідно з графіком погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору; термін повернення кредиту: 26.06.2020.

За умовами п. 3.2 договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6 цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

В розділі 4 договору "Інші умови" визначено, що цей договір, правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначенні ст. 634 ЦК України, у зв`язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача - 1 по тілу кредиту за кредитним договором №ID4860095 від 26.06.2018 становить 59 995,00 грн.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Виконання зобов`язань за кредитним договором №ID4860095 від 26.06.2018 було забезпечене договором поруки №Т31.08.2016І5683 від 26 червня 2018, укладеним із ОСОБА_1 (відповідачем - 2).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

За змістом п.п. 1.2., 1.2.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі, зокрема, повернути кредитору кредит у розмірі 160 000,00 грн., у терміни (строки), визначені кредитним договором та Додатком 1 до кредитного договору, але в будь - якому випадку не пізніше 26 червня 2020.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки виконанням зобов`язань, забезпечених цим договором, вважається виконання боржником своїх зобов`язань, зазначених в п. 1.2 цього договору в повному обсязі в строк, порядку та на умовах кредитного договору.

Пунктами 2.1, 2.2 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник. Передбачена п. 2.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь - якого з зобов`язань, зазначених у п.п. 1.2, 1.3 цього договору.

Враховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, у поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за кредитом, що становить 59 995,00 грн.

Разом з тим, порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

За приписами пункту 5.2 договору, сторони погодили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 5 років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідачами належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом у сумі 59 995,00 грн. не спростована, доказів сплати боргу не надано.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується, обов`язок останнього щодо погашення заборгованості за тілом кредиту своєчасно та в повному обсязі не виконано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, а його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 59 995,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 0,01 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 2800,00 грн. заборгованості за комісіями, 82 864, 13 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 0, 07 грн. простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, 25 200, 00 грн. простроченої заборгованості по комісіями, 20 358, 09 грн. пені., колегія суддів зазначає наступне.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості б/н від 04.10.2019 не можливо встановити, з яких вихідних даних виходив позивач при визначенні розміру заборгованості за відсотками, комісією, простроченим відсоткам, пені та простроченою заборгованістю по тілу кредиту в сумі 82864, 13 грн., при наявній заборгованості по тілу кредиту в сумі 59 993,00грн.та періодів, за якими проведені такі розрахунки.

Враховуючи викладене, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність наданого позивачем розрахунку, відповідно і обґрунтованість заявлених позивачем вимог в цій частині.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

До позовної заяви позивач додав витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес").

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, в даному випадку позивач.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес") розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-договір № ID4860095 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови.

Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження дати публікації та набрання чинності (введення у дію) вказаних вище Правил, а також розміщення саме цих Правил на зазначеному сайті у загальному доступі та копії локального акта позивача про їх затвердження та введення в дію.

Надані позивачем Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес"), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві-договорі № ID4860095 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), яка безпосередньо підписана позичальником, і лише цей факт може свідчити про прийняття останнім запропонованих йому умов та приєднання, як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.

Доводи позивача про те, що вказана правова позиція Верховного Суду не підлягає врахуванню при вирішенні даного спору з огляду на те, що в даній справі це може призвести до порушення принципу змагальності сторін, колегія суддів відхиляє.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору у справі №342/180/17-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновки саме щодо оцінки загальних правил та тарифів надання банківських послуг, розміщених на сайті банку, як підстав виникнення зобов`язання щодо сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З огляду на вище наведене та обставини справи, враховуючи судову практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 0,01 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 2800,00 грн. заборгованість за комісіями, 82 864, 13 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 0, 07 грн. прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 25 200, 00 грн. прострочена заборгованість по комісіями, 20 358, 09 грн. пені, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідачів судових витрат у вигляді усної консультації та ознайомлення з матеріалами справи, з огляду на те, що позивачем не надано до суду ані копії договору про надання правової допомоги, ані доказів оплати наданих послуг, таким чином позивач ніяк не довів суду своє право на стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Доводи ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції без її участі не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що частково було зроблено скаржником.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевий господарський суд не надав належну оцінку всім поданим сторонам доказам в обґрунтування поданого позову, не в повній мірі встановив обставини справи, та дійшов помилкових висновків про задоволення позову в повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з вищевикладених підстав, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16134/19 підлягає частковому скасуванню з вищевикладених підстав, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду.

Судові витрати за розгляд позову у зв`язку з його частковим задоволенням піддягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, судові витрати за розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв`язку з її частковим задоволенням підлягають стягненню з позивача на користь відповідача - 2 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16134/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/16134/19 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" (02068, м.Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 14А, кв.33, код ЄДРПОУ 39798622) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 , 1990 р. н.) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, к/с НОМЕР_3 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443) 59 995,00 грн. заборгованості за кредитним договором.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ ГРУПП" (02068, м.Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 14А, кв.33, код ЄДРПОУ 39798622) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, к/с НОМЕР_3 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443) 450, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 , 1990 р. н.) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, к/с НОМЕР_3 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443) 450, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, к/с НОМЕР_3 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 , 1990 р. н.) 1349,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №910/16134/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 30.11.2020 після виходу членів колегії суддів з відпусток та лікарняних.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська